УДК 616.24-007.241-036.12:612.014.4]-036-092

Метою дослідження було визначити клініко-лабораторні особливості запальних фенотипів серед пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень, помірним порушенням функції зовнішнього дихання та анемією хронічного захворювання.
Об’єкт та методи. Обстежено 150 пацієнтів із загостренням хронічного обструктивного захворювання легень та анемією хронічного захворювання, в яких було визначено фенотипи запалення, серед яких найбільшу частку становив нейтрофільний (66/44,0±4,0%), меншу лімфоцитарний (35/23,3±3,4%) та еозинофільний (16/10,7±2,5%). У 33/22,0% хворих фенотип запалення був змішаним і пацієнти були виключені з дослідження.
Серед 117 пацієнтів, включених до дослідження, було 67,5% чоловіків та 32,5% жінок середнього (25,6%), похилого (42,7%) та старечого (24,8%) віку. Результати опрацьовано методами варіаційної статистики, поріг істотності р<0,05.
Результати. Встановлено, що за аналізом периферійної крові та біохімічними параметрами, незалежно від патофізіологічного характеру запалення, у всіх групах спостерігались помірні порушення функції зовнішнього дихання, нормохромний нормоцитарний характер анемії хронічного захворювання легкого ступеня з активацією усіх компонентів зовнішнього механізму згортання та збільшеним протромбіновим часом та запалення (за підвищенням значень С-реактивного протеїну та серомукоїдів). Нейтрофільний фенотип запалення, у порівнянні з лімфоцитарним та еозинофільним, зустрічався найчастіше, та супроводжувався найбільш вираженим анемічним синдромом, найвищою активністю системного запалення та найбільш вираженим синдромом ендогенної інтоксикації з погіршенням функціонального стану печінки. Лімфоцитарний фенотип запалення виявився другим за частотою, та характеризувався найбільш вираженим нормохромним анемічним синдромом з найбільш вираженою схильністю до гіперкоагуляції та найвищим протромбіновим індексом серед усіх типів запалення, та з високою активністю синдрому запалення. Еозинофільний фенотип запалення зустрічався істотно рідше, ніж нейтрофільний та лімфоцитарний, з найбільш сприятливими характеристиками анемічного синдрому, з невисокою активністю запалення та найменшою вираженістю синдрому ендогенної інтоксикації, однак найвищим вмістом глюкози крові натще на рівні нормо-гіперглікемії.
Висновок. Клініко-патофізіологічне фенотипування хронічного обструктивного захворювання легень дає можливість визначати не лише активність запалення, але й вираженість анемічного синдрому, ендогенної інтоксикації, стану печінки та вуглеводного метаболізму, що має практичне значення як для лікарів, так і для науковц

The purpose of the study was to determine the clinical and laboratory features of inflammatory phenotypes among patients with chronic obstructive pulmonary disease, moderate respiratory failure and anemia of chronic disease.
Materials and methods. The study included 150 patients with exacerbation of chronic obstructive pulmonary disease and chronic anemia, in which inflammatory phenotypes were identified, among which the largest share was neutrophilic (66/44.0±4.0%), less lymphocytic (35/23.3±3.4%) and eosinophilic (16/10.7±2.5%). In 33/22.0% of patients, the inflammatory phenotype was mixed and patients were excluded from the study. Among 117 patients included in the study, 67.5% were men and 32.5% were middle-aged (25.6%), elderly (42.7%) and senile (24.8%). The results were processed by the methods of variation statistics, the materiality threshold p <0.05.
Results and discussion. It was established, that peripheral blood analysis and biochemical parameters, regardless of the pathophysiological nature of inflammation in all groups showed moderate dysfunction of external respiration, normochromic normocytic nature of mild chronic anemia with activation of all componentsof the external coagulation mechanism and increased prothrombin time and inflammation activation (by C-reactive protein and seromucoids). The neutrophilic phenotype of inflammation, in comparison with lymphocytic and eosinophilic, was the most common and was accompanied by the most pronounced anemic syndrome, the highest activity of systemic inflammation and the most pronounced syndrome of endogenous intoxication with deterioration of liver function. The lymphocytic phenotype of inflammation was the second widespread and was characterized by the most pronounced normochromic anemic syndrome with the most pronounced predisposition to hypercoagulation (the highest prothrombin index) with high activity of the inflammatory syndrome. The eosinophilic phenotype of inflammation was significantly less common than the neutrophilic and lymphocytic with the favorable characteristics of the anemic syndrome and with low inflammatory activity and the small activity of endogenous intoxication but the highest fasting blood glucose level as normo-hyperglycemia.
Conclusion. Clinical and pathophysiological phenotyping of chronic obstructive pulmonary disease makes it possible to determine not only the activity of inflammation, but also the severity of anemic syndrome, endogenous intoxication, liver status and carbohydrate metabolism, which is of practical importance for both physicians and scientists.


