Aim. Study of the synthesis, analysis of ADME - Tox parameters and anti-cancer activity of a series of N-(5-R-benzylthiazole-2-yl)-2-morpholin-4-yl-2-thioxoacetamides.
Methods. Organic synthesis, 1H NMR spectroscopy, analytical method, in silico ADME-Tox analysis and in vitro cytotoxicity assay.
Results. The series of new N-(5-R-benzylthiazole-2-yl)-2-morpholin-4-yl-2-thioxoacetamides was synthesized according to a convenient synthetic method. Their structures were confirmed by 1H NMR spectroscopy and microanalyses. Using the internet resources of SwissADME and pkCSM-pharmacokinetics, the ADME - Tox profiles of the synthesized compounds were calculated. It was determined that the substances were within the optimal limits of  bioavailability. All compounds meet the criteria of drug similarity according to the rules of Lipinski, Weber, Egan and Mugge. It is also determined that low toxicity is predicted for these substances. The synthesized compounds were tested in vitro for their antitumor activity according to the Developmental Therapeutic Program of the National Cancer Institute (NCI) (www.dtp.nci.nih.gov) against 60 cancer lines in the concentration of 10 μM. Human tumor
cell lines from nine different cancer types were used: leukemia, melanoma, lung, colon, CNS, ovarian, kidney, prostate an d breast cancer. Screening results showed that, in most cases, these compounds are of low activity. An exception is the renal cancer line UO-31, which was moderately sensitive to all synthesized compounds.
Conclusions. A series of 2-aminothiazole hybrids containing morpholine moiety was synthesized and studied in silico ADME-Tox profiles. The ADME-Tox profiles indicated good oral bioavailability and low toxicity. Synthesized compounds were tested in vitro for their anti-cancer activity. They showed moderate antiproliferative activity.

УДК 616.34-008.6:(616.89-008.44+616.12-008.318)]-079.43-053.2

Мета роботи – вивчення особливостей параметрів варіабельності ритму серця й особистісної тривожності, а також їх вза-ємозв’язку залежно від функціонального поліморфізму val158met гена катехол-О-метилтрансферази в дітей із синдромом подразненого кишківника.

Матеріали та методи. Обстежили 26 дітей віком 6–12 років із синдром подразненого кишківника, що діагностований відповідно до Римських критеріїв ІV. Попередньо всім пацієнтам здійснили молекулярно-генетичне дослідження одно-нуклетидного поліморфізму val158met гена катехол-О-метилтрансферази методом полімеразної ланцюгової реакції з наступним аналізом поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів. Варіабельність ритму серця оцінили за допомогою кардіоінтервалографії (Нейрософт), короткі 5-хвилинні записи у фоновій пробі. Для визначення рівня особистісної тривож-ності використали опитувальник CMAS (Children’s Manifest Anxiety Scale). Для статистичного аналізу застосували Microsoft Excel 2016 та GraphPad Prism 5.

Результати. Залежно від функціонального поліморфізму гена катехол-О-метилтрансферази обстежених поділили на 3 групи: генотип 472 GA (Val/Met) COMT – 8 осіб; генотип 472 AA (Met/Met) – 10 дітей; генотип 472 GG (Val/Val) – 8 випадків. Часові та спектральні параметри варіабельності ритму серця (ВРС) суттєво відрізнялись у кожній із груп. Найвищий рівень тривожності та найбільший відсоток LF-коливань (переважно симпатична активність) у структурі ВРС визначили в пацієнтів із генотипом Met/Met. Діти з генотипом Val/Val мали істотно нижчий рівень тривожності та порушення автономного балансу з домінуванням HF-коливань (парасимпатична активність). Прямі кореляційні зв’язки середньої сили між тривожністю та параметрами варіабельності ритму серця виявили в групах Val/Val і Val/Met, а в пацієнтів із генотипом Met/Met таких взаємозв’язків не було.

Висновки. Аналіз впливу функціонального поліморфізму val158met гена катехол-О-метилтрансферази на рівень особистіс-ної тривожності та параметри варіабельності ритму серця показав низку особливостей, що важливі для кращого розуміння порушень цереброінтестинальної взаємодії та стресостійкості в дітей із синдромом подразненого кишківника. Ці відомості можна використати для удосконалення чинних схем лікування шляхом доповнення їх різними засобами активаційної терапії, психотерапією, психофармакотерапією.

Ключові слова: ген СОМТ, особистісна тривожність, варіабельність ритму серця, синдром подразненого кишківника, діти.