УДК 378. 004.9:616.31:378.147

Анотація. У статті проаналізовано вплив цифрової трансформації на сучасну стоматологічну практику та стоматологічну освіту. Основну увагу приділено особливостям упровадження цифрових технологій у професійну підготовку майбутніх стоматологів, а також з’ясуванню того, наскільки освітній процес відповідає сучасним потребам цифрової стоматології. Методи. Для досягнення поставленої мети використано методи аналізу, порівняння, узагальнення та систематизації наукових джерел, присвячених цифровізації стоматологічної практики й освіти. Проаналізовано сучасні дослідження щодо використання CAD/CAM-систем, інтраоральних сканерів, віртуальної та доповненої реальності, симуляційного навчання, цифрового моделювання та штучного інтелекту у стоматології.
Результати. Встановлено, що цифрові технології суттєво змінюють сучасну стоматологію, впливаючи як на клінічну практику, так і на систему професійної підготовки майбутніх лікарів-стоматологів. Використання цифрових інструментів дає змогу підвищити точність діагностики, оптимізувати процес лікування та покращити взаємодію між лікарем і пацієнтом. З’ясовано, що інтеграція цифрових технологій у стоматологічну освіту сприяє розвитку практичних навичок, аналітичного мислення та технологічної компетентності студентів. Особливого значення набувають симуляційне навчання, віртуальні 3D-середовища, цифрове моделювання та тактильні системи, які дозволяють студентам відпрацьовувати професійні навички ще до роботи з реальними пацієнтами. Водночас визначено, що розвиток цифрової стоматології часто випереджає оновлення освітніх програм, унаслідок чого виникає потреба в адаптації змісту навчання до сучасних технологічних змін. Обґрунтовано доцільність поєднання традиційних методів підготовки з цифровими технологіями та формування гібридної моделі стоматологічної освіти. Окреслено перспективні напрями розвитку цифрової стоматології, зокрема використання штучного інтелекту, телестоматології, технологій 3D-друку, віртуальної та доповненої реальності.
Висновки. Цифрова трансформація стоматологічної освіти є необхідною умовою підготовки сучасного конкурентоспроможного фахівця. Ефективне використання цифрових технологій повинно поєднуватися з розвитком клінічного мислення, професійної етики та практичних навичок. Цифрові
інструменти не замінюють професійну діяльність стоматолога, а розширюють можливості для підвищення якості та безпечності стоматологічної допомоги.
Ключові слова: цифрова стоматологія, стоматологічна освіта, цифрові технології, CAD/CAM-системи, симуляційне навчання, інтраоральне сканування, телестоматологія, професійна підготовка.

УДК 376:61:004

Анотація. В умовах активного розвитку цифрової економіки та глобальної цифровізації системи освіти
питання ефективного застосування сучасних інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій в
інклюзивному середовищі набуває особливої актуальності. Мета статті – розгляд особливостей інклюзивної
освіти в епоху цифрових технологій та дослідження того, як використання цифрових технологій може
допомогти в реалізації інклюзивної освіти в закладах медичної освіти. Методи дослідження: аналіз наукової
та методичної літератури для виявлення сучасних тенденцій та проблем впровадження цифрових технологій
в інклюзивну освіту; контент-аналіз цифрових освітніх технологій для оцінки їхнього впливу на освітній
процес здобувачів освіти з особливими освітніми потребами; системний аналіз комплексного впливу
цифровізації на інклюзивне навчання. У медичній освіті цифрова трансформація здійснюється на основі
розвитку цифрової інфраструктури, навчально-методичних матеріалів і нових моделей організації навчання.
Для здобувачів освіти з обмеженими можливостями здоров’я ІКТ та цифрові технологій забезпечують доступ
до знань, подолання соціальної та географічної ізоляції, розвиток навичок і мотивації. Основні цифрові
рішення охоплюють спеціалізоване обладнання, навчальні застосунки, системи синтезу/розпізнавання мови,
дистанційні та змішані формати, інтерактивні курси й електронні бібліотеки. Їхнє застосування підвищує
доступність освіти, підтримує індивідуальні траєкторії навчання та формує професійні навички здобувачів з
особливими можливостями здоров’я та особливими освітніми потребами, забезпечуючи ефективну інклюзію
та соціалізацію.
Ключові слова: інклюзивна освіта, заклади медичної освіти, цифрові технології, здобувачі освіти з
обмеженими освітніми потребами.

УДК 616.314- 053.2:616.89]:001.83 (075.8)

Пропоноване видання присвячене важливому моменту – професійній взаємодії в дитячій стоматології. В навчальному посібнику представлені психологічні основи формування довірливих відносин між лікарем-
стоматологом та пацієнтами дитячого віку. Розглянуто вікові особливості поведінки дітей та методи її управлінням, стратегії адаптації дітей до стоматологічного лікування, форми мовленнєвого та поведінкового етикету під час прийому дітей різного віку; запропоновано різноманітні методи навчання майбутніх лікарів-стоматологів до професійної взаємодії з дітьми.

UDC 611.842-076.1-08

Представлене експериментальне дослідження націлене на пошук морфометричих змін гемомікроциркуляторного русла судинної оболонки очного яблука щура за умов штучно індукованого стрептозотоцином цукрового діабету в період від 6 тижнів від початку захворювання. Враховуючи переважне ураження судинної ланки, ми скерували увагу на морфометричний аналіз ангіоархітектоніки очного яблука, що є підґрунтям оцінки ступеня патологічних змін його васкуляризації за умов цукрового діабету. В експерименті було доведено, що компенсаторні механізми не здатні забезпечити зменшення масштабів руйнування ланок гемомікроциркуляторного русла судинної оболонки очного яблука білих щурів і зазначені зміни закономірно переходять у стадію незворотних. Окрім цього, ми відмітили чітку тенденцію зростання морфологічних змін структурних елементів судинної оболонки ока, знахідки характеризувалися прямими корелятивними зв'язками із тривалістю перебігу патології, і відповідно, важкістю захворювання. По завершенню 6 тижнів експерименту, ми встановили, що руйнація судинної оболонки очного яблука перебувала на стадії морфологічної декомпенсації, а капіляри оболонки зазнали суттєвих деструктивних пертурбацій, при цьому артеріоли набули звивистої структури, з порушеною прохідністю та нерівномірністю просвіту. Не менш значущими були патологічні відхилення капілярної ланки війкових відростків, ми спостерігали непоодинокі явища облітерації капілярів, атрофічні зміни капілярного компонента гемомікроциркуляторного русла, також визначали фрагменти окремих капілярів, повністю позбавлених своїх основних функцій. . 

УДК 617.713-073.65:616.145.152-005.2

Вивчались зміни температури рогівки очного яблука кроля за умов венозного застою.
Експерименти проводились на 30 кролях-альбіносах (60 очних яблук). Встановлено, що після
діатермокоагуляції вихрових вен ока в динаміці термотопографії рогівки можна виділити 4 періода: 1 –
період різкого підвищення температури рогівки відразу ж після операції; 2 – період прогресивного зниження
температури рогівки; 3 – відновлювальний період; 4 – період стабілізації температури рогівки на тому чи
іншому рівні, що відповідає новим умовам кровообігу в очному яблуці. Існує прямий зв’язок між динамікою
термотопографії рогівки і морфологічними змінами в судинному руслі судинної оболонки очного яблука.
Температура рогівки може служити показником зміни інтенсивності кровоточу в передньому сегменті
очного яблука за умов порушення венозної гемодинаміки