УДК: 616.16-002+616.36-003.826:612.112.91+612.112.94]-616-036

Геморагічний васкуліт (ГВ) – це системне захворювання, спричинене поширеним запаленням дрібних судин, артеріол, дрібних капілярів, а також навколосудинним набряком з інфільтрацією клітинами крові. Патогенез та особливості ГВ на сьогодні недостатньо вивчені, проте цьому захворюванню приділяється недостатньо уваги. Встановлено, що у пацієнтів із ГВ спостерігаються сонографічні ознаки ураження печінки з нормальними значеннями печінкових проб, що свідчить про наявність стеатозу печінки (СП). Співвідношення нейтрофільних гранулоцитів до лімфоцитів (Н/Л) широко використовується лікарями для визначення активності процесу, але у пацієнтів із ГВ залежно від наявності СП він не оцінювався.
Мета дослідження: аналіз діагностичних можливостей індексу Н/Л при ГВ у дорослих пацієнтів.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів стаціонарного обстеження 50 хворих на ГВ: 20 чоловіків та 30 жінок віком 45,96±2,04 року. Пацієнтів було розподілено на дві групи: основна група – 15 чоловіків і 16 жінок із СП, контрольна група – 5 чоловіків і 14 жінок із сонографічно та лабораторно інтактною печінкою, в яких додатково визначено індекс Н/Л. Статистичне оброблення результатів дослідження проводили, використовуючи програму Statistica 6.0, кореляції оцінені за Пірсоном (r), за поріг істотності прийнято р<0,05.
Результати. У пацієнтів з ГВ індекс Н/Л становив 3,29±0,40. Він був дещо вищим за наявності СП (3,48±0,53 vs 2,69±0,34; р>0,05). Індекс Н/Л перевищував 3,3 у 38,71% та >3,5 у 22,6% хворих на ГВ із СП. Такі пацієнти відрізнялись гіршими структурно-функціональними параметрами серця. За кореляційним аналізом, зростання індексу Н/Л >3,3–3,5 асоціювалося з гіпертрофією та дилатацією шлуночків з розтягненням клапанів з розвитком дисфункції, активацією нейтрофільного запалення та пригніченням імунного клітинного компоненту. Встановлено, що збільшення індексу Н/Л може бути не лише прогностичною ознакою гастроінтестинальних та ренальних уражень, а й ознакою змін серця – гіпертрофії та дилатації з порушенням систолічної та діастолічної його функцій.
Заключення. Індекс співвідношення нейтрофільних гранулоцитів до лімфоцитів є простим інформативним показником активності запалення та структурно-функціонального стану серця у хворих на геморагічний васкуліт зі стеатозом печінки, який не вимагає збільшення обсягу обстежень і може бути рекомендований до використання у практичній медицині.

