УДК 615.28:547.233.4:613.155:613.6.01

Анотація. Дидецилдиметиламоній хлорид – четвертинна амонієва сполука четвертого покоління, яка належить до групи катіонних поверхнево-активних речовин. Вони порушують міжмолекулярні взаємодії та дисоціацію ліпідних бішарів. Ця хімічна речовина має кілька біоцидних застосувань: мікробіостатичний дезінфікуючий препарат для профілактики цвілі, захисту деревини, знищення водоростей, фітопатогенних грибів і бактерій; активний діючий інгредієнт великої кількості дезінфекційних засобів, зареєстрованих в Агентстві з охорони навколишнього середовища США (USEPA) і маркованих як інактивуючі віруси пташиного грипу типу А на твердих поверхнях. Дидецилдиметиламоній хлорид використовується в гінекології, хірургії, офтальмології, педіатрії, а також для стерилізації хірургічних інструментів, ендоскопів і дезінфекції поверхонь. В умовах виробництва й застосування дидецилдиметиламоній хлорид може потрапляти в організм працюючих при вдиханні або через контакт зі шкірою, що вимагає обґрунтування гранично допустимої концентрації (ГДК) у повітрі виробничих приміщень.

Мета роботи. Аналіз літературних даних стосовно токсичності й характеру біологічної дії на організм дидецилдиметиламонію хлориду й обґрунтування ГДК у повітрі виробничих приміщень. Аналізом літературних даних установлено, що дидецилдиметиламонію хлорид за параметрами гострої токсичності при одноразовому внутрішньошлунковому введенні належить до помірно небезпечних речовин (3 клас небезпечності), при однократному інгаляційному впливі – до високо небезпечних речовин (1 клас небезпечності), при однократному нанесенні на шкіру – до малонебезпечних речовин (4 клас небезпечності), володіє резорбтивно-токсичною дією при нанесенні на шкіру, слабкими кумулятивними властивостями, проявляє подразнювальну дію при попаданні на шкіру та слизові оболонки, не викликає сенсибілізацію організму. Мутагенний, канцерогенний, ембріотоксичний, тератогенний ефекти й токсична дія на репродуктивну функцію не є лімітуючими критеріями шкідливості дидецилдиметиламонію хлориду. ГДК дидецилдиметиламонію хлориду в повітрі виробничих приміщень 0,1 мг/м3, аерозоль, 1 клас небезпечності, позначка + – потребує спеціального захисту шкіри й очей.

УДК 615.28:616.5-002.957.5

 Анотація. Проведено згідно «Методичними вказівками з уніфікованих методів проведення біологічного контролю якості антипедикульозних засобів» біологічний контроль якості антипедикульозних засобів трьох різних форм (спрей, шампунь, емульсія), які реалізуються в аптечній мережі у місті Львові в діапазоні найнижчих цін показав, на лабораторній популяції вошей Реdiculus humanus humanus. Проведені дослідження показали, що вказані в інструкціях для використання діапазони часових проміжків для застосування цих засобів не відповідають дійсності. При застосуванні засобів в діапазоні найкоротших часових проміжків інсектицидна і овоцидна дія спостерігалась не в повній мірі, залишалось паралізованих вошей від 0,75 ± 0,43 до 2,75 ± 0,82 вошей, кількість личинок, які вижили становили від 0,67 ± 0,47 до 1,67 ± 0,74. В діапазоні максимальних часових проміжків дія препаратів була повною. Застосування засобів при педикульозі рекомендовано застосовувати в діапазоні максимальних часових проміжків.

УДК 615.28:591.16:616-092.9

Анотація. Проведеними експериментальними дослідженнями встановлено, що декаметоксин при інгаляційному та пероральному шляхах надходження не виявляє гонадотоксичної та ембріотоксичної дії і не чинить негативного впливу на генеративну функцію щурів.

Ключові слова: декаметоксин, щурі, генеративна функція

Key words: decamethoxine, rats, generative function

УДК 615.28.451.3:615.262.2

Вступ. Антисептичні засоби для рук та антибактеріальні вологі серветки є одними з основних (після миття рук з милом під проточною водою) методів неспецифічної профілактики інфекцій з фекально-оральним та повітряним механізмами передачі, зокрема COVID-19. ВООЗ та МОЗ України в період пандемії рекомендують регулярне застосування антисептиків для рук, проте в Україні, на відміну від країн ЄС, не сформована належна нормативно-правова база, котра б забезпечувала якісний контроль ефективності загальнодоступних антисептиків для рук щодо протимікробної чи противірусної дії. Натомість МОЗ України на час пандемії вірусу SARS-CoV-2 спростило реєстрацію нових дезінфекційних засобів, що, разом з підвищеним попитом на них, збільшує ймовірність потрапляння на ринок антисептичних засобів з неперевіреною ефективністю.

