Abstract: Background: Carotenoids are bioactive tetraterpenoid C40 pigments that are
actively synthesized by plants, bacteria, and fungi. Compounds such as α-carotene, β-
carotene, lycopene, lutein, astaxanthin, β-cryptoxanthin, fucoxanthin, and zeaxanthin have
attracted increasing attention for their antiaging properties. They exhibit antioxidant, neuro-
protective, and anti-inflammatory properties, contributing to the prevention and treatment
of age-related diseases. Objectives: The aim of this study was to comprehensively analyze
the pharmacological potential and biological mechanisms of carotenoids associated with
age-related disorders and to evaluate their application in nutraceuticals, pharmaceuticals,
and cosmeceuticals. Methods: A systematic review of studies published over the past
two decades was conducted using the databases PubMed, Scopus, and Web of Science. The
selection criteria included clinical, in silico, in vivo, and in vitro studies investigating the
pharmacological and therapeutic effects of carotenoids. Results: Carotenoids demonstrate
a variety of health benefits, including the prevention of age-related macular degeneration,
cancer, cognitive decline, metabolic disorders, and skin aging. Their role in nutraceuticals
is well supported by their ability to modulate oxidative stress and inflammatory pathways.
In pharmaceuticals, carotenoids show promising results in formulations targeting neurode-
generative diseases and metabolic disorders. In cosmeceuticals, they improve skin health
by protecting it against UV radiation and oxidative damage. However, bioavailability,
optimal dosages, toxicity, and interactions with other bioactive compounds remain critical
factors to maximize therapeutic efficacy and still require careful evaluation by scientists.
Conclusions: Carotenoids are promising bioactive compounds for antiaging interventions
with potential applications in a variety of fields. Further research is needed to optimize their
formulas, improve bioavailability, and confirm their long-term safety and effectiveness,
especially in the aging population.

Keywords: age-related disorders; α-carotene; β-carotene; lycopene; lutein; astaxanthin;
β-cryptoxanthin; fucoxanthin; zeaxanthin; pharmacological effects; antiaging properties;
possible toxic effects






Shanaida M., Mykhailenko O., Lysiuk R., Hudz N., Balwierz R., Shulhai A., Shapovalova N., Shanaida V., Bjorklund G. Carotenoids for Antiaging: Nutraceutical, Pharmaceutical, and Cosmeceutical Applications. Pharmaceuticals (Basel). 2025; 18(3): 403. (Scopus Q1 SJR 1,019; IF=4,8) https://doi.org/10.3390/ph18030403

У практичній діяльності лікарів часто трапляються складні пацієнти, які потребують «мозгового штурму» за участю багатьох лікарів різних спеціальностей. У таких випадках ми говоримо про потребу консиліуму – наради кількох лікарів однієї чи різних спеціальностей (лат. consilium – згода, порозуміння, обговорення). На жаль, в останні роки ми все частіше забуваємо про консилярне обговорення, ігноруємо потребу «думати разом». Консиліуми часто необхідні для оцінки стану здоров'я обстежуваного, діагнозу хвороби, визначення медичного прогнозу, тактики подальшого
обстеження та лікування, доцільності скерування у спеціалізоване відділення чи інший, профільний, лікувальний заклад. Спільне обговорення серйозних медичних проблем не лише скорочує шлях до правильного діагнозу, але й оптимізує лікувальну тактику.

Хронічна ідіопатична кропив’янка (ХІК) клінічно проявляється почервонінням і свербежем шкіри, в деяких випадках з набряками і триває не менше 6 місяців. Дане захворювання не несе загрози для життя пацієнта, однак значно знижує якість життя. Тому виявлення провокаційного фактору та його усунення або призначення відповідного лікування є дуже важливим для пацієнтів з ХІК. У більшої частини пацієнтів із хронічною кропив’янкою ми не можемо визначити провокаційний фактор, а отже не можемо досягнути ремісію. Використання високих доз антигістамінних препаратів другого покоління, їх комбінації, використання симптоматичної терапії та імуносупресорів у частини пацієнтів не дає досягти контролю над хворобою. Упродовж останніх років з’являється все більше інформації про автоімунну природу хронічної кропив’янки. На жаль, лабораторна діагностика з визначенням специфічних антитіл та імуноглобулінів, тест активації базофілів тощо сьогодні не є доступним для наших пацієнтів. Однак нині ми маємо можливість проводити шкірний тест з автосироваткою, який рекомендований європейськими й американськими асоціаціями алергологів для діагностики пацієнтів з автоімунною кропив’янкою.  

Алергічний риніт (АР) – це поширене захворювання, яке становить значний тягар для суспільства, оскільки може призвести до зниження якості життя пацієнтів, а також до розвитку ускладнень. У багатьох випадках АР не сприймається як серйозна хвороба, хоча насправді він суттєво впливає на здоров'я пацієнтів. Діти і дорослі, які страждають на це захворювання, часто мають проблеми зі сном, підвищену стомлюваність, дратівливість, а також труднощі з концентрацією уваги. Це може сприяти зниженню академічної успішності та пропускам навчання школярів і студентів.

Протягом останніх років завдяки успіхам сучасної неонатології все більше немовлят, народжених у терміні гестації менше 32 тижнів, виживають. За таких умов дитячий організм, який повинен був би ще розвиватися в утробі матері, змушений виживати в змінених умовах зовнішнього середовища. Така ситуація не може не позначитися на функціонуванні різних органів і систем. Передчасне народження нерідко залишає свій слід на все життя. Зокрема це стосується респіраторної патології. Незрілі легені, які мали б ще внутрішньоутробно рости і розвиватися, змушені вже функціонувати в складних для них умовах. Усе це сприяє розвитку хронічних респіраторних захворювань перинатального віку, серед яких чи не найважчою є бронхолегенева дисплазія (БЛД) – хронічне захворювання легень, зумовлене порушенням їх розвитку і травмою у передчасно народжених дітей.