Прикладна верифікація Концептуальної моделі визначення причинно-наслідкових зв’язків у біопсихосоціяльному стані населення згідно з даними соціологічного дослідження

УДК
614.2:[31:159.9]:311.14:303.62].001.57:001.8(477)

Актуальність зумовлена потребою прикладної верифікації концептуальної моделі, що інтегрує соціологічні дані у біостатистичні показники для виявлення причинно-наслідкових зв’язків у біопсихосоціальному стані населення. Модель усуває методологічну прогалину в медичній науці України, пов’язану з відсутністю інтегрованого підходу, нестачею стандартизованих методів оцінки факторів ризику та браком доказової верифікації соціологічних результатів, а її впровадження забезпечує комплексну методику, що підвищує точність аналітики та ефективність управлінських рішень у сфері охорони здоров’я.

Мета дослідження Прикладна верифікація наукової методології як складової концептуальної моделі встановлення причинно-наслідкових зв’язків у біопсихосоціальному стані населення на основі соціологічних даних.

Матеріали й методи. Проведено комплексне прикладне когортне аналітично-описове дослідження з елементами системного моделювання. Аналітико-управлінська модель, побудована на засадах евристичної теорії моделювання та біопсихосоціального підходу Д. Енгеля, структурована у вигляді багаторівневої логіко-семантичної схеми. Методика поєднує якісний аналіз (контент-аналіз, експертне оцінювання) із кількісними методами (біостатистика, оцінка ризиків, кореляційний аналіз), що дозволяє виявити зв’язки між змінними, кількісно оцінити вплив факторів ризику та обґрунтувати адресні медико-соціальні інтервенції.

Результати. У результаті прикладної верифікації Концептуальної моделі встановлено структуровані причинно-наслідкові зв’язки між суб’єктивними оцінками респондентів (за результатами анкетного опитування) та біопсихосоціальними чинниками, що впливають на загальний стан життя населення. Реалізація етапів «Крок–1» та «Крок–2» моделі дозволила достовірно виявити групи детермінант і факторів ризику, біостатистично вимірявши їх вплив. Отримані дані підтвердили наукову доцільність поєднання соціологічних індикаторів із кількісною оцінкою ризиків з допомогою алгоритмів Моделі, що забезпечило доказову основу для формування управлінських висновків та медико-соціальних інтервенцій.

Висновок. Результати прикладного аналізу запропонованої концептуальної моделі підтвердили науково обґрунтовану інтеграцію соціологічних даних у біостатистичні показники з метою виявлення причинно-наслідкових зв’язків у біопсихосоціальному стані населення. Проведена верифікація засвідчила усування методологічніого розриву між соціологічними даними та біостатистичними методами, що підвищує точність досліджень і ефективність моделі у визначенні факторів ризику, формуванні доказових висновків і прийнятті управлінських рішень у сфері охорони здоров’я, що підтверджує її практичну значущість і методологічну новизну та якість впровадження цільових медико-соціальних інтервенцій.

Ключові слова: біопсихосоціальний стан населення; концептуальна модель; прикладна верифікація; соціологічне дослідження; біостатистичний аналіз; фактори ризику; доказова аналітика; управління охороною здоров’я; інтегрована методика.


Introduction. The study is driven by the need for an applied verification of a Conceptual Model that integrates sociological data into biostatistical indicators to identify cause-and-effect relationships within the biopsychosocial state of the population. The Model addresses a methodological gap in Ukrainian medical science, namely the lack of an integrated approach, the absence of standardised methods for assessing risk factors, and the insufficient evidence-based validation of sociological findings. Its implementation offers a comprehensive methodology that enhances the precision of analytics and the effectiveness of managerial decisions in the field of public health.

The aim of the study. Applied verification of the scientific methodology as a component of the Conceptual Model for establishing cause-and-effect relationships in the biopsychosocial state of the population, based on sociological data.

