УДК: 615.03:615.15:615.859

Мета. Збір, аналіз та стандартизація практичних функцій клінічного фармацевта у вітчизняних та закордонних стаціонарних закладах охорони здоров'я, а також визначення бар'єрів на шляху ширшої інтеграції послуг клінічної фармації в Україні.

Матеріали і методи. Використано методи: системного підходу, бібліографічний, стандартизації, анкетного опитування, груповий метод експертних оцінок, структурно-логічний, аналітично-порівняльний, комп'ютерного опрацювання даних, моделювання. Об'єкти дослідження: протоколи анкетного опитування вітчизняних клінічних фармацевтів (n=22); закордонні стандарти професійної діяльності клінічного фармацевта (n=7); досвід впровадження послуг клінічної фармації закордоном (n=7). Предмет дослідження: функціональні обов'язки клінічного фармацевта.

Результати й обговорення. Результати анкетного опитування засвідчили, що практичні функції клінічних фармацевтів у вітчизняних стаціонарних закладах охорони здоров'я далеко не обмежуються визначеним законодавством адмініструванням антимікробних засобів, а поширюються також на практичну реалізацію 26 додаткових функцій. Розроблено авторську модель стандартизації, яка дала можливість виокремити 13 груп професійних функціональних обов'язків вітчизняних клінічних фармацевтів, у межах надання послуг клінічної фармації. Встановлено, що найпоширенішими є 2 групи функціональних обов'язків: управлінсько-стратегічні (20,2%) та пов'язані із контролем та моніторингом (15,5%). За результатами аналізу та оцінки закордонних професійних стандартів та практик, виокремлено 20 груп функціональних обов'язків, які реалізуються виконанням 160 різноманітних функцій, що забезпечують повний спектр послуг клінічної фармації в умовах стаціонару. Розширення послуг клінічної фармації в Україні наразі обмежене: відсутністю відповідних законодавчих та нормативних актів, які б сприяли наданню в повному обсязі клініко-фармацевтичної опіки хворим; наявними ресурсами; рівнем фахової підготовки фахівців; відсутністю національних чи співпраці з міжнародними фаховими асоціаціями та товариствами клінічної фармації.

Висновки. Розроблена модель стандартизації функцій клінічного фармацевта в закладі охорони здоров'я, дозволила систематизувати основні групи функціональних обов'язків, які дозволяють забезпечувати весь спектр послуг клінічної фармації в умовах стаціонару. Подальша інтеграція клінічного фармацевта у вітчизняну охорону здоров'я, як рівноправного та невід'ємного учасника мультидисциплінарної команди фахівців, можлива за умов створення відповідних законодавчих та нормативних актів і розвитку та оптимізації вітчизняної клініко-фармацевтичної освіти на всіх рівнях.

Aim. Collection, analysis, and standardization of practical functions of a clinical pharmacist in national and foreign inpatient health care facilities, as well as identification of barriers during the integration of clinical pharmacy services in Ukraine.

Materials and Methods. The applied methods include a systematic approach, bibliographic, standardization, group method of expert evaluations, structural-logical, analytical-comparative, computer data processing, and modeling. The object of research: survey protocols of national clinical pharmacists (n=22); international standards of professional activity for clinical pharmacists (n=7); experience of implementing clinical pharmacy services abroad (n=7). Research subject: functional responsibilities of clinical pharmacists.

Results and Discussion. The results of the survey revealed that the practical functions of clinical pharmacists in national healthcare facilities extend far beyond the administration of antimicrobial agents as defined by legislation. They also encompass the practical implementation of 26 additional functions. An original standardization model was developed, which enabled the identification of 13 groups of professional functional responsibilities of national clinical pharmacists within the provision of clinical pharmacy services. It was established that the most common are 2 groups of functional responsibilities: managerial/strategic (20.2%) and related to control and monitoring (15.5%). Based on the analysis and evaluation of international professional standards and practices, 20 groups of functional responsibilities were identified, which are implemented through the realization of 160 different functions, ensuring a comprehensive range of clinical pharmacy services in hospital settings. The expansion of clinical pharmacy services in Ukraine is currently limited by several factors: the absence of appropriate legislative and regulatory acts that would facilitate the provision of full clinical and pharmaceutical care to patients; available resources; the level of professional training of specialists; the absence of national association and the lack of collaboration with international professional associations or societies in clinical pharmacy.

Conclusions. The developed model for standardizing the functions of clinical pharmacists in healthcare facilities has allowed systematic categorization of the main groups of functional responsibilities, enabling the provision of a full spectrum of clinical pharmacy services in hospital settings. Further integration of the clinical pharmacist into national health care, as an equal and integral member of a multidisciplinary team of specialists, is possible under the conditions of the creation of relevant legislative\regulatory acts and the development or optimization of national clinical pharmaceutical education at all levels.

Мета. Вивчення потреб у наданні послуг клінічної фармації через діяльність створеної Телеграм-групи після запровадження воєнного стану в Україні.
Матеріал і методи. Групу "Клінічна фармація" у месенджері Телеграм (Telegram) створено працівниками кафедри менеджменту в охороні здоров'я, фармакотерапії і клінічної фармації та Центру фармацевтичної опіки та інновацій в охороні здоров'я Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького 03.03.2022року. Об'єкт дослідження: запити учасників створеної групи. Предмет дослідження: особливі потреби у послугах клінічної фармації, та наданні фармацевтичної опіки за умов, що склалися безпосередньо після введення воєнного стану в Україні.
Результати й обговорення. До створеної Телеграм-групи долучилися 206 учасників, від яких надійшло 338 запитів (у період 03.03-08.06.2022), 88,8% протягом березня 2022 року. Запити передбачали ідентифікацію адміністраторами групи лікарських засобів та виробів медичного призначення за надісланими фотографіями вторинного або первинного упакування із маркуванням переважно іноземною мовою. Адміністратори  надавали відповіді українською мовою. Результати аналізу отриманих даних засвідчили, що 54,1% запитів стосувалися лікарських засобів, 16,6% -виробів медичного призначення, 16.6% - дієтичних добавок, 11, 8% - косметичних засобів та 0,9% - інших. При отриманні запитів адміністратори Телеграм-групи ідентифікували засіб як лікарський або ж відносили його до інших категорій. 

