УДК 616.89-008.1:615]:159.992

АНОТАЦІЯ КУРСУ
Курс «Психологія пацієнта: психологічні особливості досвіду захворювання та психологічного супроводу пацієнтів з психічними, соматичними та психосоматичними захворюваннями» є змістовною частиною навчальної програми курсу спеціалізації «Клінічна психологія» та «Психотерапія» Симптоми,процеслікуваннятанаслідкитілеснихіпсихічних хвороб є соматичними, психологічними та соціальними стресорами, що порушують соціально-психологічну адаптацію особи. Руйнуючи фізичні та ментальні можливості людини,
хвороба ставить перед нею складне завдання – реадаптацію та ресоціалізацію з урахуванням нових потреб та обмежень. Допомога у вирішенні цього завдання – робота клінічного психолога та психотерапевта у сфері охорони здоров’я. Для якісного та ефективного виконання своїх функціональних обов’язків клінічний психолог та психотерапевт повинен мати спеціалізовані знання стосовно клінічної та психосоціальної специфіки соматичних та психічних хвороб (розладів), їхнього взаємозв’язку з особистістю людини та її мікросоціальним
середовищем, володіти основами психологічної допомоги різним категоріям пацієнтів та їх сім’ям.
Мета курсу - забезпечити теоретичну та практичну підготовку спеціалістів у галузі клінічної психології та психотерапії, яка дозволить підвищити кваліфікацію курсантів для їхньої майбутньої роботи у сфері охорони здоров’я.

УДК: 615.851(075.8)

У сучасному світі радикально змінюються чинники психологічних перенапруг. Без новітніх знань про людину неможлива ефективна психотерапія. Якісна підготовка фахівців потребує дедалі насиченіших інноваційною проблематикою навчальних видань. Ці вимоги взято за основу при створенні пропонованого навчального посібника. У ньому розкрито засади психотерапії, ключові психотерапевтичні ідеї і теорії, напрями і методи дослідження психічної реальності, найактуальніші методики і техніки психотерапевтичної діяльності. Адресований студентам вищих навчальних закладів. Прислужиться психологам-практикам, педагогам, соціологам, управлінцям і всім, кого цікавить психічне життя особистості. 

Мета дослідження: оцінка асоціації психологічних детермінант особистості (самоефективність
та  самооцінка) із  феноменом власної неповноцінності.
Проведено опитування 612  здобувачів вищої освіти м.  Львова у  жовтні-листопаді 2021  року з використанням трьох опитувальників: порівняльного індексу почуття неповноцінності, самооцінки Розенберга та  загальної самоефективності Шварцера і  Єрусалима. Респонденти були поділені на  три групи: група з  індексом неповноцінності (index of  inferiority) феномена власної неповноцінності; група з індексом надцінності (index of superiority) феномена власної неповноцінності та група без  феномена зміненої самооцінки (Norma). Для  кожної із  цих трьох груп визначали рівень самооцінки та  самоефективності, і далі проводили порівняльний аналіз між  групами.
Дослідженням встановлено, що респонденти групи з індексом надцінності (index of superiority) мали достовірно (p = 0,04) найменше медіанне значення самоефективності (28 [25; 32] балів) як порівняти з групою без феномена зміненої самооцінки (Norma) (30 [27; 34] балів) та групою з індексом неповноцінності (31 [28; 33] бал). Отримане значення у осіб з індексом надцінності відповідає «середньому» рівню самоефективності, що  є  на  порядок нижче, ніж  у  групах без  феномена зміненої самооцінки та  з  індексом неповноцінності, де  рівень самоефективності трактується як  «вище середнього».
Анкетовані без феномена зміненої самооцінки мали найвище медіанне значення самооцінки — 22  бали  [18; 25], що  трактується як  середній рівень самоповаги. Натомість у  осіб із  індексом неповноцінності значення показників самооцінки відповідали низькому рівню самоповаги  — 19  [17;24]  балів. Найнижчими показники самооцінки були у  групі з  індексом надцінності  — 18  [15,75;22]  балів, що  теж відповідає низькому рівню самоповаги та  є  достовірно меншим як  порівняти з  групою без  феномена зміненої самооцінки.
Будучи за  своєю природою не  патологічним, феномен власної неповноцінності може стати психопатологічним за умов, коли особу охоплює переживання неадекватності та неефективності настільки, що не стимулює до продуктивної діяльності, а робить її нездатною до розвитку та схильною до  регресивних реакцій. Тому вивчення феномена власної неповноцінності потребує подальших досліджень різновекторного характеру.

 УДК: 316.6:159.9

Annotation. Among the various destructive phenomena that negatively affect the harmony of an individual's life, the issue of overcoming the feeling of inferiority takes on special importance. The study of this phenomenon among the population of Ukraine in the modern conditions of martial law and the COVID-19 pandemic is extremely relevant. The aim of the study is to translate, adapt and validate the questionnaire "Comparative Feeling of Inferiority Index", as well as to determine the feeling of inferiority index among student youth with its help. The following descriptive and analytical statistics methods were used in the research: arithmetic mean with standard square deviation (М±SD), percentages with error (Р±m, %), Cronbach's alpha coefficient (α-coefficient), correlation according to Spearman's rank (R). Within the framework of the research, a verified translation of the questionnaire into Ukrainian was carried out for the first time with adaptation of the terminology to the specifics of the language. Pilot testing of the translated questionnaire and repeated re-testing with the same participants was conducted, which proved excellent reliability and diagnostic discriminative ability of the method (R=0.74, p<0.001). The questionnaire was tested on a representative sample (n=612) involving students of higher education institutions of Lviv. The conducted testing proved the validity and high level of reliability of the translated questionnaire: reliable values of internal consistency estimates were obtained according to Cronbach's alpha coefficient – 0.85 for the assessment of a family member and 0.80 for the self-assessment scale. Also, according to the results of the testing, it was established that 7.03±1.03% of the interviewed students had a feeling of Inferiority, and 11.11±1.27% – a feeling of superiority.