Materials and Methods. A comprehensive, applied, cohort-based analytical-descriptive study was conducted, incorporating elements of systems modelling. The analytical and managerial model, developed on the principles of heuristic modelling theory and G. Engel’s biopsychosocial approach, is structured as a multi-level logical-semantic framework. The methodology combines qualitative analysis (content analysis, expert evaluation) with quantitative methods (biostatistics, risk assessment, correlation analysis), enabling the identification of relationships between variables, the quantitative evaluation of risk factor impact, and the justification of targeted medico-social interventions.

Results. As part of the applied implementation of the Conceptual Model for identifying cause-and-effect relationships within the biopsychosocial state of the population, a systematic integration of sociological and biostatistical analysis was carried out. This enabled the transformation of qualitative subjective assessments into quantitatively measurable analytical indicators. The key instrument for this transformation was the generalised factor rating (ZFR index), which reflects the average standardised assessment of a factor’s impact on population life quality.

Through the execution of “Step 1” and “Step 2” of the Model, a range of determinants and corresponding risk factors was identified and recorded in a structured matrix. The analytical methodology included the calculation of ZFR indices for each factor, their thematic grouping, and ranking of influence based on an interval scale. This ensured a consistent transition from individual responses to aggregated systemic evaluations.

Subsequently, biostatistical methods were applied: – correlation analysis to determine the strength and direction of relationships between independent variables and the dependent variable (ZFR); – regression analysis to assess directed influence; – Student's t-test to evaluate statistical significance.

As a result, key influencing factors on subjective quality of life perception were identified, their levels of significance substantiated, and the expected shifts in ZFR under variable changes were established.

An illustrative example of the model’s application was the evaluation of the psycho-emotional factor 1.2 “Meaning in life,” which among a sample of 432 respondents showed an exceptionally high subjective score (ZFR = 93.52). The strong correlation with the composite indicator (r = +0.81) and a high standardised regression coefficient (β = 0.58) confirmed a robust and statistically valid impact. The expected ZFR shift (ΔZFR) of 2.70 supports its predictive value.

A p-analysis with t-statistic calculation revealed extremely high statistical significance (p < 0.000001), justifying the inclusion of this factor among priority targets for future psychosocial interventions. The algorithm for conclusion formulation, developed within “Element 6” of the Model, integrates both quantitative and qualitative dimensions of impact assessment, enabling comprehensive, evidence-based interpretation of findings.

Overall, the results confirmed that applying the generalised factor rating (ZFR) in combination with a correlation-regression approach ensures high analytical precision, internal coherence, and validity in identifying links between subjective assessments and psychosocial wellbeing. Such integration of qualitative and quantitative methods opens new opportunities for evidence-based analysis of complex socio-medical processes.

In the final “Step 3” of the Model, all findings were synthesised within a holistic analytical framework, allowing for the formulation of conclusions relevant to healthcare management. This provides not only an analytical conclusion to the study but also a basis for developing targeted interdisciplinary interventions aimed at mitigating identified risk factors.

Thus, the applied verification of the Conceptual Model confirmed its capacity to integrate sociological and biostatistical methods in identifying systemic interrelations within the biopsychosocial profile of the population. The research outcomes are valuable not only from a scientific standpoint but also in practical terms, as they support the evidence-based planning of medico-social support programmes and the development of effective public health analytics.

Conclusion. The applied implementation of the Conceptual Model confirmed its effectiveness in transforming respondents’ subjective self-assessments into quantitatively measurable biostatistical indicators. The integration of sociological and biostatistical analyses within the framework of “Step 1” and “Step 2” enabled the construction of a structured matrix of risk factors and determinants that demonstrably affect the psychosocial well-being of the population.

The model facilitated the formation of a generalised factor rating (ZFR index) as a valid analytical tool for ranking the strength of factor influence, as evidenced by the results of regression, correlation, and t-statistical analyses. High β-coefficients and statistically significant p-values confirmed the model’s reliability in identifying predictors of quality of life.

A representative example was the evaluation of the factor “Meaning in life,” which demonstrated a strong positive association with the overall well-being index, as confirmed by a high ZFR score, a correlation coefficient of r = +0.81, and an expected shift of ΔZFR = 2.70 points.

