|
Інформаційна підтримка наукового та освітнього процесів стала одним із найголовніших завдань у роботі Бібліотеки ЛНМУ імені Данила Галицького під час пандемії COVID-19. Активізація дистанційного навчання студентів суттєво змінила функції бібліотеки, яка у своїй діяльності безпосередньо долучається до виконання освітніх завдань університету, допомагає користувачам адаптуватися в інформаційному просторі та забезпечує широкий доступ до наукової інформації та інформаційних ресурсів. Бібліотека продовжує виконувати свої основні функції, поєднуючи їх з новими викликами, що диктують події та час. Попри всі складнощі сьогодення, бібліотечний фонд поповнюється вітчизняними та іноземними виданнями : науковою, науково-популярною літературою, офіційними виданнями, документами на традиційних та електронних носіях інформації. Формування бібліотечного фонду базується на моніторингу навчальних планів, програм та тематики наукових досліджень університету, постійно здійснюється аналіз книгозабезпеченості навчальних дисциплін, що дозволяє комплектувати фонд новими документами у відповідності до ліцензійних норм та вимог. У період карантину студенти завжди мали можливість отримувати та повертати навчальні комплекти літератури. |
У 2022 році виповнилося 100 років від дня народження Богдана-Євгена Надраги (1922-2018): лікаря, активного члена НТШ та УЛТ, одного з промоторів відновлення традицій галицької медицини.
Мета статті – показати постать Богдана - Євгена Надраги в контексті історії медицини, наукових і професійних інтересів, читацьких преференцій, власної пам’яті та колективної пам’яті про нього як лікаря.
Він народився 24 березня 1922 року у Львові в сім’ї адвоката Олександра Надраги та однієї з перших галицьких українських лікарок Теодозії Туни - Надраги. Батько передав синові загострене відчуття моральної й правової справедливості, натомість мама – зацікавлення медициною. Наближенню до медицини й біології сприяло також
навчання у філії Львівської академічної гімназії в умовах міжвоєнної Польщі. Після закінчення гімназії Б. Надрага вступив до Львівського державного медичного інституту, з 1941 до 1944 року навчався на фахових курсах, які організувала німецька окупаційна влада, однак у 1945 році все ж закінчив Львівський медінститут. Вступив до аспірантури на кафедру нормальної фізіології, але у жовтні 1947 року був депортований разом з
родиною в м. Анжеро - Судженськ Кемеровської області. Там працював разом з мамою спочатку робітником у радгоспі, а потім як дільничний педіатр. Лише у 1959 році зміг повернутися в Галичину, працював лікарем, головним лікарем (1966 - 1983) у Самбірській міській дитячій лікарні. У 1993 році зміг повернутися до рідного Львова, де працював у методичному кабінеті Львівської обласної дитячої клінічної лікарні (1993 - 2012).
Протягом 1993 - 1995 років також виконував обов’язки директора Народної лічниці ім. Митрополита А. Шептицького, став членом управи відновленого УЛТ, включився в роботу медичної комісії НТШ, був автором і редактором багатьох видань цих товариств.
Як голова Суду лікарської честі УЛТ став одним з авторитених учасників етичних дискусій у лікарському середовищі 1990-2000 років, цікавився історією львівської медицини, промував імідж Львова й Галичини. Шанований усіма як взірець лікаря й патріота, відійшов у вічність 28 вересня 2018 року, у віці майже 97 років. Діяльність Богдана-Євгена Надраги – частина історії Львова й Галичини, галицької медицини, зокрема педіатрії, якій він присвятив усе своє свідоме життя.
Ключові слова: Богдан-Євген Надрага, педіатрія, медична етика, Українське лікарське товариство, Галицька медицина, Лічниця ім. Митрополита Андрея Шептицького, НТШ.
