УДК 616.37-004.056+616.248/-036-08-053.2

Екзокринна недостатність підшлункової залози (ЕНПЗ) є поширеним клінічним синдромом у дітей та дорослих, який супроводжується мальабсорбцією, нутритивними дефіцитами та зниженням якості життя. Мета – провести огляд сучасних підходів до діагностики та замісної ферментної терапії при ЕНПЗ. Основними етіологічними чинниками в дітей є муковісцидоз, хронічний панкреатит, вроджені генетичні синдроми, целіакія, а також післяопераційні стани. Своєчасна діагностика ЕНПЗ базується на клінічному аналізі, лабораторному обстеженні (зокрема, рівні фекальної еластази-1) та оцінці нутритивного статусу. Замісна ферментна терапія (ЗФТ) є ключовим компонентом лікування ЕНПЗ. Її ефективність залежить від правильного дозування, часу прийому ферментів, а також супутньої дієтичної підтримки. При збереженні клінічних проявів на фоні терапії необхідно оцінити дозу, режим застосування препарату та наявність супутніх захворювань травного тракту. Узагальнено сучасні європейські та північноамериканські рекомендації щодо ЗФТ у дітей, подано практичні орієнтири для клініцистів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Exocrine pancreatic insufficiency (EPI) is a common clinical condition in both children and adults, characterized by malabsorption, nutritional deficiencies, and reduced quality of life. The aim – to review modern approaches to diagnosis and enzyme replacement therapy for EPI. In pediatric practice, the leading causes of EPI include cystic fibrosis, chronic pancreatitis, congenital genetic syndromes, celiac disease, and postoperative conditions involving the gastrointestinal tract. Early diagnosis is based on clinical symptoms, laboratory markers (particularly fecal elastase-1), and comprehensive nutritional assessment. Pancreatic enzyme replacement therapy (PERT) remains the cornerstone of EPI management. Its effectiveness depends on individualized dosing, timing of enzyme intake, and appropriate dietary support. In cases of persistent symptoms despite PERT, it is essential to evaluate dosage adequacy, administration regimen, and the presence of comorbid gastrointestinal disorders. This article summarizes current European and North American guidelines on PERT use in children, offering practical recommendations for clinicians. No conflict of interest was declared by the authoExocrine pancreatic insufficiency (EPI) is a common clinical condition in both children and adults, characterized by malabsorption, nutritional deficiencies, and reduced quality of life. The aim – to review modern approaches to diagnosis and enzyme replacement therapy for EPI. In pediatric practice, the leading causes of EPI include cystic fibrosis, chronic pancreatitis, congenital genetic syndromes, celiac disease, and postoperative conditions involving the gastrointestinal tract. Early diagnosis is based on clinical symptoms, laboratory markers (particularly fecal elastase-1), and comprehensive nutritional assessment. Pancreatic enzyme replacement therapy (PERT) remains the cornerstone of EPI management. Its effectiveness depends on individualized dosing, timing of enzyme intake, and appropriate dietary support. In cases of persistent symptoms despite PERT, it is essential to evaluate dosage adequacy, administration regimen, and the presence of comorbid gastrointestinal disorders. This article summarizes current European and North American guidelines on PERT use in children, offering practical recommendations for clinicians. No conflict of interest was declared by the authors

616.391-008.64:546.41]-036-053.51-08

Титуса А. В. Субклінічний дефіцит кальцію у дітей раннього шкільного віку: шляхи формування та корекції : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 228, 22 / А. В. Титуса  - Львів, 2023. - 189 с. - Бібліогр.: с. 146-179 (340 назв).

У дисертаційному дослідженні на основі вивчення ХП та харчового забезпечення у дітей молодшого шкільного віку шляхом анкетування, дослідження харчового раціону та добового нутритивного споживання у школярів молодших класів за допомогою програми Dietplan7, визначення особливостей взаємозв'язку аліментарного надходження кальцію та вітаміну D, їхніх рівнів у сироватці крові та вмісту кальцію у волоссі вирішено актуальне наукове завдання, яке полягало у підвищенні ефективності діагностики та своєчасної корекції субклінічного дефіциту кальцію у дітей молодшого шкільного віку шляхом впровадження сучасних методів оцінки харчування, оптимальних методів діагностики та впровадження ефективної корекції дефіциту кальцію та вітаміну D з використанням модифікації дієти та застосування препаратів кальцію та вітаміну D.

