Abstract
Background Ukraine’s Ministry of Health formally recognized rehabilitation as an essential component of universal
health coverage in 2020. However, services remain fragmented and under-resourced, particularly following the fullscale invasion by the Russian Federation in February 2022. Widespread injuries due to trench warfare, drones, and large-scale ground combat have placed unprecedented strain on the Ukrainian trauma and rehabilitation systems, which continue to lack a cohesive national strategy. This study aimed to (1) assess the trauma and rehabilitation system in Ukraine during the ongoing conflict; (2) identify current needs, gaps, and opportunities for strengthening rehabilitation services; and (3) inform national and international stakeholders—including the United States and NATO—about urgent priorities to support Ukraine’s rehabilitation infrastructure, reintegration pathways, and gendersensitive care delivery.
Methods We conducted 36 qualitative key informant interviews across all NATO levels of care using an adapted
Global Trauma System Evaluation Tool. Thematic analysis focused on rehabilitation-related domains.
Results Respondents highlighted shortages in staff, equipment, and mental health integration. Rehabilitation
remains unevenly implemented, with better access for military versus civilian patients. Care for survivors of conflictrelated sexual violence and support for women’s equitable access were consistently cited gaps.
Conclusions Ukraine’s growing burden of war-related injuries necessitates urgent investment in a coordinated
national rehabilitation strategy. Priorities include workforce development, equipment supply, mental health
integration, and inclusive care models that address the needs of women and conflict related sexual violence survivors.
Evidence-based rehabilitation, supported by validated training for clinicians, is essential for long-term recovery,
societal reintegration, and national resilience.
Keywords Ukraine, Rehabilitation, Trauma system, National strategies

Проведено оцінку впливу вживання енергетичних напоїв (ЕН) в раціоні студентів-медиків на нервово-психічну регуляцію за анкетно-опитувальним методом, визначено і оцінено рівні особистісної та ситуативної тривожності за допомогою тесту Спілбергера-Ханіна. Виявлено, що ЕН впливають на короткотривалі (6–12 годин) зміни уваги, стимулюють розумову діяльність та змінюють поведінкові реакції у 26,11–39,0% обстежених з подальшим наростанням відчуття втоми та виснаження.

За результатами проведеного дослідження фізичного розвитку дітей встановлено, що частка хлопчиків із середнім фізичним розвитком за зростом
становила 78,5 %, високий зріст виявлено у 2,5 % дітей, низький - серед 1,9 % осіб. Показники ФР вищі та нижчі за середні складали 9,5 % та 7,6 % 
відповідно. Виявлено, що серед дівчаток за зростом середні значення були у 76,2 % дітей. Високий та низький зріст у 2,6% та 1,6 % відповідно, а зріст вище та нижче середнього встановлено у 7,7 % та 11,9 % обстежених дітей.

УДК 378.147:61

Метою цього дослідження є вивчення питання щодо можливостей дистанційної медичної освіти в кризових умовах. Для виконання поставленої     мети встановлено, що така форма освіти дала змогу продовжити освітній процес під час пандемії COVID‐19 та є актуальною в умовах воєнного     стану. Під час дослідження виокремлено недоліки й переваги дистанційної форми навчання, охарактеризовано можливості дистанційної освіти саме для студентів медичних закладів, оскільки крім теоретичних знань, важливі практичні заняття. Визначено, що практичні навички під час  дистанційного навчання здобувачі освіти медичних закладів освіти можуть отримувати за допомогою клінічних задач, онлайн‐симуляторів, мобільних застосунків.

Distance education is a relatively new form of learning, and its development is directly linked to the advancement of IT technologies. This study aimed to
explore the possibilities of distance medical education in crises. To achieve this goal, it was established that this form of education in unstable life conditions was able to ensure the continuation of the educational process during the COVID‐19 pandemic and remains effective even during full‐scale invasions. During the research, the advantages and disadvantages of distance learning were identified. It was found that this form of education disciplines students and catalyzes their self‐development, but it may not be suitable for unmotivated and disorganized students. However, in the context of this study, it was crucial to highlight the possibilities of distance education specifically for students of medical institutions, as practical sessions are essential for this profession in addition to theoretical knowledge. It was discovered that practical skills for medical students can be acquired through online simulators that create artificial clinical situations for students to solve. In the absence of such simulators, this format is possible through discussions with the instructor, who can design situational tasks for collective discussion during online sessions. Additionally, it was found that modern digital advancements allow students to have simulation learning tools in their pockets, for example, mobile applications that enable the study of anatomy. Furthermore, it was observed that the format of simulation‐based learning, such as virtual reality, is currently being actively implemented. However, it is understood that virtual reality resources are costly and not readily available to a wide range of users. Overall, distance education in the context of full‐scale invasions is essential and irreplaceable. It is the only form of education that enables the continuation of learning in crises. However, its organization, creativity, and progressiveness are directly linked to the managerial decisions of educational institution leaders and the material‐technical base available.

У статті проведено оцінку основних тенденцій ризикових форм поведінки студентів-медиків VI курсу за результатами добровільного анонімного анкетного опитування. Розраховували відсоток осіб, які дали відповідь на запитання анкети та середню похибку відносного показника. Опрацювання результатів здійснювали за допомогою статистичної програми Microsoft Excel. Результати досліджень засвідчили, що серед студентів-медиків зустрічаються випадки використання поведінкових факторів ризику таких, як зловживання тютюновими виробами, наркотичними засобами, алкоголем, а також поширене тривале використання гаджетів, не зважаючи на шкідливий вплив цих чинників на здоров’я. Студенти надають перевагу тютюнопалінню та вживанню алкогольних напоїв у компанії друзів (21,49% та 52,07% відповідно) та для зняття стресу (16,53% та 33,88% відповідно). Однак, більшість респондентів ніколи не палили (35,54%) чи декілька разів пробували палити (36,36%), а також не використовували наркотичних засобів (90,91%). 

Thearticleassessesthemaintrendsinrisk forms of behavior between medicalstudents of theVIyearbasedontheresultsof a voluntaryanonymousquestionnaire polling.Thepercentage of personswhoansweredthequestionsof the questionnaireand average errorof the relativeindicator.Theresultswere processed accordingto usingtheMicrosoftExcelstatisticalprogram.Theresultsofthe research showedthat amongmedicalstudentstherearecasesoftheuse of behavioral riskfactorssuchasabuseoftobaccoproducts,drugs,alcohol,aswellaslong-term useofgadgets,regardless of
ontheharmfuleffectsofthesefactorsonhealth.Studentsprefer smokinganddrinkingalcoholic beverages in the company of friends(21.49%and52.07%
respectively)andforstress relief (16.53%and33.88%,respectively).However,most of respondents haveneversmoked(35.54%)ortried to smokeseveraltimes(36.36%),but alsodidnotusedrugs(90.91%).