УДК 616.314-002-053.2:616.7]-06

Поширеність ка рієсу зуб ів у світі залишається висо -кою і за даними ВООЗ є глобальною проблемою сучас-ної стоматології. Особливого занепокоєння потребує питання зростання раннього дитячого карієсу у світі, та в Україні, зокрема. У світі поширеність раннього дитячого карієсу коливається в межах – від 22 % до 95 % при інтенсивності від 2,34 зуба до 6,6 зуба; в Україні – від 34 % до 95,7 % при інтенсивності карі-озного ураження від 1,3 зуба до 14,7 зуба. Доведено, що у дітей із хронічними соматичними захворюваннями ураженість зубів карієсом є вищою, тому вивчення механізмів розвитку карієсу тимчасових зубів у дітей з патологією ОРА залишається актуальною. Мета дослідження. Оцінити стан твердих тканин зубів у дітей 5-6 років із порушеннями опорно-рухового апа-рату. Матеріали і методи.Обстежено 345 дітей віком 5-6 років: основна група – 285 осіб із порушеннями ОРАта 60 соматично-здорових дітей (група порівняння).Діти відвідували заклади дошкільної освіти, на базіяких були спеціалізовані групи для дітей з порушеннямиОРА.Характер порушень ОРА оцінювали за витягамиз протоколів діагностичних засідань Львівської місь-кої психолого-медико-педагогічної консультації та зарезультатами огляду дітей лікарем-ортопедом. Середосіб з порушеннями ОРА у 103 (33,05 %) діагностованоплоскостопість, у 88 (30,81 %) – порушення поставита у 94 (36,14 %) – поєднану патологію. Батьки дітейнадали інформовану згоду на участь у проведенні дослі-джень відповідно до етичних принципів та положеньГельсінської Декларації Всесвітньої медичної асоці-ації з біомедичних досліджень (Сеул, 2008 р.). Визна-чали поширеність карієсу у %, інтенсивність карієсутимчасових зубів «кп», Significant Index of Caries (SIC)та оцінювали різницю між індексами SIC та «кп».Результати дослідження опрацьовані статистичноіз використанням критерію Стьюдента. Науковановизна. Виявлено вищу поширеність карієсу тимча-сових зубів у дітей віком 5-6 років з порушеннями ОРА,ніж у соматично-здорових дітей (89,28±1,79 % проти76,67±3,25 %, р˂0,001), при інтенсивності карієсу7,27±0,46 зуба та 5,30±0,24 зуба, відповідно, (р˂0,001).Найнижча поширеність карієсу спостерігаласяу дітей з плоскостопістю (82,64±3,29 %), незна-чно вища – серед дітей з порушенням постави(87,20±4,22 %) та найвища (100 %) – у дітей з поєд-наною патологією. Інтенсивність карієсу тимчасовихзубів була найвищою у дітей при поєднаній патології(7,72±0,35 зуба), дещо нижчою у дітей при порушенніпостави – 6,57±0,42 зуба (р˂0,05) та при плоскосто-пості – 6,39±0,31 зуба (р˂0,05). У дітей з порушен-нями ОРА індекс SIC був вищим, ніж у соматично-здорових дітей (11,45±0,24 зуба проти 9,13±0,54 зуба(р˂0,01)). Різниця між значеннями індексів «кп» таSIC у дітей основної групи склала +57,50 %, а у дітейгрупи порівняння +72,26 %. Як у дітей із патологієюОРА, так і у соматично-здорових дітей найбільшучастку у структурі індексу «кп» склали неліковані карі-озні зуби (81,73±1,02 % та 72,76±3,20 %, відповідно,(р˂0,01). Значно меншу частку у структурі «кп» обохгруп дітей склала частка запломбованих зубів, проте,у дітей соматично-здорових їх кількість достовірнобільша (24,02±2,15 % до 14,41±0,75 %, (р˂0,001).Частка передчасно видалених тимчасових зубів у обох групах дітей була найменшою. Висновки. Встановлено вищу ураженість карієсом тимчасових зубів у дітей з патологiєю ОРА, ніж у соматично-здорових дітей. У структурі «кп» виявлено меншу частку запломбова-них зубів у порівнянні з нелікованими каріозними зубами, як у дітей з патологією ОРА, так і у дітей соматично-здорових, що свідчить про недостатній рівень надання лікувально-профілактичної допомоги дітям. Отже, отримані дані потребують подальшого комплексного дослідження з метою розробки лікувально-профілак-тичного комплексу та покращення надання своєчасної кваліфікованої стоматологічної допомоги дітям.

