Головною пріоритетною проблемою сучасної медицини в Україні є охорона здоров’я матері й дитини. Питання екологічного стану зовнішнього середовища і стану здоров’я населення є загальнодержавними й знаходять своє відображення в національних програмах, а стан здоров’я дітей є інтегральним динамічним показником соціально-економічного і медико-соціального стану суспільства та критерієм ефективності проведених санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів. В сучасних умовах здоров’я підростаючого покоління має особливо важливе значення, оскільки рівень розвитку дітей, їх фізичний та розумовий потенціал, соціальна активність будуть
сприяти у майбутньому виходу Держави із соціально-економічної кризи [5]. Серед техногенних хімічних речовин, що забруднюють атмосферне повітря, водойми, ґрунти, харчові продукти, важкі метали (ВМ) та їх сполуки утворюють значну групу токсикантів, визначаючи антропогенний вплив на екологічну структуру довкілля та на людину.
Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) associated with Severe Acute Respiratory Coronavirus 2 (SARS-CoV-2) usually develops 1-1.5 months after mild or asymptomatic COVID-19 in countries with high incidence. MIS-C has a polymorphism of clinical manifestations, which include prolonged fever, polymorphic rash, non-purulent conjunctivitis, pneumonia complicated by distress syndrome, myocarditis, coronary artery disease, toxic shock syndrome, limb edema, polyserositis, severe abdominal syndrome with diarrhea and others. Establishing this diagnosis requires significant efforts to rule out diseases of other etiology. The aim of our study was to analyze the clinical and laboratory features of children with MIS-C associated with SARS-CoV-2 and severe abdominal syndrome. Six children with MIS-C associated with SARS-CoV-2 and severe abdominal syndrome were hospitalized in Lviv Regional Children’s Clinical Hospital “OHMATDYT”, Ukraine, from April 2020 to September 2021. For differential diagnosis IgM, IgG to SARS-CoV-2 by ELISA, RNA to SARS-CoV-2 by PCR, bacteriological tests of blood, urine and feces were performed. Furthermore, the diagnostic work up included chest radiography, echocardiography, ultrasound of the lungs and abdominal organs. Laboratory findings revealed an increase in the normal value of inflammatory markers and high levels of IgG to SARS-CoV-2. Administration of intravenous immunoglobulin at a dose of 1 to 2 g/kg body weight per day prevented further coronary artery disease in patients and provided regression in already affected coronary arteries. At the same time, regression of abdominal syndrome was observed. Early diagnosis of MIS-C in patients with SARS-CoV-2 and severe abdominal syndrome allows to define the appropriate treatment strategy.
616.988:578.834-036.21
На відміну від дорослих, діти не так часто інфікуються SARS-CoV-2, захворювання має легкий перебіг, а летальні випадки є поодинокими. Проте в дітей описано нове захворювання, асоційоване із SARS-CoV-2, – мультисистемний запальний синдром (MIS-C). Більшість дітей з MIS-C у світі – чорношкірі або азіатської національності.
Мета – проаналізувати особливості перебігу MIS-C у дітей Львівської області.
Матеріали та методи. Проаналізовано медичну документацію 16 дітей за період із вересня 2020 року до січня 2021 року, яких лікували в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ», із діагнозом MIS-C, асоційованим із SARS-CoV-2.
