Анотація

Актуальність. Бактеріальний кератит є одним із найбільш поширених інфекційних захворювань рогівки та може призводити до розвитку тяжких ускладнень, стійкого зниження гостроти зору й інвалідизації пацієнтів.

Мета. Вивчити вміст інтерлейкіну-6 та білка щільних міжклітинних контактів zonula occludens-1 у слізній рідині пацієнтів із бактеріальним кератитом залежно від наявності цукрового діабету 2 типу та оцінити їх зв’язок із клінічним перебігом і розвитком ускладнень захворювання.

Матеріали та методи. Проведено проспективне порівняльне когортне мультицентрове дослідження за участю 88 осіб, серед яких пацієнти з бактеріальним кератитом за наявності та відсутності цукрового діабету 2 типу, а також особи контрольної групи. Концентрації інтерлейкіну-6 та білка щільних міжклітинних контактів zonula occludens-1 у слізній рідині визначали методом імуноферментного аналізу.

Результати. Встановлено достовірне підвищення концентрацій інтерлейкіну-6 та білка щільних міжклітинних контактів zonula occludens-1 у пацієнтів із бактеріальним кератитом порівняно з контрольною групою. Найвищі значення обох показників визначалися у пацієнтів із супутнім цукровим діабетом 2 типу. Концентрація інтерлейкіну-6 у пацієнтів із бактеріальним кератитом без цукрового діабету становила 245 [170;390] пг/мл, тоді як у хворих із супутнім цукровим діабетом 2 типу досягала 430 [310;610] пг/мл. Вміст білка щільних міжклітинних контактів zonula occludens-1 становив відповідно 6,8 [4,9;9,5] нг/мл та 9,6 [7,2;13,4] нг/мл. Виявлено статистично значущі прямі кореляційні зв’язки між рівнями досліджуваних біомаркерів і товщиною, шириною та площею інфільтрату рогівки. Найбільш сильні кореляції встановлено між концентрацією інтерлейкіну-6 та товщиною інфільтрату (ρ = 0,74; p < 0,001), а також між рівнем білка щільних міжклітинних контактів zonula occludens-1 та товщиною інфільтрату (ρ = 0,76; p < 0,001) у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу. У хворих із виразкуванням інфільтрату, уповільненою епітелізацією та стромальним помутнінням рівні обох біомаркерів були достовірно вищими порівняно з пацієнтами без ускладненого перебігу захворювання.

Висновки. Бактеріальний кератит супроводжується підвищенням вмісту інтерлейкіну-6 та білка щільних міжклітинних контактів zonula occludens-1 у слізній рідині. Встановлено зв’язок досліджуваних показників із морфометричними характеристиками інфільтрату рогівки та розвитком клінічних ускладнень захворювання.

УДК 617.713-002-022.7-092-06:616.379-008.65]:355.01(477)

Актуальність. Бактеріальний кератит (БК) залишається однією з провідних причин інфекційної втрати зору. Наявність цукрового діабету (ЦД) 2-го типу суттєво підвищує ризик розвитку БК і тяжкість його перебігу через гіперглікемію, порушення іннервації рогівки та зниження місцевого імунітету. В умовах воєнного стану в Україні обмежений доступ до офтальмологічної допомоги посилює проблему своєчасного лікування таких пацієнтів.

Мета дослідження: провести порівняльний аналіз етіологічних чинників і частоти ускладнень бактеріального кератиту у пацієнтів із ЦД 2-го типу та без нього в умовах воєнного стану в Україні.

Матеріали та методи. Обстежено 110 пацієнтів (110 очей) з бактеріальним кератитом, розподілених на дві групи: 1-ша група — 57 пацієнтів із ЦД 2-го типу, 2-га група — 53 пацієнти без ЦД. Усім проведено стандартні офтальмологічні дослідження та мікробіологічну діагностику. Статистичну обробку здійснювали у програмах Microsoft Excel 2019 та SPSS 26 із застосуванням χ²-критерію Пірсона, точного критерію Фішера при рівні значущості p < 0,05.

Результати. У пацієнтів без ЦД значно частіше виявлявся блефарит — 37,74 проти 8,77 % при ЦД 2-го типу (p < 0,001), тоді як порушення режиму носіння контактних лінз переважало серед хворих на діабет — 28,07 проти 20,75 % (p < 0,05). Частота травматичних (22,8 vs 22,6 %) і хімічних пошкоджень (10,5 vs 13,2 %) не відрізнялася (p > 0,05). Найчастішим ускладненням у пацієнтів без ЦД було помутніння рогівки — 37,74 %, тоді як при ЦД 2-го типу — 17,54 % (p < 0,05). Водночас у хворих на ЦД 2-го типу частіше спостерігались тяжчі ускладнення — виразка (5,26 %), передній увеїт (8,77 %), вторинна глаукома (7,02 %) та перфорація (1,75 %), проте ці відмінності не досягали статистичної значущості (p > 0,05).

Висновки.У пацієнтів із ЦД 2-го типу бактеріальний кератит характеризується більш тяжким клінічним перебігом і схильністю до ускладнень, тоді як серед хворих без діабету переважають поверхневі форми з помутнінням рогівки. Отримані результати підкреслюють необхідність ранньої діагностики та індивідуалізованого підходу до лікування БК у пацієнтів із ЦД 2-го типу.

