Розвиток системи медичного капеланства в Україні є одним із ключових напрямів інтеграції духовної опіки у сферу громадського здоров’я. У контексті воєнних викликів, зростання рівня тривожних і депресивних розладів та дефіциту довіри до інституційних форм допомоги, роль капелана як посередника між духовністю, психологічною підтримкою та соціальним середовищем набуває виняткового значення. Як наголошує Святе Письмо: «Хворий був Я — і ви навідались до Мене» (Мт. 25:36), – ця місія стає не лише пастирським завданням, а й формою соціальної відповідальності Церкви й медичної спільноти.

Дане дослідження — перше в Україні перехресне емпіричне опитування, спрямоване на глибокий аналіз соціодемографічних, релігійних та психосоціальних характеристик двох взаємопов’язаних груп: медичних капеланів і отримувачів психологічної допомоги. Його результати стали підґрунтям для формування нової системної моделі пастирсько-психологічної підтримки, орієнтованої на потреби пацієнтів і духовних наставників у закладах охорони здоров’я.

Методологічна основа дослідження

Дослідження проведено у форматі онлайн-опитування відповідно до міжнародних стандартів доброчесності та звітності (J Clin Epidemiol, 2024). Участь узяли 82 капелани та 229 отримувачів психологічної допомоги. Опитувальник складався з п’яти тематичних блоків, які охоплювали питання демографії, релігійної ідентичності, форматів надання/отримання допомоги, готовності до кризових ситуацій та запитів на освітні ресурси.

Використано комбіновані кількісні й якісні методи аналізу — описову статистику, порівняльний і контент-аналіз. Пілотне тестування, експертна валідація та когнітивні інтерв’ю забезпечили валідність та надійність отриманих даних.

Етичне схвалення дослідження отримано від Комісії з питань біоетики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол №4 від 17.03.2025 р.).

Ключові результати

1. Соціодемографічні характеристики

• Серед капеланів переважають чоловіки (80%), віком 26–65 років; серед отримувачів допомоги – жінки (78%), переважно 35–45 років.
• Обидві групи здебільшого ідентифікують себе як християни (87% і 92% відповідно).
• Переважна більшість не вважає релігійну, статеву чи регіональну відповідність визначальною у взаємодії, що свідчить про високий рівень толерантності та інклюзивності.

2. Формати допомоги та готовність до кризових ситуацій

• 88% капеланів і 78% отримувачів позитивно сприймають змішаний формат консультування (онлайн + офлайн).
• 81% капеланів декларують готовність надавати ургентну (кризову) допомогу, що підтверджує їхній високий рівень професійної мотивації.
• Основні канали комунікації — телефон і месенджери, що забезпечує оперативність реагування та доступність допомоги навіть у віддалених регіонах.

3. Освітні та інформаційні потреби

• 98% капеланів і 85% отримувачів психологічної допомоги висловили потребу у створенні електронної бібліотеки з тематичними матеріалами, відеолекціями та інструкціями.
• 94% і 92% відповідно зацікавлені у регулярних тематичних новинах, що свідчить про прагнення до постійного навчання й професійного розвитку.
• Водночас 79% отримувачів готові залишати зворотний зв’язок після консультацій, тоді як лише 15% капеланів систематично його надають — що виявляє необхідність впровадження стандартів супервізії та моніторингу якості.

Аналітичні висновки та практичне значення

Отримані результати дозволяють зробити низку важливих висновків:

1. Медичне капеланство функціонує як ключовий компонент психосоціальної підтримки, що поєднує елементи духовного наставництва та психологічного консультування.
2. Толерантність, гнучкість форматів і висока готовність до кризових втручань створюють умови для розширення ролі капеланів у системі охорони здоров’я.
3. Виявлена потреба у методичних матеріалах, навчальних програмах та електронних ресурсах визначає напрям розвитку освітнього блоку в системі капеланської служби.
4. Дослідження формує основу для розроблення стандартів інтегрованої духовно-психологічної допомоги та міждисциплінарної співпраці між Церквою, медичною системою і громадськими організаціями.

Соціальна значимість цього розділу полягає у тому, що результати дають змогу моделювати систему капеланської підтримки як невід’ємну частину психічного здоров’я нації, формуючи новий підхід до гуманізації медичної допомоги. Як зазначено у Книзі Сираха: «Шануй лікаря честю, як належить, бо його також створив Господь... Знання лікаря піднесе йому голову» (Сир. 38:1–4) — ці слова підтверджують, що лікування душі та тіла є взаємодоповнювальними складовими однієї гуманістичної місії.

Висновок

Дослідження доцента Кирилюка С.С. та проф. Зіменковського А.Б. стало віхою у розвитку медичного капеланства в Україні. Воно не лише задокументувало потреби й ресурси ключових учасників цієї системи, але й створило наукове підґрунтя для формування державних і церковних стандартів психосоціальної підтримки. Уперше в українському контексті капелан представлений не лише як духовна постать, а як професійний учасник мультидисциплінарної команди з охорони психічного здоров’я.