Результати. MIS-C діагностувався в 16 дітей (середній вік – 8,2±0,065 року, дівчатка:хлопчики – 1:0,6). Жоден із пацієнтів не був «першоджерелом SARS-CoV-2» у сім’ї, а захворів на коронавірусну хворобу після контакту з хворими родичами. Захворювання виникло в 4 (25%) дітей на тлі гострого перебігу коронавірусної хвороби, ще в 4 (25%) дітей – упродовж першого місяця, у 8 (50%) дітей – більш як через місяць після гострої інфекції SARS-CoV-2. У всіх дітей відмічалися фебрильна гарячка і загальна слабкість. Окрім цього, у переважної більшості пацієнтів клінічний перебіг MIS-C характеризувався типовими висипаннями на шкірі й кон’юнктивітом (13 дітей – 81,5%), пастозністю обличчя і набряками дистальних частин кінцівок (11 дітей – 68,75%). Біль у м’язах спостерігався в 9 (56%) дітей, гіперестезія – у 4 (25%) дітей і шлунково-кишкові симптоми – у 8 (50%) пацієнтів. Міокардит діагностувався в 4 (25%) дітей, поширені лінійно-коронарні артерії (2 дітей – 12,5%) та малі аневризми (1 дитина – 6,25%) – у 3 (18,75%) пацієнтів. Усі ці зміни нормалізувалися за 1 місяць після виписки зі стаціонару.
Висновки. Синдром мультисистемної запальної відповіді виникає до 48-го дня після перенесеної гострої коронавірусної хвороби і характеризується типовою клінічною картиною. Лікування людським імуноглобуліном у дозі 1-2 г/кг, глюкокортикостероїдами в дозі 1-2 мг/кг, аспірином 3-5 мг/кг на тлі антибактеріальної терапії є ефективним для превенції змін у коронарних артеріях і для одужання всіх пацієнтів.
Дослідження проведено відповідно до вимог із біоетики, викладених у Гельсінській декларації, та ухвалено комісією з питань етики наукових досліджень, експериментальних розробок і наукових творів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Unlike adults, children are less likely to get infected SARS-CoV-2, their disease has a mild form and fatal cases are rather rare. However, a new
disease associated with SARS-CoV-2, the multisystem inflammatory syndrome (MIS-C), has been described in children. Most children with
MIS-C in the world are blacks or asians.
Purpose — to analyze of peculiarities of MIS-C in children of Lviv region.
Materials and methods. We have analyzed medical records of 16 children who were treated in Communal Non-Commercial Establishment
of Lviv Regional Council «Lviv Regional Children Clinical Hospital «OKHMATDYT» in the period from September 2020 to January 2021 with the
diagnosis of MIS-C, associated with SARS-CoV-2.
Results. MIS-C was diagnosed in 16 children (average age was 8.2±0.065 years, girls:boys = 1:0.6). None of our patients was the «primary
source of SARS-CoV-2» in the household but contracted coronavirus disease after a contact with the sick relatives. The disease occurred
in 4 (25%) children against the background of acute coronavirus disease, in 4 (25%) more children during the first month and 8 (50%) children
more than a month after acute SARS-CoV-2 infection. All children has febrile fever and general weakness. Besides, in most of the patients clinical progression of MIS-C was characterized by typical skin rashes and conjunctivitis (13 children — 81.5%), facial swelling and edema of distal
parts of extremities (11 children — 68.75%). Muscle pain was present in 9 (56%) children, hyperesthesia — in 4 (25%) children, gastrointestinal
symptoms — in 8 (50%) our patients. Myocarditis was diagnosed in 4 (25%) children, linear dilatation of coronary arteries (2 children — 12.5%)
and small aneurysms (1 child — 6.25%) — in 3 (18.75%) our patients. All these changes returned to normal 1 month after discharge from the
hospital.
Conclusions. MIS-C response before the 48th day after acute coronavirus disease and is characterized by typical clinical course. Treatment
with human immunoglobulin at the dose of 1–2 g/kg, glucocorticosteroids at the dose of 1–2 mg/kg, aspirin 3–5 mg/kg against the background of antibacterial therapy is effective for the prevention of changes in the coronary arteries and for the recovery of all patients.
The research was conducted in accordance with the principles of bioethics set out in the WMA Declaration of Helsinki and Universal Declaration
on Bioethics and was approved by the Commission on Ethics of Scientific Research, Experimental Developments and Scientific Works of Danylo Halytsky Lviv National Medical University. The informed consent of the patients was obtained for conducting the studies.
