УДК: 547.917.002.33:001.8

Корабель Іван Михайлович.  Пошук сировинних джерел сквалену і їх комплексне дослідження : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 226, 22 / І. М. Корабль. - Львів, 2026. - 170 с. - Бібліогр.: с. 136 -153 (155 назв).

Розроблена комплексна методика отримання ліпофільних, водних і спиртових екстрактів, з одного зразка сировини плодів щириці хвостатої (Amaranthus caudatus L.) в один технологічний цикл. Розроблена оптимальна схема почерговості екстракцій для найбільш раціонального використання сировини з максимальним виходом найбільш цінних біологічно-активних речовин в один технологічний цикл. Розроблена методика отримання біологічно-активних речовин з надземної частини щириці хвостатої
(Amaranthus caudatus L.), яка залишається після одержання насіння. На основі цих даних отримано патент України на корисну модель №148769, опубл. 15.09.2021, бюл. № 37, 5 с. Додаток Г.
2. Проаналізовано 21 вид грибів на вміст сквалену і інших біологічно-активних речовин, як потенційних сировинних джерел сквалену. Із проаналізованих зразків виділені найбільш перспективні види: Mucidula mucida (Schrad.) Pat., Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill, Fomitopsis betulina (Bull.) B.K. Cui, Tyromyces chioneus (Fr.) P. Karst. та Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm.. Розроблені методики виділення і очищеня сквалену з досліджуваних зразків грибів.
3. Досліджено динаміку змін вмісту сквалену та інших біологічно- активних речовин в плодових тілах залежно від їх стадії зрілості для видів: Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill, Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm. і
Fomitopsis betulina (Bull.) B.K. Cui. Встановлено, що на ранніх стадіях зрілості вміст сквалену найбільший.
4. Для Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm. проведено порівняльний аналіз вмісту біологічно-активних речовин для дикорослих і культивованих форм. Встановлено, що культивовані форми містять суттєво менше сквалену, ніж дикорослі форми.
5. Проведені дослідження на вміст хітину в шроті з плодових тіл грибів, який залишається після попередніх екстракцій в рамках комплексного використання сировини. Розроблені методики виділення і очищення хітину з плодових тіл видів: Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill, Tyromyces chioneus (Fr.) P. Karst., Mucidula mucida (Schrad.) Pat., Lycoperdon perlatum Pers. та Fomitopsis betulina (Bull.) B.K. Cui. Проведено визначення молекулярної маси і ІЧ- спектроскопію отриманого хітину.
6. Проведені дослідження по збільшенню вмісту сквалену в плодових тілах Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm. внаслідок інгібування скваленепоксидази тербінафіном гідрохлоридом. Досліджено вміст біологічно-активних речовин в ліпофільних екстрактах. Встановлено, що таким способом можно отримати в рази більший вихід сквалену на 100 г. сухої сировини ніж з найбільш поширеного рослинного джерела сквалену роду
щириці (Amaranthus).

УДК:615.27:615.322:582.579.2:581.192:581.5

Михайленко Ольга Олександрівна. Фармакогностичне дослідження крокусу посівного та рослин роду Ірис: перспективи комплексного використання та оптимізація вирощування :  дис. ... д-ра фарм. наук. : [спец.] 226, 22 / О. О. Михайленко. - Львів, 2024. - 446 с. - Бібліогр.: с. 389-446 (520 назв).

Дисертаційна робота присвячена комплексному фармакогностичному дослідженню рослинної сировини крокусу посівного та рослин роду Ірис, із забезпеченням досягнення якісних фармакологічно активних рослинних субстанцій з використанням сучасних підходів для забезпечення стабільного складу компонентів у лікарській рослинній сировині шляхом визначення умов та етапів належного вирощування та оцінки впливу факторів навколишнього середовища на вміст речовин-маркерів. Розроблено методики аналізу апокаротиноїдів, фенольних сполук, карбонових кислот, амінокислот та колхіцину у сировині. Методами колонкової та препаративної хроматографії виділено 50 індивідуальних речовин та встановлено їх фізико-
хімічні та спектральні характеристики. Для 24 речовин та 30 рослинних субстанцій проведені фармакологічні дослідження. Розроблено етапи належного вирощування лікарських рослин для одержання якісної сировини
для фармацевтичної галузі. Для поглиблених досліджень рекомендовано 5 рослинних субстанцій з вираженою цитотоксичною та противірусною активністю.