УДК 614.2:616-053.31/.(477.83)(091)

Мета: представити концептуальні підходи до надання неонатальної допомоги населенню на регіональному рівні.
Матеріали та методи. Maтеріалом дослідження слугувала вагома інформація про формування та розвиток підрозділів неонатальної допомоги дитячому населенню Львівської області. Методи дослідження: ретроспективного аналізу, бібліосемантичний та медико-статистичний.
Результати. Представлено важливі кроки у формуванні неонатальної допомоги населенню на регіональному рівні.
Висновки. Аналіз досвіду Львівської області у створенні обласної системи неонатальної допомоги населенню свідчить, що регіональний підхід до комплексного надання медичної допомоги вагітним (роділлям) і новонародженим є дієвим у покращенні результатів такої допомоги у сучасних умовах. Важливими є стратегічне планування медичної допомоги дітям та подальше вивчення існуючих викликів і потреб у тогочасних умовах реформування медичної галузі.
Ключові слова: неонатологічна допомога, перинатальна допомога, стратегічне планування, регіональний підхід, модель,
смертність.


Purpose: to present conceptual approaches to the provision of neonatal care to the population at the regional level.
Materials and methods. The material of the study was significant information on the formation and development of neonatal care units for children in the Lviv region. Research methods: retrospective analysis, bibliosemantic and medical-statistical.
Results. Important steps in the formation of neonatal care at the regional level are presented.
Conclusions. The analysis of the experience of Lviv region in creating a regional system of neonatal care shows that the regional approach to the comprehensive provision of medical care to pregnant women in labour and newborns is effective in improving the results of such care in modern conditions. Strategic planning of medical care for children and further study of the existing challenges and needs in the current conditions of healthcare reform are important.
Key words: neonatal care, perinatal care, strategic planning, regional approach, model, mortality.

УДК 614.2:362.123:616-082
Мета. У сучасних умовах необхідні організаційні зміни y системі охорони здоров’я, що зумовлені потребою адаптації закладів охорони здоров’я до сучасних викликів та необхідністю зміни способів і форм їхнього функціонування. Напрямом вирішення даного питання є створення стратегічного плану розвитку системи медичної допомоги населенню як окремим закладом охорони здоров’я, так і групою установ медичного профілю на певній території, що була сформована у госпітальні кластери згідно з рішенням обласних державних адміністрацій та затверджена МОЗ України.
Метою роботи є розроблення концептуальної моделі стратегічного планування медичної допомоги населенню на районному рівні.
Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували дані наукової літератури, результати соціологічного опитування керівників закладів охорони здоров’я та населення щодо організації медичної допомоги, в т. ч. з урахуванням змін на основі адміністративно-територіальної реформи в Україні. Використано такі методи: системний підхід, бібліосемантичний, соціологічний, концептуальне моделювання.
Результати. Концептуальна модель стратегічного планування медичної допомоги населенню на районному рівні містить 3 базових етапи її реалізації: Завдання, Потенціал, Результат. На кожному з етапів передбачено виконання відповідних визначених заходів. Усі етапи формування та реалізації стратегічного плану супроводжує Блок наукового супроводу та регулювання його впровадженням. Адміністрування та кадрове забезпечення закладів охорони здоров’я госпітального кластеру (новоствореного району) здійснюють державні адміністрації та виконавчі структури системи охорони здоров’я. У новоствореному районі у структурі кластерного закладу охорони здоров’я пропонується створення Районного центру моніторингу й оцінювання показників стану здоров’я населення та результатів впровадження стратегічного плану.
Висновки. Стратегічне планування у закладах охорони здоров’я госпітального кластеру з урахуванням демографічних проблем території обслуговування, цілей окремих закладів кластеру дозволяє у сфері охорони здоров’я зосередитись на необхідних та тривалих перетвореннях у майбутньому. Ефективність роботи закладів охорони здоров’я госпітального кластеру залежить від ступеня залучення населення та працівників медичних закладів до вирішення питань покращення власного життя, від їхнього розуміння важливості системи охорони здоров’я у розвитку території, сприянні здоров’ю населення, яке проживає на даній території.
Ключові слова: стратегічне планування, госпітальний кластер, концептуальна модель

УДК: 614.2:364.444:331:159.9]:303.4:311.212

Ситуація в державі пов’язана з воєнними діями посилила існуючий стрес, зумовлений  специфікою роботи медичних працівників.

