Репозитарій

ЛНМУ імені Данила Галицького

УДК: 614.1:313.13:312.2:616.22-006.6(477)(477.83)"2010/2019"

Aim. Analysis of the epidemiological block of the model of early detection and prevention of laryngeal malignancies.
Material and Methods. A retrospective analysis of morbidity and mortality from malignant neoplasms of the larynx among the population of Ukraine and Lviv region for ten years (from 2010 to 2019). Statistical data of the National Cancer Registry of Ukraine were used. The following methods are used in the work: medical- statistical analysis, system approach, and structural- logical analysis.
Results and Discussion. The primary incidence of laryngeal cancer among the population of Ukraine decreased by 6% (from 5 cases per 100,000 population in 2010 to 4.7 cases per 100,000 population in 2019). In Lviv region, there was an increase in the level of primary morbidity by 12.3% (from 5.7 cases per 100,000 population in 2010 to 6.4 cases per 100,000 population in 2019). In 2010-2019, the mortality rates from laryngeal  cancer in Ukraine and Lviv region were in the range of 2.7-3.1 and 2.8-4.6 cases per 100,000 population, respectively. The proportion of men with newly diagnosed
laryngeal cancer was 94.4-95.8%, and women - only 4.2-5.6%. Analysis of sex and age incidence of laryngeal cancer in Ukraine in 2019 showed that the highest rates among both men and women were in the age group of 60-74 years. The proportion of patients with stage IV laryngeal cancer in Ukraine in 2010 and 2019 was 10.2% and 15%, respectively. A similar indicator in the Lviv region in 2010 was 12.6%, and in 2019 - 20.8%. Mortality
up to one year from among newly diagnosed patients in 2019 in Ukraine was 25.1%, and in Lviv region - 23%. In Ukraine in 2019, the proportion of patients detected at professional examinations was 11.2%, in Lviv region -only 0.7%.
Conclusion. The incidence of malignant neoplasms of the larynx among the population of Lviv region during the study period was higher than the national. There was a tendency to reduce the death rate from laryngeal cancer in both Ukraine and Lviv region. In men, laryngeal cancer is more common than in women in Ukraine and the Lviv region. The incidence of malignant neoplasms of the larynx is highest among people 60 years and older. There
was a low proportion of patients identified during preventive examinations, as well as high mortality rates up to one year from diagnosis and neglect of the malignant process.

Актуальність проблеми невиношування зумовлена її медичними, соціальними, психологічними та економічними аспектами. Незважаючи на велику кількість медичних, соціальних, клінічних наукових досліджень спрямованих на пошук причин втрати вагітності та шляхів їх запобігання, частота невиношування вагітності залишається на високому рівні у більшості країн світу та навіть має тенденцію до зростання [1–4]. Однією з найвагоміших причин смертності немовлят та дітей віком до 5 років, порушення їх психомоторного та фізичного розвитку, когнітивних порушень, інвалідності є передчасні пологи [5]. Кожного року у цілому світі народжуються приблизно 15 мільйонів недоношених немовлят, це складає понад 11 % з числа усіх світових пологів [6]. Передчасні пологи є причиною перинатальної та неонатальної смертності немовлят, важкої захворюваності та смертності дітей віком до 2 років [7] та залишається першочерговою проблемою, яка вимагає пошуку шляхів її вирішення [8]. 

 Актуальність  Невиношування вагітності є поліетіологічною проблемою без чітко встановленої універсальної класифікації чинників ризику, що спричиняють цю патологію. Причини невиношування вагітності часто поділяють за триместрами вагітності, зі сторони матері/батька та з боку ембріона/плоду, на демографічні, акушерські та гінекологічні, на медичні та соціально-демографічні тощо.[1,2,3,4]
Результати проведеного науковцями дослідження причин передчасних пологів у Непалі окрім соматичних факторів ризику, визначили значний вплив початку та частоти антенатального догляду під час вагітності. Було встановлено, що вагітні, які зверталися вперше за антенатальним доглядом у другому чи третьому триместрі ( пізнє звернення) та жінки, які протягом вагітності мали менше 4 передпологових візитів, мали вищий ризик передчасних пологів. 
      Рекомендації щодо зниження частоти самовільних абортів, розроблені науковцями Китаю на основі когортних досліджень, включають проведення консультування пар перед зачаттям, з метою визначення та корегування модифікованих факторів ризику.[6,7] Також науковцями Китаю виявлено підвищення ризику передчасних пологів серед жінок, яким не проводився допологовий догляд чи проводився не регулярно. 
      Превентивні заходи щодо попередження перинатальних втрат у Сполучених Штатах Америки містять рекомендації по зміні поведінкових факторів, корекцію хронічної патології та забезпечення доступу до первинної допомоги, страхування та профілактичних заходів. [9].
      Профілактичні рекомендації амбулаторної медичної допомоги щодо профілактики передчасних пологів та самовільних абортів у Німеччині та країнах Європи включають оцінку всіх відомих факторів ризику на самому початку допологової допомоги з індивідуальною
оцінкою ступеня ризику та проведенням заходів профілактики. Мультимодальна профілактична програма в Австралії включала обов’язкову інформаційно-просвітницьку роботу для вагітних жінок та лікарів, а жінок з високим ступенем ризику рекомендують госпіталізовувати до спеціалізованих перинатальних центрів. . 