УДК 616.13/.16-002-039.54:616.36/.361

Резюме. Системні васкуліти супроводжуються частими ураженнями печінки, проте щодо геморагічного васкуліту дані літератури нечисленні.
Мета – визначити структурно-функціональний стан печінки та жовчного міхура (ЖМ) у пацієнтів з геморагічним васкулітом.
Матеріал і методи. Ретроспективно проаналізовано результати обстеження 75 хворих, 57% жінок та 43% чоловіків, середній вік (47,7±4,3) років, в яких оцінено структурно-функціональний стан печінки та ЖМ (загальний білірубін, трансамінази, гаммаглутамілтранспептидаза (ГГТП), лужна фосфатаза). Цифрові дані опрацьовані статистично, подані як (M±m), кореляції оцінені за Пірсоном (r), за поріг істотності прийнято р<0,05.
Результати. Встановлено, що в 73,9% пацієнтів із геморагічним васкулітом спостерігаються сонографічні ознаки ураження печінки, у 61,3% жовчного міхура, хоча до діагнозу вони винесені лише у 3,9%, що вказує на недостатню увагу лікарів. Середні значення рутинних лабораторних маркерів ураження печінки були у межах норми. У 46,5% спостерігалась гіпобілірубінемія, що вказує на окисний стрес. Серед пацієнтів з геморагічним васкулітом діагностовано збільшення білірубіну (4,2%), аспартатамінотрансферази (2,7%), аланінамінотрансферази (4,0%), індексу де Рітіса (42,7%), ГГТП (36,4%), лужної фосфатази (53,3%).
Висновки. Рівень білірубіну прямо корелював з гемоглобіном, АСТ та АЛТ – обернено із загальним холестерином, індекс де Рітіса - з α-глобулінами, еритроцитами та моноцитами крові, маркерами холестазу, гамма-глутамілтранспептидази – з еритроцитами та швидкістю їх осідання.

Resume. Systemic vasculitides are often accompanied by the liver affection, but the data on hemorrhagic vasculitis is limited.
The aim of this paper was to determine the structural and functional condition of liver and gallbladder (GB) in patients with hemorrhagic vasculitis.
Materials and methods. We retrospectively analyzed data of 75 patients (57% females and 43% males, mean age 47.7±4.3 years) and estimated the structural and functional condition of their liver and GB (total bilirubin, transaminases, gamma-glutamyltranspeptydase (GGTP), alkaline phosphatase). The digital data was statistically processed and represented as M±m. Correlations were estimated according to Pearson (r). Data was considered significant if р<0.05.
Results. It was revealed that sonographic signs of liver affection were present in 73.9% of patients with hemorrhagic vasculitis; sonographic signs of GB affection – in 61.3%. It is worth saying that these changes were mentioned in the diagnosis of 3.9% of patients only, which is a sign of insufficient attention of doctors to these changes. The mean values of routine laboratory markers of liver affection were in the normal range. We revealed hypobilirubinemia in 46.5% of patients, which can testify the frequent presence of oxidative stress. In our patients we also noticed hyperbilirubinemia (4.2%) and the increase of aspartate aminotransferase (2.7%), alanine aminotransferase (4.0%), de Ritis index (42.7%), GGTP (36.4%) and alkaline phosphatase (53.3%).
Conclusions. Bilirubin level directly correlated with hemoglobin; aspartate and alanine aminotransferases – inversely with total cholesterol; de Ritis index – with alpha-globulines, cholestasis markers, peripheral blood erythrocytes and monocytes; GGTP – with erythrocytes and erythrocyte sedimentation rate.

Зважаючи на високу розповсюдженість мігрені серед жінок репродуктивного віку, вплив вказаної патології на стан здоров’я матері та плоду підбір адекватної фармакотерапії є надзвичайно важливим процесом.

Мета роботи ‒ проаналізувати можливість застосування кожного з зареєстрованих на фармацевтичному ринку України триптанів для лікування мігренозних пароксизмів у жінок під час вагітності на підставі інструкцій, даних наукової літератури тощо.

