УДК: 616.9-053.2(07)С95

У навчальному посібнику стисло викладено класичні та сучасні відомості про етіологію, патогенез, клінічну маніфестацію та методи діагностики; лікування найпоширеніших інфекційних захворювань дитячого віку в Україні; імунізацію, враховуючи протоколи  України та загальноєвропейські. До кожної теми додаються  тести для самоконтролю набутих знань.

Для студентів та інтернів вищих медичних навчальних закладів.

The textbook briefly describes classic and modern information about etiology, pathogenesis, clinical manifestation and diagnostic methods; treatment of the most common childhood infectious diseases in Ukraine; immunization, taking into account Ukrainian and European guidelines. Tests for self-monitoring of acquired knowledge are added to each topic.

For students and interns of higher medical educational institutions.

УДК 616.98:578.884.1]-002-039.54-036-078.73-053.2

Стасів Марія Володимирівна. COVID-19 та мультисистемний запальний синдром, асоційований з SARS-CоV-2 у дітей: клініко-імунологічні особливості їх перебігу:  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 228, 22 /  М. В. Стасів. - Львів, 2024. - 200 с. - Бібліогр.: с. 168-191 (206 назв).

У ході проведеного комплексного дослідження, в якому взяли участь 110 дітей з COVID-19 та 33 дітей з МЗС, асоційованим з SARS-CoV-2, були вивчені клініко-імунологічні особливості їх перебігу. Важливим для практичного значення є прогнозування ризику розвитку пневмонії, тяжкого перебігу COVID- 19 та ризику ураження коронарних судин у дітей з МЗС, асоційованим з SARS-CoV-2. Отримані дані дозволили удосконалити менеджмент пацієнтів з COVID-19 та МЗС, асоційованого з SARS-CoV-2. 1. Встановлено, що провідними симптомами у дітей з COVID-19 були
підвищена температура тіла та кашель. У 72,73 % пацієнтів з SARS-CoV-2 переважав середньо-тяжкий перебіг хвороби. У дітей віком від 10 до 18 років частіше у 66,67 % спостерігався тяжкий перебіг COVID-19 (p < 0,05). У даній віковій групі превалювали діарея та біль у животі (p < 0,05).
У всіх пацієнтів з МЗС була підвищення температури тіла, негнійний кон’юнктивіт діагностовано у 94 % дітей, поліморфна екзантема – у 87,8 %,
діарейний синдром – у 63,64 %, абдомінальний синдром – у 63,63 % та набряковий синдром – у 42,4 %. У 15,15 % пацієнтів виявлено ознаки
полісерозиту. 2. Аналізуючи результати гемограми, виявлено, що в усіх пацієнтів з SARS-CoV-2, незалежно від тяжкості перебігу хвороби серединне значення кількості лейкоцитів у периферичній крові була в межах норми, зростаючи в динаміці у пацієнтів з тяжким перебігом (p < 0,05). Водночас у пацієнтів віком від 10 до 18 років виявилося найнижче серединне значення кількості тромбоцитів (p < 0,05). Найвищий серединний показник лейкоцитів – 23,64 × 10 9 /л виявлено у дітей з МЗС, асоційованим з SARS-CoV-2 віком від 10 до 18 років (p ˂ 0,05). Відсоткове значення нейтрофільних гранулоцитів та кількість тромбоцитів при госпіталізації було найвищими у пацієнтів вікової групи від 5 до 10 років (p ˂ 0,05).
Результати досліджень показали, що у пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 серединні значення рівнів прокальцитоніну, СРП, IL-6 та IL-10 були
значно вищими (p < 0,05). Серединне значення рівня прокальцитоніну при госпіталізації корелювало з тяжкістю хвороби (r = +0,51; p ˂ 0,05). У дітей з МЗС, асоційованим з SARS-CoV-2 серединні значення рівнів СРП, IL-6 та прокальцитоніну були достовірно вищими, ніж у пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 (p < 0,05). 3. Аналізуючи рівень Д-димеру, як одного з показників гемостазу, виявлено, що серед пацієнтів з тяжким перебігом SARS-CoV-2 на момент госпіталізації та у динаміці його серединні значення були статистично достовірно вищими (р ˂ 0,05), та корелював з тяжкістю перебігу хвороби (r =+0,35; р ˂ 0,05). У всіх пацієнтів з МЗС, асоційованим з SARS-CoV-2 серединне значення рівня Д-димеру на момент госпіталізації втричі перевищувало верхню границю норми, з найвищим його показником у дітей віком від 10 до 18 років.
4. При аналізі гуморального імунітету встановлено, що найвище серединне значення IgM до SARS-CoV-2 виявлено до 30 дня від початку захворювання у пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19. Сироваткові IgМ до SARS-CoV-2 на першому тижні демонструють кореляційні зв'язки з віком пацієнтів та тяжкістю (r = +0,31; р < 0,05). У пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 IgA до SARS-CoV-2 були позитивними з другого тижня. У всіх пацієнтів з COVID-19 сироваткові IgG-N- та IgG-S до SARS-CoV-2 були вищими у пацієнтів з тяжким перебігом хвороби у порівнянні з середньо-тяжким. Серединне значення IgG-S було найвищим до трьох місяців постінфекційного періоду (р ˂ 0,05). Серед усіх пацієнтів з МЗС серединне значення рівня IgG-S до SARS-CoV-2 становило 8,87 [6,80; 9,68] і було статистично достовірно вищим ніж у пацієнтів з COVID-19 (р < .001). 5. Серед усіх пацієнтів з COVID-19 рентгенологічно діагностовано пневмонію у 41,82 %. У дітей з тяжким перебігом хвороби пневмонія виявлена у 63,33 %, серед яких у 96,67 % пацієнтів середнє значення SpO2 становило 86,84 % ± 1,05. У шести дітей застосовано штучну вентиляцію легень. Випадки пневмонії у пацієнтів з МЗС, асоційованим з SARS-CoV-2 найчастіше реєстрували серед дітей віком від 5 до 10 років. У 60,61 % дітей з МЗС виявлено лінійне розширення коронарних судин, гідроперикард – у 12,12 %. 6. Розроблено моделі логістичної регресії для прогнозування ризику розвитку тяжкого перебігу COVID-19, ураження легень при COVID-19 та ураження коронарних судин при МЗС, асоційованому SARS-CoV-2.