Таким чином, результати цього цієї частини наукової роботи мають не лише академічну, але й практично-суспільну вагу, адже відкривають шлях до створення інтегрованої системи духовно-психологічної опіки, що відповідає європейським і гуманістичним цінностям.

УДК: 615.035:614.274

Відповідно до рекомендацій міжнародних настанов та протоколів, клінічним фармацевтам необхідно здійснювати медикаментозне рев’ю як комплексний структурований процес, серед основних етапів якого: підготовка та збір інформації, виявлення лікопов’язаних проблем (DRPs), погодження втручань, документування, що включає розробку плану фармацевтичної опіки, впровадження втручань та наступний супровід.

У магістерській роботі встановлено, що при здійсненні медикаментозного рев’ю, аналіз лише медикаментозної історії, при недоступності клінічних даних хворого, дозволяє виявляти та вирішувати проблеми вибору дозування лікарських засобів та тривалості фармакотерапії, натомість виявлення проблем прояву побічних реакцій на ліки, не оптимального ефекту фармакотерапії та лікової поведінки переважно потребує комунікації з пацієнтом. Виявлення більшості проблем вибору лікарських засобів залежить від повноти й точності клінічних даних та медикаментозної історії пацієнта, засвідчуючи важливість доступу клінічного фармацевта до такої інформації на етапі підготовки та збору даних при здійсненні медикаментозного рев’ю.

УДК: 615.212.7:614.2(477)

У магістерській роботі вивчено міжнародний досвід застосування медичного канабісу. Проведено порівняльний аналіз фармакологічних властивостей основних канабіноїдів. Встановлено, що тетрагідроканабінол (ТHC) та канабідіол (CBD) мають різний механізм дії, психоактивний потенціал та профіль безпеки. Проаналізовано нормативно-правову базу застосування медичного канабісу в Україні. Здійснено аналіз клінічної ефективності застосування медичного канабісу згідно даних доказової медицини. Опрацьовані рекомендації фармацевтичної опіки, орієнтовані як на медичних фахівців так і на пацієнта з метою підвищення якості та безпеки застосування медичного канабісу. Розроблено інформаційну пам’ятку для пацієнта, що узагальнює ключові аспекти безпечного та ефективного використання препаратів канабісу в медичних цілях. Сформовано рекомендації до менеджменту застосування медичного канабісу в Україні, ключові елементи якого включають: аналіз законодавства України; формування чіткого переліку медичних показань з урахуванням доказових даних до застосування медичного канабісу; оцінку основних побічних ефектів, довгострокових наслідків та лікових взаємодій; розробку стандартів фармацевтичної опіки як ефективного інструменту реалізації менеджменту на рівні практичної охорони здоров’я.

УДК: 614.274:615.03

В магістерській роботі проаналізовано 177 реальних рецептів та проведено комплексне дослідження з порівняння лікопов’язаних проблем (DRPs), ідентифікованих у паперових і електронних рецептах за класифікацією PCNE v9.1. Досліджено проблемні питання, пов’язані з рецептурними лікарськими засобами на основі анкетного опитування фармацевтів і пацієнтів. Описано клініко-фармацевтичні кейси, на основі власного практичного досвіду фармацевта з виявлення DRPs, що виникали в процесі відпуску ліків за рецептом в умовах аптеки та потребували різних підходів до їх вирішення. Систематизовано і сформульовано елементи доказової фармацевтичної опіки при відпуску рецептурних ліків 3-х фармакотерапевтичних груп (антидепресанти, антипсихотичні та протиепілептичні) у розрізі показань, класів рекомендацій та рівнів доказів, які можуть бути використанні для розробки відповідних протоколів фармацевта. За результатами проведених досліджень опрацьовано клініко-фармацевтичну складову менеджменту рецептурних лікарських засобів, що включає 5 напрямків, впровадження яких дозволить вчасно вирішувати ідентифіковані лікопов’язані проблеми, уникати суперечливих ситуацій зі споживачами при відпуску ліків за рецептом, підвищити якість фармацевтичної опіки та покращити результати фармакотерапії.

УДК 615.33:005:616-053.2

У магістерській роботі проаналізовано особливості менеджменту застосування антимікробних засобів у педіатричній практиці. Досліджено асортимент антибіотиків у формі суспензій для перорального застосування, які представлені на фармацевтичному ринку України. За результатами аналізу інструкцій для медичного застосування суспензій антибіотиків, ідентифіковано та систематизовано потенційні ліко-пов’язані проблеми (drug-related problems, DRPs) антибіотикотерапії у дітей. За результатами анкетного опитування батьків дітей (n=153), вивчено реальну практику застосування антибіотиків у педіатричній практиці, визначено типові DRPs, які виникають при використанні рідких та твердих лікових форм вищевказаних лікарських засобів. Сформовано інформаційну листівку для батьків, яка може використовуватися як ефективний інструмент менеджменту антибіотик-асоційованих DRPs у педіатрії.