UDC 616.89-008.45/.46/.47:616.12-008.3-073.96

Background.The purpose of our work was to reveal the dependence of changes in the cognitive sphere on the peculiarities of the daily profile of blood pressure (BP) and heart activity in patients with arrhythmias.

Materials and methods. We examined 139 patients with different clinical forms of arrhythmias. All of them underwent extended neuropsychological testing, a study of the daily BP profile and heart activity. Hemodynamic status was assessed by daily BP and ECG monitoring. Average daily, average daytime and nighttime systolic (SBP), diastolic blood pressure (DBP) and heart rate (HR) were evaluated. The analysis of spectral indicators of heart rate variability was performed to assess the state of the autonomic nervous system. Correlations of hemodynamic indicators with the results of neuropsychological testing were determined.

Results. In patients with cognitive disorders (CD), there was an increase in SBP in all periods of the day, most pronounced in patients with moderate CD (p = 0.049). In patients with mild CD and without CD, there were no significant intergroup differences in the level of average daily, daytime and night SBP, DBP and pulse pressure (p > 0.05). Patients with moderate CD had significantly higher SBP and time index of SBP at the expense of average daytime and average night values of these indicators compared to those without CD (p < 0.05). During the active period of the day, time index of DBP was significantly higher in patients with moderate CD (p = 0.002) who also had an increase in average daily, daytime and night SBP variability compared to participants without CD (p = 0.041). The differences between the groups were not significant in terms of DBP variability (р = 0.07). In 61 (54 %) patients with CD, non-dipper SBP prevailed in the structure of disorders of the daily BP profile, with the highest indicators in moderate CD (55.6 %). The presence of adverse daily DBP profiles — night-peaker (6.2 %) and over-dipper (8.8 %), which prevailed in patients with moderate CD, is hidden behind normal indicators of the daily BP index. Increased average SBP24 (odds ratio (OR) = 3.26, 95% confidence interval (CI): 1.45–5.35, p < 0.001), DBP24 (OR = 3.06, 95% CI: 1.41–4.79, p < 0.001), average HR24 (OR = 2.67, 95% CI: 1.32–4.14, p < 0.001), average SBP24 variability (OR = 2.13, 95% CI: 1.11–3.32, p < 0.001) are the main factors of central hemodynamic disorders that increase the risk of developing CD in patients with arrhythmias.

Conclusions.The identified associations between cognitive dysfunction, indicators of daily BP monitoring and heart activity are important in the context of their comprehensive accounting for optimizing an individualized approach to patient management and predicting the development of CD

УДК 616.89-008.1:615]:159.992

АНОТАЦІЯ КУРСУ
Курс «Психологія пацієнта: психологічні особливості досвіду захворювання та психологічного супроводу пацієнтів з психічними, соматичними та психосоматичними захворюваннями» є змістовною частиною навчальної програми курсу спеціалізації «Клінічна психологія» та «Психотерапія» Симптоми,процеслікуваннятанаслідкитілеснихіпсихічних хвороб є соматичними, психологічними та соціальними стресорами, що порушують соціально-психологічну адаптацію особи. Руйнуючи фізичні та ментальні можливості людини,
хвороба ставить перед нею складне завдання – реадаптацію та ресоціалізацію з урахуванням нових потреб та обмежень. Допомога у вирішенні цього завдання – робота клінічного психолога та психотерапевта у сфері охорони здоров’я. Для якісного та ефективного виконання своїх функціональних обов’язків клінічний психолог та психотерапевт повинен мати спеціалізовані знання стосовно клінічної та психосоціальної специфіки соматичних та психічних хвороб (розладів), їхнього взаємозв’язку з особистістю людини та її мікросоціальним
середовищем, володіти основами психологічної допомоги різним категоріям пацієнтів та їх сім’ям.
Мета курсу - забезпечити теоретичну та практичну підготовку спеціалістів у галузі клінічної психології та психотерапії, яка дозволить підвищити кваліфікацію курсантів для їхньої майбутньої роботи у сфері охорони здоров’я.

УДК: 616.89-082.3+614.253.8/.83

Мета: встановити частоту нозогенних реакцій при шизофренії, алкогольній залежності, їх роль у процесі формування комплаєнсу пацієнта з визначенням терапевтичної стратегії і тактики.

Об’єкт і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 46 хворих із алкогольною залежністю та 24 — з діагнозом «шизофренія».

Результати. Розкрито зміст терапевтичних взаємовідносин «лікар–пацієнт–психотерапевт» під час надання психіатричної допомоги. Проаналізовано та встановлено типи нозогенних реакцій у пацієнтів у процесі формування комплаєнсу. Гіпернозогностичний тип реагування виявлено у 45,8% пацієнтів із діагнозом «шизофренія». Із 70 пацієнтів двох груп за шкалою тривоги Спілбергера — Ханіна високий рівень тривоги (≥45 балів) зафіксовано у 16 пацієнтів, що становить 22,86%.

Висновок. На особливості формування ставлення до хвороби впливають високий рівень тривоги, низький ступінь задоволення собою та хронізація процесу, що підсилює гіпернозогностичні тенденції, які безпосередньо впливають на терапевтичні взаємовідносини. 

Довідник містить класифікацію DSM-5 (перелік розладів, підтипів, уточнювальних ознак та діагностичних кодів), секції, що описують спосіб використання довідника, та набори діагностичних критеріїв. Цей зручний довідник буде корисний клініцистам, якщо потрібно швидко знайти та ознайомитися з інформацією, яка необхідна для встановлення діагнозу. 

УДК 616.89-02:(613.861.3+616.89-008.615.1)-036.8-02:616-001.31]-036

   У статті описано клінічний випадок посттравматичного стресового розладу та особливості його перебігу, зумовлені мінно-вибуховою травмою, діагностику та лікування цього захворювання. На підставі скарг хворого, анамнезу захворювання, даних неврологічного, психічного статусу, а також результатів нейрофізіологічного та нейропсихологічного обстеження виявлено, що після останнього лікування, терміном 2 місяці, стан пацієнта погіршився: скарги на інтенсивно-виражені емоційні коливання, які проявлялись тривожністю, розладами сну та логоневрозом (затинанням) стали постійними, підвищена збудженість утримувалась як під час сну, так і під час неспання. Водночас до загальної симптоматики ПТСР (флешбеки, нахлинаючі спогади із кошмарними сновидіннями та уникнення скупчення людей) долучились клонічні посмикування правої руки та лівої ноги, які іноді мали вигляд тонікоклонічних судом. Фізіологічні прояви астенічного синдрому характеризувались біллю в області серця, постійним коливанням тиску. Запропоновано додатково методику релаксації з використанням бінауральних звуків і фотостимуляцію як природню позитивну стимуляцію органів чуття (зору та слуху) для збільшення вироблення «гормонів щастя». Після проведення кількох сеансів аудіовізуальної стимуляції спостерігалась позитивна динаміка у вигляді налагодження сну, зменшення високого рівня заїкуватості. Після сеансу пацієнт почувався більш розкутим, був здатний до ефективного обговорення особистих проблем з лікарем. Запропоновано релакс-методику з використанням приладу «Майндмашина Photosonix Nova Pro 100», яка дає ні з чим незрівнянну можливість контролювати психоемоційний стан пацієнта.