УДК 616.89-072.8:612.821.33:614.2.07

Емоційне вигорання є однією з ключових проблем сучасної медичної психології, яка загрожує не лише психічному здоров’ю медичних працівників, а і якості медичної допомоги. У статті розглянуто теоретичні основи синдрому емоційного вигорання, його причини, прояви та наслідки. Проаналізовано основні індивідуальні та організаційні чинники ризику, серед яких – хронічний стрес, надмірне навантаження, емоційне виснаження, моральна травма та стигматизація звернення за психологічною допомогою. Окрему увагу приділено наслідкам вигорання для системи охорони здоров’я – підвищенню ризику медичних помилок, «плинності» кадрів, депресії та суїцидальності серед медиків. Представлено сучасні підходи до профілактики та подолання вигорання – когнітивно-поведінкову терапію, практики усвідомленості, самодопомогу, а також структурні інтервенції на рівні закладів охорони здоров’я. Підкреслюється необхідність системного підходу до підтримки медичних працівників і формування культури психічного благополуччя, яка враховує як особисті, так й організаційні потреби. Запропоновано комплексні рекомендації щодо запобігання емоційному вигоранню на національному та місцевому рівнях.

УДК: 616.89-008.615.1+616.89-008.441.13/.14)-085-085.851]: 355.1

   Лікування поєднаного перебігу посттравматичного стресового розладу (ПТСР) з розладами вживання алкоголю є складною проблемою, підходи до якої ще вивчаються.

   З урахуванням визначених соціоекономічних, психометричних, гормональних, лабораторних характеристик була оптимізована стратегія реінтеграції ветерані   в з ПТСР та алкогольною залежністю, яка включала медичну допомогу та психотерапію, професійну і соціальну адаптацію, інтеграцію через громади та суспільну роботу зі стигмою та запропонований індивідуалізований комплекс лікування, який показав достатню ефективність щодо зменшення вираженості алкогольної залежності, поліпшення когнітивний функцій, зменшення тривоги і депресії.

   Мета дослідження — оптимізувати стратегію і тактику лікування пост травматичного стресового розладу, поєднаного з розладами вживання алкоголю, у комбатантів.

   Ефективність запропонованого модифікованого лікування пацієнтів з ПТСР та розладами вживання алкоголю оцінювали за серією валідизованих тестів: AUDIT — зменшення вираженості з рівня небезпечного вживання алкоголю до верхньої межі безпечного рівня вживання алкоголю (15,75 проти 7,75 балів); за тестом CIWA-Ar — з помірного абстинентного синдрому до незначного чи сумнівного (19,20 проти 9,60 балів); за тестом MAST — висока вірогідність наявності алкогольної залежності змінилась на її відсутність (8,28 проти 4,00 балів); тоді як за тестом CAGE і на початку, і наприкінці не діагностовано клінічно значущих проблем, зумовлених вживанням алкоголю (1,88 проти 0,38 бала); усі p < 0,05.

   The treatment of co-occurring post-traumatic stress disorder (PTSD) and alcohol use disorders is a complex problem, approaches to which are still being studied.

   Taking into account the identified socioeconomic, psychometric, hormonal, and laboratory characteristics, a strategy for the reintegration of veterans with PTSD and alcohol dependence was optimized, which included medical care and psychotherapy, professional and social adaptation, integration through communities and social work with stigma through the proposed individualized treatment complex, which has shown sufficient effectiveness in reducing the severity of alcohol dependence, improving cognitive functions, and reducing anxiety and depression.

   The aim of the study is to optimize the strategy and tactics of treating post-traumatic stress disorder combined with alcohol use disorders in combatants.

   The effectiveness of the proposed modified treatment for patients with PTSD and alcohol use disorders was assessed using a series of validated tests: AUDIT — reduction in severity from the level of hazardous alcohol use to the upper limit of safe alcohol use (15.75 vs. 7.75 points); CIWA-Ar — from moderate withdrawal syndrome to minor or doubtful (19.20 vs. 9.60 points); MAST — high probability of alcohol dependence changed to its absence (8.28 vs. 4.00 points); while CAGE test showed no clinically significant alcohol use problems diagnosed at baseline or end (1.88 vs. 0.38 points); all p < 0.05.

УДК: 616.89-008.615-008.441.13-036]: 355.11

   Комплекс емоційно-соматичних реакцій в учасників бойових дій є фоном для розвитку адиктивної поведінки, що передусім належить до алкогольної адикції. Переважно високу ймовірність розвитку залежності мають особи морально незрілі, з підвищеним рівнем тривожності з ознаками депресії, дефіцитом мотивації, недостатнім усвідомленням шляхів розвитку власної особистості, зумовленим прагненням усунути «гостроту» спогадів, відкинути нездорові відчуття. Різноманітність комбінацій психогенних, ендогенних, соматогенних етіопатогенетичних чинників і їх комбінацій спричиняє поліморфізм клінічної симптоматики, частоту комор бідних та адиктивних станів, що зумовлює доцільність й актуальність нашого дослідження.

   Посттравматичні розлади, які пов’язані з бойовими діями, спричиняють найглибші зміни у свідомості, емоціях і поведінці людини і тривають десятиріччями або й усе життя та часто провокують низку негативних психічних станів (тривожні розлади, депресію), пост травматичний стресовий розлад, соціальну дезадаптацію, асоціальну поведінку, залежність від алкоголю.

