This review aims to analyze Mentha piperita L. as a potential raw material for the development of new health-promoting products (nutraceuticals, cosmetics, and pharmaceutical products). A lot of scientific publications were retrieved from the Scopus, PubMed, and Google Scholar databases which enable the study and generalization of the extraction procedures, key biologically active compounds of essential oil and extracts, biological properties, and therapeutic potential of M. piperita, along with perspectives on the development of its dosage forms, including combinations of synthetic active substances and herbal preparations of M. piperita. The results of this review indicate that M. piperita is a source rich in phytoconstituents of different chemical nature and can be regarded as a source of active substances to enhance health and to develop medicinal products for complementary therapy of various conditions, especially those related with oxidant stress, inflammation, and moderate infections. Essential oil has a broad spectrum of activities. Depending on the test and concentration, this essential oil has both anti- and prooxidant properties. Gram-positive bacteria are more sensitive to the essential oil of M. piperita than Gram-negative ones. This review also considered some facets of the standardization of essential oil and extracts of M. piperita. Among the identified phenolics of extracts were caffeic acid, rosmarinic acid, eriocitrin, luteolin derivates (luteolin-7-O-rutinoside, luteolin-7-O-glucoronide), and hesperidin. The concentration of these phenolics depends on the solvent used. This review also considered the relationships between the chemical component and biological activity. The results showed that the essential oil and extracts reduced inflammation in vitro by inhibiting the production of pro-inflammatory cytokines, such as tumor necrosis factor-alpha (TNF-α) and interleukin-6 (IL-6), and in vivo by reducing the paw edema induced using carrageenan injection in rats. Therefore, herbal preparations of M. piperita are promising medicinal and cosmetic preparations for their usage in skincare and oral cavity care products with antimicrobial, anti-inflammatory, and wound-healing properties. This plant can also be regarded as a platform for the development of antibacterial preparations and combined anti-inflammatory and cardioprotective medicinal products (synthetic active substances plus herbal preparations). This review could be considered for the justification of the composition of some medicinal products during their pharmaceutical development for writing a registration dossier in the format of Common Technical Document.
An alcohol hangover is a complex set of adverse symptoms that occur after excessive consumption of alcoholic beverages. Hangovers are not solely caused by ethanol, but mainly by its toxic metabolites, such as acetaldehyde and acetic acid. Most of the negative symptoms occur when the concentration of alcohol in the blood decreases after drinking. Given that a large percentage of people consume alcohol and experience negative effects from its consumption, potential supplementation to help eliminate these adverse effects has been proposed. One promising ingredient is ginseng, which has been used in Eastern culture and traditional Chinese medicine for over 2,000 years. The aim of this study was to present the potential of Panax ginseng C.A. Mey. as an aid for the adverse effects of alcohol consumption and its protective effect on liver function. The literature analysis was based on data indexed in the medical databases PubMed, Scopus, and Medline since 2010, using keywords such as Panax ginseng, hangover, alcohol consumption, and metabolism, connected by the logical conjunction and. The analysis confirmed the effectiveness of P. ginseng in the treatment and prevention of hangovers. Preparations containing P. ginseng can support ethanol metabolism by inducing enzymes such as alcohol dehydrogenase, aldehyde dehydrogenase, and the cytochrome P450 isoform 2E1 system. An additional advantage of using P. ginseng may be its hepatoprotective effects
УДК 615.45:615.012/.014
Метою роботи є розроблення технологічних інструкцій на екстемпоральне виготовлення розчинів калію йодиду для проведення йодної профілактики радіаційних уражень у дорослих і дітей у разі радіаційних ава-рій. Застосування йодної профілактики спрямоване на попередження поглинання радіоактивних ізотопів йоду щитоподібною залозою. Аналіз асортименту лікарських засобів, які містять калію йодид, показав відсутність на українському фармацевтичному ринку препаратів калію йодиду для захисту новонароджених та дітей до трьох років від радіаційних уражень щитовидної залози. Зареєстровані препарати калію йодиду призначені для лікування захворювань щитовидної залози та профілактики йодного дефіциту і містять дозу стабільно-го йоду 100–200 мкг, що є недостатнім для профілактики радіаційних уражень, оскільки рекомендована доза калію йодиду для профілактики радіаційного ураження і доза калію йодиду для профілактичного застосування при екологічній недостатності мікроелемента відрізняються у 500–1000 разів. Тому у разі виникнення масш-табних радіаційних аварій на ядерних об’єктах України в результаті бойових дій військ агресора актуальним є екстемпоральне виготовлення розчинів калію йодиду. Розчини калію йодиду мають низку переваг перед інши-ми лікарськими формами, зокрема зручність використання, рівномірність і швидкість всмоктування лікарських речовин, точність дозування тощо. Оскільки у разі виникнення радіаційних аварій необхідне серійне виготовлен-ня розчинів калію йодиду як внутрішньоаптечних заготовок, у результаті досліджень розроблено технологічні інструкції для виготовлення розчину калію йодиду 0,65% і розчину калію йодиду 0,32% стерильного в умовах аптек відповідно до вимог сучасних нормативних документів.
