Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції становлять найбільшу частку в структурі інфекційної захворюваності. Щотижневий моніторинг забезпечує проведення своєчасного аналізу із вжиттям належних профілактичних та протиепідемічних заходів. Епіднагляд поділяється на дозорний та рутинний. У Львівській області в дозорному епіднагляді залучені КНП ЛОР «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» та 2 міська комунальна поліклініка міста Львова. За результатами епіднагляду встановлено, що з 29 вересня 2025 до 17 травня 2026 року) на ГРВІ перехворіли 323 207 осіб (13,2% від населення області), з них 151 269 (46,8%) дітей. За звітний період на стаціонарному лікуванні з приводу грипу та ГРВІ перебувало 5 235 пацієнтів, з них 2 402 дітей (45,9%). Серед усіх осіб, що перебували на стаціонарному лікуванні з приводу грипу та ГРВІ частка пацієнтів із COVID-19 становила 5,1%. З початку поточного епідемічного сезону зареєстровано 21 летальний випадок від грипу типу А, 2 летальних випадки серед пацієнтів із позитивним результатом тесту на COVID-19, 1 летальний випадок від аденовірусу, 1 від РС-вірусу та 1 від метапневмовірусу. З початку епідемічного сезону 2025 – 2026 проти грипу вакциновано 11 030 осіб, з них 4 205 (38,1%) – з груп медичного та епідемічного ризику.
УДК. 61: 378.4 ] : 001.89 : 004 : (378+17)
Анотація.
Серед сучасних методів боротьби з плагіатом важливу роль відіграє застосування спеціальних програмних засобів для виявлення текстових подібностей. Ці програми постійно покращуються для забезпечення точності та зручності антиплагіатної експертизи. Використовуючи складні алгоритми, вони розділяють текст на частини, вивчають їхній зміст та визначають авторство фрагментів шляхом порівняння з наявними онлайн-джерелами. На сьогодні широко використовуються ліцензовані програми, такі як Unichek, StrikePlagiarismі PlagiarismDetectorPro, а також Anti-Plagiarism_(UA)_v-16.644. Їх основна функція –наочне представлення текстових збігів за допомогою кольорового виділення, яке застосовується, коли рівень подібності перевищує 5% від текстового фрагмента. Метою статті було охарактеризувати та оптимізу-вати впровадження принципів академічної доброчесності у комплексі підготовки аспірантів галузі знань: І. охорона здоров’я та соціальне забезпечення, кваліфікація: доктор філософії (PhD) з аспектів академічної доброчесності та з позицій протидії плагіату згідно з міжнародними й українськими рекоменда-ціями. Опановуючи методологію наукових досліджень, аспіранти повинні вивчити принципи академічної чесності, способи збору та аналізу інформації, навчитися визначати наукову проблему на основі дослідницької ідеї, формулювати мету та завдання дослідження, а також порівнювати отримані результати з наявними даними в літературі. Дисципліна "Академічна доброчес-ність, етика та інформаційне забезпечення наукових досліджень" спрямована на розвиток аналітичних навичок, необхідних для планування та проведення дисертаційного дослідження, а також для ефективної комунікації в науковому середовищі. Уніфікація процедур контролю якості наукових проектів і публіка-цій в контексті академічної доброчесності, включаючи первинну перевірку на плагіат для визначення унікальності тексту та рецензування в ДНП ЛНМУ, передбачає використання ліцензійного програмного забезпечення, такого як "Unichek", "StrikePlagiarism", "PlagiarismDetectorPRO", "Anti-Plagiarism", "Viper", "AntiPlagiarism.NET" (для порівняльного аналізу в університетському репозитарії), а також безкоштовних програм "AdvegoPlagiatus" і "ЕТХТ Антиплагіат". Це підходить для швидкої додаткової перевірки великої кількості наукових текстів невеликого обсягу з можливістю використання інших онлайн-інструментів. Технічна експертиза великих наукових робіт, зокрема дисертацій, виконується за допомогою програм "Unichek", "PlagiarismDetectorPRO" та "Viper". Крім того, проводиться перехресна (по розділах) первинна технічна перевірка розділів дисертацій та авторефератів за допомогою "PlagiarismDetectorPRO" та "AdvegoPlagiatus". Загальнодоступна програма "AdvegoPlagiatus" (версії 1.3.1.7, 1.3.3.1, 1.3.3.2) є основним інструментом для самостійної перевірки статей та тез конференцій у структурних підрозділах на наявність текстових збігів з відкритими джерелами. Усі заходи щодо впровадження етичних принципів та боротьби з плагіатом регулюються відповідними положеннями та наказами. Положення, термін дії яких закінчується, за наявності змін та доповнень, проходять громадське обговорення перед повторним затверд-женням. Для перевірки використовується різноманітне програмне забезпечення для виявлення плагіату, яке обирається з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України, обсягу матеріалу, економічності та швидкості перевірки. Зокрема, діє особистий кабінет у системі UNICHEK, створений відповідно до Меморандуму між компанією «Антиплагіат» та МОН України від 2018 року. UNICHEKвходить до переліку кращих систем для перевірки на плагіат 2020 року. Крім того, для перевірки дисертацій використовується система «StrikePlagiarism», «PlagiarismDetectorPRO», «Anti-Plagiarism_(UA)_v-16.644». У разі виявлення академічного плагіату автор має можливість самостійно або за допомогою працівників бібліотеки видалити відповідну роботу з інституційного репозитарію. Це не повинно призводити до утисків або зловживання службовим становищем щодо науковця з боку наукової спільноти. Об'єктивність висновків експертизи на плагіат забезпечується керівником відповідного структурного підрозділу. Важливо своєчасно виявляти та вирішувати питання дотримання академічної доброчесності між учасниками науковогота освітнього процесу, врегульовувати розбіжності наукових і навчальних інтересів, розробляти та реалізовувати плани заходів з популяризації академічної чесності серед здобувачів вищої освіти, а також залучати зацікавлені сторони освітньо-наукової діяльності Університету до питань протидії академічному плагіату та іншим порушенням в освітньо-науковому процесі.
