УДК 616.311.2+616.314.17)]-089.23-085.454.1:547.56]-038

Доклінічне оцінювання гелевої композиції на основі флавоноїдного комплексу для лікування захворювань пародонта в ортодонтичних пацієнтів
Мета роботи – доклінічне оцінювання гострої токсичності, шкірно-резорбтивної, іритативної та подразнювальної дії, кумулятивної та каталазної активності, а також сенсибілізувальних властивостей гелевої композиції місцевого застосування «Бензидафлазівердин» (ГКБ) для лікування захворювань пародонта в ортодонтичних пацієнтів.
Матеріали та методи. В експеримент залучено 119 тварин, яких поділили на 7 основних і 2 контрольні групи. ГКБ вводили внутрішньошлунково у дозах 300–600 мг/кг та внутрішньошкірно 200 мкг у зовнішню поверхню вуха. Робили аплікації нативного розчину ГКБ на шкіру та слизові оболонки, перорально вводили за методом «субхронічної токсичності» та наносили на поверхню хоріоалантоїсної оболонки (ХАО) курячих ембріонів. 
Інтенсивність перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) оцінювали за рівнем дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду, антиоксидантну систему – за активністю каталази. Використовували реакцію специфічної агломерації лейкоцитів (РСАЛ), реакцію специфічного лізису лейкоцитів і показники пошкодження нейтрофілів.
Результати. Середня летальна доза ЛД50 для щурів і мишей обох статей перевищувала 5000 мг/кг. Іритативну дію ГКБ на слизові оболонки спостерігали на другу добу як гіперемію. Симптоми подразнення зникали через 3–4 доби без медикаментозного втручання. Аналіз судин ХАО після впливу ГКБ у двох спостереженнях на 120 секунді показав початок крововиливу. 
В одному спостереженні ГКБ викликала дрібні крововиливи на 300 секунді експерименту.
Встановлено, що коефіцієнт подразнювальної дії ГКБ становив 5 (середній бал Ме (Q1; Q3) дорівнював 5 (4; 5)). Коефіцієнт кумуляції перевищував (Ккум >8,2). Спостерігали недостовірне збільшення медіанних або середніх значень активності ферменту каталази, дієнових кон’югатів і кількості кінцевого продукту ПОЛ малонового діальдегіду порівняно з тваринами контрольної групи. Тест РСАЛ показав виникнення алергічної реакції сповільненого типу під впливом ГКБ у розведенні 1:10. Розведення у 100 разів не викликало достовірних змін показника в основній групі порівняно з контролем.
Висновки. ГКБ належить до 4 класу токсичності – майже нетоксичні речовини, не характеризується статевою та видовою чутливістю, має слабку кумулятивну активність, мінімальний вплив на систему ПОЛ. ГКБ можна рекомендувати для використання у клінічній пародонтології для медикаментозного супроводу ортодонтичних пацієнтів

Introduction. A search continues for effective means which may reduce the overload of harmful factors, eliminate the inflammatory process, and reduce stress on the periodontal tissues during the active period of orthodontic treatment. We developed and patented the gel composition (GC) Benzidaflaziverdine prepared based on Proteflazid® (flavonoids) and benzydamine hydrochloride (BH) T-Sept® for the local treatment of the periodontal tissues in the form of a periodontal dressing in the orthodontic patients. 
The aim of this study was to evaluate the cytocompatibility of different combinations of components in gel composition based on flavonoid complex and benzydamine hydrochloride (Benzidaflaziverdine) used for the treatment of periodontal diseases in orthodontic patients. For this, mechanisms of their cytopathic and cytoprotective effects will be explored using cultured human and mouse cells. 
Methods. We studied the effect of different supplements used in GC Benzidaflaziverdine on the viability of pseudonormal human keratinocytes of the HaCaT line and mouse fibroblasts of the BALB-3T3 line, and mouse macrophages of the J774.2 line. Various methods of cell survival assessment were used: MTT-assay, staining of cells with fluorescent dyes Hoechst 33342 and Propidium iodide (PI), as well as a test for the genotoxic effects on cells (DNA 
comet assay). The antioxidant properties of the developed GC variants were evaluated using DPPH (1,1-diphenyl-2-picrylhydrazyl), Merck (Dam-stadt, Germany), and DCFDA-H2 (2’,7’-dichlorodihydrofluorescein diacetate). 
Results. We demonstrated that the Sample containing gel base and BH in the form of a solution (Tantum Verde®) possessed weak prooxidant properties. While the Sample contained gel base, powdered BH (T-Sept®) and Sample containing gel base and powdered BH (T-Sept® and Proteflazid®) possessed pronounced antioxidant properties. 
Conclusions. Tests with DPPH and DCFDA dyes were used to confirm the hypothesis regarding the cytoprotective effect of the patented gel composition Benzidaflaziverdine for local application in the form of a periodontal bandage due to the antioxidant activity of the flavonoid complex, which reaches the maximum level at the 2nd hour of exposure. This gel composition can be recommended for use in clinical periodontology for medical support of  orthodontic patients before and during the active phase of orthodontic treatment.
Keywords: Flavonoid complex, Proteflazid®, benzydamine hydrochloride, gel composition, antioxidant activity, cell culture, periodontal diseases, orthodontic patients.

