УДК 616.831-005.1-06:618.3:618.7]-036

Мозковий інсульт — тяжке й небезпечне ускладнення при вагітності та пологах. Інсульт при вагітності розвивається нечасто, але значно збільшує материнську й перинатальну смертність. При підозрі на мозковий інсульт необхідне проведення нейровізуалізації (магнітно-резонансна томографія). Необхідно вжити заходів для запобігання інсульту в жінок за допомогою індивідуалізованого (пацієнтоцентрованого) підходу з координацією можливостей кількох спеціалістів, які включають численні індивідуальні стратегії для досягнення цільових результатів. Вчасна діагностика й правильне лікування вказаної категорії пацієнтів дозволить зменшити ризик виникнення повторного інсульту і знизити рівень інвалідизації пацієнтів. Профілактика інсульту має бути спрямована на жінок, з акцентом на тих, хто входить до групи ризику. Управління факторами ризику інсульту для жінок є aктивним процесом протягом усього життя.

УДК: 616.857-02:616.28

Візуальний сніговий синдром ще далекий від повного розуміння. Клінічні характеристики візуального снігу у наших пацієнтів не відрізнялися від когорти в літературі, що підтверджує достовірність поточних критеріїв. Візуальний сніг, ймовірно, становить клінічний континуум із різним ступенем тяжкості. У важкій частині спектра це, радше, супроводжуватиметься поширеними супутніми захворюваннями, мігренню та шумом у вухах. Відповідно до літературних даних, мігрень і шум у вухах були незалежно пов’язані з тяжчим проявом синдрому. Найкращі фармакологічні докази є для ламотригіну та топіромату. Як немедикаментозний варіант пацієнтам можуть бути корисні тоновані окуляри для щоденного використання.

 УДК 616.832-004.2-009.7:616.831.47

У Львівському обласному центрі РС обстежили 17 осіб з підтвердженим діагнозом РС. Зібрано скарги й анамнез, проведено аналіз медичної документації, неврологічний і загальний медичний огляд пацієнтів. Для оцінки якості життя використали опитувальник SF-36, для оцінки тривожності і депресії — госпітальну шкалу тривожності та депресії (HADS), для оцінки характеристик больових синдромів — опитувальники Pain Detect, візуальну аналогову шкалу, SF-MPQ-2. Проводили магнітно-резонансну томографію з обробкою даних за алгоритмом VolBrain і аналізом об’єму таламусів. Медіана віку у вибірці становила 37,0 [35,0; 46,0] років. Серед пацієнтів було 82,35 % жінок і 17,65 % чоловіків. Тривалість захворювання — від 0 до 25 років, медіана — 12 [5,0; 18,0] років. Оцінка за розширеною шкалою інвалідизації (Expanded Disability Status Scale (EDSS)) — 3,5 [3,0; 4,0] бала. Медіана кількості загострень РС до обстеження в анамнезі пацієнтів — 12,0 [8,0; 18,0]. Збільшення кількості загострень загалом (rs = –0,728; p = 0,001) і загострень за 3 роки (rs = –0,557; p = 0,020) пов’язане зі зменшенням об’єму таламуса. Зв’язок з кількістю загострень за останній рік, тривалістю перебігу РС та оцінкою за EDSS не встановлено. Виявлено статистично значущий кореляційний зв’язок (rs = –0,519; p = 0,037) між асиметрією таламусів та нейропатичним компонентом болю за Pain Detect, а також між збільшенням об’єму правого і лівого таламусів та збільшенням середньої інтенсивності болю за візуальною аналоговою шкалою і нейропатичним компонентом болю за SF-MPQ-2.
Асиметрія таламусів мала виразний взаємозв’язок зі зменшенням фізичного компонента якості життя (rs = –0,679; p = 0,003), а саме фізичного функціонування (rs = –0,697; p = 0,002), останній статистично значущо пов’язаний з об’ємом таламусів (rs = +0,509; p = 0,037), зокрема лівого (rs = +0,592; p = 0,012). Зміни об’єму таламуса є перспективним маркером для оцінки прогресування РС та інтенсивності болю, а також якості життя у хворих на РС. Зменшення об’єму таламуса у хворих на РС можна розглядати як маркер активності захворювання (кількості загострень у цілому та кількості загострень за останні роки хвороби). Середня інтенсивність болю та нейропатичний компонент болю пов’язані з меншою атрофією правого і лівого таламусів у хворих на РС. Асиметрію об’ємів таламусів у хворих на РС у бік зменшення лівого можна розглядати як маркер зниження фізичного компонента якості життя, а саме фізичного функціонування.

УДК 616.857-07-08

Головний біль (ГБ) – один із найчастіших неврологічних розладів, що входить до числа 20 найбільш інвалідизуючих захворювань у світі.
Більшість випадків болю голови є доброякісними, інші – потребують постійного спостереження і лікування, а деякі – несуть загрозу для життя пацієнта. У цьому навчальному посібнику в стислому форматі представлена актуальна інформація про головний біль, що базується на:  

третій версії міжнародної класифікації головного болю (The International Classification of Headache Disorders 3rd edition, ICHD-3);  

заяві американського товариства головного болю про інтеграцію нових методів лікування мігрені в клінічну практику 2019 року (The American Headache Society Position Statement On Integrating New Migraine Treatments Into Clinical Practice); 

огляді для підготовки до екзамену CAQ 2019 року (CAQ 2019 Exam Preparation Migraine & Headache Overview).

Інформація, систематизована в цьому виданні навчального посібника, стане хорошим фундаментом для розуміння і подальшого вивчення головного болю. Для кращої інтеграції цих знань у щоденну клінічну практику в посібнику наведені приклади клінічних випадків.

УДК 616.857

Вчені не знайшли ліки від мігрені, але вони краще лікують симптоми. Насправді за останні 2 роки вони досягли більших успіхів у лікуванні мігрені, ніж за попередні 30 років. Ці досягнення включають нові ліки та нові системи доставки (назальні спреї та ін.), які можуть працювати ефективніше та мати менше побічних ефектів, ніж старіші препарати від мігрені. Наприклад, деякі з цих препаратів можуть лікувати вашу мігрень за 2-4 години до нападу, порівняно зі старими методами лікування, які найкраще працюють, якщо приймати їх протягом 30 хвилин. Нові пристрої для нейромодуляції, які використовують електричну стимуляцію для впливу на вашу нервову систему, також дають певні перспективи для лікування мігрені.