УДК 615.4:339:615.243.6

Мета роботи. Розвідка асортименту і цінових пропозицій на вітчизняному фармацевтичному ринку лікарських засобів групи А04 Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту.
Матеріали та методи. Матеріали: Державний реєстр лікарських засобів України, інформація про величину визначеної добової дози, мінімальні та максимальні роздрібні ціни на лікарські засоби групи А04 в аптеках м. Львова станом на 30.11.2023 р. (період 1) та 28.02.2024 р. (період 2). Методи: інформаційного пошуку, аналізу, узагальнення, маркетингових досліджень.
Результати та обговорення. З’ясовано, що у періоді 1 в Україні було зареєстровано 46, а у періоді 2 – 49 асортиментних позицій лікарських засобів
групи А04. Більшість з них були препаратами ондансетрону (65,2 % і 61,2 % відповідно). Число вітчизняних асортиментних позицій зменшилася з 56,5 % до 53,1 % внаслідок збільшення асортиментних позицій імпортного виробництва. За лікарськими формами в обидвох періодах переважали розчини для інфузій і таблетки. На прикладі асортиментних позицій ондансетрону з’ясовано, що їх пропозиція в аптеках м. Львів за час дослідження зменшилась на 17,7 % (з 3101 до 2552). При цьому були відсутні аптеки, які би пропонувати усі асортиментні позиції ондансетрону. Виявлено невисокий рівень конкуренції та недостатню економічну доступність більшості асортиментних позицій ондансетрону.
Висновки. Досліджено тенденції асортиментної та цінової характеристик лікарських засобів групи А04 Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту на вітчизняному фармацевтичному ринку.

Abstract. Long-term glucocorticoid therapy, commonly used because of its potent anti-inflammatory effects, frequently leads to glucocorticoid-induced osteoporosis (GIOP), causing severe bone loss and increased fracture risk. Given the limited effectiveness of current therapies in addressing both bone structural deterioration and impaired bone innervation, we evaluated whether low-dose zoledronic acid (ZOL) could alleviate these detrimental effects on bone architecture and neural integrity in a rat model of GIOP. Thirty-six male Wistar rats were divided into three groups: control (saline), glucocorticoid-treated (methylprednisolone, 3 mg/kg every other day) and glucocorticoid-ZOL-treated (0.025 mg/kg monthly). After 8 and 16 weeks, comprehensive histological and immunohistochemical analyses were performed to assess bone morphology, the expression of osteocalcin (OC), osteoprotegerin (OPG) and receptor activator of nuclear factor kappa-B ligand (RANKL), as well as neural integrity using markers vasoactive intestinal polypeptide (VIP) and protein gene product 9.5 (PGP9.5). Glucocorticoid treatment significantly increased cytokine responses at trabecular bone surfaces, indicating accelerated remodelling and structural deterioration. It also adversely affected the neuronal morphology and distribution within the femoral bone. ZOL partially mitigated glucocorticoidinduced bone structural impairments, significantly reducing trabecular bone loss and remodelling disturbances. Importantly, ZOL did not exacerbate the glucocorticoid-induced neuronal alterations. We conclude that low-dose periodic administration of ZOL effectively reduces glucocorticoid-induced structural deterioration of the femoral bone without negatively influencing neuronal integrity. These findings support ZOL as a potential therapeutic strategy for simultaneously preserving bone health and neural function in glucocorticoid-induced osteoporosis.

УДК 616.314 - 08:616.89

Вступ. Однією з найактуальніших проблем сучасного громадського здоров'я є психічне здоров'я, яке входить до п'яти найзначніших глобальних викликів сьогодення та майбутнього [1, 2]. За даними ВООЗ, у 2019 році кожна восьма людина, або 970 мільйонів людей у світі, жила з психічним розладом, причому найпоширенішими є тривожні та депресивні розлади [3]. Серед численних проблем організацій медичного обслуговування психіатрична допомога завжди займала особливе місце. Багатогранна, зі значними
морально-етичними та правовими складовими, дуже чутлива для суспільства проблема поширення психічних розладів серед населення, а надання своєчасної та якісної психіатричної допомоги стало актуальнішим, ніж будь-коли, в
Україні у зв'язку з воєнними подіями [1].
   У зв’язку зі значною поширеністю та великим різноманіттям психічних захворювань стоматологічна служба психіатричних лікарень та диспансерів не може справитися зі всім потоком пацієнтів і частина хворих з порушенням психіки попадає в звичайні стоматологічні поліклініки. Досвід роботи лікарів-стоматологів при наданні стоматологічної допомоги психічно хворим показав, що для роботи з даним контингентом хворих необхідні не тільки компетентність та особисті якості лікаря, а й спеціальне навчання [4, 5, 6]. Також при наданні стоматологічної допомоги психічно хворим виникають проблеми пов’язані з непередбаченою поведінкою хворих і складністю спілкування.