УДК 616.311.2-002-036.12-053.2-06:616.899]-08

Резюме. Поширеність запальних захворювань тканин пародонта у дітей із психоневрологічними розладами сягає 100 %. Стоматологічна допомога таким дітям вимагає особливого підходу, а традиційні схеми лікування та профілактики запальних захворювань тканин пародонта потребують удосконалення з урахуванням особливостей клінічного статусу дітей з олігофренією. 
Мета дослідження – розпрацювати та клінічно оцінити ефективність комплексу заходів для лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей з олігофренією.
Матеріали і методи. Під спостереженням перебувало 54 дитини віком 12 років з олігофренією І ст. тяжкості, у яких діагностовано хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ). З них до основної групи ввійшло 26 дітей, 28 дітей склали групу порівняння. Лікування ХКГ у дітей основної групи здійснювали за розпрацьованою схемою, яка включала екзогенні та ендогенні заходи. У дітей групи порівняння лікування ХКГ проводили відповідно до регіональних протоколів надання стоматологічної допомоги. Оцінку ефективності комплексної терапії ХКГ у групах дослідження здійснювали через 1; 6; 12 та 24 місяці на підставі клінічних змін, параклінічних індексів, рівня гігієни порожнини рота.
Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження показали, що через два роки після застосування лікувально-профілактичного комплексу кількість дітей основної групи, у якихспостерігали стабілізацію стану тканин пародонта, зменшувалась, ніж на початку спостереження, проте у дітей групи порівняння цей показник був нижчим більш ніж у 1,5 раза. Ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу в дітей з олігофренією при наявності запальних процесів тканин пародонта також відображався у динаміці пародонтальних індексів та індексу гігієни порожнини рота. Відзначається покращення стану гігієни ротової порожнини, що може бути зумовлено, на нашу думку, проведенням професійної гігієни, контролем якості чищення зубів, а також гігієнічним навчанням дітей та їх батьків. 
Висновки. Спостереження за дітьми з олігофренією протягом двох років застосування комплексу заходів для лікування хронічного катарального гінгівіту та нормалізації стану тканин пародонта підтвердило ефективність запропонованого комплексу покращенням стану ясен та гігієни порожнини рота, а також позитивною динамікою у показниках пародонтологічних індексів.

УДК 616.311.2-002+616.314.17-008.64):616.89-008.48]-053.2

Відомо, що серед багатьох чинників виникнення стоматологічних захворювань у дітей важливе значення має порушення психічного розвитку та розлади нервової системи, у тому числі аутизм. Вивчення стоматологічної захворюваності у дітей з аутизмом є актуальним з огляду на потребу в розпрацюванні та впровадженні ефективних методів лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань у цих дітей.
Метою дослідження було вивчити поширеність та особливості перебігу захворювань тканин пародонта у дітей з аутизмом.
Матеріал і методи дослідження. Обстежено 38 дітей з аутизмом та 49 практично здорових дітей 13-18 років. Оцінку стану тканин пародонта проводили на основі клінічних даних. Для об’єктивної оцінки пародонтологічного статусу визначали папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА)(С.Parma, 1960). Поширеність захворювань пародонта визначали з використанням критеріїв ВООЗ.
Результати дослідження. При аналізі отриманих результатів патологію тканин пародонта у дітей основної групи діагностовано у 68,42±6,67%, що в 1,4 раза більше, ніж серед дітей групи контролю (48,86±5,89%, р<0,05). В основному, діагностували хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ), поширеність якого становила 60,72±4,67%. Окрім того, у 14,99±2,46% дітей основної групи виявлено генералізований пародонтит легкого ступеня важкості. Встановлено, що, в середньому, у дітей з аутизмом індекс РМА становить 39,01±3,76%, що відповідає середньому ступеню тяжкості гінгівіту. Отже, серед дітей основної групи легкий ступінь тяжкості ХКГ діагностовано, в середньому, у 41,96±3,56%, середній ступінь – у 44,92±7,64% дітей з аутизмом, важкий – у 5,34±2,33%.
Висновки. Отже, у дітей з аутизмом спостерігається висока поширеність захворювань пародонта, зокрема, хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту. Це вимагає створення спеціальних освітніх програм для дітей з аутизмом з метою розпрацювання алгоритмів надання індивідуалізованої стоматологічної допомоги цим дітям.
Ключові слова: гінгівіт, пародонтит, аутизм, діти.

