A congenital anomaly of coronary vessels in the form of myocardial muscle bridges (MBs) is most commonly located in the left coronary artery’s system, specifically in the middle segment of the anterior interventricular branch. Typically considered a benign condition, it can be asymptomatic. However, the presence of MBs has been associated with various clinical manifestations, some of which pose threats to the life and health of patients, unresolved issues that include medical management tactics for handling such patients, specifics of assisting during complications and determining the need for intervention in asymptomatic cases. This article presents contemporary perspectives on the clinic, diagnosis, and treatment of symptomatic patients with MBs, considering concomitant myocardial ischemia. We presented a case of a 41-year-old male with the myocardial bridge in the left coronary artery characterized by a high degree of systolic compression of the vessel, widespread exercise-induced subendocardial ischemia with abdominal pain and WPW phenomenon.
Background: Data on the results and management strategies in patients with acute myocardial infarction complicated by cardiogenic shock (AMI-CS) in the Low and Lower-Middle Income Countries (LLMICs) are limited. This lack of understanding of the situation partially hinders the development of effective cardiogenic shock treatment programs in this part of the world.
Materials and methods: The Ukrainian Multicentre Cardiogenic Shock Registry was analyzed, covering patient data from 2021 to 2022 in 6 major Ukrainian reperfusion centres from different parts of the country. Analysis was focusing on outcomes, therapeutic modalities and mortality predictors in AMI-CS patients.
Results: We analyzed data from 221 consecutive patients with CS from 6 hospitals across Ukraine. The causes of CS were ST-elevated myocardial infarction (85.1%), non-ST-elevated myocardial infarction (5.9%), decompensated chronic heart failure (7.7%) and arrhythmia (1.3%), with a total in-hospital mortality rate for CS of 57.1%. The prevalence of CS was 6.3% of all AMI with reperfusion rate of 90.5% for AMI-CS. In 23.5% of cases, CS developed in the hospital after admission. Mechanical circulatory support (MCS) utilization was 19.9% using intra-aortic balloon pump alone. Left main stem occlusion, reperfusion deterioration, Charlson Comorbidity Index >4, and cardiac arrest were found to be independent predictors for hospital mortality in AMI-СS.
Conclusions: Despite the wide adoption of primary percutaneous coronary intervention as the main reperfusion strategy for AMI, СS remains a significant problem in LLMICs, associated with high in-hospital mortality. There is an unmet need for the development and implementation of a nationwide protocol for CS management and the creation of reference CS centers based on the country-wide reperfusion network, equipped with modern technologies for MCS.
УДК 616.127-085-2
У 2022 році кількість проведених у клініках України процедур коронарної ангіографії становила 51 084, що на 27,6 % більше, ніж у 2019 році, стентування при всіх формах ішемічної хвороби серця (планове та ургентне) - 27 513, що на 19,7 % більше, ніж у 2019 році, стентування при інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) у першу добу від початку симптомів - 16847, що на 12,9 % більше, ніж у 2019 році.
УДК: 616.12-008.331.1-085.274/.275
У статті наведено результати клінічного дослідження ефективності застосування цитопротективного препарату кверцетину в складі терапії АГ комбінованим антигіпертензивним засобом раміприл/амлодипіном та його впливу на динаміку показників АТ за даними ДМАТ і рівня ендотеліну-1.
Мета дослідження. Оцінити вплив кверцетину на ефективність антигіпертензивної терапії пацієнтів з АГ ІІ стадії 2-3-го ступенів на підставі даних добового моніторингу АТ та динаміки рівня ендотеліну-1 як маркера ендотеліальної дисфункції.
Матеріали та методи дослідження. Обстежено 67 хворих на АГ ІІ стадії 2-3-го ступенів (44 жінки та 23 чоловіки). Хворі були розподілені на дві групи: І група (основна) — 36 хворих, які, крім базисної терапії, отримували кверцетин (Корвітин®), середній вік — 60,7±13,6 року; ІІ група (порівняння) — 31 хворий, які отримували лише базисну антигіпертензивну терапію, середній вік — 59,9±14,6 року. Базисна терапія передбачала використання комбінованого антигіпертензивного засобу раміприл/амлодипін в індивідуально підібраних дозах: 5/5; 5/10; 10/5; 10/10, залежно від показника АТ у кожного з пацієнтів. У перший день госпіталізації та на 14-й день проводили ДМАТ і визначали рівень ендотеліну-1.