The year 2022 marks the 100th anniversary of Bohdan Yevhen Nadragа’s birth (1922–2018): A medical doctor, an active member of the SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY (SSS) and the UKRAINIAN MEDICAL ASSOCIATION (UMA), and one of the promoters of the restoration of the traditions of Galician medicine.
The purpose of the article is to show the figure of Bohdan Yevhen Nadragа in the context of the history of medicine, scientific and professional interests, and reader preferences based on his own memories and the collective memory of him as a doctor.
Bohdan-Yevhen Nadragа was born on March 24, 1922, in Lviv, in the family of lawyer Oleksandr Nadragа and one of the first Galician Ukrainian doctors, Theodosia Tuna-Nadragа. The father passed on a keen sense of moral and legal justice to his son, while the mother–an interest in medicine. His love of medicine and biology was facilitated by his matriculation at the Lviv Academic Gymnasium in the conditions of interwar Poland. After graduating from the gymnasium, B. Nadragа entered Lviv State Medical Institute, where he studied specialized medical courses organized by the German occupation authorities from 1941 to 1944 and graduated in 1945. Here, he entered postgraduate studies at the Department of Normal Physiology, but in October 1947, he was deported to Anzhero-Sudzhensk, Kemerovo Region (Siberia) with his family. There, he worked with his mother, first as a state farm worker and then as a district pediatrician. Only in 1959 was he able to return to Galicia, where he worked as a doctor and was the chief doctor (1966–1983) at Sambir City Children’s Hospital. In 1993, he returned to his native Lviv, where he began working in the methodological office of Lviv Regional Children’s Clinical Hospital (1993 - 2012). During 1993 – 1995, he served as the director of the Hospital named after Metropolitan Andrey Sheptytskyi (“Narodna Lichnytsia”), became a member of the board of the restored UMA, joined the work of the medical commission of the Shevchenko Scientific Society, and was the author and editor of many publications of these societies. As the head of the Council of Medical Ethics at UMA, he became one of the authoritative participants in ethical discussions in the medical environment in 1990 – 2000; he was interested in the history of Lviv medicine and promoted the image of Lviv and Galicia. Respected by everyone as a model doctor and patriot, he passed away on September 28, 2018, at the age of almost 97. The activities of Bohdan Yevhen Nadragа are part of the history of Lviv and Galicia and Galician medicine, in particular pediatrics, to which he devoted his entire professional life.
Keywords: Bohdan-Yevhen Nadragа, pediatrics, medical ethics, Ukrainian Medical Society (UMA), Galician Medicine, Lichnytsia (Hospital) named after Metropolitan Andrey Sheptytskyi, Shevchenko Scientific Society.
УДК 61(092):329.7-055.2(477.83/86)
Анотація: Мета статті — на прикладі біографії української галицької лікарки Т. Туни-Надраги продемонструвати й розкрити можливості розвитку української медичної біографіки й проcопографії як складників історичної біографістики, а також подати проблему крізь призму гендерних досліджень, показати роль жінки в медичному середовищі Галичини та Центрально-Східної Європи. Методи дослідження. У статті використано методологію історичної біографістики, методи аналізу й синтезу, а також ген-дерний підхід. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше на новому джерельному матеріалі висвітлено життєвий шлях української лікарки з Галичини крізь призму історичного досвіду регіону та України ХХ ст. Висновки. Біографія Теодозії Туни-Надраги показує складність гендерного прориву в медичній сфері Галичини, Австро-Угорщини кінця ХІХ — початку ХХ ст. Вона також демонструє, як галицькі жінки намагалися здобувати нові й нові рівні освіти, як опановували нові професійні ніші, окреслює ситуацію жінки в контексті лікарського середовища, визнання її суб’єктності і в медицині. Біограма Т. Туни-Надраги також ілюструє повсякденне життя галицького жіноцтва і водночас випробування, які чекали на лікарку в контексті екстремального досвіду Західної України під час Першої світової війни, польсько-української війни 1918–1919 рр., Другої світової війни, перших повоєнних років та депортації. Аналіз життєпису Т. Туни-Надраги засвідчує потребу вивчення й розвитку медичної біографіки, що має значну дослідницьку перспективу як галузь українських історико-біографічних студій.
