616.345-006.6-07:303.4:614.2(477)

 У 2022 р. в Україні стандартизована захворюваність становила 20,0 на 100 000 жінок і 31,2 на 100 000 чоловіків. Програма скринінгу перебуває на етапі становлення, що разом із низьким рівнем охоплення пов'язано з індивідуальними (страх, низька обізнаність) та системними бар'єрами (інфраструктурні обмеження, відсутність чіткої стратегії реалізації).

Мета. Виявити бар'єри та шляхи покращення скринінгу КРР за даними опитування спеціалістів із "Організації та управління охороною здоров'я" трьох західних областей.

Матеріал і методи. У 2024 р. проведено добровільне анонімне опитування 279 фахівців за спеціальністю "Організація та управління охороною здоров'я". Дані опрацьовано з використанням описової статистики, 95% ДІ, кореляцій Спірмена та регіонального порівняння.

Результати й обговорення. Із боку пацієнтів ключовими бар'єрами є страх перед колоноскопією - 91,04±1,71% (n=254; 95% ДІ: 87,41-94,10%), страх виявлення раку - 85,30±2,12% (n=238; 95% ДІ: 80,92-89,21%), низька обізнаність - 82,44±2,38% (n=230; 95% ДІ: 77,76-86,67%). Системними бар'єрами визначено:  відсутність інформкампаній - 84,23±2,18% (n=235; 95% ДІ: 79,73-88,26%), недієвість алгоритму - 79,57±2,41% (n=222; 95% ДІ: 74,65-84,08%), слабка інфраструктура - 69,53±2,76% (n=194; 95% ДІ: 64,01-74,79%), міжвідомчі проблеми - 62,37±2,90% (n=174; 95% ДІ: 56,61-67,95%), недостатня поінформованість ЛЗП-СЛ - 55,56±2,97% (n=155; 95% ДІ: 49,70-61,33%). Переважна більшість респондентів (98,92±0,62%; n=276; 95% ДІ: 97,38-99,80%) акцентує на ролі первинної ланки. Підтримано впровадження ФІТ-наборів - 88,17±1,96% (n=246; 95% ДІ: 84,13-91,69%), push-нагадувань - 84,23±2,18% (n=235; 95% ДІ: 80,12-88,58%). Усне пояснення ЛЗП-СЛ визнано найефективнішим - 80,65±2,37% (n=225; 95% ДІ: 75,81-85,06%).

Висновки. Опитування засвідчило необхідність оновлення стратегії скринінгу КРР із залученням первинної ланки, цифрових технологій та посиленням та міжсекторальної взаємодії.

Abstract

Colorectal cancer (CRC) ranks third in mortality among cancers in the population aged over 45, following lung and breast cancer. In 2022, the standardized incidence rate in Ukraine was 20.0 per 100,000 women and 31.2 per 100,000 men. The national screening program remains in its formative stage, and low coverage rates are associated with both individual (fear, low awareness) and systemic barriers (infrastructural limitations, lack of a clear implementation strategy).

Aim. To identify barriers and potential pathways for improving CRC screening based on a survey of specialists in "Health Care Organization and Management" from three western regions of Ukraine.

Materials and Methods. In 2024, a voluntary anonymous survey was conducted among 279 specialists in the field of "Health Care Organization and Management".The data were analyzed using descriptive statistics, 95% confidence intervals (CI), Spearman correlations, and regional comparisons.

Results and Discussion. The key patient-related barriers were fear of colonoscopy - 91.04±1.71% (n=254; 95% CI: 87.41-94.10%), fear of being diagnosed with cancer - 85.30±2.12% (n=238; 95% CI: 80.92-89.21%), and low awareness - 82.44±2.38% (n=230; 95% CI: 77.76-86.67%). The main systemic barriers identified were: lack of information campaigns - 84.23±2.18% (n=235; 95% CI: 79.73-88.26%), inefficiency of the screening algorithm - 79.57±2.41% (n=222; 95% CI: 74.65-84.08%), poor infrastructure - 69.53±2.76% (n=194; 95% CI: 64.01-74.79%), interagency issues - 62.37±2.90% (n=174; 95% CI: 56.61-67.95%), and insufficient awareness among general practitioners-family doctors (GP-FDs) - 55.56±2.97% (n=155; 95% CI: 49.70-61.33%). The vast majority of respondents (98.92±0.62%; n=276; 95% CI: 97.38-99.80%) emphasized the pivotal role of primary care. The introduction of FIT kits was supported by 88.17±1.96% (n=246; 95% CI: 84.13-91.69%), and push reminders - by 84.23±2.18% (n=235; 95% CI: 80.12-88.58%). Verbal explanations provided by GP-FDs were considered the most effective approach - 80.65±2.37% (n=225; 95% CI: 75.81-85.06%).

Conclusions. The survey confirmed the need to update Ukraine's CRC screening strategy by strengthening the role of primary care, integrating digital technologies, and enhancing intersectoral collaboration.