The final “Step 3” of the Model allowed the synthesis of findings into a holistic analytical framework, relevant for managerial decision-making in healthcare. This opens prospects for the implementation of evidence-based medico-social interventions aimed at mitigating identified risks among vulnerable population groups.

Keywords: biopsychosocial state of the population; conceptual model; applied verification; sociological research; biostatistical analysis; risk factors; evidence-based analytics; healthcare management; integrated methodology.

Докладніше

СОЦІАЛЬНО-ФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЛЯ МОЛОДІ

УДК 614.2+614.271+615.1)-058-053.81(477)

Заремба Наталія Ігорівна. Соціально-фармацевтичне обґрунтування моделі лікової політики для молоді : дис. ... канд. фарм. наук. : [спец.] 15.00.01, 22 / Н. І. Заремба. - Львів, 2020. - 213 с. - Бібліогр.: с. 173-193 (189 назв).

Заремба Н. І. Соціально-фармацевтичне обґрунтування моделі лікової політики для молоді. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 «Технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація» (022 – Охорона здоров’я). – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Львів, 2020. Дисертаційна робота захищається в спеціалізованій вченій раді Д 35.600.02 при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, МОЗ України, Львів, 2020.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної наукової задачі щодо обґрунтування й покращення якості здоров’я і медичної допомоги та фармацевтичної опіки шляхом розробки соціально-фармацевтичної моделі «Програма лікової політики для молоді в охороні здоров’я України».

Метою дослідження було розробити та науково обґрунтувати модель лікової політики для молоді в ОЗ України.

Для досягнення мети дослідження проведено аналіз вітчизняних та міжнародних джерел релевантної наукової інформації щодо стану здоров’я студентів медиків і фармацевтів та процесу спостереження за ним через моніторингові технології; медичних програм, пов’язаних із ліками; досліджено захворюваність та інвалідизацію здобувачів вищої медичної й фармацевтичної освіти на до- та післядипломному рівні в ЛНМУ; вивчено думку студентів медичних та фармацевтичних факультетів, слухачів післядипломної підготовки щодо медикаментозного самолікування (С) та оцінки власного стану здоров’я; проведено аналіз нозологій та ліків, що при них застосовуються здобувачами вищої медичної / фармацевтичної освіти на до- та післядипломному етапі; здійснено аналіз чинних міжнародних та вітчизняних програм, пов’язаних із використанням лікарських засобів (ЛЗ); опрацьовано інноваційно-фармацевтичну складову моделі лікової політики для молоді в охороні здоров’я (ОЗ) України; розроблено соціально-фармацевтичну модель лікової політики для молоді в ОЗ України із визначенням ролі клінічного провізора (КП) в її реалізації.

Для вирішення поставлених завдань була сформована програмно-цільова структура дослідження, згідно якої робота виконувалась у 7 етапів. Для кожного етапу були окреслені завдання та методи: системного підходу та аналізу, бібліосемантичний, контент-аналізу, соціологічний, клініко-фармацевтичний, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу, концептуального моделювання, експертних оцінок.

Результати проведеного дослідження підтвердили нашу наукову гіпотезу, засвідчивши вагомість нового вирішення важливої науково-практичної задачі щодо зниження рівня безвідповідального самолікування серед молоді України, що можливе при використанні опрацьованої нової моделі оптимізації лікової політики для молоді у форматі галузевої програми.

Результати комплексного вивчення показників захворюваності, інвалідизації та стану динамічного спостереження здобувачів вищої медичної освіти засвідчили: 11,30±0,62 % від загального числа усіх студентів медичних факультетів ЛНМУ ім. Данила Галицького зараховано до 3-ї групи динамічного спостереження (хворих на хронічну патологію, які потребують лікування); 5,40±0,44 % від всіх досліджуваних мають встановлену групу інвалідності. З-поміж усіх хронічних нозологій, що потребують фармакотерапії (ФТ), у студентів-медиків найчастіше діагностуються хвороби нервової системи (23,9±2,9 випадків на 1000 студентів), органів травлення (20,0±2,8 випадків на 1000 студентів) та ендокринної системи, розлади харчування і порушення обміну речовин (15,4±2,4 випадків на 1000 студентів).