УДК: 616.988:578.834]-07:616.15-097-07]-036-053.2(477.83)

Мета. Проаналізувати кінетику IgA, IgM, IgG до SARS-CoV-2 у дітей залежно від тяжкості перебігу COVID-19 та віку.
Матеріал і методи. У роботі проведено проспективне дослідження за участю 88 дітей (середній вік 9,4 років), хворих на COVID-19, які лікувалися в КНП ЛОР "ЛОДКЛ "ОХМАТДИТ"" з 2020 по 2021 рік. У групі спостереження було 36 хлопців (40,90%), 52 дівчини (59,10%). Верифікація діагнозу базувалася на клінічних ознаках хвороби з виявленням РНК SARS-CoV-2 та/або у поєднанні методом ПЛР. Проаналізовано значення IgA, IgM та IgG до S і N білків SARS-CoV-2, визначених методом ІФА у різні терміни інфекційного процесу в 380 зразках сироватки крові.
Результати й обговорення. Результати дослідження IgM до SARS-CoV-2 на першому тижні захворювання показали середнє значення цього показника на рівні 0,24 [0,14; 1,39], на другому тижні - 0,49 [0,30; 2,87]. Найвище середнє значення IgA до SARS-CoV-2 - 0,33 [0,24; 1,00] виявлено з 15 до 30 день, після 30 дня - становило 0,24 [0,20; 0,28]. Наростання середнього значення IgG-N до SARS-CoV-2 спостерігалось з другого тижня хвороби і склало 1,13 [0,52; 3,17] з пікoм його значення 5,68 [2,39; 8,86]v період до трьох місяців. Тяжкий перебіг COVID-19 наcтановлено у 27 дітей (20,68%): 15 дівчат (55,56%) і 12 хлопців (44,44%). У більшості госпіталізованих дітей значення IgM при різних ступенях тяжкості хвороби виявлялись позитивними з першого до самого дня хвороби. У дітей з тяжким перебігом SARS-CoV-2 середнє значення IgM у сироватці крові у цей період становило 1,39 [1,36; 4,07]. Статистично значуща різниця між показниками IgG до N середньої тяжкості та тяжкої форми була на 15-30 день захворювання: 0,54 [0,21; 1,89] проти 3,55 [4,99; 5,80] відповідно, (p<0,05). У пацієнтів як із середньотяжким, так і з тяжкими формами хвороби, середні значення IgG до N SARS-CoV-2 були позитивними в усі періоди дослідження.
Спостерігалось значне зростання середнього значення IgG до N SARS-CoV-2 у дівчат у період з 31 до 90 дня. При тяжких формах хвороби у період від трьох до шести місяців середнє значення IgG до SARS-CoV-2 становило 9,40 [7,80; 10,60] і було вищим, ніж у пацієнтів зі середньотяжким перебігом хвороби - 8,72 [8,64; 8,97] (p<0,05).
Висновки. Серологічні дослідження дозволяють визначати імунну відповідь на SARS-CoV-2, визначити серoконверсію та характеризувати перебіг COVID-19 і є важливими для епідеміологічних досліджень. IgM, IgA та IgG до SARS-CoV-2 залежать від важкості перебігу хвороби та віку пацієнта.