Кожна  сексуально  активна  жінка  репродуктивного  віку  може  стикнутися  із  ситуацією,  коли  виникає  необхідність  застосування екстреної контрацепції. Завдання сучасного лікаря полягає в наданні пацієнткам із такою проблемою кваліфікованої консультації, щоб допомогти ефективно та безпечно запобігти небажаній вагітності, а відтак – необхідності її подальшого переривання.

Мета дослідження: оцінка рівня обізнаності лікарів і пацієнток щодо ефективності, безпечності та задоволеності застосуванням препаратів для невідкладної контрацепції, а саме таблеток із левоноргестрелом.

Матеріали  та  методи.  Проведено  опитування  120  лікарів  загальної  практики  –  сімейної  медицини,  210  лікарів  акушерів-гінекологів і 185 жінок репродуктивного віку щодо принципів, методів і засобів невідкладної контрацепції, а також безпечності та рівня задоволеності таблетками невідкладної контрацепції з левоноргестрелом.

Результати. 94,3% акушерів-гінекологів зазначили, що під час консультування пацієнток із питань контрацепції ін-формують їх про можливість застосування невідкладної контрацепції в разі помилок під час використання бар’єрних або гормональних методів. Серед лікарів загальної практики – сімейної медицини лише 49,2% опитаних повідомили, що можуть упевнено надавати консультації своїм пацієнткам із питань планування сім’ї та невідкладної контрацепції.Опитування споживачів медичних послуг (віком 20–45 років) показало, що основними засобами контрацепції при періодичних статевих стосунках є використання презервативів (46,5%), перерваний статевий акт (35,1%), який не належить до методів запобігання вагітності, та застосування таблеток невідкладної контрацепції (18,4%).Серед жінок, які застосовували левоноргестрел, повну задоволеність препаратом висловили 97,1% пацієнток.

Висновки. Левоноргестрел є оптимальним засобом для запобігання небажаній вагітності після незахищеного стате-вого акту або в разі, якщо застосований метод контрацепції виявився ненадійним. Левоноргестрел безпечний при правильному застосуванні в екстрених випадках і є альтернативою аборту, однак не може замінити методи планової контрацепції.  Знання  основних  методів,  показань,  рекомендованих  препаратів  для  невідкладної  контрацепції  та  схем їх застосування слід розглядати як важливу складову консультативної роботи сучасних лікарів амбулаторної ланки надання медичної допомоги в актуальних соціально-економічних умовах України.

Every sexually active woman of reproductive age may encounter a situation where there is a need to use emergency contracep-tion. The task of a modern doctor is to provide patients with such a problem with qualified advice in order to help effectively and safely prevent unwanted pregnancy and, as a result, its subsequent termination.

The  objective:  to  assess  the  awareness  of  doctors  and  patients  regarding  the  effectiveness,  safety  and  satisfaction  with  the  emergency contraceptive, namely, pills with levonorgestrel.

Materials  and  methods.  A  survey  was  conducted  of  120  general  practitioners-family  medicine  doctors,  210  obstetrician-gynecologists and 185 women of reproductive age on the principles, methods, means of emergency contraception, as well as the safety and satisfaction with the emergency contraceptive pills with levonorgestrel.

Results. 94.3% of obstetrician-gynecologists noted that when consulting patients on contraception, they inform them about the possibility of using emergency contraception in case of errors in the use of barrier or hormonal contraception. Among general practitioners and family doctors, only 49.2% of respondents reported that they can confidently provide advice to their patients on family planning and emergency contraception. A survey of health care consumers (aged 20–45 years) showed that the main means of contraception for periodic sexual inter-course are the use of condoms (46.5%), withdrawal (35.1%), which is not a method for preventing pregnancy, and the use of emergency contraceptive pills (18.4%).Among women who used levonorgestrel, 97.1% of users expressed complete satisfaction with the product.

Conclusions.Levonorgestrel is the optimal means of preventing unwanted pregnancy after unprotected sexual intercourse or if the used contraceptive method has proven unreliable. Levonorgestrel is safe when used correctly in emergency cases and is an alternative to abortion, but cannot replace planned contraceptive methods. Knowledge of the basic methods, indications, recommended drugs for emergency contraception, and their use regimens should be considered an important component of the advisory work of modern outpatient doctors providing medical care in the current social and economic conditions of Ukraine.

