УДК: 616.5-002.2-056.25-053.2:613.221]-07:616.017

Introduction. It is now known that 30% of patients who have recovered from COVID-19 develop long-COVID. According to researchers, the reactivation of herpesviruses plays a significant role in triggering long-COVID. In these patients, alteration in lymphocyte populations and T-lymphocyte subpopulations have been observed, yet the nature of these changes remains unclear. The dysregulation of the immune response caused by SARS-CoV-2 is further exacerbated by the reactivation of human herpesvirus type 6 (HHV-6). Therefore, it is essential to distinguish immune response alterations in long-COVID patients based on HHV-6 reactivation and consider these differences when developing therapeutic approaches.

The aims of this study were: 1) to investigate the associative relationships between the number of lymphocyte populations, T-lymphocyte subpopulations, and the severity of the clinical course of COVID-19 in patients with long-COVID; 2) to determine and compare the percentages of CD3+, CD4+, CD56+, CD8+, CD4/25/127– T-regs and CD19+ cells in long-COVID patients depending on the presence of reactivated HHV-6.

Materials and methods. In our study, we examined 124 patients, including 73 women (59%) and 51 men (41%), with an average age of 43±9.70 years, all of whom had suffered from COVID-19 in the second half of 2023. To confirm HHV-6 reactivation and form study groups, molecular genetic studies (PCR) were conducted on all patients. Subsequently, flow cytometry was used to analyze the lymphocyte populations and subpopulations in peripheral blood samples from the patients.

Results. In patients with long-COVID following severe COVID-19, the percentage of CD3+ T cells, CD8+ cells, and CD4+CD25+CD127– T-regs was significantly lower both in the absence of HHV-6 reactivation (p=0.014; p=0.016; p=0.045, respectively) and during the active phase of HHV-6 reactivation (p=0.045; p=0.005; p=0.008, respectively), compared to the control group. CD4+ T cells were significantly decreased only during the active phase of the herpesvirus (p=0.045). Notably, in the active phase of HHV-6, these cells were further reduced compared to those without herpesvirus reactivation. Additionally, the number of CD19+ B cells was significantly elevated in patients with HHV-6 reactivation, compared to both the control group (p<0.0001) and patients without HHV-6 reactivation (p=0.0002). Furthermore, the percentage of CD56+ NK cells in patients with long- COVID following mild and moderate COVID-19 in the history, without HHV-6 reactivation, did not differ significantly from the control group. However, NK cells were significantly lower in patients with long-COVID after severe COVID-19 in the context of HHV-6 reactivation (p=0.0001).

Conclusions. Our data confirm that HHV-6 reactivation after COVID-19 plays a role in the development of long-COVID. This is mediated through dysregulation of adaptive immune cell interactions, activation of the NF-κB signaling pathway, and increased production of antibodies with defective structure. Based on our results, patients with long- COVID following severe COVID-19, in the context of HHV-6 reactivation, may have an elevated risk of immunopathological complications, potentially including autoimmune disorders. These findings offer valuable insights for future research and potential therapeutic strategies.

УДК: 616.238+616.24-002-036.1 

Бронхіальна астма (БА) та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є провідними захворюваннями
серед обструктивної патології органів дихання. В останні роки зростає увага до пацієнтів із поєднанням ознак обох захворювань, що отримало назву астма-ХОЗЛ оверлап (ACO).
Метою дослідження є узагальнення сучасних уявлень про клінічні, лабораторні та інструментальні характеристики ACO та особливості ведення таких пацієнтів.
Результати. ACO виявляють у 2–4 % загальної популяції США, а серед когорт пацієнтів з діагнозом БА або ХОЗЛ кількість пацієнтів, які мають об’єднані симптоми, сягає до 15 %. Його частота зростає з віком, перевищуючи 50 % у осіб старших за 80 років. ACO частіше розвивається у курців із БА або некурців із тривалим перебігом астми, що ускладнюється симптомами ХОЗЛ. За даними спостережень українських фахівців, проблема диференціації та ведення пацієнтів із перехресними ознаками БА та ХОЗЛ набуває дедалі більшої актуальності в умовах зростання середньої тривалості життя населення та поширеності куріння. Патофізіологічні механізми ACO включають поєднання нейтрофільного та еозинофільного запалення. Характер запального процесу визначає вибір лікувальної тактики. До основних факторів ризику розвитку ACO належать вік, паління, гіперреактивність бронхів, ремоделювання дихальних шляхів та хронічне запалення. Незворотні зміни дрібних бронхів сприяють розвитку стійкої обструкції, що зближує патогенез БА та ХОЗЛ. Попри наявність численних гіпотез щодо формування ACO, єдиного погляду на етіологію та патогенез цього синдрому не існує. Для покращення діагностики у 2016 році запропоновані міжнародні критерії ACO. Лікування потребує індивідуалізованого підходу із застосуванням інгаляційних глюкокортикостероїдів, бронхолітиків, легеневої реабілітації, відмови від паління та освіти пацієнтів. Подальші дослідження, у
тому числі на національному рівні, є необхідними для удосконалення діагностичних алгоритмів і терапевтичних стратегій з метою поліпшення прогнозу та якості життя пацієнтів із ACO в Україні.
Ключові слова: бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень, астма-ХОЗЛ оверлап

