УДК 613.86-055.2:355.01(477)
Purpose: to research the quality of life of different women: those who, despite the risks, remained in Ukraine, and those who were forced to move. Materials and Methods. 376 young (25–44 years old) women were interviewed using WHOQOL-BREF questionnaire. The survey was anonymous and voluntary. The questionnaire was distributed in the form of a Google form. Results. Russia's military invasion of the sovereign European state Ukraine at the time of the democratic values dominance on the territory of Europe became a real challenge for the entire civilized world. Naturally, the war affects the emotional state, everyday life, public opinion, interpersonal relations, socio-economic situation, employment, public activity, all the factors that determine the quality of life. Despite the fact that most women do not take part in hostilities, they felt the consequences of the invasion no less acutely than men, who were forced to defend their homes from the first days of the war. A huge number of women were forced to leave their homes and rebuild their lives. For a woman, especially with minor children, this is a real challenge, because despite humanitarian aid from supporting countries, they are deprived of their families and friends, the part of life that inspires and supports them to the fullest extent. The study showed that, in general, the quality of life of women who were forced to leave Ukraine and are in physical safety during the war is not higher than that of women who stayed at home and risk their lives every day. We tried to analyze which areas of women's lives were most affected by the war. Women who left Ukraine, despite feeling safe, suffer from a lack of microsocial support and are generally not satisfied with their physical and psychological well-being, which has an impact on the overall quality of a woman's life. Conclusion. Women who stayed to live in Ukraine during the war experience anxiety much more often than women who left the country, but remain socially active, able to work and feel healthier.
Мета: дослідження якості життя різних жінок: тих, які, попри ризики, залишилися в Україні, та тих, що вимушено переїхали. Матеріали і методи. Було опитано 376 молодих (25–44 роки) жінок за допомогою опитувальника WHOQOL-BREF. Опитування було анонімним та добровільним. Анкета була розповсюджена у вигляді гугл-форми. Результати. Військове вторгнення росії у суверенну європейську державу Україну в часи панування демократичних цінностей на теренах Європи стало справжнім викликом для всього цивілізованого світу. Закономірно, що війна впливає на емоційний стан, побут і повсякдення, громадську думку, міжлюдські стосунки, соціально-економічне становище, зайнятість, громадську активність, а ці всі фактори визнача-ють якість життя. Незважаючи на те, що жінки в більшості не беруть участь у бойових діях, вони відчули наслідки вторгнення не менш гостро, ніж чоловіки, які були змушені захищати свої домівки із перших днів війни. Величезна кількість жінок була змушена покинути свої домівки та заново будувати своє життя. Для жінки, та ще й із неповнолітніми дітьми, це є справжнім випробуванням, адже, попри гуманітарну допо-могу небайдужих країн, вони є позбавленими своїх родин та друзів, тобто частини життя, яка надихає та підтримує повною мірою. Дослідження показало, що загалом якість життя жінок, що були змушені покинути Україну, та перебу-вають у фізичній безпеці в часі війни, не є вищою, ніж у жінок, що залишилися вдома і щоденно ризику-ють життям. Ми спробували проаналізувати, які саме сфери життя жінки максимально постраждали від війни. Жінки, що покинули Україну, попри відчуття безпеки, страждають від відсутності мікросоціальної підтримки та, загалом, не задоволені своїм фізичним та психологічним благополуччям, що і має вплив на загальну якість життя жінки. Висновки. Жінки, що залишилися жити в Україні в час війни, значно частіше, ніж жінки, що покинули країну, переживають тривогу, проте залишаються працездатними, соціально активними та почуваються більш здоровими.