Надалі для ліків визначали склад акmивниxфармацевmичниxінгредіснmів, фармакоmерапевmичну групу mа / або показання до засmосування. Cеред запиmів іденmифіковано нарко- mичніmа псиxоmропнілікарськізасоби,обігякиxвУкраїні обмежено, а mакож незарессmровані в Україні ліки (28,4%),длязабезпеченняраціональногозасmосування якиx може виникнуmи необxіднісmь у наданні більш повної фармацевmичної опіки.На нашудумку, оmримані резульmаmи варmо включиmи в навчальний процес, із викорисmанням у m.ч. кейс-менеджменmу на основі оmриманиx запиmів mа відповідей на ниx.

Висновки. Omримані резульmаmи засвідчуюmь, що в умоваx надзвичайниx сиmуацій, зокрема запроваджен- ня воснного сmану, часmину необxідниx послуг клінічної фармації можна реалізовуваmи через діяльнісmь професійниx груп у безкошmовниx месенджераx. Пріориmеmним серед послуг клінічної фармації виявилося надання фаxової інформації про ліки mа вироби медичного призначення. Вважасмо доцільним акmивізуваmи розвиmок e-клінічної фармації, особливо в часи кризового менеджменmу, зокрема віmчизняного.

Abstract  
The researchaims at studying the requirement for clinical pharmacy services offered through the activity of a Telegram
group after the imposition of martial law in Ukraine. Materials and Methods.  The staff of the Department of 
Healthcare Management, Pharmacotherapy and Clinical Pharmacy together with the Centre of Pharmaceutical Care and Innovations in Healthcare of Danylo Halytsky Lviv National Medical University created a "Clinical Pharmacy" group on Telegram (free of charge messenger) on March 3, 2022. The object of research is represented by the requests of the created group members. The subject of research is represented by special needs for clinical pharmacy services and the provision of pharmaceutical care after the imposition of martial law in Ukraine.
Results and Discussion.
A total of 206 participants joined the newly-created Telegram group and sent 338 requests from March 3 to June 8, 2022. Notably, 88.8% of requests were sent in March 2022. The requests involved the identification of medicines and medical products by the group administrators. Medicines and medical products were identified based on the photos of the secondary or primary packaging with labels mainly in a foreign language. The administrators answered the questions in Ukrainian. The results of the data analysis showed that 54.1% of requests were related to medicines, 16.6% to medical products, 16.6% to dietary supplements, 11.8% to cosmetic products, and 0.9% to other. The administrators of the Telegram group identified the product as medicine or attributed it to other categories when they received requests. Later, they identified the composition of active pharmaceutical ingredients, pharmacotherapeutic group and / or indications for use. The requests included narcotics and psychoactive agents, while their distribution is limited in Ukraine. The administrators also identified medicines that were not registered in Ukraine (28.4%). It may be necessary to provide more complete pharmaceutical care to ensure the rational use of them. In our opinion, the obtained results should become a part of the academic process. It should be noted that case management based on the received requests and responses to them must also be included.
Conclusions.
The obtained results prove that a part of the vital clinical pharmacy services can be provided by professional groups using free messengers in the state of emergency, namely the imposition of martial law. The provision of accurate information about drugs and medical products was prioritized among other clinical pharmacy services. We consider it relevant to enforce the development of e-clinical pharmacy, especially while implementing crisis management in Ukraine.
 

Резюме: У навчальному посібнику висвітлено актуальні питання менеджменту побічної дії ліків у системі вітчизняного та міжнародного фармакологічного нагляду, принципи моніторингу безпеки лікарських засобів на етапах до- і післяреєстраційних досліджень. Особлива увага присвячена менеджменту сигналів, ризиків і медикаментозних помилок, а також оцінці співвідношення користь/ризик в царині застосування ліків. Подано новітню інформацію стосовно менеджменту комунікації та інформування у фармаконагляді з акцентом на проблеми громадського здоров’я, сучасні засоби комунікації та джерела інформації. Насичення розділів посібника відповідає навчальній програмі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з побічної дії ліків. Посібник призначений для лікарів усіх спеціальностей, фармацевтів, клінічних фармацевтів, викладачів, студентів вищих медичних (фармацевтичного) закладів, слухачів системи медичної та фармацевтичної післядипломної освіти.

Summary: The training manual covers topical issues of side effect management of drugs in the system of Ukrainian and international pharmacovigilance, principles of drug safety monitoring at the stages of pre- and post-registration studies. Special attention is devoted to the management of signals, risks, and medication errors, as well as to the assessment of the benefit/risk ratio in the field of medication use. The latest information on communication and information management in pharmacovigilance with an emphasis on public health issues, modern tools of communication, and information sources is presented. The content of the sections of the manual corresponds to the curriculum of the DanyloHalytskyLviv National Medical University on drugs side effects.

The manual is intended for doctors of all specialties, pharmacists, clinical pharmacists, teachers, students of higher medical (pharmaceutical) institutions, and students of the system of medical and pharmaceutical postgraduate education.