УДК : 615.33.035

У науковій роботі представлена актуальна інформація стосовно клінічних перспектив застосування фосфоміцину – антибактерійного препарату, який поновлює свою актуальність в осередку медичної спільноти і входить в рутинну практику протимікробної терапії комплексного лікування пацієнтів з хірургічною інфекцією. Фосфоміцин синтезовано майже п’ять десятиліть тому, проте зберігає високу активність стосовно низки мультирезистентних штамів і збудників з розширеною резистентністю. Унікальний механізм дії препарату та широкий спектр активності збільшують перспективи його застосування при інфекціях різної локалізації. Отримані новітні дані in vitro про активність фосфоміцину стосовно багатьох резистентних мікроорганізмів як при монотерапії, так і в комбінації з іншими агентами, що суттєво розширює покази застосування препарату за умов важких інфекційних процесів. Наявність пероральних і парентеральних композицій дозволяють проводити ступінчасту терапію. Фосфоміцин характеризується мінімальною взаємодією з іншими лікарськими засобами і має відносно сприятливий профіль безпеки. Клінічними результатами досліджень доведена ефективність фосфоміцину при лікуванні пацієнтів не тільки з інфекцією
сечовивідних і дихальних шляхів, але й при бактерійному ураженні кісток і суглобів, шкіри і м’яких
тканин, центральної нервової системи. Водночас, фосфоміцин має значний потенціал використання в кардіохірургії, трансплантології, для профілактики хірургічної інфекції в колоректальній хірургії. Мета. Систематичний огляд для узагальнення клінічного досвіду використання фосфоміцину з парентеральним шляхом введення в сучасних умовах. Матеріали і методи. Пошук біомедичної інформації щодо парентерального застосування фосфоміцину проводили в агрегованих базах даних наукової інформації PubMed, Medline, вітчизняних наукових журналах з імпакт-фактором. Отримані дані із включених джерел були систематизовані та проаналізовані на предмет достовірної і клінічно-значущої інформації. Висновки. Фосфоміцин – препарат, який відновлює зацікавленість медичної спільноти і місце в арсеналі протимікробних засобів при лікуванні хірургічної інфекції різної локалізації. Фосфоміцин володіє достатньою активністю стосовно низки мультирезистентних штамів і збудників з розширеною резистентністю, в тому числі метицилін-резистентних стафілококів, E.coli, які продукують бета-лактамази розширеного спектра, в деяких випадках K.рneumoniae, які продукують карбапенемази. Його унікальний механізм дії та широкий спектр активності розширюють перспективу застосування в лікуванні не тільки інфекції сечовивідних шляхів. Доведена клінічна ефективність при лікуванні пацієнтів з інвазійними інфекціями як при монотерапії, так і в комбінації з іншими антибактеріальними середниками. Дані опублікованих досліджень зі застосування
фосфоміцину є багатообіцяючими і свідчать про потенціал його використання як допоміжного за-
собу для лікування інфекції у критичних хворих.

УДК 615.33:005:616-053.2

У магістерській роботі проаналізовано особливості менеджменту застосування антимікробних засобів у педіатричній практиці. Досліджено асортимент антибіотиків у формі суспензій для перорального застосування, які представлені на фармацевтичному ринку України. За результатами аналізу інструкцій для медичного застосування суспензій антибіотиків, ідентифіковано та систематизовано потенційні ліко-пов’язані проблеми (drug-related problems, DRPs) антибіотикотерапії у дітей. За результатами анкетного опитування батьків дітей (n=153), вивчено реальну практику застосування антибіотиків у педіатричній практиці, визначено типові DRPs, які виникають при використанні рідких та твердих лікових форм вищевказаних лікарських засобів. Сформовано інформаційну листівку для батьків, яка може використовуватися як ефективний інструмент менеджменту антибіотик-асоційованих DRPs у педіатрії.

Nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs), used in the treatment of numerous diseases, can cause a number of side effects, the main of which is an ulcerogenic effect on the mucous membranes of the gastrointestinal tract. NSAIDs can also cause side effects in the hepato-biliary, cardiovascular, excretory systems, affect the functioning of the liver and lungs [1]. The mechanism of action of NSAIDs is based on the inhibition of the activity of cyclooxygenase (COX), which exists in two main isoforms COX-1 and COX-2, differ structurally and functionally [2, 3]. COX-1 is a constitutive isoform that is expressed throughout the body and synthesizes prostaglandins involved in numerous physiological processes. In particular, with the participation of COX-1, prostaglandins are formed. They regulate the secretion of hydrochloric acid and stimulate the formation of protective mucus in the stomach, influence the process of proliferation and intercellular integration in various organs, regulate vascular homeostasis, platelet aggregation, and kidney function. COX-2 is an inducible form of the enzyme, which expression increases during inflammation, ensuring the synthesis of relatively large concentrations of prostaglandins, that act as the inflammation mediators [4, 5]. Considering the numerous side effects of currently existing NSAIDs, the development of new anti-inflammatory drugs devoid of side effects is actively underway. In this sense, the compounds capable of simultaneous inhibiting the cyclooxygenase and lipoxygenase (LOX) pathways of arachidonic acid metabolism are of significant interest. Dual-acting COX/LOX inhibitors could provide multiple...

УДК: 615.33.015.5.617

Раціональне використання антимікробних препаратів – невід'ємна частина ефективної клінічної практики. Такий підхід впливає на ефективність лікування та мінімізує ризики, пов'язані з резистентними патогенами. Антибіотикорезистентність є глобальною проблемою. Жодна країна не може захистити себе від імпорту резистентних патогенів через подорожі та широкі контакти. Приблизно 10% госпіталізованих пацієнтів отримують нозокоміальні інфекції, з яких у 75% верифікується резистентна флора до антибіотиків першої лінії, що збільшує показники смертності, захворюваності, а відтак, і витрати на лікування [1]. Вивчити світовий та вітчизняний досвід подолання антибіотикорезистентності до карбапенемів в медичних закладах хірургічного профілю шляхом аналізу доступних інформаційних та літературних джерел. У роботі застосовано інформаційний, бібліографічний та аналітичний методи аналізу та пошуку у міжнародних медичних інформаційних електронних базах даних, що стосуються питань антибіотикорезистентності до карбапенемів в хірургії з окресленням шляхів вирішення зазначеної проблематики.