УДК: 614.2:616.345-006-07-058-082

Коваль Андрій Андрійович. Медико‒соціальне обґрунтування оптимізованої моделі скринінгу колоректального раку. : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / А. А. Коваль. - Львів, 2026. - 254 с. - Бібліогр.: с. 187-217 (232 назви).

Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню пріоритетного науково-практичного завдання сучасної системи охорони здоров’я України — комплексному обґрунтуванню та розробці інноваційної функціонально-організаційної моделі скринінгу колоректального раку (КРР). У роботі доведено, що фрагментарний опортуністичний підхід до скринінгу КРР в Україні асоціюється з високою часткою пізніх стадій та низьким рівнем завершеності маршруту пацієнта, що стало підставою для розробки оптимізованої моделі із застосуванням сучасних цифрових технологій. Актуальність роботи посилюється критичною необхідністю зниження показників смертності та занедбаності випадків КРР, які в Україні залишаються значно вищими порівняно з країнами Європейського Союзу, що зумовлює значні соціально-економічні втрати для держави.

Метою дослідження є наукове та медико-соціальне обґрунтування оптимізованої системи надання профілактичної допомоги шляхом розробки моделі скринінгу КРР, інтегрованої в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ), адаптованої до національних особливостей та спроможної функціонувати в умовах обмежених ресурсів і викликів воєнного стану.

Для досягнення поставленої мети було реалізовано п’ятиетапну програму дослідження, що включала епідеміологічний аналіз динаміки захворюваності та смертності протягом періоду 2010-2023 рр., поглиблене соціологічне вивчення обізнаності населення, професійних підходів лікарів первинної ланки та управлінських оцінок фахівців, а також концептуальне моделювання логістичних та інформаційних процесів скринінгу.

Комплексний аналіз онкоепідеміологічної ситуації за період 2010–2023 років, проведений на основі даних Національного канцер-реєстру України, дозволив виявити стійкі тенденції зростання значущості КРР у структурі захворюваності та смертності. Встановлено, що частка злоякісних новоутворень (ЗН) товстої кишки у загальному онкологічному тягарі зросла до 12,24% у 2019 році, що виводить дану нозологію на одне з провідних місць серед причин смертності населення.

Аналіз продемонстрував виразну гендерну асиметрію: чоловіча популяція демонструє стабільно вищі рівні захворюваності та смертності порівняно з жіночою в усіх вікових групах. Зокрема, стандартизований показник захворюваності на рак ободової кишки серед чоловіків у 2019 році становив 17,3 випадків на 100 тис. населення, тоді як серед жінок — 11,6 випадків на 100 тис. населення.Найбільш вразливою категорією визначено осіб віком 45–75 років, де спостерігається нелінійне стрімке зростання ризику маніфестації пухлинного процесу. Пік захворюваності у чоловіків припадає на вік 70–74 роки (179,2 випадків на 100 тис.), що підкреслює необхідність зосередження скринінгових ресурсів саме на цьому віковому проміжку.

Регіональна варіабельність показників свідчить про системні розбіжності у якості діагностики та доступності онкологічної допомоги. Критично високі значення співвідношення смертності до захворюваності зафіксовано у Житомирській (64,10%), Черкаській (64,38%) та Тернопільській (61,54%) областях, що вказує на переважання випадків занедбаності та пізньої маніфестації хвороби. Натомість відносно нижчі показники у Львівській (37,56%) та Одеській (36,41%) областях можуть бути наслідком кращого матеріально-технічного забезпечення та вищої онконастороженості лікарів.

Особливе значення для обґрунтування скринінгу має аналіз стадійності. Протягом досліджуваного періоду виявлено несприятливий тренд до зниження частки виявлення I–II стадій. Якщо у 2010 році цей показник для раку прямої кишки становив 63,6%, то до 2023 року він скоротився до 37,2%. Водночас частка IV стадії при первинному встановленні діагнозу залишається стабільно високою — на рівні 21,5–26,5% залежно від локалізації, що прямо обумовлює високий рівень однорічної летальності. Хоча за 13 років спостерігається зниження однорічної летальності з 37,5% до 25,9% для раку ободової кишки, існуючий рівень залишається занадто високим.

Соціологічне опитування 1102 мешканців Львівської, Волинської та Рівненської областей віком 45–75 років дозволило ідентифікувати фундаментальні когнітивно-поведінкові бар’єри, що перешкоджають реалізації профілактичних програм. Встановлено, що рівень загальної обізнаності щодо КРР є критично низьким: 45,46±1,50% (n=501/1102) респондентів не володіють поняттям «скринінг», а лише 40,02±1,48% (n=441/1102) знають рекомендований вік для початку профілактичних обстежень.

