Мета роботи. Порівняльний аналіз компонент освітніх програм закладів вищої освіти різного підпорядкування, в яких здійснюється підготовка фахівців для фармацевтичної галузі, а також вивчення досвіду формування та оцінка рівня схожості компонент цих програм.Матеріали і методи. Об’єктами дослідження слугували освітньо-професійні програми «Фармація, промислова фармація» закладів вищої освіти, а саме: Національного університету «Львівська політехніка»та Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. У роботі використано методи: контент-аналізу, порівняльного аналізу, декомпозиції та моделювання.Результати й обговорення. Аналіз освітніх програм спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація», за якими здійснюється підготовка фахівців у Національному університеті «Львівська політехніка» (бакалаврів та магістрів з фармації, промислової фармації) та Львівському національному медичному університету імені Данила Галицького (магістрів фармації) свідчить про значний обсяг спільних освітніх компонент, а саме фармацевтичного спрямування, що є позитивною ознакою для створення в майбутньому Стандартів освіти. Однак слід зазначити, що в освітньо-професійній програмі підготовки бакалавра з фармації, промислової фармації є достатньо великий обсяг дисциплін циклу загальної і професійної підготовки, які необхідні та є базовими елементами для подальших компонентів освітньої програми, що безпосередньо формують фахівця з промислової технології фармацевтичних препаратів, а отримані компетенції дають змогу якісно виконати кваліфікаційну роботу та успішно реалізовувати набуті знання в умовах промислового фармацевтичного виробництва.Висновки. Створення та затвердження на державному рівні Стандарту освіти за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» є надзвичайно важливим та актуальним елементом розвитку вітчизняної фармацевтичної освіти, що дасть змогу гармонізувати та привести до єдиного формату і змісту перелік компонент освітніх програм, уніфікувати форму державної атестації та гарантувати всім здобувачам вищої освіти конкурентну здатність на ринку праці.
The aim of the work. Comparative analysis of the educational programs' components of higher education institutions of different subordination, which train specialists for the pharmaceutical industry, and study the experience of design and assessment of the similarity level of the components of these programs.Materials and Methods. The educational and professional programs "Pharmacy, Industrial Pharmacy" of higher education institutions, namely Lviv Polytechnic National University and Danylo Halytsky Lviv National Medical University, have been used. The research was conducted using content analysis, comparative analysis, decomposition, and modeling methods.Results and Discussion. The analysis of educational programs of specialty 226 "Pharmacy, Industrial Pharmacy," which provides training of specialists at the Lviv Polytechnic National University (bachelors and masters in pharmacy, industrial pharmacy) and Danylo Halytsky Lviv National Medical University (Masters of Pharmacy) testifies to a significant amount of similar educational components, especially the pharmaceutical directions, which is a positive sign for the creation of future Education Standards. However, it should be noted that in the educational-professional bachelor's program in pharmacy, industrial pharmacy provides a large number of disciplines for general and vocational training. These disciplines are necessary and compose a basis for future educational program components that directly affect the specialist's becoming in industrial technology of medicines. The acquired competencies will allow performing qualitative work qualitatively and successfully implementing the acquired knowledge in the conditions of industrial pharmaceutical production.Conclusions. The creation and approval at the state level of the Education Standard for specialty 226 "Pharmacy, Industrial Pharmacy" is an essential and relevant element in the development of pharmaceutical education in Ukraine, which will harmonize and lead to a single format and content list of components of educational programs, unify state certification and guarantee competitiveness in the labor market for all higher education applicants.