Матеріали дослідження ‒ дані інформаційно-довідкової та наукової літератури, Державний реєстр лікарських засобів України, УТІС. Методи дослідження ‒ вебометричний та порівняльний аналізи, систематизація даних.

Станом на вересень 2022 р. в Україні зареєстровано елетриптан, золмітриптан, ризатриптан, суматритптан, фроватриптан.

Найповнішу інформацію щодо застосування суматриптану в період вагітності представлено в інструкціях до Сумамігрен та Антимігрен-Здоров’я. Узагальнено та стисло з усіх інструкцій інформація така: «Застосування суматриптану можливе лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує можливі ризики для плоду». Інформація в інструкціях ризатрпитану є практично ідентичною для Різамігрену та Різоптану, а для Ризатриптан-Фарматен подана суттєво стисліше: «У період вагітності ризатриптан слід застосовувати лише у разі нагальної потреби». В інструкції до золмітриптану Золмігрен спрей вказано: «Застосування препарату вагітними можливе лише тоді, коли очікуваний терапевтичний ефект для жінки перевищує потенційний ризик для плода/дитини.» Вітчизняні та закордонні виробники таблетованих лікарських засобів вказують аналогічну інформацію. В Україні зареєстровано 1 лікарський засіб фроватриптану, де вказано: «Безпечність застосування у вагітних не встановлена», та 1 ЛЗ елетриптану: «Досвід клінічного застосування у вагітних відсутній».

Станом на вересень 2022 року в Україні зареєстровано: суматриптан, ризатриптан, золмітриптан. фроватриптан, елетриптан. Форми випуску: таблетки, таблетки вкриті оболонкою або плівковою оболонкою, таблетки, що диспергуються у ротовій порожнині, капсули, спрей назальний дозований. Інформація в інструкціях для медичного застосування кожної окремо взятої для аналізу міжнародної непатентованої назви лікарських засобів триптанів за змістом є подібною, проте не ідентичною. Суматриптан вважають єдиним відносно безпечним триптаном для лікування мігренозних пароксизмів у вагітних жінок. Перспективним напрямом розвитку та розширення вітчизняного фармацевтичного ринку триптанів є реєстрація нових лікарських форм та діючих речовин (алмотриптан, ласмідитан, наратриптан).

More than 1 month since Russia began its illegal invasion of Ukraine the tragic human suffering and loss of life are clear. Each day brings more death, injuries, and stories of people fighting for their lives. The implications of the war extend beyond the military and civilian casualties. There are geopolitical, financial, infrastructural, and health impacts. And the effects of this war, particularly on health and health care within and outside Ukraine, will continue long after violent conflict ends.
The war has brought immense pressures and demands for the Ukrainian health sector. There have been 3039 civilian casualties recorded, including 104 children and 1075 adults killed as of March 28, 2022.The risk of infectious disease outbreaks, particularly COVID-19, cholera, polio, tuberculosis, and diarrhoeal diseases, is rising as people are forced to shelter in overcrowded spaces with inadequate or no access to water and sanitation facilities.The UN High Commissioner for Refugees stated the war has forced 10 million Ukrainians to flee their homes,of whom about 6·4 millionare displaced internally and in desperate need of urgent aid, treatment for recent injuries and illness, and continued care for chronic conditions. Food shortages are arising because of damage to agricultural infrastructure and disruptions in food supply chains.The risks of mental health and psychosocial deterioration are growing as people face traumatic events and stress from acute conflict.Attacks on and around maternity hospitals mean many women do not have access to the obstetric care they need, increasing the risks of maternal and neonatal morbidity and mortality.It is estimated that more than 2 million children younger than 5 years and pregnant and breastfeeding women in Ukraine are in need of nutrition assistance.There could also be health risks related to potential Russian use of nuclear, chemical, or biological weapons against Ukrainian civilians.