УДК 578.834: 615.281.8:616-092.4

Анотація. З огляду на широке розповсюдження у світі коронавірусної інфекції COVID-19, значні збитки, які завдає ця небезпечна хвороба населенню планети, постійне виникнення й циркуляція серед людей усе нових варіантів збудника цього захворювання та складність боротьби з цією недугою, пошук нових ефективних протикоронавірусних препаратів залишається актуальною проблемою. Метою дослідження було визначити противірусну активність вітчизняного препарату «Тетлонг-250» при експериментальній коронавірусній інфекції в лабораторних мишей, викликаній коронавірусом гепатиту мишей, щоналежить до тієї ж підгрупи коронавірусів (рід Betacoronavirus), до якої входить і збудник пандемії COVID-19 – вірус SARS-CoV-2. Визначення активності цього засобу проводили порівняно з дією на вказаний коронавірус відомого противірусного препарату «Аміксин». Установлено, що протиалкогольний препарат «Тетлонг-250» володіє високою статистично достовірною (Р<0,001) протикоронавірусною активністю, яка визначалася в межах 55,0–64,7% захисту порівняно з контрольними тваринами. Водночас інтерфероніндукуючий препарат «Аміксин» захищав лабораторних мишей від летальності, спричиненої коронавірусом, на рівні 20%. На високу достовірну протикоронавірусну ефективність досліджуваного засобу «Тетлонг-250» указують і показники середньої тривалості життя піддослідних тварин, які становили при всіх 6 схемах уведення в межах 9,8–11,7 днів, що на 4,7–6,6 дня були вищими від аналогічного показника в контрольних тварин і на 2,7–4,6 дня вищими, ніж при оптимальному застосуванні аміксину. Отримані результати дають підставу заявити про доцільність проведення відповідних широких клінічних випробувань препарату «Тетлонг-250» з метою його ймовірного ефективного використання для лікування хворих людей від багатьох коронавірусних інфекцій, у тому числі COVID-19.

УДК 578.833.29:615.281.8:577.245

Анотація. З метою розробки ефективного способу екстреної неспецифічної профілактики арбовірусної інфекції було досліджено в експериментах на лабораторних мишах ефективність комплексного застосування препаратів з різним механізмом дії, а саме: індуктора інтерферону Аміксину, природного полімінерального біокоректора Мінеролу та біоактивного фітозасобу – олії з насіння льону. На моделі експериментального кліщового вірусного енцефаліту встановлено суттєве, статистично достовірне зростання на 26,3 % (у 1,8 рази) противірусного ефекту розробленої нами схеми сумісного оптимального введення вказаних препаратів порівняно з самостійним використанням одного лиш індуктора інтерферону Аміксину, який у сукупності досягав 58,3 % захисту. Враховуючи широкий благосприятливий спектр противірусної дії представлених офіційних препаратів на людський організм запропонований спосіб спільного їх використання може успішно бути застосований в клініці багатьох вірусних інфекцій, особливо при невстановленій їх етіології.

УДК 615.28:616.5-002.957.5

 Анотація. Проведено згідно «Методичними вказівками з уніфікованих методів проведення біологічного контролю якості антипедикульозних засобів» біологічний контроль якості антипедикульозних засобів трьох різних форм (спрей, шампунь, емульсія), які реалізуються в аптечній мережі у місті Львові в діапазоні найнижчих цін показав, на лабораторній популяції вошей Реdiculus humanus humanus. Проведені дослідження показали, що вказані в інструкціях для використання діапазони часових проміжків для застосування цих засобів не відповідають дійсності. При застосуванні засобів в діапазоні найкоротших часових проміжків інсектицидна і овоцидна дія спостерігалась не в повній мірі, залишалось паралізованих вошей від 0,75 ± 0,43 до 2,75 ± 0,82 вошей, кількість личинок, які вижили становили від 0,67 ± 0,47 до 1,67 ± 0,74. В діапазоні максимальних часових проміжків дія препаратів була повною. Застосування засобів при педикульозі рекомендовано застосовувати в діапазоні максимальних часових проміжків.

УДК 615.281.8: [578.835.1: 578.825.1: 578.834.1]

Анотація. Наведено результати дослідження віруліцидної активності деяких сучасних вітчизняних дезінфекційних засобів in vitro відносно РНК-вмісного ентеровірусу типу Коксакі В-1, ДНК-вмісного вірусу хвороби Ауєскі та in vivo відносно коронавірусу гепатиту мишей. Встановлено, що всі досліджені в культурі клітин лінії Нер-2 та на лабораторних мишах дезінфекційні засоби володіють вираженою віруліцидною активністю. Віруліцидна дія характеризувалась зниженням інфекційного титру тест-вірусів після обробки їх дезінфекційними засобами порівняно з контролем (експозиція вірусу без дезінфікуючих засобів), що складало стосовно ентеровірусу Коксакі В-1 в межах від 2,44 до 4,11 lg ТЦІД50/0,2мл, стосовно вірусу хвороби Ауєскі - від 2,11 до 3,65 lg ТЦІД50/0,2мл та стосовно коронавірусу – більше 2 lg LD50/0,2мл.

Abstract. The results of the study of virucidal activity of some modern domestic disinfectants in vitro against RNA-containing enterovirus such as Coxsackie B-1, DNA-containing virus of Aujeszky's disease and in vivo against mouse hepatitis coronavirus are presented. It was found that all disinfectants studied in Hep-2 cell culture and in laboratory mice have a pronounced virucidal activity. Virucidal action was characterized by a decrease in the infectious titer of test viruses after treatment with disinfectants compared to control (exposure of the virus without disinfectants), which was for enterovirus Coxsackie B-1 in the range from 2.44 to 4.11 lg TCD50 / 0.2 ml , for Aujeszky's disease virus - from 2.11 to 3.65 lg TCD50 / 0.2 ml and for coronavirus - more than 2 lg LD50 / 0.2 ml.

УДК 615.281.8-097.4:578.8

Анотація. Наведено результати експериментального дослідження на лабораторних мишах інтерфероніндукуючої активності 10 відібраних штамів вірусу кліщового енцефаліта з метою визначення потенційних кандидатів для виготовлення імунобіологічних препаратів. Встановлено, що досліджувані штами вірусу кліщового енцефаліту, в основному, володіють високою інтерфероніндукуючою активністю, яка характеризувалась хвилеподібною динамікою з двома вираженими, як правило, піками накопичення інтерферону в крові мишей. Найбільш оптимальним кандидатом для виготовлення специфічної вакцини, сироватки та імуноглобуліну слід вважати штам № 2288, який в порівняльному дослідженні з іншими штамами проявив найбільш сильну і тривалу інтерфероніндукуючу дію.

Abstract. The results of an experimental study on the interferoninducing activity of 10 selected strains of the tick-borne encephalitis virus in laboratory mice with the aim of identifying potential candidates for the production of immunobiological drugs are given. It was established that the investigated strains of the tick-borne encephalitis virus mainly have high interferoninducing activity, which was characterized by wave-like dynamics with two pronounced, as a rule, peaks of interferon accumulation in the blood of mice. The most optimal candidate for the production of a specific vaccine, serum and immunoglobulin should be considered strain No. 2288, which in a comparative study with other strains showed the strongest and longest interferon-inducing effect.