611.92-055.1-071.3

Асиметрія є однією з основних характеристик людського організму, що передбачає неповну ідентичність правої та лівої половин тіла людини, пов’язану з особливостями їх анатомічної будови та топографії, іннервації, трофіки, функціональ-них навантажень тощо. Багато досліджень присвячено вивченню впливу на асиметрію тулуба та кінцівок умов праці та соціально-економічного статусу людини . Улан А., Шинкарук О. описують моторні асиметрії, як сукупність ознак нерівнозначності функцій правої і лівої половин тіла, кінцівок та обличчя у формуванні загальної рухової активності людини. При цьому автори наголошують на вираженій віковій динаміці моторної асиметрії, яка проявляється в дитячі роки, але найвищого рівня досягає в зрілому віці. Важливими чинниками розвитку функціональної асиметрії різні автори вважають «офісний синдром», гіподинамію, шкідливі звички та неадекватні фізичні навантаження.

УДК: 616.831-001-036.1-02:616.831-001.34

На підставі обстеження 277 пацієнтів у віддаленому періоді гострої черепно-мозкової травми встановлено особливості термінів виникнення, клінічних виявів (синдромів) та особливостей перебігу травматичної хвороби головного мозку залежно від важкості перенесеної травми. У більшості обстежених хворих травматична хвороба головного мозку розвивалась у терміни від 1 до 5 років. У структурі потерпілих переважали чоловіки з легкою черепно-мозковою травмою віком до 40 років. Провідними клінічними виявами були цефалгія і когнітивні розлади, дуже рідко спостерігався паркінсонічний синдром. Отримані дані свідчать про необхідність профілактики розвитку травматичної хвороби головного мозку при проведенні лікувальних заходів у гострому і проміжному періоді черепно-мозкової травми.
Ключові слова: черепно-мозкова травма, травматична хвороба головного мозку, клінічні синдроми.

УДК: 616.12-008.331.1-06-08-035

У статті описано та проаналізовано особливості надання невідкладної медичної допомоги двом пацієнтам із серцевою недостатністю, що проходили лікування в умовах стаціонару. В обох чоловіків виникли гіпертензивні кризи: у першого — на тлі гострої серцевої недостатності, а в другого — хронічної. Своєчасна діагностика на основі аналізу клінічної картини та доступних даних інструментальних обстежень дозволила обрати правильну тактику лікування. Подальше спостереження за клінічним перебігом захворювання допомогло виробити оптимальну стратегію фармакотерапії з урахуванням загальноприйнятих міжнародних стандартів.
Ключові слова: гіпертензивні кризи, гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність.

УДК: 614.88:362.11

Вміння швидко і ефективно проводити медичне сортування є необхідним передусім в практиці лікарів та медичних працівників, які працюють  в системі екстреної медичної допомоги населенню, оскільки ці навики допомагають надати необхідну допомогу одночасно максимальній кількості постраждалих, забезпечуючи ефективне використання наявних ресурсів.

Ключові слова: медичне сортування, догоспітальний етап.

The ability to quickly and effectively conduct medical triage is necessary primarily in the practice of doctors and medical workers working in the system of emergency medical assistance to the population, as these skills help to provide the necessary assistance to the maximum number of victims at the same time, ensuring the effective use of available resources.

          Key words: medical triage, pre-hospital stage.

УДК: 613.84:612.14:616.132.2-008.64]-06

Резюме. Мета дослідження. Вивчити вплив відмови від куріння на особливості регуляції артеріального тиску (АТ) у динаміці кардіореабілітаційного лікування у хворих після перенесеного гострого коронарного синдрому (ГКС).
Матеріали та методи. Обстежено 124 пацієнти, які після нещодавно перенесеного ГКС проходили програму кардіореабілітації
у відділенні реабілітації після захворювань серця. Залежно від звички куріння всі пацієнти були розподілені у дві групи. До першої (I) групи увійшли пацієнти з фактором куріння (курці, n=68, середній вік — 56,70±6,1 року), до другої (II) групи — хворі без фактора куріння (некурці, n=56, середній вік — 58,29±5,37 року). Наприкінці санаторно-курортної реабілітації для оцінки динаміки досліджуваних показників група I була розподілена на дві підгрупи: IА — курці (n=38), які відмовились від куріння в процесі КР, та IБ — курці (n=30), які продовжували курити.
У пацієнтів досліджуваних груп визначали основні показники добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ). Результати. Аналіз динаміки показників регуляції АТ показав, що в підгрупі курців, що кинули палити (IА), реєструвалась найбільш виразна позитивна динаміка таких показників, як середньодобова ЧСС (-14,8% (IА) проти -10,8% (IБ) та -10,3% (II)), варіабельність САТ (-12,8% (IА) проти -6,9% (IБ) та -11,1% (II)) і ДАТ (-19,2% (IА) проти -6,3% (IБ) та -10,2% (II)) та рівні ранкового підйому CАТ (-20,8% (IА) проти -5,7% (IБ) та -16% (II)) і ДАТ (-28,9% (IА) проти -8,2%
(IБ) та -19,5% (II)). Встановлено, що в персистуючих курців не відмічається достовірного зниження та досягнення цільових значень аналогічних показників ДМАТ на тлі проходження програми фізичних тренувань. Висновки. Відмова від куріння приводить до суттєвого покращення добового профілю АТ на етапі кардіореабілітаційного лікування пацієнтів після перенесеного ГКС. Таким чином, припинення паління повинно бути обов’язковою контрольованою складовою програм відновного лікування для зниження ризиків повторних серцево-судинних подій у таких хворих.
Ключові слова: кардіореабілітація, гострий коронарний синдром, відмова від куріння, добовий моніторинг артеріального тиску.