   Мета дослідження — оцінити якісні психометричні характеристики комбатантів з посттравматичним стресовим розладом, поєднаним з алкогольною адикцією.

   The complex of emotional and somatic reactions in combatants is the background for the development of addictive behavior, which primarily belongs to alcohol addiction. Сomorbid and addictive conditions, which determines the expediency and relevance of our research. Post-traumatic stress disorders associated with combat actions cause the most profound changes in a person's consciousness, emotions and behavior and last for decades or a lifetime and often provoke a number of negative mental states (anxiety disorders, depression), post-traumatic stress disorder, social maladjustment, antisocial behavior, alcohol addiction.

   The purpose of the study is to assess the qualitative psychometric characteristics of combatants with post-traumatic stress disorder combined with alcohol addiction.

УДК 616.89-085.214.32-06:618.2-083-084

У статті представлено комплексний огляд складного взаємозв’язку між прийомом антидепресантів і нелікованою депресією під час вагітності. Вона заглиблюється в багатогранну природу цього питання, балансуючи між потенційними ризиками, пов’язаними з прийомом антидепресантів, і небезпечними наслідками нелікованої материнської депресії. В огляді систематизовано результати сучасних досліджень, клінічний протокол та думки експертів, щоб представити нюансоване розуміння цієї теми.Основні висновки вказують на те, що хоча антидепресанти, особливо селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, загалом вважаються безпечними для застосування під час вагітності, вони не позбавлені потенційних ризиків. Ці ризики, включно із занепокоєнням щодо неонатального абстинентного синдрому та незначним підвищенням ризику вроджених вад розвитку, необхідно порівнювати з добре задокументованими небезпеками нелікованої депресії. Нелікована материнська депресія пов’язана з несприятливими наслідками для матері: підвищеним ризиком недостатньої турботи про себе, зниження самообслуговування та післяпологової депресії; також великим ризиком для плоду, що розвивається, включно з передчасними пологами та проблемами з розвитком.У статті підкреслюється важливість індивідуалізованих підходів до лікування, як це передбачено клінічним протоколом, висвітлюється роль фармакологічних і нефармакологічних втручань у лікуванні депресії під час вагітності. Вона також визначає сфери, які потребують подальших досліджень, як-от довгострокові наслідки пренатального прийому антидепресантів, порівняльна ефективність різних методів лікування та вплив соціокультурних факторів на результати лікування. Насамкінець цей огляд підкреслює гостру потребу в збалансованому та обґрунтованому підході до лікування депресії під час вагітності. Він закликає медиків ретельно зважувати ризики та переваги застосування антидепресантів, приділяючи особливу увагу індивідуальному підходу, щоб забезпечити найкращі результати лікування як для матері, так і для дитини.

UDC 616.89-008.45/.46/.47:616.12-008.3-073.96

Background.The purpose of our work was to reveal the dependence of changes in the cognitive sphere on the peculiarities of the daily profile of blood pressure (BP) and heart activity in patients with arrhythmias.

Materials and methods. We examined 139 patients with different clinical forms of arrhythmias. All of them underwent extended neuropsychological testing, a study of the daily BP profile and heart activity. Hemodynamic status was assessed by daily BP and ECG monitoring. Average daily, average daytime and nighttime systolic (SBP), diastolic blood pressure (DBP) and heart rate (HR) were evaluated. The analysis of spectral indicators of heart rate variability was performed to assess the state of the autonomic nervous system. Correlations of hemodynamic indicators with the results of neuropsychological testing were determined.

Results. In patients with cognitive disorders (CD), there was an increase in SBP in all periods of the day, most pronounced in patients with moderate CD (p = 0.049). In patients with mild CD and without CD, there were no significant intergroup differences in the level of average daily, daytime and night SBP, DBP and pulse pressure (p > 0.05). Patients with moderate CD had significantly higher SBP and time index of SBP at the expense of average daytime and average night values of these indicators compared to those without CD (p < 0.05). During the active period of the day, time index of DBP was significantly higher in patients with moderate CD (p = 0.002) who also had an increase in average daily, daytime and night SBP variability compared to participants without CD (p = 0.041). The differences between the groups were not significant in terms of DBP variability (р = 0.07). In 61 (54 %) patients with CD, non-dipper SBP prevailed in the structure of disorders of the daily BP profile, with the highest indicators in moderate CD (55.6 %). The presence of adverse daily DBP profiles — night-peaker (6.2 %) and over-dipper (8.8 %), which prevailed in patients with moderate CD, is hidden behind normal indicators of the daily BP index. Increased average SBP24 (odds ratio (OR) = 3.26, 95% confidence interval (CI): 1.45–5.35, p < 0.001), DBP24 (OR = 3.06, 95% CI: 1.41–4.79, p < 0.001), average HR24 (OR = 2.67, 95% CI: 1.32–4.14, p < 0.001), average SBP24 variability (OR = 2.13, 95% CI: 1.11–3.32, p < 0.001) are the main factors of central hemodynamic disorders that increase the risk of developing CD in patients with arrhythmias.

Conclusions.The identified associations between cognitive dysfunction, indicators of daily BP monitoring and heart activity are important in the context of their comprehensive accounting for optimizing an individualized approach to patient management and predicting the development of CD