УДК 616.12-007.2-089.168-036.864]-053.2
Дослідження якості життя хворих, зокрема дітей, є одним із важливих напрямків сучасної медицини. Мета. Провести оцінку якості життя дітей, які були прооперовані з приводу вродженої вади серця. Матеріали та методи. Опитано 100 дітей із західних регіонів України віком від 6 до 18 років, які були прооперовані з приводу вродженої вади серця та 100 їхніх батьків. Кількісну оцінку якості життя дітей проводили за допомогою міжнародного стандартизо-ваного опитувальника Pediatric Quality of Life Inventory (PedsQLTM 4.0 Generic Core Scalles, Франція) для дітей із вадами серцево-су-динної системи та їхніх батьків. Усього в дослідженні взяло участь 57% (57 осіб) хлопчиків і 43% (43 особи) дівчаток. Частка опитаних мам становить 84% (84 особи), а тат — 16% (16 осіб). Статистичну обробку матеріалів виконано із використанням пакета програм Statistica 6.0. Достовірність різниці показників оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Розраховували середнє значення (Х) і похибку середнього (s). Статистично значущою вважали різницю при P<0,05.Результати. Згідно з даними дитячого опитувальника, під час дослідження якості життя дітей показники шкали фізичного функ-ціонування мали середнє значення 67,31±19,52 бала, а батьківського опитувальника — середнє значення даної шкали станови-ло 62,81±20,58 бала. Відповідно до інформації із дитячого опитувальника, шкала психосоціального функціонування мала середнє значення на рівні 71,06±15,17 бала та батьківського опитувальника — 64,89±17,89 бала. Виявлено, що 62% дітей оцінили загаль-ну якість свого здоров’я краще, ніж батьки; 26% дітей оцінили якість свого здоров’я майже так само, як його оцінили їхні батьки; і лише 12% дітей оцінили якість свого здоров’я гірше ніж батьки.Висновки. Згідно з даними дитячого опитувальника, загальна оцінка якості життя становила 69,18±17,34 балів, водночас відповідно до інформації із батьківського опитувальника — 63,85±19,23 бала. У деяких аспектах батьки оцінили фізичну та психосоціальну якість життя своїх дітей після операцій на серці більш негативно, ніж самі діти, проте достовірної різниці не було (P>0,05). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Studying the quality of life of patients, in particular children, is one of the important areas of modern medicine. Aim. To assess the quality of life of children who were operated on for congenital heart disease.Materials and methods. 100 children from the western regions of Ukraine aged 6 to 18 who were operated on for congenital heart disease and 100 of their parents were interviewed. A quantitative assessment of the quality of life of children was carried out using the international standardized Pediatric Quality of Life Inventory (PedsQLTM 4.0 Generic Core Scales, France) survey for children with cardiovascular disor-ders and their parents. In total, 57% (57 people) of boys and 43% (43 people) of girls took part in the study. The share of surveyed mothers is 84% (84 people), and fathers — 16% (16 people).Statistical processing of materials was performed using the Statistica 6.0 software package. The reliability of the difference in indicators was assessed using the Student's t-test. The average value (X) and the error of the average (s) were calculated. The difference of P<0.05 was con-sidered statistically significant.Results. According to the children's questionnaire, when studying the quality of life of children, the indicators of the physical functioning scale had an average value of 67.31±19.52 points; according to parental questionnaires, the average value of this scale was 62.81±20.58 points. According to information from the child questionnaire, the psychosocial functioning scale had an average value of 71.06±15.17 points and 64.89±17.89 points according to the parental questionnaire. It was found that 62% of children rated the overall quality of their health better than their parents; 26% of children assessed the quality of their health almost the same as their parents; and only 12% of children rated the quality of their health worse than their parents.Conclusions. The overall assessment of the quality of life according to the children's questionnaire was 69.18±17.34 points, while according to the parental questionnaire it was 63.85±19.23 points. In some aspects, parents rated the physical and psychosocial quality of life of their children after heart surgery more negatively than the children themselves, but there was no significant difference (P>0.05).No conflict of interests was declared by the authors.