УДК 616.34-008.87-06:616.831-085.37

Мета роботи – проаналізувати взаємозв’язок між кишковою мікробіотою та центральною нервовою системою – ЦНС (вісь мікробіота-кишечник-мозок). Пробіотики та пребіотики модулюють вісь кишечник-мозок, що має підтримуючий вплив на центральну нервову систему, а також зменшує або контролює захворюваність на деякі психічні розлади (депресія, тривога, аутизм, шизофренія та хвороба Альцгеймера). Коменсальна мікробіота відіграє центральну роль у взаємозв’язку між кишковою мікробіотою та центральною нервовою системою (вісь мікробіота-кишеч-ник-мозок). Кишково-мозкова вісь (gut-brain axis; GBA) складається з двоспрямованого зв’язку між центральною та ентеральною нервовою системою, зв’язуючи емоційні та когнітивні центри мозку з периферичними кишковими функціями. Як наслідок, модуляція мікробіоти кишечнику вважається ключовим аспектом у лікуванні нервових розладів. Дослідження показують, що мікробіота кишки може впливати на кишково-мозкову вісь і відігравати важливу роль у профілактиці та контролі деяких захворювань мозку, таких як стрес, хвороба Альцгеймера, депресія та безсоння.

Висновки. Представлені дані літератури можуть скласти мотиваційну основу для здійснення додаткових і поглиблених досліджень патогенетичних аспектів тривожного синдрому та стресу.

SUMMARY. Probiotics and prebiotics modulate the gut-brain axis, which has a supportive effect on the central nervous system, and also reduces or controls the incidence of some mental disorders (depression, anxiety, autism, schizophrenia, and Alzheimer’s disease). The commensal microbiota plays a central role in the relationship between the gut microbiota and the central nervous system (the microbiota-gut-brain axis). The gut-brain axis (GBA) consists of bidirectional communication between the central and enteric nervous systems, linking the emotional and cognitive centers of the brain with peripheral gut functions. As a result, modulation of the gut microbiota is considered a key aspect in the treatment of neurological disorders.Research shows that the gut microbiome can influence the gut-brain axis and play an important role in the prevention and control of certain brain diseases, such as stress, Alzheimer’s disease, depression and insomnia.

Conclusions: The presented literature data can provide a motivational basis for conducting additional and in-depth research in the study of pathogenetic aspects of anxiety syndromes and stress.

УДК 618.396-02:618.36]-084

Передчасні пологи залишаються однією з найактуальніших проблем сучасного акушерства. Достовірно встановити причину 70–80% випадків передчасних пологів не вдається, тому обґрунтованим є пошук факторів ризику та маркерів передчасного переривання вагітності. За даними багатьох авторів, у 25–30% жінок із загрозою передчасних пологів діагностують плацентарну дисфункцію. Мета дослідження: оцінювання поширеності плацентарної дисфункції у жінок з групи ризику передчасних пологів та з передчасними пологами. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 80 вагітних. Критеріями включення у дослідження були наявність чинників ризику передчасних пологів – І група (30 жінок) або загроза передчасних пологів – ІІ група (30 жінок). До контрольної групи увійшли 20 умовно здорових вагітних. Ультразвукове дослідження за трансабдомінальною методикою з кольоровим допплерівським картуванням, визначення рівнів вільного естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену у сироватці крові проводили у 18–21+6 та 28–30 тиж гестації. Результати. Середній вік пацієнток становив 31,4±2,5 року, вірогідної різниці за віком, анамнезом життя, соціальним статусом, соматичною патологією між сформованими групами не було. У вагітних І і ІІ груп вірогідно частіше, ніж у контролі, в анамнезі виявляли запальні захворювання органів малого таза; вагініти; інфекції, що передаються статевим шляхом; патологію шийки матки та операції на матці і придатках. Перебіг даної вагітності у більшої кількості жінок досліджуваної когорти був ускладнений загрозою переривання вагітності, у 36,7% вагітних І групи та 46,7% ІІ групи відбулись передчасні пологи. Ознаки передчасного дозрівання плаценти виявлено у 13 (43,3%) вагітних досліджуваної когорти і в 1 (5,0%) – контрольної групи (Р<0,0001), що супроводжувалося змінами параметрів при доплерометрії матково-плацентарного кровотоку. Клінічні ознаки плацентарної дисфункції фіксували у 36,7% пацієнток групи ризику передчасних пологів і вагітних із загрозою передчасних пологів, вони проявлялись зниженням рівня прогестерону, плато зростання рівня плацентарного лактогену. Морфологічні ознаки плацентарної дисфункції були виявлені у 43,3% випадків передчасних пологів, що корелює з частотою ранніх ускладнень вагітності, у першу чергу – з утворенням ретрохоріальної гематоми.

