УДК : 617.7-007.681-021.5-089

Сидорчук Уляна Петрівна. Оптимізація хірургічного лікування неоваскулярної глаукоми : ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / У. П. Сидорчук - Львів, 2025. - 170 с. - Бібліогр.: с. 150-162. (102 назви)

У.П. Сидорчук. Оптимізація хірургічного лікування неоваскулярної глаукоми. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 – «Медицина», 22 – «Охорона здоров’я». – ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького». Міністерство охорони здоров’я України, Львів 2025.

Неоваскулярна глаукома (НВГ) ‒ це важке захворювання органа зору, що виникає найчастіше на ґрунті ДРП, ОЦВС або її гілок, супроводжується формуванням неоваскулярних мембран в куті передньої камери ока, що приводить до підвищення ВОТ і атрофії диску зорового нерву. НВГ відноситься до рефрактерних глауком, тобто ефективність хірургічного лікування НВГ залишається низькою. Це обумовлює пошук та розробку нових методів хірургічного лікування в поєднанні з консервативною терапією і застосуванням анти-VEGF препаратів.

Отримані нами результати досліджень показують, що лазерна коагуляція сітківки в комбінації з анти-VEGF терапією є ефективним інструментом стабілізації НВГ у пацієнтів з ПДР та ОЦВС або її гілок. Після проведеного лікування ВОТ знизився майже на 20%, кількість гіпотензивних препаратів знизилась більше, ніж на 40%, а функції залишились практично стабільними. Таким чином, комбінована консервативна терапія у вигляді застосування гіпотензивних препаратів, лазерної коагуляції сітківки та введення анти-VEGF препаратів може бути першою лінією  на початку лікування НВГ за умови компенсації ВОТ.

Анти-VEGF терапія є ефективним методом пригнічення неоваскуляризації райдужки і кута передньої камери ока (через 3-5 днів після інтраокулярних ін’єкцій ранібізумабу спостерігалася часткова або повна редукція новоутворених судин райдужки та кута передньої камери ока).

Концентрація ендотеліального фактору росту судин у волозі передньої камери ока після інтравітреальних інєкцій ранібізумабу значно знижується: від 336,61±270,33 пг/мл  до 47,86±12,27 пг/мл  через 5-7 днів після ін’єкції. У групі пацієнтів з ПДРП без НВГ концентрація ендотеліального фактору росту судин після інтравітреальних інєкцій ранібізумабу на 5-7 день була порівняльною і становила 54,78±18,56 пг/мл.

Розроблена нами модифікація ТЕ з формуванням фільтраційного каналу в комбінації з передопераційним інтраокулярним введенням анти-VEGF препаратів є ефективним хірургічним втручанням у разі НВГ, яка за ефективністю не поступається імплантації шунту Ex-PRESS: зниження ВОТ через 12 місяців після операції ТЕ становило 36,4%, а після імплантації шунту Ex-PRESS - 26,8 % від вихідного рівня. ТЕ в нашій модифікації та імплантація шунту Ex-PRESS забезпечують збереження зору, а також підвищують якість життя пацієнтів за рахунок зменшення кількості препаратів, необхідних для досягнення цільового ВОТ.

 Комбінація Анти-VEGF терапії та операцій фільтруючого типу дозволяють досягти зниження ВОТ на 47,2 %,  компенсації ВОТ в 96,8 % випадків, зменшити кількість використання гіпотензивних крапель у віддаленому післяопераційному періоді через 24 міс. на 66,7 % і не допустити значного зниження гостроти зору в 88,2 % випадків.

ТСК ЦФК є ефективним методом лікування рефрактерної неоваскулярної глаукоми. Через 12 місяців спостереження ВОТ знизився на 44,2% від вихідного рівня. Кількість гіпотензивних препаратів через 12 місяців зменшилась на 59,9%, а відсоток пацієнтів що приймали перорально ацетазоламід зменшився на 75%. Проведення ТСК ЦФК приводить до зникнення або зменшення скарг на болючість і роздратування ока. Враховуючі ефективність і безпечність ТСК ЦФК, цю процедуру можна рекомендувати пацієнтам з корисним зором, як альтернативний метод лікування або після невдалих спроб антиглаукомних фільтруючих операцій.

 Запропонований алгоритм лікування НВГ з використанням усіх сучасних можливостей  дозволяє отримати максимально ефективні результати комплексного лікування НВГ., внутрішньоочний тиск, ендотеліальний фактор росту судин, ранібізумаб, лазерна коагуляція сітківки, транссклеральна циклофотокоагуляція.

УДК: 617.7-071-073-078.839-079.43-08-084-037

Лопадчак Ростислав-Маркіян Михайлович. Оптимізація хірургічного лікування хворих на закритокутову глаукому : [ спец.] 222, 22 / Р.-М. М. Лопадчак - Львів, 2023 - 168 с. - Бібліогр.: с. 145-166 (152 назви).

ВИСНОВКИ

  1. Найбільш значущі зміни (потовщення кришталика і змілкішання передньої камери) спостерігаються у віці понад 60 років у пацієнтів з гіперметропічною рефракією. Тому ці пацієнти знаходяться в групі ризику закриття КПК і розвитку ПЗКГ.
  2. Запропонований нами коефіцієнт передбачення (predictive factor - PF) закономірно і достовірно зменшується залежно від віку у разі всіх видів рефракції. При далекозорості PF достовірно менший, ніж у разі короткозорості й еметропії. Він більш достовірно, ніж коефіцієнт Lowe, показує вірогідність закриття КПК.
  3. Достовірність і важливість коефіцієнта передбачення підтверджено його величинами в разі гострої блокади кута передньої камери, у пацієнтів із первинною хронічною закритокутовою глаукомою і в пацієнтів з катарактою (PF у разі гострої блокади кута передньої камери становив - 2,21±0,25 , у разі хронічної закритокутовї глаукоми — 2,39±0,22, а в разі вікової катаракти - 2,99±0,33 ). Таким чином, коефіцієнт PF менший, ніж 2,5 є суттєвим фактором ризику закриття кута передньої камери ока і може бути підставою для операції екстракції кришталика.
  4. Лазерна іридотомія у разі лікування первинної закритокутової глаукоми демонструє високу ефективність для відкриття КПК і для гіпотензивного ефекту. Проте тривалість гіпотензивного ефекту ЛІ за критерієм потреби наступного хірургічного лікування з використанням методу Каплaн-Меєра показує її недостатню ефективність у віддаленому періоді. Тому її можна рекомендувати як підготовчу процедуру перед ФЕК, а також як профілактичну процедуру на парному оці з закритим КПК.
  5. Інтраопераційний метод визначення характеру блокади КПК дозволяє з абсолютною ефективністю виявити синехіальний характер закриття КПК і визначити необхідність додаткового проведення операції ГСЛ.
  6. У пацієнтів з ПЗКГ і апозиційним блоком КПК може бути рекомендована операція ФЕК. У такому разі ФЕК є ефективною і дозволяє досягнути надійного відкриття КПК, зниження ВОТ і стабілізації глаукомного процесу.
  7. У пацієнтів з ПЗКГ і синехіальним блоком КПК ФЕК у комбінації з ГСЛ є операцією вибору. Вона дозволяє досягнути надійного відкриття КПК, зниження ВОТ і стабілізації глаукомного процесу за умови відсутності змін в трабекулярному апараті.