УДК 616.915-053.36-074-036

Мета роботи – вивчити епідеміологічні дані, клінічну симптоматику та перебіг кору серед госпіталізованих у Львівську обласну інфекційну клінічну лікарню (ЛОІКЛ) дітей першого року життя.

Матеріал і методи. Упродовж 2018 р. на стаціонарному лікуванні у ЛОІКЛ перебували 235 хворих на кір дітей віком від 1 місяця до 1 року. Діагноз кору базувався на типових клінічних проявах хвороби, даних епідеміологічного анамнезу, загальноприйнятих лабораторних (гемограма, загальний аналіз сечі), імунологічних досліджень (визначення вмісту специфічних антитіл класів IgM у сироватці крові).

Результати. Серед госпіталізованих у ЛОІКЛ дітей першого року життя з діагнозом кір переважали мешканці міст (74,9%). Найчастіше випадки хвороби реєстрували в дітей 7–9 міс. (33,6%) та 10–12 міс. (29,4%). У 87,7% хворих джерелом інфекції були старші діти шкільного віку та хворі батьки. Помилкові діагнози на догоспітальному етапі встановлені у 22,1% випадків. У 71,1% випадків діти надходили до ЛОІКЛ до появи висипу, у 28,9% – у періоді висипань. Клінічна картина кору характеризувалась типовим перебігом із мінімальними катаральними проявами в початковому періоді хвороби. З початком періоду висипань у 34,9% дітей посилювались прояви кон'юнктивіту, блефароспазму. Плями  Копліка, як правило, нетипові і спостерігали лише у 79,6% хворих. Переважали середньотяжкі форми хвороби (70,2%). Ускладнення розвинулися лише у пацієнтів з тяжкою формою хвороби, з обтяженим преморбідним фоном. З-поміж ускладнень домінували пневмонія (5,5%) та обструктивний бронхіт (2,1%).

Висновки. Кір у дітей першого року життя зберігає усі типові риси та характеризується переважанням середньотяжких форм. При легких формах хвороби слабко виражена клінічна симптоматика, що дозволяє прирівняти її до мітигованого кору. Тяжкі форми з розвитком ускладнень з боку респіраторного тракту спостерігали у 7,7% дітей, як правило, з обтяженим преморбідним фоном. Різке збільшення  уражених хворобою дітей першого року життя є закономірним віддзеркаленням ситуації, що склалася в результаті неповного проведення профілактичних заходів щодо запобігання кору, насамперед, недотримання термінів схем вакцинації дітей та обов'язковим виконанням протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.

SARS-CoV-2 infection, in the vast majority, affects adult patients. The severity of COVID-19 and mortality are directly correlated with the increasing age of patients and the number of comorbidities. However, with the further development of the COVID-19 pandemic, severe cases of COVID-19 have been reported in children. About 0.8-1% of sick children require hospitalization in an intensive care unit. The main syndromes that cause disease severity and mortality in children are acute respiratory distress syndrome, multisystem inflammation syndrome and multiple organ failure. The rapid development of severe respiratory failure and hypoxemia in respiratory distress syndrome leads to the use of various methods of respiratory therapy, and in case of their ineffectiveness to extracorporeal membrane oxygenation (ECMO). In our report, we present two clinical cases of successful use of ECMO in children with COVID-19, who developed severe ARDS.

Популярні наукові праці, статті та інше