УДК 621.397

Наведено порівняльний аналіз відомих протоколів узгодження таємного ключа через відкритий канал звʼязку. Запропоновано узагальнення відомого протоколу з використанням некомутативного множення матриць над простим скінченним полем на випадок довільного скінченного поля.
Ключові слова: протокол узгодження ключа, скінченне поле, загальна лінійна група, порядок елемента.

A symmetric cryptosystem requires a secret key agreed by both parties. The Diffie-Hellman protocol was originally proposed for its exchange via an open communication channel. It is based on the computational complexity of the discrete logarithm problemin certain finite groups (the multiplicative group of afinite field, the group of points of an elliptic curve over a finite field). The availability of a powerful quantum computer will allow solving the discrete logarithm problem in these groups. Therefore, the issue of construction of secret key exchange protocols that will be resistant to attacks using a quantum computer has become urgent.The paper provides a comparative analysis of known protocols for a secret key exchange via an open communication channel. A generalization of the known protocol using non-commutative matrix multiplication over a prime finite field for the case of an arbitrary finite field is proposed. In this protocol, two high order elements from the general linear group over a finite field should be used, which satisfy an additional condition. It consists in the fact that each of the matrices cannot be reduced to a diagonal form by conjugation transformation. This condition follows from the considerations of avoiding an attack on the protocol. It is shown how to construct such elements.For the proposed generalization of the protocol, the sizes of public and private keys, secret key, the size of the finite field, which ensure the appropriate level of security, are calculated. The dimensions of matrices (elements of the general linear group) that we use are also given. The generalization of the protocol to the case of an arbitrary finite field increases the flexibility of choosingprotocol parameters to ensure the desired level of security

Мігрень – це хронічне неврологічне захворювання, що характеризується нападами пульсуючого, часто одностороннього головного болю, який посилюється внаслідок фізичної активності і супроводжується фотофобією, фонофобією, нудотою, блюванням. Мігрень є третім за поширеністю захворюванням у світі (після карієсу зубів і головного болю напруги) з глобальною поширеністю в 14,7 %. Проблеми з мовою при мігрені можна віднести до аури мігрені. Лікарі називають цей симптом «транзиторною афазією», тимчасовим розладом спілкування, що характеризується труднощами пошуку слів. Люди з транзиторною афазією мають проблеми зі складанням слів, щоб говорити або писати, розуміти те, що говорять інші та розуміти прочитане.
Коли вони намагаються говорити, слова виходять спотвореними та нерозбірливими. Спотворена
мова може бути частиною фази аури мігрені для деяких людей. Симптоми аури виникають перед
або під час фази головного болю мігрені. Труднощі з мовленням можуть бути симптомом будьякого з трьох підтипів мігрені – мігрень з аурою, геміплегічна мігрень, мігрень зі стовбуровою аурою. Симптоми аури виникають перед або під час фази головного болю мігрені. Мігренозну афазію необхідно диференціювати з афазією при інших захворюваннях – ГПМК,ЧМТ та інших. Це невідкладний і важливий симптом, якщо він ще не був діагностований. Тому таких хворих треба вчасно діагностувати та лікувати.
Матеріали та методи. Проведена робота ґрунтується на даних ретроспективного аналізу пацієнтів з мігренню, які спостерігались в медичному центрі Дельта Мед у 2020–2022 роках.
Результати. На основі проаналізованих даних отримано наступні результати: мігренозна дизфазія спостерігалася у 7 пацієнтів з 53 , стать жінки/чоловіки 71 % / 29 %; вік – від 18 до 32 років. Консультація невролога проводилась у всіх пацієнтів; діагноз мігрені у пацієнтів виставлений згідно з критеріями Міжнародної класифікації головного болю (ICHD-3). У 7 пацієнтів діагностовано мігрень з аурою(у 2 – геміплегічна мігрень, у 2 – мігрень зі стовбуровою аурою, у 3 – з афатичною). У всіх пацієнтів відзначалась дизфазія в період аури, проте у 2 пацієнтів нечіткість мови спостерігалась ще деякий час і на фоні болю. Інструментальне дослідження: МРТ проведено у всіх 7 пацієнтів. У 3 з них на МРТ виявлено вогнища гліозу. У
неврологічному статусі вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. Хворі відмічали, що
труднощі з пошуком правильного слова були одним з найбільш страшних, бентежних і неприємних симптомів мігрені. Не кажучи вже про те, що це зазвичай супроводжується різким болем, нудотою, можливими симптомами зорової аури та безліччю інших виснажливих симптомів.
Висновки. Згідно з результатами проведеного дослідження мігренозна афазія з більшою частотою виникає у жінок, пацієнтів молодого віку (20–30 років). Мігренозна афазія проявляється специфічною клінічною симптоматикою, певною МРТ картиною, що служить важливим діагностичним критерієм у практиці лікаря. Труднощі з пошуком правильного слова можуть бути одним із найбільш страшних, бентежних і неприємних симптомів мігрені. У більшості випадків мігренозна афазія була скороминучою, проте її наявність потребує пильної уваги лікаря, особливо тривожним цей симптом є за наявності неврологічного дефіциту