   Дослідження стоматологічного статусу та надання комплексної стоматологічної допомоги психічно хворим є маловивченим питанням, досліджування проводились лише поодинокими вченими [6, 7, 8, 9]. У практичній стоматології немає даних про централізоване надання стоматологічної допомоги в повному об’ємі хворим із психічними розладами. Стоматологічна допомога даному контингенту хворих практично надається тільки при звертанні з гострою біллю або при ускладненнях, крім того, в силу специфіки психічного захворювання не проводиться санація порожнини рота.

УДК 37:004.614.321.311.37.0

У зв’язку з реформуванням галузі охорони здоров’я в Україні розпочато розроблення ключових процесів та реєстрів, необхідних для існування інформаційного середовища у сфері охорони здоров’я. Для забезпечення функціонування електронної системи охорони здоров’я постає актуальне питання щодо формування цифрової грамотності у майбутніх лікарів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, протягом останніх 15 років спостерігається постійне зростання впровадження національних електронних систем охорони здоров’я (EHR). Тільки у 2011–2016 рр. темпи такого зростання становили 46%. Уперше представив концепцію електронних медичних записів із використанням електронних інструментів американський лікар Лоуренс Від [1]. Згодом у 1972 р. представники Regenstrieff Institute в Іллінойсі розробили першу електронну систему медичних записів. Ураховуючи якість та ефективність комп’ютерної техніки того часу, використання EHR спочатку було обмеженим. Швидкий розвиток напівпровідникових технологій, мікропроцесорів і програмного забезпечення наприкінці ХХ ст. значно покращив нові системи EHR, а країни ЄС почали впроваджувати ефективні системи управління EHR із 2010 р. У США за президентства Б. Обами було витрачено кілька мільярдів доларів на прискорення запровадження електронних медичних записів зі стимулюючими виплатами понад 40 тис доларів на кожного лікаря протягом п’яти років. До 2011 р. 
34% лікарів США перейшли на електронні медичні записи порівняно з 17% трьома роками раніше, згідно 
з опитуванням центрів контролю та профілактики захворювань. Розвиток інформаційних систем охорони здоров’я  паралельно з прогресом інформаційно-комунікаційних технологій [3], потреба в оцінці медичних послуг  у цілому [4] та глобальна пандемія COVID-19, що виявила існуючі бар’єри в доступі до медичних записів [5], прискорили розвиток цифрових лікарняних послуг [6]. Згодом EHR став основним елементом інтеграції між медичними працівниками та різними лікувально-профілактичними закладами, забезпечуючи 
постійне формування інформації під час діагностики та лікування пацієнтів [7; 8] та відповідність стандар
там та клінічним протоколам [9]. Перевагою EHR є не лише створення медичної бази даних, а й підтримка 
таких медичних платформ, як телемедицина та електронна охорона здоров’я [10; 11]. Використання EHR 
суттєво зменшує витрати за рахунок ефективного використання ресурсів лікувально-профілактичного 
закладу та всієї системи охорони здоров’я в країні [12–14], сприяє підвищенню задоволеності пацієнтів 
та медичного персоналу [15].

УДК 616.24-002.5:615.015.8]-022.16-085.281-039.71-053.2/.6 

Анотація. Метою роботи було встановлення ефективності лікування новими ПТП на підставі імунологічних методів дослідження.
Матеріали  і  методи.  Порівняльний  когортний  аналіз  ефективності  лікування  із  застосуванням  нових  ПТП,  таких  як  бедаквілін  (Bdq)  і  деламанід (Dlm)  (40  хворих  дитячого  віку,  основна  група)  і  без  цих  препаратів  (контрольна група ‒ 27 хворих дитячого віку,) проведений у дітей та підлітків, хворих  
МР/РИФ-ТБЛ.  Визначення  популяційного  і  субпопуляційного  складу  лімфоцитів  крові  (CD3+,  CD3+CD56+,  CD3+HLA–DR+,  CD3+CD4+,  CD4+45RA+, CD3+CD8+,  CD4+/CD8+,  CD19+,  CD16/56+,  CD16/56+CD8+)  проведено  у в медичній лабораторії «ДІЛА», шляхом прямого методу імунофлюоресценції 
з використанням анти-СD-моноклональних антитіл з подальшою ідентифікацією поверхневих структур лімфоцитів на проточному цитофлуориметрі FACScan  BD Bioscience, США.
Результати та обговорення. На етапі завершення інтенсивної фази лікування усунення порушень в системі імунного захисту протікало активніше у пацієнтів, у режимах лікування яких був Bdq і Dlm. Сумарно, нормалізацію імунологічних показників відмічали у (29,6 ± 2,8) % в контрольній групі та у (43,4 ± 4,5) % осіб 
основної групи, р<0,05. Вірогідну різницю між групами отримано з боку показників ІРІ СD3+СD4+/СD3+СD8+, ІgМ та ЦІК.
Висновки.  Позитивну  динаміку  імунологічних  зрушень  виявляли  в  1,5  разів частіше у дітей та підлітків основної групи, що вказувало на зменшення явищ туберкульозної інтоксикації та антигенного навантаження в системі імунітету й кращу результативність лікування.
Ключові слова: туберкульоз, імунологічні критерії, ефективність, нові протитуберкульозні препарати.