Ключові слова: Теодозія Туна-Надрага, педіатрія, Українське Лікарське Товариство, Галичина, Львів, медицина, «Порадня матерів», шпиталь імені Шептицького, жінка, біографістика, історія.
УДК: 339.726.3:327.7:070.484(410)
У пропонованій статті представлено аналіз публікацій щодо надання військової допомоги Україні міжнародними партнерами та союзниками впродовж першого півріччя російсько-української війни. Обґрунтовується теза про те, що з початку широкомасштабного вторгнення країни- партнери долучилися до надання всебічної посильної допомоги, зокрема, військової. Метою статті є привернення уваги дослідників до фактологічного матеріалу, який міститься в публікаціях зарубіжної преси та засвідчує інтерес громадськості й світового співтовариства до російсько-української війни. Увагу приділено факту поетапності, послідовності та узгодженості в процесі підготовки до надання цієї допомоги. Аналізуючи публікації, автори роблять висновок про надання Україні окремих видів летальної зброї з початку агресивного вторгнення. Однак деякі країни ще певний час зосереджувалися лише на наданні гуманітарної допомоги. Звернено увагу на те, як у ході надання допомоги змінювалися погляди лідерів світових держав щодо багаторічної політики заборони реекспорту зброї в зони конфлікту. Увага дослідників не оминула й діяльності міжнародних організацій. Важливим фактом є намір світових держав співпрацювати з приватними виробниками озброєння для допомоги Україні в задоволені її
військових потреб та платити за такі поставки. Акцентовано увагу на зустрічах союзників у Рамштайні та результатах щодо пошуку шляхів озброєння Києва в протистоянні російському наступу. Важливою віхою став Закон про ленд-ліз для захисту демократії в Україні, підписаний Дж. Байденом 10 травня 2022 р. Невід’ємним компонентом підтримки є навчання українських воїнів за кордоном. Зазначено, що, з огляду на велику кількість поставок, значну увагу приділяли механізму контролю за використанням наданої зброї. Робиться висновок, що, спираючись на публікації британської газети «Ґа́рдіан», можна детально проаналізувати процес ухвалення рішень щодо надання військової допомоги Україні, його змістовне наповнення та безпосередню реалізацію.
Ключові слова: російсько-українсько війна, широкомасштабне вторгнення, військова допомога, зарубіжна преса, гуманітарна допомога, озброєння, ленд-ліз, навчання українських воїнів, газета «Ґа́рдіан», історія України
УДК 016:617.7(092)
Михайло Кос – військовий лікар, науковець, громадський діяч (до 155-річчя від дня народження) : матеріали до біобібліографії / уклад.: М. Надрага, Л. Метельська, В. Семенів, О. Турчак ; наук. ред. А. Зіменковський ; наук. рец. І. Соляр; Львів. нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького, Наук. б-ка. – Львів, 2018. – 300 с.
Видання присвячене 155-річчю від дня народження військового лікаря, офтальмолога, вченого, громадського діяча, члена Наукового товариства імені Шевченка – Михайла Коса. У книзі вперше зібрано і структуровано
біографічні відомості та матеріали про громадсько-політичну та професійну діяльність українського лікаря першої половини ХХ століття. У бібліографічній частині видання вміщено описи як друкованих, так і
рукописних матеріалів (щоденників, особистих нотаток, листів та ін.). У додатках подано праці М. Коса, які були надруковані в часописах і збірниках Львова, Перемишля, Києва, Відня початку ХХ століття.
Для наукових працівників, істориків, джерелознавців, краєзнавців, бібліографів, студентів та всіх, хто цікавиться історією України загалом та медицини зокрема.