УДК 617.713-002-022.7-092-06:616.379-008.65]:355.01(477)
Актуальність. Бактеріальний кератит (БК) залишається однією з провідних причин інфекційної втрати зору. Наявність цукрового діабету (ЦД) 2-го типу суттєво підвищує ризик розвитку БК і тяжкість його перебігу через гіперглікемію, порушення іннервації рогівки та зниження місцевого імунітету. В умовах воєнного стану в Україні обмежений доступ до офтальмологічної допомоги посилює проблему своєчасного лікування таких пацієнтів.
Мета дослідження: провести порівняльний аналіз етіологічних чинників і частоти ускладнень бактеріального кератиту у пацієнтів із ЦД 2-го типу та без нього в умовах воєнного стану в Україні.
Матеріали та методи. Обстежено 110 пацієнтів (110 очей) з бактеріальним кератитом, розподілених на дві групи: 1-ша група — 57 пацієнтів із ЦД 2-го типу, 2-га група — 53 пацієнти без ЦД. Усім проведено стандартні офтальмологічні дослідження та мікробіологічну діагностику. Статистичну обробку здійснювали у програмах Microsoft Excel 2019 та SPSS 26 із застосуванням χ²-критерію Пірсона, точного критерію Фішера при рівні значущості p < 0,05.
Результати. У пацієнтів без ЦД значно частіше виявлявся блефарит — 37,74 проти 8,77 % при ЦД 2-го типу (p < 0,001), тоді як порушення режиму носіння контактних лінз переважало серед хворих на діабет — 28,07 проти 20,75 % (p < 0,05). Частота травматичних (22,8 vs 22,6 %) і хімічних пошкоджень (10,5 vs 13,2 %) не відрізнялася (p > 0,05). Найчастішим ускладненням у пацієнтів без ЦД було помутніння рогівки — 37,74 %, тоді як при ЦД 2-го типу — 17,54 % (p < 0,05). Водночас у хворих на ЦД 2-го типу частіше спостерігались тяжчі ускладнення — виразка (5,26 %), передній увеїт (8,77 %), вторинна глаукома (7,02 %) та перфорація (1,75 %), проте ці відмінності не досягали статистичної значущості (p > 0,05).
Висновки.У пацієнтів із ЦД 2-го типу бактеріальний кератит характеризується більш тяжким клінічним перебігом і схильністю до ускладнень, тоді як серед хворих без діабету переважають поверхневі форми з помутнінням рогівки. Отримані результати підкреслюють необхідність ранньої діагностики та індивідуалізованого підходу до лікування БК у пацієнтів із ЦД 2-го типу.
УДК: 378 : [001. 81 : 004. 9] : 658
У роботі представлено виклики, ризики, можливості та стратегічні принципи щодо переходу закладів вищої освіти до застосування цифрової інформаційної системи обліку наукових здобутків. Представлено платформу SCORE, що переводить процес обліку наукових результатів у керовану, прогнозовану та контрольовану площину функціонування. Агреговані показники збираються на єдиній, нормалізованій та стабільній системі даних із гарантованою цілісністю зв’язків між сутностями, що виключає розбіжності між різними звітами, забезпечує коректність підсумкових сум та дозволяє в будь-який момент відтворити логіку формування будь-якого показника з деталізацією до рівня окремих записів первинних джерел. Аналітичні інструменти надають дані, повністю підготовлені для включення в офіційну звітність. Платформа підтримує гнучкий експорт зведених даних у необхідних форматах і забезпечує інтеграцію з іншими внутрішніми системами університету через відкриту документацію REST API, створюючи єдиний інформаційний простір.
УДК: 619:616.43
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і метаболічний синдром (МС) часто є комор-бідними захворюваннями і мають спільні нейробіологічні та клінічні ознаки. Зокрема, результати мета-аналізів свідчать про більшу поширеність МС у пацієнтів з ПТСР порівняно із загальною популяцією. Водночас ПТСР також є відомим фактором ризику МС. Цей збіг можна частково пояснити залученням спільних патогенетичних механізмів, характерних для обох станів. Недостатнє споживання та дефіцит окремих біофакторів, зокрема мікроелементів (вітамінів і основних мінералів), пов’язують із підвищеним ризиком МС, цукрового діабету 2-го типу, серцево-судинних захворювань, а дотримання їх фізіологічного вмісту в організмі знижує цей ризик. Харчові добавки з певними біофакторами можуть бути корисни-ми, як доповнення до традиційної терапії, для профілактики та лікування ПТСР і часто коморбідного МС, оскільки ПТСР і МС часто пов’язані із системним дефіцитом низки біофакторів. Цей огляд має на меті обговорити роль окремих біофакторів, зокрема α-ліпоєвої кислоти, вітаміну В1/бенфотіаміну, L-карнітину і ацетил-L-карнітину, ω-3 поліненасичених жирних кислот, кверцетину, магнію, вітамінів D і Е, поліфенолів, у профілактиці/лікуванні коморбідної патології ПТСР і МС, а також проаналізувати нові тенденції та напрямки майбутніх досліджень. Пошук проводився в Scopus, Science Direct (від Elsevier) і PubMed, включно з базами даних Medline. Використані ключові слова «посттравматичний стресовий розлад», «метаболічний синдром», «біофактори». Для виявлення результатів дослідження, які не вдалося знайти під час онлайн-пошуку, використовувався ручний пошук бібліографії публікацій.