Pain is an interdisciplinary problem at the border of medicine, psychology, sociology and economics. Pain syndrome reduces the quality of life of patients, affects work productivity, social adaptation, and in most cases is poorly amenable to treatment. Therefore, a multidisciplinary approach to the diagnosis and treatment of pain syndrome is important, which should take into account the peculiarities of the patient’s perception of pain, the patient’s psycho-emotional state, individual life experience and previous experience of feeling pain, which will make it possible to improve the effectiveness of treatment, reduce the number of used painkillers and, accordingly, improve patient’s quality of life. Based on the analysis of modern literary sources, the article presents an expanded concept of pain, pathogenetic and biochemical mechanisms of its occurrence, approaches to treatment. Link: 

Раннє пероральне харчування є оптимальним режимом харчування для хірургічних пацієнтів. Уникання нутритивної терапії у період відновлення після серйозного хірургічного втручання несе ризик недоїдання. Враховуючи, що недостатність харчування і недоїдання є факторами ризику розвитку післяопераційних ускладнень, раннє ентеральне годування є особливо актуальним для хірургічного пацієнта з нутритивним ризиком, особливо для тих, хто переніс операцію на верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Ця настанова охоплює як нутритивні аспекти концепції прискореної реабілітації після операції (ERAS), так і особливі харчові потреби пацієнтів, які перенесли серйозну операцію, наприклад, при онкологічних захворюваннях, а також тих, у кого розвиваються тяжкі ускладнення, попри найкращий післяопераційний догляд. З точки зору метаболізму і харчування основні аспекти післяопераційного догляду включають інтеграцію харчування в загальне ведення пацієнта, уникнення тривалих періодів передопераційного голодування, відновлення перорального харчування якомога раніше після операції, негайний початок нутритивної терапії, якщо стає очевидним нутритивний ризик, метаболічний контроль, наприклад, рівня глюкози в крові, зменшення факторів, які посилюють пов’язаний зі стресом катаболізм або порушення функції шлунково-кишкового тракту, мінімізація часу застосування паралітичних препаратів для проведення ШВЛ у післяопераційному періоді та рання мобілізація для забезпечення синтезу білка і функції м’язів.Для кореспонденції: Професор НАТАЛЯ МАТОЛІНЕЦЬКА кафедра анестезіології та інтенсивної терапії, Львівський національний медичний університет імені Д. Галицького, Львів, Україна, 79000, Львів, Дністерська 6/34, Тел.: +380677741348, E-Mail: nmatolinets@gmail.comКЛІНІЧНІ НАСТАНОВИ

Раннє пероральне харчування є оптимальним режимом харчування для хірургічних пацієнтів. Уникання нутритивної терапії у Відповідно до нових стандартних операційних процедур ESPEN попередню настанову від 2019 року щодо надання найкращої нутритивної терапії пацієнтам у критичному стані було скорочено і частково переглянуто. Після цього оновлення ми пропонуємо цю публікацію як практичну настанову, засновану на опублікованій науковій настанові, але скорочену і проілюстровану блок-схемами. Основна мета цієї практичної настанови полягає в тому, щоб покращити розуміння питання харчування у ВІТ і дозволити лікарям запроваджувати відповідні рекомендації у повсякденній практиці. Було включено усі питання, розглянуті в попередніх рекомендаціях, а також особливі ситуації.