УДК 616.314+616.716.1/.4)-007.1-053.2-089.23-02:616.314.13

 Лесіцький Маркіян Юрійович

Обґрунтування підвищення резистентності емалі зубів у дітей при лікуванні зубощелепних аномалій незнімною ортодонтичною апаратурою : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 221, 22 / М. Ю. Лесіцький. - Львів, 2023. - 252 с. - Бібліогр.: с. 215-238 (214 назв). 

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності профілактики карієсу зубів у дітей при лікуванні зубощелепних аномалій незнімною ортодонтичною апаратурою. Отримані результати дослідження дозволили обґрунтувати шляхи підвищення резистентності емалі у дітей із зубощелепними аномаліями при лікуванні незнімною ортодонтичною апаратурою з урахуванням рівнів резистентності  емалі та застосування профілактичних засобів, спрямованих на профілактику карієсу зубів. 

Аналіз результатів обстеження показав, що, поширеність карієсу постійних зубів у дітей із ЗЩА, в середньому, становить, 79,27±1,49% при інтенсивності 3,78±0,23 зуба, тоді як у дітей без ЗЩА – на 36,63% нижча (58,02±2,40%, р<0,001) при значенні інтенсивності 2,90±0,25 зуба, р<0,01. Найвище значення інтенсивності карієсу постійних зубів встановлено у дітей із перехресним (3,94±0,63 зуба), відкритим (3,78±0,61 зуба) та дистальним прикусами (3,29±0,35 зуба).

Стійкість твердих тканин зубів до каріозного процесу залежить від резистентності емалі. Результати дослідження свідчать, що у 34,32±1,74% дітей із ЗЩА виявлено карієсрезистентну емаль (КР), що значно менше порівняно з дітьми з умовнорезистентною та карієссприйнятливою емаллю (УР-КС) (65,68±1,74%, р<0,001). У групі дітей без ЗЩА ця різниця незначно виражена і становить – 46,93±2,42% та 53,07±2,42%, відповідно, р>0,05.

Результати клінічно-лабораторних, соціологічних, та статистичних досліджень свідчать про вплив  комплексу чинників ризику на формування резистентності емалі у дітей із ЗЩА, що і зумовлює ураженість твердих тканин зубів при лікуванні НОА. Отримані результати дослідження слугували основою для обґрунтування диференційованих профілактичних заходів для профілактики карієсу зубів та підвищення резистентності емалі у дітей при лікуванні ЗЩА НОА.

Для підвищення резистентності емалі та профілактики карієсу зубів у дітей із ЗЩА при лікуванні НОА комплекс включав: контроль якості чищення зубів, професійну гігієну порожнини рота; застосування ополікувачів з вмістом амінофторидів, дуофторидів, фторидів ; застосування для чищення зубів зубних паст із вмістом амінофторидів, фторидів; покриття зубів кальційвмісними препаратами одноразово перед фіксацією НОА; покриття зубів фторвмісними лаками; аплікації кальцій-фосфатні гелями  на основі казеїну - фосфату; глибоке фторування емаль-герметизуючим ліквідом (з КР емаллю та УР-КС емаллю). У дітей із УР-КС емаллю розпрацьований комплекс профілактичних заходів додатково включав чай з м’яти перцевої або полоскання5 % настойкою м’яти перцевої (з метою покращення слиновиділення та зниження адгезії зубного нальоту до поверхні емалі під час лікування); застосування льодяників з ксилітолом Miradent Aquamed.

Ефективність запропонованого комплексу заходів було проаналізовано у 53 дітей 12-15-річного віку, які знаходились на лікуванні незнімною ортодонтичною апаратурою з різними рівнями резистентності емалі. До основної групи ввійшло 27 дітей із ЗЩА, яким під час контрольних оглядів для підвищення резистентності емалі застосовували розпрацьований комплекс профілактичних заходів, контрольну групу склали 26 дітей із ЗЩА, яким один раз на три місяці проводили  професійну гігієну порожнини рота, гігієнічне навчання та виховання, рекомендували застосування спеціальних засобів для догляду за брекет-системою (зубних щіток, йоршиків, зубних ниток), ополіскувачів із вмістом кальцію та фторидів, фторвмісних зубних паст.

Результати дослідження ТЕР свідчать про підвищення рівня резистентності емалі у дітей при лікуванні ЗЩА НОА при застосуванні профілактичних заходів, спостерігається зниження кількості каріозних уражень, покращення гігієни порожнини рота, підвищення МПРР та компенсаторно-захисних механізмів порожнини рота. Отримані позитивні результати, доведена ефективність профілактичних заходів. Встановлено, що для осіб із КР емаллю та ЗЩА редукція приросту інтенсивності карієсу за 12 місяців становила 64 %, а через 24 місяці – 64,6 %, з УР-КС емаллю - 55,4 % та 62,0 %.