Методичні вказівки для викладачів до організації і проведення практичних занять та самостійної роботи з
дисципліни за вибором «Актуальні питання цереброваскулярної патології» підготовлений відповідно
до Стандарту вищої освіти другого рівня вищої освіти «магістр медицини» галузі знань 22 Охорона здоров’я
спеціальності 222 «Медицина».

Навчально-методичні рекомендації для студентів до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни за вибором «Основи реабілітації в неврології» підготовлені для студентів 4 курсу медичного факультету відповідно до Стандарту вищої освіти другого рівня вищої освіти «магістр медицини» галузі знань 22 Охорона здоров’я спеціальності 222 «Медицина». У запропонованих навчально-методичних рекомендаціях викладений матеріал згідно з силабусом навчальної дисципліни за вибором «Основи реабілітації в неврології».

Методичні рекомендації також рекомендовані для лікарів-інтернів.

Ключові слова: мігрень, моноклональні антитіла, CGRP (Calcitonin generelated peptide), ангіоретикулома мозочка, аура, триптани.
Актуальність: метою роботи є узагальнення клінічних даних, які показують роль мозочка в патофізіології мігрені на прикладі клінічного випадку. Згідно з ВООЗ мігрень входить до 20 захворювань, які найбільше
обмежують життєдіяльність людини. Від цього розладу страждає ~ 14,4% населення, при цьому частота вища серед жінок.
Мігрень – це первинний виснажлививий головний біль, що може посилюватися при фізичній активності, та супроводжуватись нудотою блюванням і сенсорними порушеннями, такими як фотофобія, фонофобія,
запаморочення та аллодинія. Виділяють мігрень з аурою та без аури, епізодичну й хронічну мігрень, частота нападів становить <15 і ≥15 днів на місяць відповідно. Для полегшення симптомів застосовують абортивне лікування при нападі та профілактичне для його попередження. До специфічнихтпротимігренозних препаратів належать триптани та інгібітори пептиду, пов'язаного з геном кальцитоніну (CGRP). Більшість препаратів, що діють на CGRP не проникають через гемато-енцефалічний бар’єр, тому практично не
мають центрального впливу. Це може бути однією з причин неефективності цихбзасобів у ~ 30% пацієнтів.

УДК 616.857-085.825.851.1

Серед пацієнтів та у науковій літературі існує неоднозначна інформація щодо впливу фізичних вправ на напади мігрені. Загалом, вправи прийнято вважати тригером головного болю; тим не менше, не можна ігнорувати їх потенційний вплив як немедикаментозного втручання для лікування хронічних больових станів. Існує безліч популяційних досліджень, що показують, що зниження рівня фізичної активності пов’язано з більш високою захворюваністю і частотою нападів мігрені. З іншого боку, фізична активність пов’язана з поліпшенням результатів лікування мігрені і пов’язаних з нею розладів, включаючи порушення сну, депресію і тривогу. Чи варто займатися, якщо ви схильні до мігрені? Відповідь, згідно з дослідженнями, однозначна, так. У
цьому посібнику подані вправи та техніки релаксації, які можуть застосовувати хворі
для попередження або зменшення мігренозного болю