УДК: 614.2:616.345-006-07-058-082

Коваль Андрій Андрійович. Медико‒соціальне обґрунтування оптимізованої моделі скринінгу колоректального раку. : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / А. А. Коваль. - Львів, 2026. - 254 с. - Бібліогр.: с. 187-217 (232 назви).

Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню пріоритетного науково-практичного завдання сучасної системи охорони здоров’я України — комплексному обґрунтуванню та розробці інноваційної функціонально-організаційної моделі скринінгу колоректального раку (КРР). У роботі доведено, що фрагментарний опортуністичний підхід до скринінгу КРР в Україні асоціюється з високою часткою пізніх стадій та низьким рівнем завершеності маршруту пацієнта, що стало підставою для розробки оптимізованої моделі із застосуванням сучасних цифрових технологій. Актуальність роботи посилюється критичною необхідністю зниження показників смертності та занедбаності випадків КРР, які в Україні залишаються значно вищими порівняно з країнами Європейського Союзу, що зумовлює значні соціально-економічні втрати для держави.

Метою дослідження є наукове та медико-соціальне обґрунтування оптимізованої системи надання профілактичної допомоги шляхом розробки моделі скринінгу КРР, інтегрованої в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ), адаптованої до національних особливостей та спроможної функціонувати в умовах обмежених ресурсів і викликів воєнного стану.

Для досягнення поставленої мети було реалізовано п’ятиетапну програму дослідження, що включала епідеміологічний аналіз динаміки захворюваності та смертності протягом періоду 2010-2023 рр., поглиблене соціологічне вивчення обізнаності населення, професійних підходів лікарів первинної ланки та управлінських оцінок фахівців, а також концептуальне моделювання логістичних та інформаційних процесів скринінгу.

Комплексний аналіз онкоепідеміологічної ситуації за період 2010–2023 років, проведений на основі даних Національного канцер-реєстру України, дозволив виявити стійкі тенденції зростання значущості КРР у структурі захворюваності та смертності. Встановлено, що частка злоякісних новоутворень (ЗН) товстої кишки у загальному онкологічному тягарі зросла до 12,24% у 2019 році, що виводить дану нозологію на одне з провідних місць серед причин смертності населення.

Аналіз продемонстрував виразну гендерну асиметрію: чоловіча популяція демонструє стабільно вищі рівні захворюваності та смертності порівняно з жіночою в усіх вікових групах. Зокрема, стандартизований показник захворюваності на рак ободової кишки серед чоловіків у 2019 році становив 17,3 випадків на 100 тис. населення, тоді як серед жінок — 11,6 випадків на 100 тис. населення.Найбільш вразливою категорією визначено осіб віком 45–75 років, де спостерігається нелінійне стрімке зростання ризику маніфестації пухлинного процесу. Пік захворюваності у чоловіків припадає на вік 70–74 роки (179,2 випадків на 100 тис.), що підкреслює необхідність зосередження скринінгових ресурсів саме на цьому віковому проміжку.

Регіональна варіабельність показників свідчить про системні розбіжності у якості діагностики та доступності онкологічної допомоги. Критично високі значення співвідношення смертності до захворюваності зафіксовано у Житомирській (64,10%), Черкаській (64,38%) та Тернопільській (61,54%) областях, що вказує на переважання випадків занедбаності та пізньої маніфестації хвороби. Натомість відносно нижчі показники у Львівській (37,56%) та Одеській (36,41%) областях можуть бути наслідком кращого матеріально-технічного забезпечення та вищої онконастороженості лікарів.

Особливе значення для обґрунтування скринінгу має аналіз стадійності. Протягом досліджуваного періоду виявлено несприятливий тренд до зниження частки виявлення I–II стадій. Якщо у 2010 році цей показник для раку прямої кишки становив 63,6%, то до 2023 року він скоротився до 37,2%. Водночас частка IV стадії при первинному встановленні діагнозу залишається стабільно високою — на рівні 21,5–26,5% залежно від локалізації, що прямо обумовлює високий рівень однорічної летальності. Хоча за 13 років спостерігається зниження однорічної летальності з 37,5% до 25,9% для раку ободової кишки, існуючий рівень залишається занадто високим.

Соціологічне опитування 1102 мешканців Львівської, Волинської та Рівненської областей віком 45–75 років дозволило ідентифікувати фундаментальні когнітивно-поведінкові бар’єри, що перешкоджають реалізації профілактичних програм. Встановлено, що рівень загальної обізнаності щодо КРР є критично низьким: 45,46±1,50% (n=501/1102) респондентів не володіють поняттям «скринінг», а лише 40,02±1,48% (n=441/1102) знають рекомендований вік для початку профілактичних обстежень.










УДК: 616-058-082:[616.988:578.834.1]:355]-073.75

Щербата Галина Михайлівна. Медико-соціальне обґрунтування моделі служби променевої діагностики в умовах пандемії та воєнного стану :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 /  Г. М. Щербата. - Львів, 2024. - 190 с. - Бібліогр.: с. 144-168 (192 назв).

Щербата Г. М. Медико-соціальне обґрунтування моделі служби променевої діагностики в умовах пандемії та воєнного стану. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 «Медицина» (022 – Охорона здоров’я). – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Львів, 2024.

Метою дослідження було наукове обґрунтування оптимізації роботи служби променевої діагностики із формуванням її моделі, яка б забезпечувала надання якісної та доступної медичної допомоги в умовах пандемії та воєнного стану.

Враховуючи отримані дані дисертаційного дослідження, була сформована функціонально-організаційна модель служби променевої діагностики в умовах пандемії та воєнного стану, яка містить інноваційні підходи до організації роботи служби в кризових ситуаціях. Спільні компоненти Моделі для обох кризових станів:           

- Координація та управління: централізоване керівництво для оптимізації роботи всієї системи променевої діагностики;

- Інновації та навчання: впровадження новітніх технологій та постійне навчання персоналу для підвищення якості та ефективності діагностичної послуги; формування онлайн-сервісу обміну інформацією «Промені діагностики»; створення команди лікарів для віддаленого консультування; забезпечення «другої думки» лікаря; формування діагностичних бригад для надання послуг з діагностики за межами закладу охорони здоров’я;

- Моніторинг та аналіз: постійне відстеження показників результативності та аналіз даних для систематичного вдосконалення Моделі. Пропонована функціонально-організаційна модель показує складність і важливість служби променевої діагностики в умовах пандемії та воєнного стану, а також окреслює унікальні вимоги та виклики, що стоять перед нею.