Вивчення думки респондентів щодо власного стану здоров’я, ризиків погіршення здоров’я та можливості отримання кваліфікованої допомоги встановило, що найбільшу шкоду здоров’ю наносить тютюнокуріння (вважають 98,14±0,60 % опитаних), вживання наркотиків (94,97±0,9 %) та алкоголю (94,00±1,06 %), тоді як зловживання ліками серед усіх чинників негативного впливу на здоров’я було винесено на останнє місце (80,42±1,77 %), що свідчить про низьку фармацевтичну освіченість молоді.

Серед негативних чинників, які найбільше впливали на здоров’я студентів, на їх думку, були порушення режиму харчування, стресові ситуації та психоемоційна напруга, тоді як чинник «Зловживання ліками» за сумою середніх балів був лише на 13 місці серед усіх чинників, що свідчить про повне неусвідомлення та недооцінку небезпеки зловживання ліками опитуваної молоді.

Результати оцінки поведінки студентської молоді щодо ліків та медикаментозного самолікування показали, що у всіх здобувачів аналізованих закладів освіти встановлено в середньому як мінімум одноразове в рік неконтрольоване приймання лікарських засобів, що підтверджує наявність проблеми безвідповідального самолікування у середовищі майбутніх лікарів.

З’ясовано перелік ліків, які респонденти приймали впродовж останнього місяця у форматі самолікування, з яких найчастіше застосовувались ненаркотичні анальгетики, вітаміни та спазмолітичні засоби. Доведено (р<0,05) наявність прямого кореляційного зв’язку між частотою самолікування у студентів-медиків та вживанням наступних ЛЗ: еутирокс (r=+0,17), налгезін (r=+0,14), панкреатин (r=+0,14), фестал (r=+0,14), аскорутин (r=+0,13), мезим (r=+0,11), копацил (r=+0,10).

Створений клініко-фармацевтичний додаток «Тест сумісності лікарських засобів» на базі операційної системи Android для мобільних пристроїв призначений для перевірки знань щодо сумісності ЛЗ та окремих аспектів дієти і поведінкових звичок. Дизайн додатку визначається як «Quiz» (вікторина), суть якої полягає в опитуванні користувача у вигляді текстових і/або графічних завдань та вибором відповіді з кількох можливих варіантів. Далі, на основі кількості правильних відповідей, обчислюється загальний результат тестування. Клініко-фармацевтичний додаток може бути завантажений за допомогою Play Market безпосередньо будь-яким користувачем мобільних пристроїв під керуванням операційної системи Android версії 4.1.0 (API level 16) або новішої, окрім "розумних" годинників, телевізорів та автомобілів, і він є безоплатним та вільним для розповсюдження. Такий вибір дозволяє охопити приблизно 84 % усіх мобільних пристроїв. Тестування проводиться шляхом показу екранів із назвою та коротким описом ЛЗ, а також пропозицією обрати з 4-х ЛЗ один сумісний або несумісний медикамент. Коли користувач натискає кнопку «Далі», додаток вказує на правильність або хибність вибору користувача з коротким поясненням, після чого переходить до наступного запитання. Якщо ж користувач обере кнопку «Закінчити», додаток відобразить, чи правильно користувач відповів на запитання, після чого припинить тестування та покаже його підсумки. Підсумковий результат тестування вважається позитивним, якщо користувач обрав правильні варіанти відповіді на ½ чи більше запитань. Даний додаток схвалений експертами з користувачів. Гнучкий для доповнення і змін цей додаток як симулятор фармацевтичної опіки, є важливим інноваційним методом впливу на поведінку студентів щодо ліків, який дозволяє оперативно попередити ускладнення медикаментозного самолікування.

