УДК 547.789.1:615.012.1]073/.076

Мета роботи. Синтез похідних 2-аміноізоіндол тіазолідинону шляхом реакції [2+3]-циклоконденсації шляхом використання різноманітних еквівалентів діелектрофільного синтону [C2]2+ та скринінг протипухлинної активності синтезованих сполук in vitro.Матеріали і методи. Органічний синтез, ЯМР спектроскопія, фармакологічний скринінг in vitro.Результати й обговорення. Шляхом реакції [2+3]-циклоконденсації 1-(1,3-діоксоізоіндолін-2-іл)тіосечовини з монохлороцтвою кислотою, N-арилмалеімідами і β-ароїлакриловими кислотами в середовищі льодяної оцтової кислоти було одержано 5-заміщені 2-аміноізоіндол тіазолідинонові гібриди. Синтез індолвмісних 2-аміноізоіндол тіазолідинонів було здійснено одностадійною трикомпонентною реакцією of 1-(1,3-діоксоізоіндолін-2-іл)тіосечовини, відповідного ізатину та монохлороцтової кислоти. Протиракова активність синтезованих сполук була вивчена в концентрації 10-5 M на панелі з 60 ракових клітин відповідно до стандартних протоколів Національного Інститут Раку (NCI, Bethesda, MD, USA) Developmental Therapeutic Program (DTP).Висновки. Досліджено ефективний метод синтезу нових ізоіндолтіазолідинонів. Індолвмісний 2-аміноізоіндолтизолідинон, продемонстрував помірний рівень протипухлинної активності з впливом на клітинні лінії меланоми, раку нирок і молочної залози.

УДК 615.012.1:(547.789.1+547.772.2):542.91

Юшин І.М. Синтез та біологічна активність похідних тіазолідину з піразоліновим фрагментом у молекулах : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 226, 22 / І. М. Юшин - Львів, 2023. - 237 с. - Бібліогр.: с. 200 -222 (192 назви). 

Дисертаційна робота присвячена синтезу нових неконденсованих/конденсованих піразолінвмісних похідних тіазолідину та тіазолу, вивченню їх фізико-хімічних параметрів та біологічних властивостей.

На основі аналізу літературних даних окреслено напрямки та методи синтезу цільових сполук шляхом реакцій [2+3]-циклоконденсації, азосполучення, гідролізу, амінолізу, алкілювання, ацилювання, Кньовенагеля, Кляйзена-Шмідта та гетеро-Дільса-Альдера.

Встановлено, що 4-(1,5-диметил-3-оксо-2-фенілпіразол-4-іл)тіосемікарбазид в залежності від умов реакції гетероциклізації може бути використана для синтезу різноманітних антипірилзаміщених біциклічних тіазолідинонів та 1,3,4-тіадіазолів, що обґрунтовує подальше використання сполуки як різнопланового «структурного блоку» в дизайні «лікоподібних молекул».  Вперше детально вивчено хімічні особливості 3-метил-1H-піразол-5-аміну у реакціях амінолізу, Кньовенагеля та Міхаеля з різноманітними тіазолідинонами, що дозволило одержати нові неконденсовані 5-заміщені 4-[(3-метил-1H-піразол-5-іл)аміно]-5H-тіазол-2-они, а також запропонувати ефективний метод синтезу конденсованих піразоло[3,4-b]тіазоло[5,4-e]піридин-6-онів/тіонів. Показано, що еноновий фрагмент (E)-3-арил-1-[4-метил-2-(2-піридиламіно)-тіазол-5-іл]-2-пропен-1-онів є важливим для синтезу фармакологічно привабливих проакцепторів Міхаеля, що продемонстровано синтезом біологічно активних піразолін-тіазол-піридинових гібридних молекул та аддуктів Міхаеля.

Встановлено, що піразолінвмісні дієнофіли є ефективним реагентами для синтезу нових тіопірано[2,3-d]тіазолів в реакції гетеро-Дільса-Альдера, для якої підтверджено регіо- та діастереоселективний перебіг. Вперше показано, що як альтернативний варіант для одержання тіопірано[2,3-d]тіазолів можна використовувати 5-хлоро-3-метил-1-фенілпіразол-4-карбальдегід в умовах реакції Кньовенагеля з 4-тіоксо-2-тіазолідиноном. Встановлено, що зазначений піразолінвмісний альдегід при взаємодії з 2-меркапто-N-фенілацетамідами та 2-(2-меркапотоацетил)гідразин-1-карботіоамідом утворює оригінальні тієно[2,3-c]піразоли.

Проведено спрямований синтез 70 сполук. Шляхом біологічного скринінгу ідентифіковано 20 “сполук-хітів” з протипухлинною, протимікробною, протигрибковою діями invitro  та протизапальною дією invivo. На основі молекулярного докінгу обгрунтовано механізми потенційної протиракової активності та запропоновано рекомендації до раціонального дизайну протипухлинних агентів.