UDC 616.923-053.2

В Європі й Україні у останні роки реєструють зростання захворюваності на кашлюк. Метою дослідження було з’ясувати особливості перебігу кашлюку у дітей перших трьох років життя у період після пандемії COVID-19 та порівняти їх з клінічними та лабораторними даними аналогічних пацієнтів які хворіли на кашлюк до початку пандемії. Проведено ретроспективний аналіз 97 карт стаціонарного хворого віком 0-36 міс з діагнозом кашлюк, які перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній клінічній інфекційній лікарні в періоди 2017–2019 рр. і 2023–2024 рр. Встановлено, що перебіг захворювання у когорті дітей у період після епідемії був легшим, водночас з вищою частотою респіраторних ускладнень; виявлено низку відмінностей в клінічних проявах, показниках загального аналізу крові у дітей різних вікових груп, та у період до та після виникнення пандемії SARS-CoV-2. Після завершення пандемії COVID-19 ослаблення популяційного імунітету, генетичні мутації Bordetella pertussis та можливий вплив перенесеної SARS-CoV-2-інфекції на імунну відповідь сприяли зростанню сприйнятливості дітей до кашлюку та зміні клінічних проявів захворювання.

УДК 616.914-06[616.24-09:616.94]-036.17

Вітряна віспа є одним з висококонтагіозних гострих інфекційних захворювань, які можуть перебігати тяжко, ускладнюючись залученням вісцеральних органів і центральної нервової системи, з розвитком загрозливих для життя станів у ВІЛ-інфікованих дітей. У наведеному клінічному випадку описано тяжкий перебіг генералізованої форми вітряної віспи з розвитком пневмонії, ускладненої гострим дистрес-синдромом. Тяжкість хвороби обумовлена ВІЛ-статусом дитини та відсутністю антиретровірусної терапії, що й призвело до летального завершення.

Висновки. Постмортальним дослідженням підтверджено VZV-інфекцію з вираженими альтеративними змінами внутрішніх органів і змінами в лімфатичних вузлах, характерними для ВІЛ-інфекції.