УДК: 616-007.17:616.233:616.24]-053.2 

У статті обговорюються дискусійні проблеми бронхолегеневої дисплазії. Розглядаються питання оптимального визначення захворювання, віддалених наслідків, діагностики, лікування і профілактики, що викликає багато неоднозначних питань серед різних спеціалістів — неонатологів, реаніматологів, пульмонологів, педіатрів і сімейних лікарів. Проаналізовано характер морфологічних змін в бронхолегеневоій системі дітей, котрі знаходились у неонатальному та грудному віці на штучній вентиляції легень на прикладі 50 протоколів автопсій. Більшість дітей народилися недоношеними (94 %) та отримували різну тривалість штучної вентиляції легень: І група (30 випадків) 1 — 72 год, ІІ група (4 випадки) — 72-120 год, ІІІ група (2 випадки) — 120-150 год, ІV група (14 випадків) — понад 150 год. Морфологічне дослідження некроптатів легень дітей, які протягом періоду новонародженості та грудного віку потребували респіраторної підтримки дозволяє нам стверджувати, що із збільшенням тривалості респіраторної терапії поглиблюються патологічні зміни в бронхолегеневій системі. Подано зображення структурних змін в легенях, які призводили до порушення дихання за рестриктивним або обструктивним типом. Проведений огляд літературних даних та систематизовано алгоритми катамнестичного спостереження дітей з бронхолегеневою дисплазією на амбулаторному рівні із врахуванням короткострокових та віддалених наслідків.
Ключові слова: бронхолегенева дисплазія, віддалені наслідки, штучна вентиляція легень, катамнестичне спостереження, діти

UDC 616.12-005.4-036.12-06:(616.12+616.61+616-056.5)]-008 

Cardio-renal metabolic syndrome (CRMs) is believed to be a holistic, systemic disorder with multiorgan dysfunction and a high number of adverse cardiovascular outcomes. It involves complex interconnection mechanisms between renal dysfunction, cardiovascular disease and metabolic disorders. Our study's feasibility was determined by several unresolved issues regarding the peculiarities of the course of CRMs. A deep understanding of the interrelationships of these conditions requires a comprehensive approach aimed at studying and evaluating risk factors and pathophysiological mechanisms. Studying the features of CRMs will allow optimising lifestyle, involving an interdisciplinary team in treatment and, in the future, developing a unified protocol for the management of such patients.
The study aimed to evaluate the clinical manifestations and characteristics of CRMs in patients with chronic coronary heart disease.
For this purpose, 113 patients with chronic coronary heart disease (CHD) were examined, chronic heart failure (CHF) I-III functional class (FC) according to the NYHA, who were diagnosed with CRMS according to the criteria: diagnosed CHD with CHF; body mass index (BMI) > 25 kg/m2; fasting glucose level > 6.1 mmol/l or previously diagnosed type 1 or type 2 diabetes mellitus (T2D) or use of hypoglycaemic therapy; glomerular filtration rate (GFR) < 80 kg/mkmol; blood creatinine above normal.
The results of the study indicate that 15.92% of patients with chronic coronary artery disease can be diagnosed with complete cardio-renal metabolic syndrome. Patients with complete CRMs were younger but had higher BMI, systolic hypertension and tachycardia, hyperlipidemia and leptin resistance, higher levels of total fibrinogen and leukocytes, leukocyte intoxication index, lipid ratios and triglycerides. The deterioration of metabolic parameters was
accompanied by activation of inflammation and endogenous intoxication, cytolysis and an increase in leptin.

УДК 616.155.3:616.986.7]-06-07 

Резюме. дослідження рівнів імунологічних показників, які відображають фагоцитарну та бактерицидну активність лейкоцитів при лептоспірозі.
Матеріал і методи. Обстежено зразки крові 62 пацієнтів із лептоспірозом. За допомогою цитологічного методу проведено визначення фагоцитарного показника, цитохімічного методу – визначення тесту відновлення нітросинього тетразолію спонтанного та стимульованого. Пацієнти
обстежувалися двічі: при надходженні до стаціонару та в динаміці через сім днів. Статистичний аналіз проводився за допомогою програмного
забезпечення Statistica.
Результати.Аналізуючи імунологічні показники хворих на лептоспіроз, виявлено, що при надходженні до лікарні у групі пацієнтів із тяжким перебігом хвороби середнє значення фагоцитарного показника було вірогідно вищим (4,38±0,67) порівняно з групою хворих із легким та середньотяжким перебігом хвороби (2,79±0,53, p<0,05). Це свідчить про вірогідно вищу функціональну здатність нейтрофільних гранулоцитів до фагоцитозу при надходженні у пацієнтів із вищою інтенсивністю інфекційного процесу при тяжкому перебігу хвороби. Ступінь ураження нирок при лептоспірозі, а відтак і тяжкість перебігу хвороби великою мірою зумовлена, серед інших факторів природженого імунітету, зниженням бактерицидної активності лейкоцитів, що сповільнює елімінацію лептоспір із організму, про що свідчить виявлена середньої сили зворотна кореляція спонтанного тесту відновлення нітросинього тетразолію та креатиніну крові (τ=-0,306) при надходженні до стаціонару, що має прогностичне значення для передбачення прогресування важкого перебігу лептоспірозу.
Висновки. Аналіз отриманих даних свідчить, що у хворих на лептоспіроз спостерігаються значимі коливання фагоцитарної активності лейкоцитів.
Враховуючи той факт, що фагоцитарний показник є відображенням поглинаючої здатності фагоцитів, його активація на початкових етапах
лептоспірозу ймовірно слугує запорукою успішної елімінації збудника, а подальше зниження із наближенням до норми може свідчити про стабілізацію системи природженого імунітету. 

УДК: 616.36:616.126.32

За нашими попередніми дослідженнями, у 73% пацієнтів із хронічною ревматичною хворобою серця з набутими вадами діагностується стеатоз печінки (СП), який асоціюється з активацією синдрому запалення, погіршенням вуглеводного метаболізму, структурно-функціональними змінами серця, перевагою тромбоутворення та ліпідним дистресом. Однак стан цих процесів під час гострого ревматичного запалення у пацієнтів із гострою ревматичною лихоманкою (ГРЛ) вивчений недостатньо, що зумовило актуальність та доцільність нашого дослідження.