1. У значної кількості учнів початкової школи харчування є незбалансованим, не забезпечує усіх потреб метаболізму дитини, що швидко росте і інтенсивно розвивається. Серед порушень ХП найчастіше зустрічалось: споживання їжі безпосередньо перед сном (83,6%), часте споживання печива (82,1%), солодощів (71%), булочок (63,7%), пропуски обідів в школі (41%), споживання їжі під час перегляду телевізора (33,6%), нерегулярне харчування (14,3%), недостатній добовий об’єм їжі (13,7%), споживання їжі швидкого приготування (8,4%).
2. Дефіцит денного споживання жирів спостерігався у - у 42,4 %, білків – у 31,4 %, вуглеводів - у 30,2 %, енергії - у 27,3 % дітей 1-4 класів. У 48,8 % дітей цієї вікової групи у добовому споживанні визначено зменшення кількості харчових волокон, у 66,9 % ПНЖК, у 48,3 % - мононенасичених жирних кислот, у 18,0 % - ненасичених жирних кислот. У 90,7% школярів цієї вікової групи було визначено добовий дефіцит споживання йоду, у 80,8% - магнію, у 69,2% - селену, у 64,0% - заліза, у 62,2% - кальцію, у 39,0% - цинку. У 95,4% школярів спостерігалось недостатнє добове споживання вітаміну Е, у 92,5% - біотину, у 91,9% - вітаміну D, у 75,1% - ретинолу, вітаміну С у 70,9%, у 40,5% - фолатів, у 69,9% - каротину, у 54,6% - пантотенату, у 39,6% - рибофлавіну,у 36,6% - ніацину. За багатьма показниками була визначена достовірна різниця добового споживання нутрієнтів серед хлопців та дівчаток.
3. Згідно аналізу харчової цінності добових раціонів було визначено, що середнє значення добового споживання кальцію становило 750,00 мг (норма – 800мг) на добу [603,00; 949,00] у хлопчиків та 646,00 мг (норма – 800мг) на добу [502,50; 744,50] у дівчат. Недостатнє денне споживання кальцію було визначено у 50,7 % хлопчиків та у 70,7 % дівчат. Середнє значення добового споживання вітаміну D у школярів становило 2,59 мкг  (норма – 5 мкг)  [1,68; 4,08] у хлопчиків та 1,97 мкг (норма – 5 мкг) [1,19; 3,08] у дівчат. Зменшення споживання вітаміну D згідно статі було визначено у 84,9 % хлопчиків та 96,9 % дівчат.
4. Порівнянням залежності показника кальцію у крові та споживанням нутрієнтів показало, що найчастіше високий показник кальцію у крові спостерігається за наявності високих значень показників споживання вітаміну D (R = 0,45, p < 0,01), вітаміну В12 (R = 0,42, p < 0,01) та вітаміну В6 (R = 0,40, p < 0,01). Малий вміст  кальцію у крові мав істотну від’ємну кореляцію  з добовим споживанням цинку, тіаміну, заліза (R = -0,40, p < 0,01) та марганця (R = -0,35, p < 0,01). Показник вмісту кальцію у волоссі корелював із показниками вмісту кальцію в крові та добовим споживанням кальцію (R = 0,62, р < 0,01). Максимальні позитивні корелятивні значення спостерігалися між рівнем кальцію у крові та частотою споживання молочних продуктів (p < 0,01). Низький рівень вітаміну D мав кореляцію з недостатнім споживанням фруктів, м’яса, риби та овочів (p < 0,01).
5. У дітей із зниженим добовим споживанням кальцію та вітаміну D можливий розвиток субклінічного дефіциту кальцію. Так, серед 56 здорових дітей із зниженим рівнем добового споживання кальцію та вітаміну D знижений рівень загального кальцію у крові було визначено у 2 хлопчиків (3,6 %) та у 13 дівчат (23,2 %) (p < 0,01), іонізованого кальцію – у 1 хлопчика (1,8 %) та у 8 дівчат (14,3%) (p < 0,01), вітаміну D – у 8 хлопчиків (14,3 %) та у 19 (33,9 %) дівчат (p = 0,02) цієї групи. Знижений вміст кальцію у волоссі був визначений у 8 (14,3%) хлопчиків та у 22 (39,3 %) дівчат (p < 0,01).
6. Корекцію наявного дефіциту кальцію та вітаміну D слід проводити шляхом модифікації дієти із збільшенням споживання молока (при відсутності ознак лактазної недостатності), кисломолочних продуктів, йогуртів та сиру, квасолі і бобів, шпинату, броколі, іншої листової зелені, проростків пшениці, горіхів, кунжутного насіння, риби, сухофруктів на фоні прийому препаратів кальцію з вітаміном D, протягом 3 місяців. Застосування неінвазивного методу дослідження вмісту кальцію у волоссі дозволяє як підтвердити дефіцит кальцію в організмі дитини так і контролювати процес його відновлення.
7. Використання розробленого рівняння лінійної регресії, дозволяє розрахувати персоніфіковані залежності рівня кальцію у крові та волоссі, а також рівня вітаміну D у сироватці крові від ряду наявних аліментарних факторів.