Актуальність. Бактеріальний кератит (БК) є поширеним і небезпечним інфекційним ураженням ока, що загрожує зоровій функції. Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу збільшує ризик розвитку БК, що підтверджується зростанням частоти інфекцій очей у хворих на ЦД. В умовах воєнного стану в Україні доступ до своєчасної офтальмологічної допомоги обмежений, що погіршує клінічний перебіг та ускладнює лікування БК у пацієнтів із ЦД 2-го типу. Сучасні методи, зокрема оптична когерентна томографія (ОКТ), дадуть змогу оцінити морфофункціональний стан рогівки й динаміку лікування. Мета: дослідити особливості етіологічних чинників, клінічного перебігу та частоти ускладнень бактеріального кератиту у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу в умовах воєнного стану в Україні. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 57 пацієнтів (57 очей) з бактеріальним кератитом та ЦД 2-го типу. Аналізували етіологію, клінічні особливості, гостроту зору, показники ОКТ рогівки на момент звернення та в динаміці до 3 місяців. Статистичний аналіз виконували із застосуванням методів ANOVA, χ² та інших тестів із рівнем значущості p < 0,05. Результати. Найчастішими етіологічними чинниками були порушення режиму носіння контактних лінз (28,07 %), травматичне ураження рогівки сторонніми тілами (22,81 %), синдром сухого ока (17,54 %) та хімічні ушкодження (10,53 %). Відмічено поступове значуще покращення гостроти зору: некоригована гострота зору збільшилась у 5 разів, максимально коригована гострота зору — у 4 рази (p < 0,001). За даними ОКТ, відбулося вірогідне зменшення товщини рогівки (на 22 %), строми (на 25 %), а також товщини, ширини і площі інфільтрату (на 86–91 %) протягом 3 місяців лікування (p < 0,001). Найпоширенішими ускладненнями були помутніння рогівки (17,54 %), васкуляризація (12,28 %) і передній увеїт (8,77 %). Висновки. У пацієнтів із ЦД 2-го типу бактеріальний кератит найчастіше асоціюється з носінням контактних лінз та травмами рогівки. Виявлено значне покращення зорових функцій та морфологічних показників рогівки під час лікування. Отримані дані підкреслюють важливість своєчасної діагностики та адекватної терапії БК у пацієнтів із ЦД 2-го типу, особливо в умовах обмеженого доступу до медичної допомоги.

Ключові слова: бактеріальний кератит; цукровий діабет 2-го типу; етіологія; клінічний перебіг; ускладнення; воєнний стан

Включення в загальний комплекс лікування рецидивуючої ерозії рогівки офтальмологічної ізотонічної мазі Гілайс® Кеа з натрію гіалуронатом 0,4% є доцільним завдяки її можливості довше утримуватися на очній поверхні й давати більш пролонгований і дієвий ефект, прискорювати епітелізацію рогівки, полегшувати суб’єктивний стан пацієнтів і поліпшувати якість життя таких хворих.

Рецидивуюча ерозія рогівки (РЕР) — це хронічне захворювання епітелію рогівки, яке проявляється повторними епізодами раптового виникнення болю, як правило, в момент першого пробудження або вночі, що супроводжується почервонінням і рогівковим синдромом. Велике значення має пошук препаратів для скорочення терміну лікування, прискорення епітелізації та відновлення працездатності пацієнтів. Для відновлення структури рогівки використовують препарати, що впливають на епітеліальний шар, і перевагу надають очним мазям, які поліпшують метаболічні процеси й відновлюють будову епітелію. Метою роботи було підвищення якості лікування рецидивуючих ерозій рогівки після травматичних ушкоджень. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 9 пацієнтів (від 24 до 41 року) з РЕР різного ступеня тяжкості. Додатково до основної терапії була призначена офтальмологічна ізотонічна мазь Гілайс® Кеа з натрію гіалуронатом 0,4% на ніч упродовж місяця. Результати. Після проведеного лікування вже на 5-й день пацієнти відзначали суб’єктивне поліпшення симптомів (зменшення частоти виникнення різкого болю в момент пробудження, рогівкового синдрому й «туману перед оком»). Об’єктивно на 7-й день зменшувалась площа дефекту різною мірою залежно від початкових даних. Висновки. Включення в загальний комплекс лікування РЕР офтальмологічної ізотонічної мазі Гілайс® Кеа з натрію гіалуронатом 0,4% є доцільним завдяки її можливості довше утримуватися на очній поверхні й давати більш пролонгований і дієвий ефект, прискорювати епітелізацію рогівки, полегшувати суб’єктивний стан пацієнтів і поліпшувати якість життя таких хворих.

Recurrent corneal erosion (RCE) is a chronic disease of the corneal epithelium that manifests as recurrent episodes of sudden onset of pain, usually at first waking or at night, accompanied by redness and corneal syndrome. Of great importance is the search for medications that can shorten the treatment period, accelerate epithelialization, and restore patients’ ability to work. Among medicines used to recover the structure of the cornea, preparations that effect the epithelial layer are used, and preference is given to eye ointments, which improve metabolic processes and recover the structure of the epithelium. The purpose of the work was to improve the quality of treatment for recurrent corneal erosions after traumatic injuries. Materials and methods. Under observation, there were 9 patients (aged 24 to 41 years) with RCE of different degrees of severity. In addition to the main therapy, an ophthalmic isotonic ointment Gilays®Care with sodium hyaluronate 0.4% was prescribed before bed for a month. Results. After the treatment, already on day 5, patients noted subjective improvement of symptoms (reduction of the frequency of sudden pain on awakening, corneal syndrome and cloudy vision). Objectively, on day 7, the area of a defect of varying degree has decreased depending on the baseline data. Conclusions. The inclusion of ophthalmic isotonic ointment Gilays® Care with sodium hyaluronate 0.4% in the general treatment for RCE is expedient, due to the ability to stay longer on the ocular surface and provide a more prolonged and powerful effect to accelerate corneal epithelialization, improve the subjective condition of patients and their quality of life.