УДК 314:(330+355.1).001.36(477)

Мета дослідження – встановлення істотних особливостей у чисельності населення за 30-ть років незалежності - як основного базису людського ресурсу для економіки та Збро́йних си́л України. 
Матеріали та методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспек-тивне наукове дослідження з використання біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України за період 1991-2021 роки, з використанням комп’ютерного пакету Microsoft Office Excel (2021) при застосовуванні низки наукових медико-біостатистичних методів з врахуванням принципів системності. 
Результати. Вірогідно встановлені та науково обґрунтовані як кількісне зменшення населення країни за аналізовані роки на n=-10451713 осіб (Р=-20,1%), так і наявні диспропорції у його статевій (жінки М=53,7±0,7%; чоловіки М=46,3±0,6% у взаємозв’язку 1,2:1), територіальній (міські М=67,9±2,7% та сільські М=32,1±1,8% жителі у співвідношенні 2,1:1) та віковій (0-17 років М=20,6±0,5%; 18-59 років М=58,6±0,8% та 60 років і старше М=20,7±0,5%)  структурах, що напряму засвічує регресивний тип населення, стан депопуляції та старіння людності незалежної України.
Висновки. Результати свідчать про катастрофічну демографічну ситуацію в державі в контексті значного щорічного наростання регресивного типу населення, темпу депопуляції та процесу старіння серед населення України, що характеризується прямим негативним впливом на наявну потребу в людському ресурсі для економіки та Збройних Сил України.
Ключові слова: незалежна Україна; кількість населення; стать; вік; місце проживання; економіка; Збройні сили; регресивний тип; депопуляція; старіння.

The purpose of the study is to establish significant features in the number of the population for 30 years of independence as the main basis of human resources for the economy and the Armed Forces of Ukraine. 
Materials and methods. An epidemiological, single-moment, continuous, prospective scien-tific study was carried out using the biostatistical data of the database of the State Statistics Commit-tee of Ukraine for the period 1991-2021, using the Microsoft Office Excel (2021) computer package when applying several scientific medical and biostatistical methods, taking into account the princi-ples of systematicity. 
Results. The quantitative decrease of the population of the country over the analyzed years by n=-10451713 people (Р=-20.1%), and existing disproportions in its gender (women M=53.7±0.7%; men M= 46.3±0.6% in a ratio of 1.2:1), territorial (urban M=67.9±2.7% and rural M=32.1±1.8% residents in the ratio of 2.1:1) and age (0-17 years M=20.6±0.5%; 18-59 years M=58.6±0.8% and 60 years and older M=20.7±0.5%) structures were reliably established and scientifically substantiated, which directly show the regressive type of population, state of depopulation and the aging process of the population of independ-ent Ukraine.
Conclusions. The results indicate a catastrophic demographic situation in the country in the context of a significant annual increase of the regressive type of population, in the rate of depopulation and the aging process among the population of Ukraine, which is characterized by a direct negative impact on the existing need for human resources for the economy and the Armed Forces of Ukraine.
Keywords: independent Ukraine; the number of population; gender; age; place of residence; economy; Armed forces; regressive type; depopulation; aging.

УДК 613.6:[614.71:615.9:579.61]:636.5-047.44 

Анотація. Вітчизняне птахівництво є однією з найбільш прибуткових галузей тваринництва, що забезпечує швидке повернення вкладених коштів та динамічний приріст виробництва продукції. Під час використання сучасних технологій вирощування птиці обслуговуючий персонал на робочому місці зазнає сполученого та комбінованого впливу значної кількості шкідливих чинників виробничого середовища, які негативно впливають на стан їхнього здоров’я.

Метою дослідження є виявлення ризик-спрямованих чинників у птахівництві під час застосування інтенсивних технологій вирощування та забою птиці за даними гігієнічної оцінки умов праці та професійних ризиків для здоров’я птахівників.

Матеріал та методи. Огляд та узагальнення даних літератури, які стосуються впливу шкідливих чинників робочої зони птахоферми на здоров’я птахівників.

Результати. Основними ризиками і небезпеками, що слід уважати несприятливими чинниками середовища птахофабрики, є: фізична небезпека (ризик спотикання та падіння через вологу або слизьку поверхню, переміщення вручну важких предметів, що призводить до травм опорнорухового апарату, небезпека контакту з рухомими частинами годівниць або систем збору яєць); хімічна небезпека (вплив засобів для чищення, дезінфекції та пестицидів, які використовуються для підтримки гігієни та боротьби зі шкідниками, контакт із ліками та вакцинами, які можуть становити ризик, якщо не використовувати їх належним чином); біологічна небезпека (вплив високої насиченості робочої зони пташника пилом, пір’ям та продуктами життєдіяльності птиці, що може призвести до респіраторних проблем, таких як алергічні реакції або професійна астма, контакт із відходами птиці, які можуть містити шкідливі бактерії, такі як сальмонела або кишкова паличка); передача зоонозних захворювань (ризик зараження від птиці пташиним грипом або кампілобактеріозом, особливо під час обробки або обробки хворих птахів); психосоціальна небезпека (середовище високого стресу через щільний графік, велике робоче навантаження, відсутність соціальної підтримки чи спілкування серед працівників, що призводить до ізоляції чи конфліктів). Вивчення питань впливу шкідливих чинників закритого середовища птахофабрик на морфофункціональні, імунологічні показники здоров’я робітників та ризику їх захворюваності залишаєтьcя актуальним.