Ключові слова: діти дошкільного віку, карієс тимча-сових зубів, патологія опорно-рухового апарату, плос-костопість, порушення постави, деформація грудної клітки

УДК 616.314:616.71]-018.4-073.48-08-053.2

Мета дослідження – оцінка показників денситометрії як додаткового методу дослідження у стоматології з метою виявлення змін активності процесів трансформації кісткових структур організму дитини та впровадження отриманих результатів у протокол обстеження пацієнтів дитячого віку.

Методи дослідження. Обстежено 108 дітей (65 хлопчиків та 43 дівчаток) віком 6–13 років м. Львова та Львівської області, які проходили стоматологічне лікування чи консультацію на момент дослідження. Ультразвукова денситометрія п’яткової кістки дітей проводилась за допомогою ультразвукового кісткового денситометра «Achilles» фірми LUNAR Corp. (США), що вимірює швидкість поширення ультразвукової хвилі по кістковій тканині. Після отримання даних денситометрії проведено математичний та статистичний аналіз, а також оцінку кореляції отриманих даних із рентгеноморфометричними показниками індексів нижньої щелепи визначених по ортопантомограмах даної вибірки дітей.

Наукова новизна. Пошук високоінформативних і безпечних методів оцінки стану кісткової тканини залишається актуальним напрямком досліджень у сучасній стоматології. Визначення стану кісткової тканини дитини має важливе значення в діагностиці, профілактиці та лікуванні патологій зубощелепової системи.

Під час складання плану як ортодонтичного, так і хірургічного лікування патологічних змін у кістковій тканині зубощелепної системи враховують такі критерії: вік пацієнта, супутні соматичні захворювання, локалізацію патологічного процесу та стан кісткової тканини.

Висновки. Впровадження методу ультразвукової денситометрії п’яткової кістки як додаткового методу обстеження у дитячій стоматології та ортодонтії є безпечним методом діагностики змін щільності кісткової тканини, а результати, отримані за допомогою цього метода обстеження, сумісні з рекомендаціями ВООЗ. Таким чином, цей метод може широко застосовуватися при обстеженні пацієнтів з ортодонтичною патологією з метою визначення фактору ризику – зниження щільності кісткової тканини.

Ключові слова: діти, денситометрія, мінеральна щільність кісткової тканини, патологія зубощелепної системи.

 


611.314:(611.716+611.71)]-071.3

Ісакова Ольга Олексіївна

Особливості формування постійних зубів у дітей з визначенням їх зубного віку залежно від структурно-функціонального стану кісткової тканини щелеп і скелету : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 221, 22 / О. О. Ісакова. - Львів, 2023. - 160 с. - Бібліогр.: с. 133-151 (176 назв). 

ВИСНОВКИ

     У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання підвищення ефективності діагностики та лікування патологій зубощелепної системи дітей в період змінного прикусу шляхом обгрунтування застосування індивідуального підходу з обов’язковим визначенням зубного віку як маркера біологічної зрілості дитячого організму, а також визначення структурних змін у кістковій тканині; модифіковано формулу лінійної регресії Cameriere для українського дитячого населення на прикладі вибірки дітей міста Львова та Львівської області віком 6-13 років; визначено та досліджено варіабельність рентгеноморфометричних індексів нижньої щелепи в період активної зміни зубів у дітей, а також зміни мінеральної щільності кісткової тканини дітей у визначений віковий період окремо для кожної статі.