Розроблена та впроваджена модель оптимізації лікової політики молоді має передбачене функціонально-організаційне удосконалення та міждисциплінарний підхід із комплаєнсом медиків, фармацевтів та викладачів, її впровадження має привести до зниження рівня безвідповідального самолікування, чим попередити ризик ускладнень фармакотерапії.

Опрацьована соціально-фармацевтична модель «Програма лікової політики для молоді в охороні здоров’я України» базується на 4-х основних напрямках. І. Нормативно-організаційний напрямок, що включає створення незалежної клініко-фармацевтичної служби, яка буде проводити постійний моніторинг роботи моделі з правом клопотання перед уповноваженими на це органами про адміністративну відповідальність за невиконання чи порушення вимог програми на місцевому, регіональному і національному рівнях; впровадження на рівні держави комплексу необхідних нормативно-правових документів для створення, функціонування, проведення клініко-фармацевтичної служби аналітики лікової політики в ОЗ; розробка правил, стандартів, рекомендацій відповідального С та подальшої фармацевтичної опіки (ФО) й нагляду; створення єдиного державного офіційного веб-сайту з наданням йому правового статусу з метою постійного відстеження та аналізу випадків неконтрольованого С, особливо з негативними наслідками. ІІ. Навчально-методичний – передбачає організацію підготовки спеціалістів усіх рівнів щодо впровадження та реалізації моделі; введення в плани підготовки медичних / фармацевтичних фахівців тем із лікової політики та продовження розвитку ФО; започаткування щорічних науково-практичних конференцій з актуальних проблем та обміну досвідом щодо лікової політики в ОЗ. ІІІ. Фінансовий напрямок, основою якого є визначення джерел та раціонального розподілу фінансування для впровадження та реалізації моделі на всіх її рівнях і етапах. ІV. Інформаційний – можливий при реалізації 2-х його складових: соціально-інформаційної та інноваційно-фармацевтичної. Соціально-інформаційна складова включає організацію єдиної інформаційної мережі державної бази даних із реєстрації випадків безвідповідального С із негативними наслідками та їх детальним описом і аналізом; запровадження випуску періодичного інформаційного бюлетеня щодо аналізу випадків безвідповідального С та ознайомлення з новітніми технологіями з питань лікової політики, в першу чергу, в електронному форматі. До інноваційно-фармацевтичної складової входить розробка рекомендацій щодо дій медичного / фармацевтичного працівника з метою попередження неконтрольованого безвідповідального С; впровадження та пропагування на всіх рівнях надання медичної допомоги та ФО мобільного додатку «Тест сумісності ЛЗ», при чому, не лише для молоді, але й із залученням населення інших вікових груп.

Критеріями якості нашої програми передусім мають бути зниження частоти звернень за медичною допомогою після С та зменшення числа безвідповідальних С, що можна проконтролювати, зокрема, за допомогою періодичного соціологічного опитування молоді та інформації на державному веб-сайті для постійного моніторингу та аналізу випадків неконтрольованого та безвідповідального С і його наслідків. Ключовим показником ефективності цієї моделі на рівні надання первинної медичної допомоги може стати зростання числа звернень до лікаря загальної практики / сімейної медицини на ранніх стадіях. На нашу думку, найбільш інформативним критерієм ефективності програми є можливе зменшення реалізації безрецептурних ЛЗ в аптечних закладах та консультацій у фармацевтичних працівників щодо їх придбання. Останнє можна проконтролювати через добросовісне внесення кожним фармацевтичним працівником цих даних у спеціально створену електронну базу даних.

Запропонована модель відповідає 3-м основним вимогам сьогодення: конкретності, визначеності в часі та реальності, й може, на нашу думку, бути використаною для покращення якості й безпеки медикаментозного лікування та підвищення відповідальності при самолікуванні молоддю України.

Таким чином, впровадження розробленої нами моделі актуалізує проблему інформатизації системи та оцінки якості постійно зростаючих медичних та фармацевтичних інформаційних потоків, а введення в практику мобільного додатку «Тест сумісності лікарських засобів» вважаємо своєчасною та важливою інновацією, яка допоможе в реалізації моделі.

Докладніше