УДК  611.716.1/.4-018.4-073.75

Анотація. Однією з основних умов успішного дентального протезування є належний об’єм і задовільна якість кісткової тканини щелеп. Метою нашого дослідження стало вивчення якісних показників кісткової тканини нижньої щелепи у осіб зрілого віку в нормі та з’ясування їх змін при різних патологічних станах і після втрати зубів. Встановлено, що щільність кісткової тканини тіла нижньої щелепи є неоднорідною і має певні закономірності співвідношення: її показники є вищими на рівні основної частини, у порівнянні з комірковою; поступово зростають від різцевих сегментів до сегментів великих кутніх зубів і, в цілому, у жінок є дещо вищими, ніж у чоловіків. Після втрати зубів та на фоні системних метаболічних розладів щільність кісткової тканини нижньої щелепи знижується. Зміну показників щільності кісткової тканини при збереженій її структурі можна розглядати як доклінічний діагностичний критерій розвитку її патології.

Abstract. One of the main conditions for successful dental prosthetics is the adequate volume and satisfactory quality of the bone tissue of the jaws. The purpose of our work was to study the quality indicators of the bone tissue of the lower jaw of adults in norm and to find out their changes in various pathological conditions and after tooth loss. It was established that the density of the bone tissue of the body of the lower jaw is heterogeneous and has certain patterns of ratio: its indicators are higher at the level of its body, compared to the alveolar part; gradually increase from the incisor segments to the segments of molars and, in general, in women are higher than in men. After the loss of teeth and on the background of systemic metabolic disorders, the density of bone tissue of the lower jaw decreases. A change in the density of bone tissue with its structure preserved can be considered as a preclinical diagnostic criterion for the development of its pathology.

УДК 611.716.1/.4-018.4:612.015.7]-055-053.8

Анотація. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я патологія кісткової  тканини сьогодні посідає четверте місце серед основних медико-соціальних проблем  сучасності, поступаючись лише захворюванням серцево-судинної системи, онкологічним  захворюванням та цукровому діабету. Метою нашого дослідження стало з’ясування  особливостей мінерального складу кісткової тканини щелеп у чоловіків та жінок зрілого  віку в період «піку» кісткової маси. Встановлено, що і у чоловіків і у жінок серед  мінеральних макроелементів найвищі показники має вміст кальцію, найнижчі – вміст  магнію. Серед мікроелементів найвищими є показники стронцію у чоловіків, стронцію та калію – у жінок, а найнижчими – показники заліза у чоловіків, заліза та цинку – у жінок. У чоловіків вищим є вміст кальцію, фосфору та цинку, у жінок – вміст магнію, натрію, калію та заліза. Питома частка кальцію є вищою у чоловіків, частки фосфору, магнію, натрію, калію, заліза та стронцію – у жінок.

Abstract. According to the World Health Organization, nowadays the bone tissue pathology takes fourth place among the main medical and social problems of our time, after cardiovascular system diseases, cancer and diabetes. The aim of our study was to clarify the mineral composition of the bone tissue of the men and women jaws of mature age during the "peak" period of bone mass. It was showed that both men and women have the highest calcium content among mineral macroelements, and the lowest magnesium content. Among macroelements, strontium is the highest in men, strontium and potassium in women, and iron is the lowest in men, iron and zinc in women. Men have a higher content of calcium, phosphorus and zinc, while women have a higher content of magnesium, sodium, potassium and iron. The specific proportion of calcium is higher in men, while the proportion of phosphorus, magnesium, sodium, potassium, iron and strontium is higher in women.

УДК 611.314.13/.15

   Пришийкова ділянка є зоною підвищеного ризику розвитку патологічних процесів твердих тканин зубів, що мають різну етіологію та клінічні прояви. Метою нашого дослідження стало з’ясування особливостей співвідношення твердих тканин зуба у пришийковій ділянці. Методи. Об’єктом дослідження стали 10 зубів та 40 поздовжніх шліфів постійних зубів верхньої та нижньої щелеп із фондів кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією та кафедри гістології, цитології та ембріології ЛНМУ ім. Данила Галицького. Поздовжні шліфи постійних зубів вивчали при допомозі мікроскопа UlabXSP –137TLED (Китай) та фотографували камерою XCAM-1080 P (Китай). Поверхню зубів у пришийковій ділянці вивчали при допомозі скануючого електронного мікроскопа JEOL-220A. Результати. При вивченні особливостей топографії твердих тканин зубів у пришийковій ділянці виявлено два варіан-ти їх співвідношення: змикання емалі з цементом та відсутність контакту між ними. У випадку відсутно-сті контакту між емаллю та цементом в ділянці шийки зуба на різних його поверхнях часто візуалізуються зони оголеного дентину шириною до 1 мм. При наявності контакту емалі з цементом можна диферен-ціювати різні його варіанти: у стик; з перекриттям емалі цементом; з перекриттям цементу емаллю. Приконтакті емалі з цементом у стик можливе поступове рівномірне стоншення їх шарів, як і у випадку ная-вності зони відкритого дентину, або збереження їх товщини. При збереженні товщини шарів емалі та цементу при їх з’єднанні у "стик" можна говорити за умови, що площина їх контакту займає перпенди-кулярне положення по відношенню до поверхні дентину. Зменшення величини кута між площиною ема-лево-цементного з’єднання та поверхнею дентину в сторону емалі спостерігаємо при перекритті емалі цементом, а в сторону цементу – при перекритті його емаллю.

Підсумок. За результатами вивчення по-верхні пришийкової ділянки зубів виявлено два варіанти співвідношення в цій ділянці твердих тканин зуба: з наявністю контакту емалі з цементом та з відсутністю такого контакту та наявністю зон відкрито-го дентину. Дослідження вертикальних шліфів зубів дозволило диференціювати варіанти контакту емалі з цементом: у стик, з перекриттям емалі цементом та з перекриттям цементу емаллю.
Ключові слова: пришийкова ділянка, емаль, цемент, дентин.