УДК: 616.5-002-053.6:159.942:614.8

Сучасний світ характеризується високим рівнем стресу серед дітей підліткового віку. Психосоціальний стрес є важливим фактором, який впливає на загострення атопічного дерматиту (АД) у підлітків. Тому вивчення перебігу АД в умовах гуманітарних надзвичайних станів українського сьогодення є надзвичайно актуальним. Метою даного дослідження було дослідити вплив негативних емоційних станів – депресії, тривоги та стресу – у дітей підліткового віку на перебіг атопічного дерматиту в умовах гуманітарної надзвичайної ситуації. Матеріали і методи. Загальна група досліджених склала 50 дітей віком від 12 до 18 років. Для визначення рівня негативних емоційних станів (депресія, тривога та стрес) використовували адаптований опитувальник Depression Anxiety Stress Scales – DASS (Psychology Foundation of Australia, 2022). Ступінь тяжкості АД оцінювали за індексами шкали SCORAD. Результати дослідження. Підлітки з числа тимчасово переміщених осіб характеризувалися достовірно вищими показниками за шкалою SCORAD порівняно з місцевими мешканцями (31 (26;36) бал проти 27 (22,5;32,5) бала, р=0,041). Згідно з результатами опитувальника DASS, медіана за шкалою депресії серед опитаних підлітків становила 11 (7;15) балів, медіана шкали три- воги – 11,5 (7;16) бала, шкали стресу – 16 (11;23) балів. Встановлено достовірний прямий кореляційний зв’язок між оцінкою за шкалою SCORAD та рівнем тривоги (r=0,258, p=0,033), а також рівнем стресу (r=0,323, p=0,029) за результатами опитувальника DASS. Крім того, у більш ніж половини підлітків (60%) виявлено ознаки депресії. Висновок. Отримані результати свідчать про тяжчий перебіг атопічного дерматиту на тлі стресових розладів в умовах гуманітарних надзвичайних ситуацій, що підкреслює необхідність урахування психічного благополуччя, психосоціальних факторів і загального стану ментального здоров’я у клінічній практиці ведення пацієнтів з АД.

Keywords: B-cell lymphopenia; IGLL1 gene; KREC; autosomal-recessive agammaglobulinemia; diagnosis; inborn errors of immunity; newborn screening.

From December 13 to 15, 2023, the International Medical Forum (IMF) “Ukrainian and Global Medicine: Basics, Reality, and Strategic Prospects” was held successfully. Within the framework of this forum, the 12th Christmas Readings on Immunology and Allergology were held. The event was dedicated to the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society (SSS), the 125th anniversary of the Medical Commission of the SSS, and the 25th anniversary of the Department and Center of Clinical Immunology and Allergology. Event hosts were the Medical Commission of the Shevchenko Scientific Society and Danylo Halytsky Lviv National Medical University. Despite difficult times for Ukraine, the event did not lose its leadership positions in terms of the number of speeches and the diversity of the agenda, and the vast geography of speakers and specialist attendees distinguished it. More than 400 speakers, about 1,000 listeners, and more than 1,200 online participants participated in the event. During three days, international experts from the USA, Canada, UK, Italy, Spain, Denmark, Slovakia, Sweden, Germany, Austria, and Poland, and leading scientists and experts for Ukraine delivered more than 300 speeches.