Мета. Вивчення впливу умов праці на стан психічного здоров’я медичних працівників за їх самооцінкою.

Матеріал і методи. Використано дані опитування 389 медичних працівників з використанням власної розробленої анкети. Застосовано наступні методи: опитування, кількісний та якісний аналіз результатів.

Результати й обговорення. Встановлено, що найбільший вплив на рівень психічного здоров’я медичних працівників має «Задоволеність умовами праці». Враховуючи такі результати проведено аналіз цієї оцінки респондентами у залежності від їх статусу, а саме: статі, стажу роботи у системі охорони здоров’я та займаної посади. Керівниками ж закладів охорони здоров’я дано найвищу оцінку значимості цієї детермінанти (3,84±0,16 балів), а група лікарів оцінила її найнижче (3,19±0,13 бали), що виявилось достовірно нижчою оцінкою у порівнянні з результатами опитування в інших групах респондентів залежно від займаної посади (р<0,05). Задоволеність умовами праці у значній мірі асоціюється з рівнем особистого доходу та його розподілу, а також із задоволеністю житловими умовами. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між задоволеністю умовами праці та житловими умовами і рівнем особистого доходу, що підтверджує висновки дослідників про важливість впливу цих детермінант на стан психічного здоров’я.

Висновки. Специфіка умов праці медичного персоналу виступає важливою детермінантою впливу на стан їх психічного здоров’я та має прямий вплив на задоволеність життям, що в свою чергу сприяє покращенню якості та продуктивності роботи, підвищенню мотивації персоналу. Підтримка психічного здоров’я медичного персоналу є важливою частиною зміцнення громадської охорони здоров’я.

УДК: 614.2+336.14:614+339.13.012:614.2 

РЕЗЮМЕ: Актуальність. Повоєнне відновлення України потребує стрімкого економічного та соціального розвитку, зокрема в сфері охорони здоров’я. Якість життя та активна участь у суспільстві значною мірою залежать від міцного здоров’я, особливо для громадян, які зазнали фізичних та психологічних травм через російську агресію. Мета роботи – дослідити потенціал експорту медичних послуг з України та приваблення міжнародних пацієнтів. Матеріали та методи. Огляд літератури щодо розвитку світових медичних послуг та ринків охорони здоров’я; аналіз статистичних даних про стан і можливості сектора охорони здоров’я України; вивчення найкращих практик інших країн у галузі медичного туризму; оцінка економічних показників та їх кореляція зі зростанням міжнародних медичних послуг. Результати та їх обговорення. Дослідження показує, що Україна має значний потенціал для розвитку міжнародних медичних послуг. Цей потенціал зумовлений високою кваліфікацією українських лікарів, відносно низькою вартістю медичних послуг і наявністю сучасних медичних технологій у деяких лікарнях. Сприяння розвитку міжнародних медичних послуг може залучити іноземні інвестиції, підвищити якість медичних послуг і принести значні економічні вигоди. Приплив міжнародних пацієнтів генерує експортні надходження, що сприяє державному бюджету та балансуванню національної платіжної системи. Проте для повної реалізації цього потенціалу необхідно подолати такі виклики, як покращення інфраструктури, забезпечення міжнародної акредитації та ефективний маркетинг.

Висновки. Розвиток міжнародних медичних послуг в Україні може значно покращити національну економіку та систему охорони здоров’я. Стратегічний фокус на цей сектор може принести такі вигоди, як підвищення якості медичних послуг, збільшення іноземних інвестицій та значні економічні повернення. Для успіху важливо подолати існуючі виклики та використати сильні сторони країни у сфері охорони здоров’я.

