Дезлоратадин належить до активних метаболітів антигістамінних препаратів (АГП) нового покоління (неседативних – нсАГП). Порівняно з іншими препаратами цієї групи дезлоратадин має показання до застосування в дітей з найбільш раннього віку –від 6 місяців у разі кропив’янки та від 1 року при алергічному риніті (АР) –завдяки відмінному балансу його ефективності й безпеки. Досвід власної практики,
а також новітні публікації (2024-2025 рр.) надають цьому підтвердження. 

УДК: 616.891.6-06:616-001]-36-092:612.017

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є психіатричною патологією і важливою проблемою для стану здоров’я людини, що розвивається внаслідок травматичної події. На сьогоднішній день в Україні проблема ПТСР є дуже гострою. Повномасштабна війна і події, пов’язані з пандемією SARS-CoV 2, значною мірою вплинули на життя і психічний стан українців. У статті наведені дані з іноземних і вітчизняних фахових літературних джерел щодо причин формування ПТСР, особливостей його перебігу, в т.ч. залежно від статі, та наслідків для здоров’я людини. Акцентується увага на змінах у роботі клітинної та гуморальної ланок природженої та адаптивної імунної відповіді. Розкриваються імунопатологічні механізми формування захворювань різних органів і систем на тлі ПТСР. Продемонстровано, що ПТСР руйнує гомеостаз організму, а саме взаємодію між ендокринною, нервовою та імунною системами. Показано, що головними наслідками впливу тривалого ПТСР на ключову систему гомеостазу людини – імунну, є формування імунопатології – імунодефіцитів та автоімунних хвороб.

УДК: 616.238+616.24-002-036.1 

Бронхіальна астма (БА) та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є провідними захворюваннями
серед обструктивної патології органів дихання. В останні роки зростає увага до пацієнтів із поєднанням ознак обох захворювань, що отримало назву астма-ХОЗЛ оверлап (ACO).
Метою дослідження є узагальнення сучасних уявлень про клінічні, лабораторні та інструментальні характеристики ACO та особливості ведення таких пацієнтів.
Результати. ACO виявляють у 2–4 % загальної популяції США, а серед когорт пацієнтів з діагнозом БА або ХОЗЛ кількість пацієнтів, які мають об’єднані симптоми, сягає до 15 %. Його частота зростає з віком, перевищуючи 50 % у осіб старших за 80 років. ACO частіше розвивається у курців із БА або некурців із тривалим перебігом астми, що ускладнюється симптомами ХОЗЛ. За даними спостережень українських фахівців, проблема диференціації та ведення пацієнтів із перехресними ознаками БА та ХОЗЛ набуває дедалі більшої актуальності в умовах зростання середньої тривалості життя населення та поширеності куріння. Патофізіологічні механізми ACO включають поєднання нейтрофільного та еозинофільного запалення. Характер запального процесу визначає вибір лікувальної тактики. До основних факторів ризику розвитку ACO належать вік, паління, гіперреактивність бронхів, ремоделювання дихальних шляхів та хронічне запалення. Незворотні зміни дрібних бронхів сприяють розвитку стійкої обструкції, що зближує патогенез БА та ХОЗЛ. Попри наявність численних гіпотез щодо формування ACO, єдиного погляду на етіологію та патогенез цього синдрому не існує. Для покращення діагностики у 2016 році запропоновані міжнародні критерії ACO. Лікування потребує індивідуалізованого підходу із застосуванням інгаляційних глюкокортикостероїдів, бронхолітиків, легеневої реабілітації, відмови від паління та освіти пацієнтів. Подальші дослідження, у
тому числі на національному рівні, є необхідними для удосконалення діагностичних алгоритмів і терапевтичних стратегій з метою поліпшення прогнозу та якості життя пацієнтів із ACO в Україні.
Ключові слова: бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень, астма-ХОЗЛ оверлап

УДК: 616.5-002-053.6:159.942:614.8

Сучасний світ характеризується високим рівнем стресу серед дітей підліткового віку. Психосоціальний стрес є важливим фактором, який впливає на загострення атопічного дерматиту (АД) у підлітків. Тому вивчення перебігу АД в умовах гуманітарних надзвичайних станів українського сьогодення є надзвичайно актуальним. Метою даного дослідження було дослідити вплив негативних емоційних станів – депресії, тривоги та стресу – у дітей підліткового віку на перебіг атопічного дерматиту в умовах гуманітарної надзвичайної ситуації. Матеріали і методи. Загальна група досліджених склала 50 дітей віком від 12 до 18 років. Для визначення рівня негативних емоційних станів (депресія, тривога та стрес) використовували адаптований опитувальник Depression Anxiety Stress Scales – DASS (Psychology Foundation of Australia, 2022). Ступінь тяжкості АД оцінювали за індексами шкали SCORAD. Результати дослідження. Підлітки з числа тимчасово переміщених осіб характеризувалися достовірно вищими показниками за шкалою SCORAD порівняно з місцевими мешканцями (31 (26;36) бал проти 27 (22,5;32,5) бала, р=0,041). Згідно з результатами опитувальника DASS, медіана за шкалою депресії серед опитаних підлітків становила 11 (7;15) балів, медіана шкали три- воги – 11,5 (7;16) бала, шкали стресу – 16 (11;23) балів. Встановлено достовірний прямий кореляційний зв’язок між оцінкою за шкалою SCORAD та рівнем тривоги (r=0,258, p=0,033), а також рівнем стресу (r=0,323, p=0,029) за результатами опитувальника DASS. Крім того, у більш ніж половини підлітків (60%) виявлено ознаки депресії. Висновок. Отримані результати свідчать про тяжчий перебіг атопічного дерматиту на тлі стресових розладів в умовах гуманітарних надзвичайних ситуацій, що підкреслює необхідність урахування психічного благополуччя, психосоціальних факторів і загального стану ментального здоров’я у клінічній практиці ведення пацієнтів з АД.