Проведено аналіз впровадження прозорої системи оцінювання результатів діяльності науковців Львівщини за 2020-2021 роки. Запропонований підхід є зручним у формуванні бази даних, розрахунках та розумінні одержаних результатів і може бути з успіхом використаний для впровадження на регіональному чи загальнодержавному рівні. Аналіз результатів демонструє, що понад 60 % наукових праць, що забезпечують досягнення належного рівня наукометричних показників, досягаються завдяки статтям у сфері фізико-математичних. хімічних, біологічних та технічних досліджень. Зазначені дані є підставою для вдосконалення системи фінансування університетів та наукових закладів залежно від показників наукових досягнень, що сприятиме зростанню ефективності використання бюджетних коштів та підтримці перспективних напрямків досліджень. Показники, отримані у результаті впровадження відкритої системи оцінювання результатів діяльності науковців Львівщини, можуть бути використані як один з аргументів для розроблення пропозицій до плану оптимізації мережі закладів вищої освіти.

Introduction. The range of medicines with various trade names is extremely large and constantly growing. This is the reason for inadequate selection of medicines and medical errors. The aim: To study the problems of the modern state of medicines naming and to determine the ways of its solution. Materials and methods. General scientific methods of cognition are used: analysis and synthesis, abstraction, deduction, modeling, generalization. The materials were publications from the Google Scholar and PubMed electronic search systems, the Crossref bibliographic database for the period 1984-2024. The following keywords were chosen: medicine and drug, naming, international nonproprietary names, trade name, original drug, generic, brand, branded generic, chemical name, medication error, drug information. Results. It was found that the huge number of trade names of medicinal products causes informational problems with possible clinical consequences. Today, there is no international regulatory system that would guarantee that the trade names of medicines from different manufacturers from different countries differed enough to avoid the risk of incorrect prescriptions due to confusion of their names. It is obvious that the breadth of the modern pharmaceutical market and the huge number of trade names of medicines on it are the reasons for their inadequate selection and medical errors. Conclusions. Based on the results of the study of the problems of the modern system of drug names, the possibility of errors in the use of drugs due to the similarity of their trade names, it is proposed to create, under the auspices of the WHO, a single global system of trade names of drugs based on the globally accepted system of international non-proprietary names, which consists of that the trade name must contain the international non-proprietary name and the name of the manufacturer. The unified global system of trade names of medicines will allow the doctor, pharmacist and patient to choose a generic medicine with a high-quality composition of the active pharmaceutical ingredient and auxiliary substances.

УДК 378.22:615.15].091.33

Мета роботи – аналіз процесу професійної підготовки магістрів фармації в сучасних реаліях для визначення проблемних питань і пошуку шляхів їх розв’язання.
Матеріали та методи. Під час роботи використали методи критичного аналізу, контент-аналізу, узагальнення й інтерпретації результатів. Матеріал для дослідження – правові акти щодо регулювання фармацевтичної освіти, дані Єдиної державної електронної бази з питань освіти, 34 освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки магістра фармації 22 закладів вищої освіти (ЗВО) фармацевтичного спрямування.
Результати. Встановили наявність значної кількості ЗВО, що спричиняє високі витрати на одного здобувача освіти внаслідок невеликого студентського контингенту в більшості ЗВО, а також імовірність порушення ліцензійних вимог і низького рівня підготовки. Немає істотної економії витрат на підготовку, що виникає від масштабів діяльності, належного державного і громадського контролю за дотриманням ЗВО правових актів у сфері освіти і науки. У результаті аналізу змісту ОПП виявили недотримання законодавства щодо нормативної й варіативної частин побудови освітнього процесу та істотне розмаїття освітніх компонент. Встановили наявність різних підходів до мінімальної кількості кредитив для цих
компонент і проведення випускної атестації, що впливатиме на процес інтеграції випускників у міжнародне професійне середовище. У низці ЗВО виявили неналежний кваліфікаційний рівень науково-педагогічних працівників випускних кафедр і розробників ОПП.
Висновки. Підготовку фармацевтичних фахівців станом на 23.02.2022 р. здійснювали 78 ЗВО. Частка студентів заочної форми навчання серед майбутніх фахівців характеризувалася зростанням за рівнями освіти. Встановили істотні розбіжності в наскрізних ОПП, за якими нині здійснюється підготовка магістрів фармації. Запропонували шляхи розв’язання проблемних питань щодо удосконалення освітнього простору підготовки магістрів фармації.
Ключові слова: фармацевтичний фахівець, магістр фармації, заклад вищої освіти, освітня професійна програма, аналіз проблем. 

