В структурі інфекційної захворюваності однією з найбільш небезпечних для життя і непередбачуваних за перебігом є менінгококова інфекція (МІ). МІ має широкий діапазон клінічних проявів – від безсимптомного бактеріоносійства і гострого назофарингіту до надшвидкого розвитку менінгококцемії, що може закінчуватися летально навіть протягом першої доби від початку захворювання. Незважаючи на значні досягнення в галузі сучасної інфектології на сьогодні занепокоєння викликають генералізовані форми менінгококової інфекції: особливо менінгококцемія – надгострий менінгококовий сепсис та менінгіт. МІ у вигляді спорадичних випадків або незначних групових спалахів, здебільшого серед дітей, реєструють у всіх країнах світу. За даними CDC (Centrers for Disease Control and Prevention), найвищі показники захворюваності відзначаються в Африці, в так званому ,,менінгітному поясіʼʼ, що простягнувся на південь від Сахари. У цьому регіоні відбуваються великі спалахи МІ кожні 5-12 років, при чому частота випадків складає 1000 на 100 000 населення. В інших регіонах світу спостерігається нижчий загальний рівень захворюваності. Так, у Сполучених Штатах, Європі, Австралії та Південній Америці показники захворюваності коливаються від 0,12 до 3 випадків на 100 000 населення на рік. Найвища захворюваність на генералізовану менінгококову інфекцію (ГМІ) спостерігається у немовлят віком до 1 року. При цьому рівень смертності коливається від 10 до 14% пацієнтів, які отримують лікування, і до 50% у пацієнтів, які не отримують лікування. Летальність пов’язана практично лише з блискавичною формою менінгококцемії, ускладненою інфекційно-токсичном шоком, ДВЗ-синдромом. В останні роки почастішали повідомлення про розвиток ГМІ у дітей перших місяців життя [4,5,6], проте даних про захворювання у близнюків в такому віці є вкрай мало. З огляду на цей факт вважаємо за доцільне поділитися даними нашого спостереження 

Інфекційні захворювання дихальних шляхів посідають провідне місце в структурі захворюваності дітей раннього віку. Основними збудниками гострих респіраторних вірусних інфекцій, які викликають симптоми гострого стенозуючого ларинготрахеїту (ГСЛТ), є парагрип, аденовірус, бокавірус, грип. Пандемія коронавірусної інфекції внесла свої корективи в етіологічну структуру хвороб, які ускладнюються ГСЛТ. Попередні штами COVID-19 спричиняли легкий перебіг захворювання, подібний до ГРВІ, або з відсутністю клінічної симптоматики. Проте в 0,8–1 % пацієнтів діагностовані тяжкі ураження легень із гострим респіраторним дистрес-синдромом. При появі штаму омікрон змінилася клінічна симптоматика коронавірусної хвороби: все частіше спостерігалися висока гарячка, що погано коригувалася антипіретиками та розвиток ГСЛТ.