УДК 616.988:578.834]-053.4-036-07-08

COVID-19 у дітей не викликав занепокоєння у лікарів, оскільки діти є менш уразливими до нової коронавірусної інфекції. Незважаючи на те, що, за даними статистики, у пацієнтів дитячого віку спостерігався легкий перебіг COVID-19, на жаль, пневмонія, Кавасакі-подібний синдром, мультисистемний запальний синдром (МЗС), інфекційно-токсичний шок, міокардит розвиваються й у дітей. Го-стрий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), синдром мультисистемного запалення та поліорганна недостат-ність – основні причини тяжкого ступеня хвороби та летальності у дітей. Описано випадок стрімкого розви-тку дихальної недостатності, що потребував різних методів респіраторної підтримки, в тому числі екстра-корпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО). У наведеному клінічному випадку описано тяжкий перебіг COVID-19, ускладненої двобічною пневмонією з дихальною недостатністю III ступеня у трирічної дівчин-ки, яка перебувала на ЕКМО впродовж одного тижня. Діа-гноз підтверджено виявленням РНК SARS-CoV-2 методом ПЛР, рентгенологічним та ультразвуковим дослідженням легень.Хвороба мала тяжкий драматичний перебіг, супро-воджувалася ускладненнями під час терапії. Відчайдушна боротьба медиків за життя дитини завершилася пере-могою – повним одужанням дитини.Висновки. Загрозливі для життя стани пов’язані з COVID-19 у дітей, спричинені не тільки розвитком го-строго респіраторного дистрес-синдрому та геморагіч-ними ускладненнями внаслідок гепаринотерапії при ви-користанні екстракорпоральної мембранної оксигенації, а й розвитком Clostridium difficile-інфекції при антибіоти-котерапії та тривалій госпіталізації

УДК 616.98:579.845]–053.2–036.1(477.19)«45»
Актуальність.
Менінгококова інфекція (МІ) є однією з найбільш значущих бактеріальних інфекцій у дітей, оскільки є небезпечною для життя і непередбачуваною за блискавичним перебігом у структурі інфекційної патології.
Ціль:
проаналізувати клініко-лабораторні особливості генералізованих форм МІ у дітей Львівщини протягом 2011–2019 рр.
Матеріали та методи.
Проведено ретроспективний аналіз 254 медичних карт стаціонарних хворих, які лікувалися в обласній інфекційній клінічній лікарні протягом 2011–2019 рр. з приводу генералізованих форм МІ; 14 протоколів патологоанатомічного дослідження померлих дітей протягом 2011–2019 рр. від генералізованих форм МІ. Відібрано 203 медичні карти, в яких діагноз захворювання був підтверджений.
Результати.
Менінгіт, як клінічна форма, діагностована у 48 дітей (23,6 %), менінгоенцефаліт у 6 (3 %), менінгококцемія –
у 82 (40,4 %), комбінована форма – у 67 дітей (33 %). У дітей від 1 міс. до 3 років вірогідно частіше виникала комбінована форма хвороби, ніж ізольована клінічна форма.  Наведено аналіз клінічних симптомів та основних лабораторних показників при різних клінічних формах МІ.
Померло 12 дітей з діагнозом МІ генералізована форма: менінгококцемія, блискавична форма і одна 6-річна дитина з гніним менінгоенцефалітом.
Висновки.
Не дивлячись на поступове зниження рівня захворюваності і, відповідно, кількості госпіталізованих хворих з 2011 до 2019 рр., спостерігали тяжкий перебіг генералізованих форм МІ з розвитком інфекційно-токсичного шоку у 77,9 % хворих на менінгококцемію. Летальність при менінгококцемії склала 8,1%, більшість померлих – діти віком 3–5 років. В 14,3 % мали місце помилкові діагнози на рівні первинної ланки.

УДК 616.831.9-002.1-02:576.851.136]-053.2

Висвітлено та узагальнено літературні дані, що стосуються захворюваності, особливостей клінічного перебігу та лікування лістеріозу у дітей, сучасні погляди на проблему. Найбільш розповсюдженою клінічною формою є лістерійний менінгіт. В Україні реєструється у вигляді спорадичних випадків. Описано рідкісний випадок лістеріозу з розвитком менінгіту у 4-річної дівчинки, затяжним перебігом хвороби та відсутністю чіткого паралелізму між загальним станом і динамікою змін у лікворі. Застосованим комплексом лікувальних заходів, що включали потужну антибактерійну терапію, досягнуто повного клінічного одужання хворої дитини на 28-й день стаціонарного лікування. Наведеним випадком аргументовано доцільність врахування результатів бактеріоскопічного дослідження ліквору (виявлення грампозитивних паличок) і виділення L. monocytogenes при бактеріологічному дослідженні. 

Introduction: As more data is collected, hematologists will be able to gain more insight into the impact of coronavirus disease 2019 (COVID-19) on pediatric patients with hematological malignancies. Material and methods: We analysed 21 cases of COVID-19 in pediatric patients with onco-hematological diseases treated in the Western Ukrainian Pediatric Medical Center from March 2020 through May 2021. The majority  of patients (71.4%) were diagnosed with acute lymphoblastic leukemia. All patients from the analyzed cohort had an asymptomatic, mild or moderate course of coronavirus-19 infection. The most common symptoms of COVID-19 were fever, cough, gastrointestinal symptoms, and dermatitis. Severe severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 increased the risk of liver toxicity and venous thrombosis.
Results and conclusion: Our analysis showed that pediatric patients with hematological malignancies need the same treatment approach for COVID-19 as for other infective complications.

The aim: To determine the significance of multidisciplinary approach to management of pediatric patients with skin symptoms of food allergy.
Materials and methods: The study included of 36 patients aged 4 to 6 years with skin manifestations of food allergy, of which 18 were randomly included in the study group and had a multidisciplinary approach to treatment and the other 18 patients constituted a comparison group and used a standard therapy regimen. Observation of children was carried out for 3 months.
Results: Assessment of the severity of the cutaneous form of food allergy by SCORAD score showed the average degree of disease activity in the groups of the study at the beginning of treatment and significantly better dynamics in patients of the study group (p=0.0055). In 88.9% (n=16) of patients in the study group and 61.1% (n=11) of the control group, the process became mild.
Conclusions: The application of a multidisciplinary approach allows the integrated implementation of medical, nutritional, and psychological aspects, which significantly increases the effectiveness of treatment and improves the quality of life of patients and their parents.