Метою роботи було визначити рівень протимікробної та протигрибкової дії наявних на ринку України антисептиків для рук та вологих антибактеріальних серветок.

Методи. Було протестовано 36 зразків, з них 19 (52.8%) антибактеріальних вологих серветок та 17 (47.2%) антисептиків для рук, в тому числі 5 (13.9%) гелевих антисептиків та 12 (33.3%) спреєвих антисептиків для рук, таких як:

• вологі серветки з позначкою «антибактеріальні» «Naturelle», «Smile з спиртом», «Smile baby», «Smile з пантенолом», «Smile з подорожником», «Viva Fruts», «Zeffir», «Глянц», «Chicolino», «Green Way», «Lili», «Novax», «Ozon», «Ruta», «Superfresh», «Supero», «Добрий Дотик», «Сніжна Панда», «Siela»;
• спреєві антисептики «Altamed», «Colour intense», «ProEcolek», «Green Way», «Lucky Day», «Manorm», «Wash Your Body», «Антисептична рідина», «Аргенвіт», «Аніоспрей», «Срібна вода», «Цілитель»;
• гелеві антисептики «Vital Charm», «Wash Your Body», «Доктор Біокон», «Aromat», «Manorm».

Протимікробну та протигрибкову дію визначали методом дифузії в агар (метод «колодязів»), використовуючи референс-культури та клінічні ізоляти мікроорганізмів, виділених від пацієнтів з інфекціями пов’язаними з наданням медичної допомоги, такі як: Escherichia coli АТСС 25922; Staphylococcus aureus АТСС 26923 (F-49); Candida albicans АТСС 885/653;  Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 (F-51, Escherichia coli №5; Candida albicans №60; Candida non-albicans №67; Raoultella terrigena №1; Staphylococcus lentus № 19; Brevundimonas vesicularis №111; Citrobacter sedlakii №37; Pseudomonas aeruginosa №13; Enterococcus spp. №161; Aerococcus viridans №26.

Результати. Серед досліджених антисептиків та вологих антибактеріальних серветок 36.1% (n=13) не мали декларованої мінімальної протимікробної активності, в тому числі серед гелевих антисептиків  60.0%  (n=3) та серед спреєвих антисептиків 50.0% (n=6). Тобто, кожен другий спреєвий та гелевий антисептик не може бути використаний з метою неспецифічної профілактики інфекційних хвороб. Щодо вологих антибактеріальних серветок, то 21.0% (n=4) з них проявили недостатню протимікробну дію.

Висновок. Правильне миття рук під протічною водою з милом залишається одним із основних методів неспецифічної профілактики хвороб із повітряним та фекально-оральним механізмами передачі. Враховуючи отримані результати, для додаткової гігієнічної обробки рук краще користуватися антисептиками та протимікробними вологими серветками відомих виробників, придбаними в аптечних мережах, надаючи перевагу спиртовмісним гелевим антисептикам.

УДК: 615.28:611-092.4/.9

Препарат «Lonzabac GA» (діюча речовина кокоспропілендіамінгуанідину ацетат) є базовим компонентом засобів для дезінфекції поверхонь та медичних інструментів. В Україні дезінфекційні засоби підлягають гігієнічній регламентації та державній реєстрації. Враховуючи, що активна діюча речовина препарату «Lonzabac GA» є нелеткою, постало питання виявлення летких сполук, що можуть надходити у повітря під час його застосування, з подальшим встановленням маркерної сполуки, за якою необхідно здійснювати контроль повітряного середовища. Метою даної роботи було дослідити токсикологічні властивості препарату «Lonzabac GA» за різних шляхів надходження до організму теплокровних тварин та науково обґрунтувати його гігієнічний регламент за маркерною леткою сполукою. Для вирішення поставленої мети застосовували санітарно-хімічні, токсикологічні, статистичні методи досліджень. Результати дослідження. За критерієм гострої пероральної токсичності препарат «Lonzabac GA» належить до 3 класу небезпеки. Не володіє шкірно-резорбтивним ефектом. Проявляє подразнювальну дію на шкіру та слизові оболонки. Кумулятивна активність виражена. Не викликає сенсибілізації організму. Під час використання препарату «Lonzabac GA» у складі засобів для дезінфекції відсутні умови для утворення аерозолю, а із препарату у повітря мігрує ізопропіловий спирт. У гострому інгляційному експерименті не досягнуто LС50. В умовах хронічного інгаляційного дослідження у піддослідних тварин не виявлено клінічних ознак інтоксикації, змін біохімічних та гемотологічних показників.
Висновки. Контроль повітряного середовища у процесі виготовлення та застосування препарату «Lonzabac GA» доцільно проводити за концентрацією маркерної сполуки – ізопропіловим спиртом. Ключові слова: препарат «Lonzabac GA», кокоспропілендіамінгуанідину ацетат, токсикологічні дослідження, регламентування.