Головний біль (цефалгія) є одним з найпоширеніших неврологічних розладів і входить до 20 найбільш інвалідизуючих захворювань у світі. Більшість випадків головного болю є доброякісними, тоді як інші потребують постійного спостереження та лікування, а деякі загрожують життю. Для осіб з головними болями в анамнезі лікар повинен визначити, чи є поточний головний біль загальновідомим первинним головним болем, загостренням первинного головного болю внаслідок іншого захворювання або новим вторинним головним болем.

Мета дослідження – провести аналіз судинної події у пацієнта з вторинним головним болем, який був діагностований у відділенні неврології у 2023 році.

Матеріали та методи. Використано метод системного та порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення результатів сучасних наукових досліджень, сучасний погляд на проблему вторинного головного болю. Проаналізовано 18 англомовних літературних джерел. Наведено результати власного клінічного досвіду, описано клінічний випадок пацієнта з вторинним головним болем.

Результати. Проведено огляд літератури щодо сучасних даних про вторинний головний біль та описано клінічний випадок. Проведено аналіз клінічного випадку хворого з вторинним головним болем, діагностованого у відділенні неврології у 2023 році. Обговорювалися діагностичні аспекти вторинного головного болю та варіанти лікування.

Висновки. Вторинний головний біль виникає набагато рідше, ніж первинний, але він може бути небезпечним для життя. Клініцист повинен вміти розрізняти первинний і вторинний головний біль і вміти поставити конкретний діагноз для пацієнта з головним болем. Для цього лікар повинен знати критерії для кожного типу головного болю та «червоні прапорці» вторинного головного болю. Вторинні головні болі виникають набагато рідше, ніж первинні, але вони можуть бути небезпечними для життя. Найважливішим аспектом діагностики головного болю є історія та медичне обстеження. Первинний головний біль не є діагнозом виключення, а базується на клінічних даних, отриманих під час обстеження. Наявність нетипових ознак або червоних прапорців повинна викликати занепокоєння щодо вторинного головного болю. Мнемоніка SNOOP A корисна для забезпечення того, щоб червоні прапорці не були пропущені. Клініцист повинен вміти розрізняти первинний і вторинний головний біль і вміти поставити конкретний діагноз пацієнту з головним болем. Для цього лікар повинен знати критерії кожного типу головного болю. Багато типів первинних головних болів можна діагностувати на основі ретельного анамнезу та фізичного огляду без додаткових методів обстеження. Нейровізуалізація необов’язкова, якщо у пацієнта є мігрені або інші первинні головні болі з нормальним неврологічним статусом і відсутністю червоних прапорів і ознак вторинного головного болю. Якщо є ознаки вторинного головного болю, слід використати нейровізуалізацію або інші додаткові діагностичні тести. Бажано провести МРТ головного мозку.

УДК 616.831-005.1-06:618.3:618.7]-036

Мозковий інсульт — тяжке й небезпечне ускладнення при вагітності та пологах. Інсульт при вагітності розвивається нечасто, але значно збільшує материнську й перинатальну смертність. При підозрі на мозковий інсульт необхідне проведення нейровізуалізації (магнітно-резонансна томографія). Необхідно вжити заходів для запобігання інсульту в жінок за допомогою індивідуалізованого (пацієнтоцентрованого) підходу з координацією можливостей кількох спеціалістів, які включають численні індивідуальні стратегії для досягнення цільових результатів. Вчасна діагностика й правильне лікування вказаної категорії пацієнтів дозволить зменшити ризик виникнення повторного інсульту і знизити рівень інвалідизації пацієнтів. Профілактика інсульту має бути спрямована на жінок, з акцентом на тих, хто входить до групи ризику. Управління факторами ризику інсульту для жінок є aктивним процесом протягом усього життя.

УДК 616.857-07-08

Головний біль (ГБ) – один із найчастіших неврологічних розладів, що входить до числа 20 найбільш інвалідизуючих захворювань у світі.
Більшість випадків болю голови є доброякісними, інші – потребують постійного спостереження і лікування, а деякі – несуть загрозу для життя пацієнта. У цьому навчальному посібнику в стислому форматі представлена актуальна інформація про головний біль, що базується на:  

третій версії міжнародної класифікації головного болю (The International Classification of Headache Disorders 3rd edition, ICHD-3);  

заяві американського товариства головного болю про інтеграцію нових методів лікування мігрені в клінічну практику 2019 року (The American Headache Society Position Statement On Integrating New Migraine Treatments Into Clinical Practice); 

огляді для підготовки до екзамену CAQ 2019 року (CAQ 2019 Exam Preparation Migraine & Headache Overview).

Інформація, систематизована в цьому виданні навчального посібника, стане хорошим фундаментом для розуміння і подальшого вивчення головного болю. Для кращої інтеграції цих знань у щоденну клінічну практику в посібнику наведені приклади клінічних випадків.

УДК 616.988:578.834-036.21:616.832-004.2:616.832-002]-07-08

Майже 2 роки пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) значною мірою вплинули на світову медицину та наукові дослідження. Ажіотаж, спричинений новим коронавірусом SARS-CoV-2, може стимулювати дослідження демієлінізувальних захворювань (розсіяний склероз, гострий розсіяний енцефаломієліт), а поглиблення знань про патогенез демієлінізації та його зв’язок з вірусними інфекціями — дослідження імунопатогенезу COVID-19. Технологічні досягнення, які були швидко освоєні для боротьби із SARS-CoV-2, незабаром можуть бути використані для вирішення проблем розсіяного склерозу. Яскравим прикладом є потенційне застосування технології на основі мРНК для розробки толерантних вакцин, які пригнічують автоімунітет центральної нервової системи (ЦНС). Тривають клінічні випробування для оцінки інтерферону-B, фінголімоду, диметилфумарату, масітинібу (інгібітора тирозинкінази, який показав ефективність у дослідженнях ІІІ фази для первинно-прогресивного розсіяного склерозу), як потужних інгібіторів коронавірусу.
Описано клінічний випадок гострого розсіяного енцефаломієліту, пов’язаного із SARS-CoV-2 у 39-річної жінки, яка перебувала на обстеженні та лікуванні у Львівській обласній клінічній лікарні. Жінка скаржилася на виражене головокружіння, періодичне затерпання язика, уповільнену мову. З анамнезу відомо, що з 07.05.2020 до 20.05.2020 р. лікувалася з приводу підтвердженої інфекції COVID-19 у Львівській обласній інфекційній лікарні. Стан середньої тяжкості. Отримувала оксигенотерапію. Неврологічно: горизонтальний ністагм в обидва боки, високі сухожилкові та періостальні рефлекси на всіх кінцівках, двобічний симптом Бабінського, інтенційний тремор при виконанні пальце-носової проби з обох боків. Діагноз демієлінізувального захворювання (можливо, спричиненого COVID-19) установлено на підставі серологічних досліджень (полімеразна ланцюгова реакція до SARS-CoV-2), клінічних виявів, даних магнітно-резонансної томографії (множинне супра- та інфратенторіальне вогнищеве ураження білої речовини головного мозку). Відзначено позитивний вплив застосування кортикостероїдів при лікуванні гострого розсіяного енцефаломієліту, пов’язаного із SARS-CoV-2. Таким чином, точна діагностика і своєчасне лікування гострої демієлінізувальної хвороби, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, мають важливе клінічне значення.