Висновки. Клінічні прояви плацентарної дисфункції (затримка росту плода, прееклампсія) фіксували у третини пацієнток групи ризику і вагітних із загрозою передчасних пологів, що корелює зі змінами гормонопродукувальної функції плаценти.

Premature birth remains one of the most urgent problems of modern obstetrics. It is not possible to reliably establish the cause in 70–80% of premature births, so the search for risk factors and markers of premature termination of pregnancy is justified. According to many authors, 25–30% of women at risk of premature birth have placental dysfunction. The objective: was to assess the prevalence of placental dysfunction in women at risk of preterm birth and with preterm birth. Materials and methods. 80 pregnant women were under observation. The criteria for inclusion in the study were the presence of risk factors for premature birth – Group I (30 women) or the threat of premature birth – Group II (30 women). The control group consisted of 20 conditionally healthy pregnant women. Transabdominal ultrasound examination with color Doppler mapping, determination of free estriol, progesterone and placental lactogen levels in blood serum was performed at 18–21+6 and 28–30 weeks of gestation. Results. The average age of the patients was 31.4±2.5 years, there was no significant difference in age, life history, social status, somatic pathology between the formed groups. Pregnant women of groups I and II probably had a history of pelvic inflammatory disease more often than in controls; colpitis; sexually transmitted infections; pathology of the cervix and operations on the uterus and appendages. The course of this pregnancy in most of the women of the studied cohort was complicated by the threat of termination of pregnancy, 36.7% of pregnant women of the I group and 46.7% of the II group had premature births. Signs of premature ripening of the placenta were detected in 13 (43.3%) pregnant women of the experimental cohort and in 1 (5.0%) of the control group (Р<0.0001), which was accompanied by changes in parameters during dopplerometry of utero-placental blood flow. Clinical manifestations of placental dysfunction occurred in 36.7% of patients in the risk group of premature birth and pregnant women with a threat of premature birth, and were manifested by a decrease in the level of progesterone, a plateau in the increase in the level of placental lactogen. Morphological signs of placental dysfunction were found in 43.3% of cases of premature birth, which correlates with the frequency of early complications of pregnancy, primarily with the formation of retrochorial hematoma.

Conclusions. Clinical manifestations of placental dysfunction (fetal growth retardation, preeclampsia) occur in a third of patients of the risk group and pregnant women with a threat of premature birth, which correlates with changes in the hormoneproducing function of the placenta.

618.36-02:618.39-038]-037-084

Лаба Оксана Володимирівна. Прогнозування і профілактика порушень фетоплацентарного комплексу у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів  : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 22, 222 / О. В. Лаба. - Львів, 2023. - 209 с. - Бібліогр.: с. 170-204 (304 назви). 

   Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії в галузі знань 22 Охорона здоров’я за спеціальністю 222 Медицина. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2023.
   У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання сучасного акушерства, яке полягає у зниженні частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів та плацентарною дисфункцією шляхом розробки діагностично-лікувальних заходів на основі комплексного дослідження чинників ризику передчасних пологів,клініко-ехографічних, гормональних, мікробіологічних, морфологічних особливостей фетоплацентарного комплексу.

 PhD degree dissertation in the field of study 22 Healthcare, Specialty 222 Medicine. – Danylo Halytsky Lviv National Medical University of Ministry of Health of Ukraine, Lviv, 2023.

   The dissertation provides a theoretical generalization and a new solution to the scientific task of modern obstetrics, which consists in reducing the frequency of obstetric and perinatal complications in women with a risk and threat of premature
birth and placental dysfunction by developing diagnostic and therapeutic measures based on a comprehensive study of the risk factors of premature birth, clinical echographic, hormonal, microbiological, morphological features of the fetoplacental complex.