UDC 61:378:061.22-057.87

This study explores additional opportunities for the formation and improvement of hard skills and soft skills in medical students through their participation in student scientific societies. Given that the specifics of a doctor's work involve performing a range of diagnostic and therapeutic procedures while also requiring communication with patients and medical colleagues to make optimal decisions, the skill set used by physicians in their professional duties can be divided into hard skills—specialized (theoretical and practical) competencies—and soft skills, which include social and communicative abilities.
Today, higher medical educational institutions prioritize the development of strong professional knowledge and skills among their graduates but often do not place enough emphasis on the formation of flexible socio-communicative competencies. Therefore, extracurricular engagement in student scientific societies during university studiesserves as a universal opportunity for improving hard skills and developing soft skills such as communication, creativity,
teamwork, the ability to formulate hypotheses and draw conclusions, active listening, scientific discussion, quick decision-making, risk assessment, and prevention strategies.
The development of hard skills and soft skills is an essential component of the educational process in higher medical institutions. Exploring the opportunities and conditions for developing these skills among medical students, while integrating a broad range of methods into their training, will significantly enhance the competitiveness of future medical professionals and ensure their successful self-realization.

УДК 61:378:615.15:37:61:004

В магістерській роботі опрацьовано сучасний стан фармацевтичної освіти, оглянуто ключові технології ШІ та досвід їхнього впровадження в навчальний процес; проведено анкетні опитування студентів і викладачів (2024–2025 рр.) для визначення потреб, сильних і слабких сторін, можливостей та загроз інтеграції ШІ в освітній процес; розроблено та протестовано персонального помічника на базі ChatGPT для підтримки освітніх завдань для студентів фармацевтичного факультету. Отримані результати можуть бути використані для підвищення ефективності та персоналізації фармацевтичної освіти.

Академічні перетворення в кінці ХХ і на початку ХХІ століть мають більш широке охоплення в силу свого глобального характеру, а також чисельності закладів та кількості людей, що залучені до цього процесу [6; 10; 13]. Другу половину ХХ та початок ХХІ століття можна вважати періодом радикальних трансформацій сфери вищої освіти. Незважаючи на те, що в багатьох країнах відбувались природні та техногенні катастрофи, їхні наслідки не мали такого масштабу, як зміни, спричинені коронавірусною хворобою [10; 15; 16]. За оцінкою ЮНЕСКО, світова система вищої освіти переживає «академічну революцію», що характеризується безпрецедентними за своїми масштабами та різноманітністю іноваціями [2; 3; 6-8; 10; 15]. Можна стверджувати, що зміни, які відбулися в останній час, були настільки ж радикальними, як і перетворення ХІХ століття, коли створювалися «дослідницькі» університети [1; 6; 11]. У форс-мажорних умовах є необхідним створення ефективного механізму забезпечення академічної етики та якості освітньої діяльності, звуження потенційного «поля» корупції та залучення стейкхолдерів до державно-громадського управління сферою вищої освіти [1; 3; 6]. Перші кроки на шляху реалізації цих аксіом є складними, але які вже сьогодні дають позитивні наслідки [6]. Проте якість навчальних матеріалів з позицій доброчесності в умовах дистанційної освіти може бути недостатньою, що потребує нових грунтовних досліджень для виявлення та елімінації недоліків [1-3]. Наслідком ситуації, що склалася, стало зростання загальної цікавості всіх верств населення до дистанційного навчання в період пандемії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, тобто гострої респіраторної хвороби COVID-19 [9; 16], вимушено продовженого на період повномасштабної війни. Дистанційне навчання не вимагає безпосередньої присутності у закладі вищої освіти, тому студенти мають можливість відвідувати онлайн-заняття навіть якщо стан здоров’я не дозволяє робити це особисто. Завдяки такій формі навчання вони можуть отримувати навчальний матеріал у зручний для себе час, а також навчатись у закладі освіти будь-якої країни світу незалежно від місця проживання, що спрощує отримання необхідних знань [10; 16]. 

Питання авторських прав (зокрема при швидкій вимушеній імплементації технологій дистанційної освіти, комплексу STEM як нового напрямку набуття знань та навиків), випадків навмисного відтворення (дублювання) викладачами, докторантами, аспірантами або студентами у науковому [9-11] , навчально-методичному, науково-популярному стилі або в онлайн-блозі чи в коментарях чужого твору, опублікованого на паперовому або офіційно оприлюдненого на електронному носії, повністю або частково, під своїм іменем без адекватного посилання, як протиправне явище, – способи виявлення й ефективність превентивних заходів досліджувалися багатьма вітчизняними і закордонними науковцями, в тому числі програмістами, педагогами і юристами [1-3, 9, 10]. Проте для проведення первинної антиплагіатної експертизи на кафедрах та факультетах не рекомендується користуватися антиплагіатними онлайн інтернет-ресурсами, зокрема російськими (надання інформації про проведені дослідження та їх результати третім, юридично не відповідальним особам або комерційним структурам містять додаткові ризики) [1, 2, 10]. Як відомо, дисертації у відкритому доступі депонуються та зберігаються в Українському інституті науково[1]технічної і економічної інформації, а також на сайтах закладів вищої освіти, спеціалізованих вчених рад, у репозитаріях відкритого та закритого (з обмеженим доступом) типів, що дає можливість, використовуючи відповідне програмне забезпечення (ПЗ), перевіряти фундаментальні наукові роботи на наявність несанкціонованих текстових та графічних запозичень [1, 2, 4, 5]. Системи “StrikePlagiarism”, “Unichek” тощо, ліцензовані та вільнодоступні програми, зокрема “Plagiarism Detector” та інші [1, 3] надають можливість використання ПЗ для перевірки на плагіат не тільки дисертаційних робіт аспірантів та докторантів, але також і дипломних, курсових та інших кваліфікаційних робіт, наукових статей, навчально[1]методичних розробок [2, 3]

Studying the history of the formation and development of the medical education system revealed the peculiarity of its indi-vidual stages, the specifics of the economic level of American society, political situation, social needs and culture of formation in a certain period. At each stage, the task of meeting the educational needs of American society was addressed. The article ana-lyzes the state of research of the investigated problem in domestic and foreign scientific sources. It is generalized that the main attention of scientists is focused on the general issues of formation of the medical education system: its beginning, moderni-zation and reform at different stages of development. The historical and pedagogical aspect of studying the system of doctors’ professional training is one of the most important in the research, as it provides an understanding of the achievements or draw-backs of the past. Modern higher medical education in the United States is a unique phenomenon, largely due to its historical development, full of social and economic challenges, and the ability of American government to respond quickly and effectively to the needs of the time. An important milestone in the development of American medical education was the creation of coor-dinating and monitoring organizations. The National Board of Education was established to coordinate the education system, and the American Medical Association and the Association of American Medical Colleges were established in medical educa-tion. This was the beginning of the introduction of educational standards provided in medical schools. Significant changes in the field of higher medical education in the United States started with the publication of a report by A. Flexner, who proposed to reduce the number of medical schools, complicate requirements for admission to medical schools, involve staff and students in research, strengthen state control in licensing medical schools. These Reformation processes became the point of gradual devel-opment of modern American medical education. In the twentieth century, the accumulation of knowledge and the development of medical science contributed to the differentiation of the medical profession in certain subsections