         На основі проведених досліджень та їх оцінки зроблено ряд висновків:

  1. Визначено роль та значення біологічного віку дитини у процесі діагностики та лікування патології зубощелепної системи дітей у віці 6-13 років. В результаті проведеного дослідження визначено, що зубний вік слугує маркером біологіної зрілості дитячого організму і не у всіх дітей його значення відповідає календарному віку дитини.

         За модифікованим методом  Cameriere  для більшості дітей (> 90%) зубний вік статистично не відрізнявся від хронологічного і між ними спостерігається сильний прямий кореляційний зв'язок як у загальній групі

(r = 0,961; p<0,0001), так і серед досліджуваних хлопців (r = 0,967; p<0,0001), та дівчат (r = 0,965; p<0,0001), що свідчить про можливість застосування методики  Cameriere для визначення зубного віку і в дитячій стоматології, і в судово-медичній практиці, а також у інших галузях медицини.

         Проте, необхідно зазначити, що , практично, у кожній віковій групі дітей , як хлопців, так і дівчат, виділялись окремі індивідууми, які не вписувались в загальностатистичні дані і виходили за їх межі. У загальному підсумку розбіжність в межах 1,5 року між календарним і зубним віком виявлена у 9,3% дітей. Такі діти і становлять найбільший ризик у рамках дослідження як особи, що потребують індивідуального підходу в процесі діагностики та лікування, зважаючи на відмінність їх зубного віку від хронологічного і, відповідно, відставанні чи випередженні розвитку організму.

  1. Аналіз отриманих результатів з обчислення зубного віку за методом Cameriere на основі модифікованої нами формули лінійної регресії засвідчив необхідність застосування цього методу у діагностиці та лікуванні дітей із зубощелепними патологіями у період змінного прикусу. Наявність розбіжностей між зубним і календарним віком у частини дітей аргументує потребу індивідуального підходу у плануванні оптимального часу лікування патологій у таких дітей.
  2. На основі отриманих даних зміни структурних елементів кісткової тканини нижньої щелепи виявлено періоди активних трансформацій і розвитку кісткової тканини у дітей в період змінного прикусу. Встановлено, що періодом збільшення усіх індексних рентгеноморфометричних показників є вік 9-10 років як для хлопців, так і для дівчат. У цьому віці відбувається активне прорізування багатокореневих зубів, за винятком перших молярів, які прорізуються у віці 6-7 років. Відповідно до отриманих результатів визначено, що оцінка рентгеноморфометричних індексних показників за допомогою ортопантомограм у дітей в період змінного прикусу є важливим діагностичним критерієм, який виявляє активні морфометричні зміни у структурах кісткової тканини щелепно-лицевої ділянки, а також помічним діагностичним критерієм при плануванні термінів стоматологічного  втручання.
  3. Проведене дослідження мінеральної щільності кісткової тканини п'яткової кістки методом ультразвукової денситометрії підтвердило важливість ретельного обстеження пацієнтів дитячого віку з патологією зубощелепної системи у період змінного прикусу із застосуванням малоінвазивних і безпечних методик для виявлення структурних аберацій у кістковій тканині дитини під час діагностики та планування лікування.
  4. Комплекс проведених додаткових обстежень дитини, а саме визначення зубного віку за допомогою модифікованої формули лінійної регресії Cameriere як маркера біологічної зрілості організму, заміри ренгеноморфометричних показників індексів нижньої щелепи на основі ортопантомограми та ультразвукова денситометрія кісткової тканини дозволяє прицільно і всебічно дослідити індивідуальні особливості розвитку дитини та вірно оцінити відхилення від норми. Даний комплекс додаткових обстежень допоможе підібрати оптимальний час і план лікування опираючись на дані індивідуального розвитку організму дитини, а не загальноприйняті середньо-статистичні норми в медицині.