Результати. Наприкінці 14-денного терміну лікування на тлі додаткового застосування кверцетину виявлено кращі показники досягнення цільового значення САТ у 30 (83,3%) пацієнтів (I група). При застосуванні лише базової антигіпертензивної терапії (II група) цільового рівня САТ досягли 22 (70,9%) хворих. У I групі середньодобові рівні САТ і ДАТ знижувалися на 18,1 та 19,9%, у II групі — на 8,2 і 10,5% відповідно. Також у I групі відмічалось достовірне зниження середньоденного САТ на 20,61% (p<0,001) та середньонічного САТ на 15,7% (р<0,001), середньоденного ДАТ на 16,2% (p<0,01) і середньонічного ДАТ на 16,8% (p<0,01) та зареєстровано більш виражене (р<0,01) зниження показників «навантаження тиском» ІЧ САТ — на 67%, ІЧ ДАТ — на 72,6% порівняно з II групою, де виявлено зниження ІЧ САТ на 57% та ІЧ ДАТ на 54%. У I групі відстежується зростання частки хворих із нормальним добовим індексом САТ (dipper) на 58,3%, у II групі вдалось досягти нормалізації ДІ САТ на 48%, ДІ ДАТ — на 23,3 та 17% відповідно. Застосування кверцетину справляє позитивний вплив на ендотеліальну функцію: встановлено достовірне зниження показника ЕТ-1 на 21,4% (2,8±0,12 пг/мл; 2,2±0,1пг/мл, p<0,001) у I групі. У II групі спостерігалось менш виражене зниження цього показника — на 10,3% (2,71±0,2 пг/мл, 2,07±0,1 пг/мл, p<0,05). Поліпшення стану ендотелію сприяє кращому контролю всіх показників АТ.
Висновок. Застосування кверцетину в пацієнтів з АГ ІІ стадії 2-3-го ступенів на тлі базисної терапії раміприл/амлодипіном приводить до більш виразної позитивної динаміки основних показників ДМАТ (нормалізації рівнів САТ, ДАТ, добового індексу, індексу часу) насамперед за рахунок посилення вазодилятуючої активності ендотелію, про що свідчить достовірне зниження рівня ЕТ-1 у групі додаткової цитопротективної терапії.
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ), ендотелін-1, раміприл/амлодипін, кверцетин.
Мета: вивчити особливості будови інтракоронарних тромбів отриманих при мануальній тромбоаспірації в рамках первинного черешкірного коронарного втручання у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI). Матеріали і методи. У дослідження увійшло 100 пацієнтів з STEMI. Всім їм було проведено стентування, якому передувала мануальна тромбоаспірація. Отриманий матеріал фіксували в формаліні та зафарбовували гематоксилін-еозином та за методикою оранжевий-червоний-голубий (методика Зербіно-Лукасевич). Результати: на підставі оцінки віку фібрину тромби були старими або свіжими. В деяких тромбів виявлено ознаки організації у вигляді формування мікроканалів. За структурою виділили гомогенні та пошарові тромби. Інколи відмічалися виражені ознаки нейтрофільної інфільтрації, в основному по периферії тромба. Зрідка в інтракоронарних тромбах знаходили компоненти атеросклеротичної бляшки. Найчастіше це були кристали холестерину та пінисті клітини.
Висновки. Інтракоронарні тромби, сформовані при STEMI, мають різну давність та різні особливості будови. Це ймовірно пов’язано з особливостями патогенезу захворювання.
Ключові слова: гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента
ST, інтракоронарні тромби, мануальна тромбоаспірація
Purpose: to explore the features of the structure of intracoronary thrombi obtained during manual thromboaspiration as part of primary percutaneous coronary intervention in patients with acute ST-segment elevation myocardial infarction (STEMI).
Materials and Methods. The study included 100 patients with STEMI. All of them underwent stenting preceded by manual thromboaspiration. The obtained material was fixed in formalin and stained with hematoxylin-eosin and orange-red-blue (Zerbino-Lukasiewicz method). Results. Based on the fibrin age assessment, the thrombi were old or fresh. Some thrombi showed signs of organization in the form of microchannels. Homogeneous and layered thrombi were distinguished by structure. Sometimes there were pronounced signs of neutrophil infiltration, mainly along the periphery of the thrombus. Occasionally, components of atherosclerotic plaque were found in intracoronary thrombi. Most often these were cholesterol crystals and foam cells.
Conclusions. Intracoronary thrombi formed in STEMI have different ages and different structural features. This is probably due to the peculiarities of the pathogenesis of the disease.
Keywords: acute myocardial infarction with ST-segment elevation, intracoronary thrombi, manual thromboaspiration