Ключові слова: охорона здоров’я України, світові медичні послуги, економічний розвиток, міжнародні пацієнти, глобалізація, медичний туризм.

ABSTRACT: Background. Post-war recovery in Ukraine necessitates rapid economic and social development, including in the healthcare sector. The quality of life and active participation in society are highly dependent on robust health, especially for citizens affected by physical and psychological trauma due to the russian aggression. Purpose – to explore the potential for exporting medical services from Ukraine and attracting international patients.

Materials and Methods. Review of the literature on the development of global medical services and healthcare markets; analysis of statistical data on the state and capa-bilities of Ukraine’s healthcare sector; study of best practices from other countries in the field of medical tourism; assessment of economic indicators and their correlation with the growth of international medical services.

Results. The study reveals that Ukraine has significant potential to develop its international medical services sector. This potential is driven by the high qualifications of Ukrainian doctors, the relatively low cost of medical services, and the availability of advanced medical technologies in some hospitals. Promoting international medical services can attract foreign investment, enhance the quality of healthcare, and generate substantial economic benefits. The influx of international patients would generateexport revenues, contributing to the state budget and balancing the national payment system. However, challenges such as infrastructure improvements, international accreditation, and effective marketing need to be addressed to fully realize this potential.

Conclusions. Developing international medical services in Ukraine can significantly enhance the national economy and healthcare system. Strategic focus on this sector can yield benefits like improved healthcare quality, increased foreign investment, and significant economic returns. Addressing challenges and leveraging the country’s strengths in healthcare are essential for success.

Key words:Ukrainian healthcare, global medical services, economic development, international patients, globalization, medical tourism.

УДК 614.2:362.113:004.4

Актуальність. Одним з найважливіших завдань лікаря приймального відділення є встановлення правильного попереднього діагнозу і подальше скерування пацієнта у відповідне профільне відділення. На це повинно витрачатися якомога менше часу. Мета – розробка та аналіз процедури створення автоматизованого опитувальника симптомів – асистента лікаря приймального відділення. Матеріали та методи. Автоматизована програма була написана мовою мові програмування Дот нет (.net). Первинний перелік симптомів, уточнюючих запитань та варіантів медичних станів був узятий з посібників під час курсу навчання парамедиків у Сполучених Штатах Америки та Канаді. Для перевірки його точності експертні висновки протягом 2-х років надавали 5 лікарів приймального відділення Львівської залізничної лікарні. Робота була проведена з використанням методів системного підходу та структурно-логічного аналізу. Результати дослідження. Створення автоматизованого опитувальника було розділене на 3 основних етапи. Перший полягав у аргументації завдання та визначення показників ефективності роботи. На другому етапі нами було сформоване технічне завдання для команди програмістів з використанням графічного редактора для візуалізації алгоритму та переліку необхідних таблиць. На третьому етапі нами була проведена апробація опитувальника під час практичної роботи лікаря та сформовані завдання щодо покращення роботи алгоритму. Після трьох етапів покращення роботи опитувальника було проведено порівняння роботи лікаря з досвідом понад 10 років з роботою опрацьованого алгоритму. Також роботу з автоматизованим опитувальником було експериментально запроваджено в щоденну роботу приймального відділення. На останньому етапі було проаналізовано ефект від роботи лікаря з використанням опитувальника та роботу лікаря без нього. Висновки. Автоматизовані опитувальники, створені на базі літератури доказової медицини, можуть бути корисними для допомоги в роботі медичного персоналу у багатопрофільних медичних закладах, коли завдання стоїть у швидкій постановці попереднього діагнозу та скеруванні пацієнта у профільне відділення. У нашому випадку це привело до зменшення часу прийому пацієнта у приймальному відділенні на 21% та зниження кількості переведень пацієнтів між профільними відділеннями.