Академічні перетворення в кінці ХХ і на початку ХХІ століть мають більш широке охоплення в силу свого глобального характеру, а також чисельності закладів та кількості людей, що залучені до цього процесу [6; 10; 13]. Другу половину ХХ та початок ХХІ століття можна вважати періодом радикальних трансформацій сфери вищої освіти. Незважаючи на те, що в багатьох країнах відбувались природні та техногенні катастрофи, їхні наслідки не мали такого масштабу, як зміни, спричинені коронавірусною хворобою [10; 15; 16]. За оцінкою ЮНЕСКО, світова система вищої освіти переживає «академічну революцію», що характеризується безпрецедентними за своїми масштабами та різноманітністю іноваціями [2; 3; 6-8; 10; 15]. Можна стверджувати, що зміни, які відбулися в останній час, були настільки ж радикальними, як і перетворення ХІХ століття, коли створювалися «дослідницькі» університети [1; 6; 11]. У форс-мажорних умовах є необхідним створення ефективного механізму забезпечення академічної етики та якості освітньої діяльності, звуження потенційного «поля» корупції та залучення стейкхолдерів до державно-громадського управління сферою вищої освіти [1; 3; 6]. Перші кроки на шляху реалізації цих аксіом є складними, але які вже сьогодні дають позитивні наслідки [6]. Проте якість навчальних матеріалів з позицій доброчесності в умовах дистанційної освіти може бути недостатньою, що потребує нових грунтовних досліджень для виявлення та елімінації недоліків [1-3]. Наслідком ситуації, що склалася, стало зростання загальної цікавості всіх верств населення до дистанційного навчання в період пандемії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, тобто гострої респіраторної хвороби COVID-19 [9; 16], вимушено продовженого на період повномасштабної війни. Дистанційне навчання не вимагає безпосередньої присутності у закладі вищої освіти, тому студенти мають можливість відвідувати онлайн-заняття навіть якщо стан здоров’я не дозволяє робити це особисто. Завдяки такій формі навчання вони можуть отримувати навчальний матеріал у зручний для себе час, а також навчатись у закладі освіти будь-якої країни світу незалежно від місця проживання, що спрощує отримання необхідних знань [10; 16]. 

Питання авторських прав (зокрема при швидкій вимушеній імплементації технологій дистанційної освіти, комплексу STEM як нового напрямку набуття знань та навиків), випадків навмисного відтворення (дублювання) викладачами, докторантами, аспірантами або студентами у науковому [9-11] , навчально-методичному, науково-популярному стилі або в онлайн-блозі чи в коментарях чужого твору, опублікованого на паперовому або офіційно оприлюдненого на електронному носії, повністю або частково, під своїм іменем без адекватного посилання, як протиправне явище, – способи виявлення й ефективність превентивних заходів досліджувалися багатьма вітчизняними і закордонними науковцями, в тому числі програмістами, педагогами і юристами [1-3, 9, 10]. Проте для проведення первинної антиплагіатної експертизи на кафедрах та факультетах не рекомендується користуватися антиплагіатними онлайн інтернет-ресурсами, зокрема російськими (надання інформації про проведені дослідження та їх результати третім, юридично не відповідальним особам або комерційним структурам містять додаткові ризики) [1, 2, 10]. Як відомо, дисертації у відкритому доступі депонуються та зберігаються в Українському інституті науково[1]технічної і економічної інформації, а також на сайтах закладів вищої освіти, спеціалізованих вчених рад, у репозитаріях відкритого та закритого (з обмеженим доступом) типів, що дає можливість, використовуючи відповідне програмне забезпечення (ПЗ), перевіряти фундаментальні наукові роботи на наявність несанкціонованих текстових та графічних запозичень [1, 2, 4, 5]. Системи “StrikePlagiarism”, “Unichek” тощо, ліцензовані та вільнодоступні програми, зокрема “Plagiarism Detector” та інші [1, 3] надають можливість використання ПЗ для перевірки на плагіат не тільки дисертаційних робіт аспірантів та докторантів, але також і дипломних, курсових та інших кваліфікаційних робіт, наукових статей, навчально[1]методичних розробок [2, 3]

Studying the history of the formation and development of the medical education system revealed the peculiarity of its indi-vidual stages, the specifics of the economic level of American society, political situation, social needs and culture of formation in a certain period. At each stage, the task of meeting the educational needs of American society was addressed. The article ana-lyzes the state of research of the investigated problem in domestic and foreign scientific sources. It is generalized that the main attention of scientists is focused on the general issues of formation of the medical education system: its beginning, moderni-zation and reform at different stages of development. The historical and pedagogical aspect of studying the system of doctors’ professional training is one of the most important in the research, as it provides an understanding of the achievements or draw-backs of the past. Modern higher medical education in the United States is a unique phenomenon, largely due to its historical development, full of social and economic challenges, and the ability of American government to respond quickly and effectively to the needs of the time. An important milestone in the development of American medical education was the creation of coor-dinating and monitoring organizations. The National Board of Education was established to coordinate the education system, and the American Medical Association and the Association of American Medical Colleges were established in medical educa-tion. This was the beginning of the introduction of educational standards provided in medical schools. Significant changes in the field of higher medical education in the United States started with the publication of a report by A. Flexner, who proposed to reduce the number of medical schools, complicate requirements for admission to medical schools, involve staff and students in research, strengthen state control in licensing medical schools. These Reformation processes became the point of gradual devel-opment of modern American medical education. In the twentieth century, the accumulation of knowledge and the development of medical science contributed to the differentiation of the medical profession in certain subsections

УДК 61:378:811.11:614.23

The paper aims at researching the correspondence of academic aims of “English for professional purposes” and the professional requirements of future physicians. It involved application of several methods and approaches directed at collecting, calculating and interpreting received survey results of 407 first-year medical students of Danylo Halytskiy Lviv national medical university. The research results are presented as absolute mean values of positive responses as well as their relative number in percent (%). The difference between groups of categorized indices was considered confident for p0.05. All statistical calculations were performed in the R Studio software. All defined academic aims of English were positively evaluated by the survey ПРОФЕСІЙНА АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ: ВІДПОВІДНІСТЬ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ ТА ПОТРЕБ СТУДЕНТІВ Молодь і ринок № 5 (213), 2023 74 participants: the number of responses “very important” and “important” are significantly higher than “not important” and “completely not important” (p0,05). The academic aims leading among all positively estimated include: 1) development of medical terminology knowledge (401/407; 98,5%); 2) development of patient-physician communication skills (397/407; 97,5%); 3) development of lexical skills and skills of critical thinking (384/407; 94,3%); 4) motivation of students (382/407; 93,9%); 5) development of oral communication skills (379/407; 93,1%). Aforementioned aims are related to the development of English communication competence of medical students, which is the readiness to interact qualitatively and effectively in professional medical setting with professional and non-professionals. However, the academic aims evaluated by students as less important include the development of empathy and written skills comprising the communication and academic competences. This phenomenon requires further study aimed at promoting student reflection of understanding the significance of these skills in their professional career. The development of communicative skills in higher medical education should be competence-based; it should be restricted by the educational and academic goals aimed at realization of the competence-based approach and development of professional competencies in future physicians. Thus, the performed research confirmed the correspondence of academic learning, developmental and tutorial aims of “English for professional purposes” with professional requirements of future physicians. The system of academic goals aids realization of competence-based approach and further development of professional communicative readiness for interaction in medical setting with professionals and non-professionals. Keywords: English for professional purposes; aacademic goals; future physician; medical university.