Aim: To explore the potential for preventing cancer development through CRC screening programmes.
Materials and Methods: A number of foreign articles, international guidelines were analysed using PubMed, Google Scholar, Web of Science, and information
from national government websites about the aspects of CRC screening programmes in countries with high rates of participation of the average-risk population
as well as the stages of their implementation for national colorectal cancer screening program development in Ukraine.
Conclusions: The final goal of CRC screening is to decrease mortality by detecting disease at an early stage, which increases treatment effectiveness and provides a better prognosis, as well as reducing incidence in the long term. This decrease in CRC incidence is the result of massive detection of early asymptomatic
cases before they progress to later stages.
KEY WORDS: model, public health, colorectal cancer, screening, cancer prevention, fecal immunochemical test

УДК: 614.25:616.35-006.6-036-084

Вступ. Лікарі загальної практики - сімейні лікарі (ЛЗП-СЛ) відіграють ключову роль у скринінгу колоректального раку (КРР), оскільки є першою контактною ланкою для пацієнтів. Дотримання рекомендацій щодо скринінгу напряму впливає на ефективність виявлення захворювання. Важливість обізнаності ЛЗП-СЛ щодо скринінгу КРР підтверджується дослідженнями, які вказують на значний вплив лікарів на участь пацієнтів у профілактичних обстеженнях.

Мета. Оцінити рівень обізнаності ЛЗП-СЛ щодо КРР та його скринінгу, а також визначити основні бар'єри та фактори, що впливають на впровадження профілактичних заходів у практиці первинної медичної допомоги.

Матеріал і методи. Проведено соціологічне опитування 343 ЛЗП-СЛ у трьох областях західного регіону України. Опитування включало 21 запитання щодо симптомів, факторів ризику та методів скринінгу КРР. Використано методи системного аналізу, соціологічного дослідження та статистичного аналізу даних.

Результати й обговорення. Аналіз відповідей показав, що 71,14±2,45% лікарів (n=244, 95% ДІ: 66,23-75,81%) отримують запити від пацієнтів щодо скринінгу КРР. Основними факторами, що впливають на рекомендації лікарів, є вік пацієнта (88,63±1,71% респондентів: n=304, 95% ДІ: 85,06-91,77%), родинний анамнез (87,46±1,79% респондентів: n=300, 95% ДІ: 83,76-90,75%) та анамнез пацієнта (83,38±2,01% респондентів: n=286, 95% ДІ: 79,26-87,13%). Основною стратегією скринінгу за думкою ЛЗП-СЛ є комбінація аналізу калу на приховану кров та колоноскопії (90,67±1,57% респондентів: n=311, 95% ДІ: 87,37-93,52%). Оптимальною частотою скринінгу більшість лікарів вважають проведення обстеження раз на 2 роки.

Висновки. Результати дослідження підтверджують достатній рівень обізнаності ЛЗП-СЛ щодо скринінгу КРР та важливість їхньої ролі у підвищенні участі населення у профілактичних заходах. Разом з тим, виявлено необхідність удосконалення системи інформування лікарів щодо сучасних методів скринінгу та їх ефективності. Майбутні зусилля мають бути спрямовані на покращення професійних знань ЛЗП-СЛ та модернізувати систему надання медичної допомоги шляхом усунення організаційних бар'єрів.

Abstract

Introduction. General practitioners - family doctors play a crucial role in colorectal cancer (CRC) screening as they are the first line of contact for patients. Adherence to screening recommendations has a direct impact on the effectiveness of disease detection. The importance of awareness about CRC screening among GPs-FDs is confirmed by studies that demonstrate a significant impact of GPs-FDs on patient participation in preventive examinations.

Aim. To assess the level of GPs-FDs' awareness regarding CRC and its screening, as well as to identify the primary barriers and factors affecting the implementation of preventive measures in primary healthcare practice.

Materials and Methods. A sociological survey was conducted among 343 GPs-FDs in three regions (oblasts) of Western Ukraine. The survey included 21 questions concerning symptoms, risk factors, and methods of CRC screening. Methods of systematic analysis, sociological research, and statistical data analysis were used.

Results and Discussion. Analysis of responses showed that 71.14±2.45% of doctors (n=244, 95% CI: 66.23-75.81%) received patient questions about CRC screening. The main factors influencing physicians' recommendations included patient age (88.63±1.71% of respondents: n=304, 95% CI: 85.06-91.77%), family anamnesis (87.46±1.79% of respondents: n=300, 95% CI: 83.76-90.75%), and personal anamnesis (83.38±2.01% of respondents: n=286, 95% CI: 79.26-87.13%). The main screening strategy, according to the opinion of the GPs-FDs, is a combination of faecal occult blood test and colonoscopy (90.67±1.57% of respondents: n=311, 95% CI: 87.37-93.52%). The majority of doctors consider screening to be performed every 2 years as the optimal screening frequency (47.23±2.70% of respondents: n=162, 95% CI: 41.97-52.52%).

Conclusions. The research results confirm a sufficient level of awareness of CRC screening among GPs-FDs and the importance of their role in promoting the population's participation in preventive measures. At the same time, the necessity of improving the system of informing GPs-FDs about modern screening methods and their effectiveness was identified. Future efforts should be directed to improve the professional knowledge of the GPs-FDs and to modernise the healthcare services by removing organisational barriers.