УДК 615.15:37:355.01](477)

Мета роботи. Дослідження з погляду національної безпеки специфіки освітнього фармацевтичного процесу в умовах повномасштабної війни через аналіз змін динаміки кількості здобувачів фармацевтичної освіти.
Матеріали і методи. Використано інформаційні повідомлення центральних органів виконавчої влади, наукові публікації вітчизняних дослідників, дані Реєстру суб'єктів освітньої діяльності (СОД) від 23.02.2022 р. до 2024 р., а також методи: системний, спостереження, описовий, порівняння, аналізу, узагальнення, статистики.
Результати й обговорення. При незмінності кількості СОД (45) щодо підготовки молодших бакалаврів (МБ), зростанні на 10,0 % (з 20 до 22 та 14,3 % (з 28 до 32) СОД стосовно бакалаврів фармації (БФ) і магістрів фармації (МФ) число студентів за період дослідження скоротилося на 10,6; 42,0 та 33,4 % відповідно. Заочна форма навчання найменше характерна для МБ (26,4; 27,2 та 31,5 % за 3 роки дослідження), середньо – для БФ (52,6; 47,8 та 49,1 % відповідно), найвище – для МФ (57,2; 57,8 та 59,2 % відповідно). Вcтановлено малочисельність набору (до 10 студентів)  2023 р. на спеціалізацію 226.01 «Фармація» у 15,4 % і 13,6 % СОД на очну та заочну форми навчання відповідно. За спеціалізацією 226.02 «Промислова фармація» цей показник щодо заочної форми навчання становив 50,0 %.
Висновки. Загальна кількість СОД фармацевтичного спрямування в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну зменшилась лише на 1,3 % при незмінності кількості СОД щодо підготовки МБ та зростанні на 10,0 і 14,3 % кількості СОД стосовно БФ і МФ відповідно. З’ясовано тенденцію до скорочення на понад одну четверту з числа студентів, зокрема, за освітнім рівнем МБ – на десяту частину, БФ – на дві п’ятих, МФ – на третину. Для багатьох СОД встановлена малочисельність обсягу набору МФ на І курс у 2023 р. Визначено, що зростання СОД з підготовки МФ на тлі зниження контингенту потенційних абітурієнтів, академічна та економічна недоцільності нечисленного набору не сприятиме формуванню компетентностей, необхідних МФ для належної реалізації професійної ролі відповідно до концепції «Фармацевт десяти зірок», а від цього прямо залежить забезпечення національної безпеки України в частині фармацевтичної галузі.

УДК 614.27:332.144+332.025.2):615.1:005:364-785:006.4

Серед ключових питань фармацевтичної безпеки важливою є підтримка належного рівня фармацевтичного забезпечення та якості фармацевтичної допомоги в умовах надзвичайних станів. Стаття містить аналіз структури аптечних закладів (АЗ), що перебувають у комунальній власності територіальних громад великих, крупних та найкрупніших міст та обласних центрів України, з подальшим визначенням їх потенціалу по створенню резервів фармацевтичної продукції в умовах прогнозованого дефіциту місцевих бюджетів.

Матеріалом дослідження слугували листи-відповіді, що були отримані на інформаційні запити стосовно структури АЗ, які перебувають на підконтрольній уряду України території у комунальній власності територіальних громад міст. Кількість листів-відповідей (30) значно перевищила кількість запитів (22), позаяк кожен орган місцевого самоврядування має власну структуру, що обумовило необхідність перенаправлення запиту до належних розпорядників інформації. Окрім цього, задля реалізації мети роботи використано загальнонаукові методи дослідження: системного підходу, контент-аналізу, порівняння та узагальнення.

Встановлено, що у комунальній власності більшості (54,5%) територіальних громад великих, крупних та найкрупніших міст України АЗ відсутні. У власності решти десяти досліджуваних територіальних громад  перебуває 87 АЗ, з них один аптечний склад, 23 аптеки та 63 аптечні пункти. При цьому на одну аптеку припадає три аптечні пункти. Слід зазначити, що майже дві третіх АЗ (62,0%) перебуває у комунальній власності трьох міст (Кривий Ріг, Одеса та Запоріжжя). Варто зауважити, що лише одна з 23 аптек, а саме - «Муніципальна аптека міста Харкова», звільнена від орендної плати під час дії воєнного стану.

Визначено необхідність обґрунтування доцільності перебування АЗ у комунальній власності територіальних громад міст в умовах прогнозованого дефіциту обласних та міських бюджетів, а також неспроможність цих АЗ з погляду фармацевтичної безпеки бути якісною основою для створення резервів фармацевтичної продукції для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.