Satureja montana L. is widely used in traditional medicine and cooking. New varieties of this species are created and grown for different purposes. Essential oil (EsO) samples were obtained from the fresh flowering shoots of four new Ukrainian cultivars of S. montana: 'Krymski smaragd', 'Lunata', '697-1', and 'N3-18'. The EsO of cultivars 'Lunata' and 'Krymski smaragd' were studied in two following harvest years (2019 and 2020). The EsO samples were analyzed using gas chromatography-mass spectrometry (GC-MS). More than 60 components were identified in the studied EsO. Carvacrol was the principal component of all the samples (58.3-87.0% as GC-MS relative abundances). p-Cymene was the second predominant component (5.0-8.8%) in the EsO of all the cultivars collected in the year 2020, while cultivars 'Lunata' and 'Krymski smaragd' gathered in 2019 contained it in much fewer amounts (1.7% and 0.5%, respectively). The third main component in the EsO of the most studied varieties was γ-terpinene (0.9% to 6.6%). Only cultivar 'N697-1' contained carvacrol methyl ether at a significant level (11.7%). All the tested samples met the requirements of International Standard Organization (ISO) 79284:1991(E), supposing that the qualitative composition of the S. montana EsO should comprise the following main constituents: γ-terpinene, p-cymene, linalool, terpinen-4-ol, and carvacrol. It can be concluded that we dealt with the carvacrol chemotypes of S. montana. It was also revealed that growth year influenced the EsO composition of 'Krymski smaragd' and 'Lunata' cultivars. Our results allowed to compare the EsO of the S. montana new cultivars.
УДК
615.4:615.014.2:615.451.1:615.322:616-002.78]:339.138(477)
Мета роботи. Проаналізувати дані наукової літератури щодо сучасних підходів до лікування подагри, дослідити асортимент лікарських засобів, які застосовують для профілактики та лікування запальних захворювань опорно- рухового апарату, встановити роль рослинних препаратів у лікуванні даних захворювань та визначити перспективні активні фармацевтичні інгредієнти для розробки нових лікарських засобів даного напрямку дії.
Матеріали і методи. Для дослідження асортименту лікарських засобів, які застосовують для профілактики та лікування запальних захворювань опорно-рухового апарату, було використано дані Державного реєстру лікарських засобів України та класифікаційну систему АТС електронного ресурсу Compendium.online. Використано методи інформаційного пошуку та аналізу даних літератури.
Результати й обговорення. Сучасні підходи до лікування подагри включають: модифікацію способу життя з метою контролю факторів ризику серцево- судинних ускладнень, що часто супроводжують гіперурикемію; лікування гострого нападу подагричного артриту з використанням нестероїдних протизапальних препаратів, колхіцину, глюкокортикоїдів, а також терапію, спрямовану на зниження рівня сечової кислоти та запобігання новим нападам гострої подагри. Проте все більшої уваги заслуговує профілактика системних уражень внутрішніх органів, якій приділяється недостатньо уваги. Проведено вивчення асортименту лікарських засобів, які застосовують для лікування подагри, зареєстрованих в Державному реєстрі лікарських засобів України. Встановлено, що для лікування подагри зареєстровано 31 препарат, що пригнічує утворення сечової кислоти, з них 9 препаратів на основі алопуринолу і 22 препарати на основі фебуксостату та 2 препарати, що не впливають на метаболізм сечової кислоти, на основі колхіцину. Всі препарати даної групи випускаються у формі таблеток. Аналіз асортименту всіх лікарських засобів, які впливають на опорно-руховий апарат, показав наявність у даній групі препаратів лише незначної кількості засобів рослинного походження, більшість з яких є м’якими лікарськими засобами для нашкірного застосування, що містять ефірні олії. Засоби рослинного походження, що впливають на опорно-руховий апарат, представлені також рідкими лікарськими засобами для нашкірного застосування і лише трьома препаратами для орального застосування у формі таблеток і капсул, які містять екстракт коренів мартинії запашної, олії авокадо і сої та екстракт пізньоцвіту осіннього. На фармацевтичному ринку України представлені також дієтичні добавки з протизапальною дією на суглоби у формі фіточаїв.
Висновки. Враховуючи сучасні підходи до лікування подагри, великої уваги заслуговують лікарські засоби на основі рослинної сировини, які мають протизапальну та знеболювальну дію, сприяють зменшенню болю і набряку, зниженню рівня сечової кислоти та володіють гепатопротекторною дією. Перспективними для створення нових лікарських засобів для профілактики і лікування подагри є рослинні екстракти, одержані з лікарської рослинної сировини, зокрема плодів розторопші, коренів тирличу, квітів бузини, листя берези та артишоку.