Висновки. В Україні не розроблена ризик-орієнтована система профілактики виробничо зумовленої захворюваності працівників птахогосподарств. Сучасні технологічні процеси спрямовані на безпечне вирощування птиці. Способи обробки для зниження контамінації поголів’я з патогенними мікроорганізмами, емісії шкідливих газів із підстилки і за рахунок цього підвищення продуктивних показників птиці забезпечують якість і кількість виробленої продукції. Проте вдосконалення цих способів та розроблення більш ефективних і екологічно безпечних залишаються актуальними науково-практичними завданнями, якими займається переважна більшість дослідників.

Аbstract. Domestic poultry farming is one of the most profitable branches of animal husbandry, which ensures a quick return on invested funds and a dynamic increase in production. During the use of modern poultry farming technologies, service personnel at the workplace are exposed to the associated and combined effects of a significant number of harmful factors of the production environment, which negatively affect their health

The purpose of the study is to identify risk-oriented factors in poultry farming during the application of intensive technologies for breeding and slaughtering poultry based on the data of a hygienic assessment of working conditions and occupational risks for the health of poultry breeders.

Material and methods. Review and generalization of literature data related to the influence of harmful factors of the working area of the poultry farm on the health of poultry breeders.

The results. The main risks and dangers that should be considered unfavorable factors of the poultry farm environment are: physical danger (the risk of tripping and falling due to wet or slippery surfaces, manual movement of heavy objects, which leads to injuries of the musculoskeletal system, the danger of contact with moving parts of feeders or egg collection system); chemical hazard (influence of cleaning agents, disinfectants and pesticides used to maintain hygiene and pests control, contact with medicines and vaccines that can pose a risk if not used properly); biological hazard (the impact of high saturation of the working area of the poultry house with dust, feathers and waste products of the birds, which can lead to respiratory problems such as allergic reactions or occupational asthma, contact with poultry biowaste that may contain harmful bacteria such as salmonella or E. coli); transmission of zoonotic diseases (risk of infection from poultry, such as avian influenza or campylobacteriosis, especially when handling or handling sick birds); psychosocial hazards (high stress environment due to tight schedule, heavy workload, lack of social support or communication among employees, leading to isolation or conflict) The study of the influence of harmful factors of the closed environment of poultry farms on the morphofunctional and immunological indicators of workers' health and the risk of their illness remains relevant.

Conclusions. Ukraine has not developed a risk-oriented system for the prevention of production-related morbidity of workers in poultry farms. Modern technological processes are aimed at safe breeding of poultry. Processing methods to reduce the contamination of livestock with pathogenic microorganisms, the emission of harmful gases from the litter and, due to this, increase the productivity of poultry, ensure the quality and quantity of produced products. However, the improvement of these methods and the development of more effective and ecologically safe ones remain relevant scientific and practical tasks, which are engaged in by the prevailing majority of researchers.

A range of hybrid molecules incorporating the ciminalum moiety in the thiazolidinone ring demonstrate significant anticancer and antimicrobial properties. Therefore, the aim of our study was to evaluate the properties and mechanism of action of two 4-thiazolidinone-based derivatives, i.e., 3-{5-[(Z,2Z)-2-chloro-3-(4-nitrophenyl)-2-propenylidene]-4-oxo-2-thioxothiazolidin-3-yl}propanoic acid (Les-45) and 5-[2-chloro-3-(4-nitrophenyl)-2-propenylidene]-2-(3-hydroxyphenylamino)thiazol-4(5H)-one (Les-247). In our study, we analyzed the impact of Les-45 and Les-247 on metabolic activity, caspase-3 activity, and the expression of genes and proteins related to inflammatory and antioxidant defenses and cytoskeleton rearrangement in healthy human fibroblasts (BJ) and a human lung carcinoma cell line (A549). The cells were exposed to increasing concentrations (1 nm to 100 μM) of the studied compounds for 24 h and 48 h. A decrease in the metabolic activity in the BJ and A549 cell lines was induced by both compounds at a concentration range from 10 to 100 μM. Both compounds decreased the mRNA expression of NRF2 (nuclear factor erythroid 2-related factor 2) and b-actin in the BJ cells. Interestingly, a significant decrease in the level of NF-kB gene and protein expression was detected in the BJ cell line, suggesting a direct impact of the studied compounds on the inhibition of inflammation. However, more studies are needed due to the ability of Les-45 and Les-247 to interfere with the tubulin/actin cytoskeleton, i.e., a critical system existing in eukaryotic cells.

Актова промова, виголошена на засіданні Вченої ради Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
16 листопада 2022 року з нагоди 238-ї річниці від дня заснування університету