The article is dedicated to the life and professional journey of Oleksandr Filts – a renowned Ukrainian psychiatrist, psychotherapist, and scholar. It outlines the key milestones of his career and his contributions to the development of psychiatry, psychotherapy, and organizational work in Ukraine and Europe. Particular attention is paid to Oleksandr Filt's innovative concepts, academic achievements, and authority among the Ukrainian and international psychotherapeutic community.

УДК 616.12-008.318+616.89-08.44]:616.34-008.6]]-053.2

Мета роботи – вивчення часових і спектральних параметрів варіабельності ритму серця, кореляційних зв’язків між її показниками та рівнем особистісної тривожності як одним з основних психоемоційних чинників у розвитку синдрому подразненого кишківника в дітей.
Матеріали та методи. Обстежили 22 дітей віком 6–12 років із діагнозом синдром подразненого кишківника, що встановлений за Римськими критеріями ІV, а також 10 волонтерів відповідного віку. Рівень особистісної тривожності визначали за методикою CMAS (Children’s Manifest Anxiety Scale). Варіабельність ритму серця як неінвазивна методика є трансдіагностичним біомаркером активності механізмів нейрогуморальної регуляції та потенціалу стресостійкості. Варіабельність ритму серця вивчали методом кардіоінтервалографії (Нейрософт®), короткі 5-хвилинні записи у фоновій пробі. Оцінювали зв’язки між параметрами варіабельності ритму серця та рівнем тривожності за допомогою кореляційного коефіцієнта рангу Спірмена.
Для статистичного аналізу використовували Microsoft Excel 2016 та GraphPad Prism 5.
Результати. Діти з синдромом подразненого кишківника мали підвищений рівень особистісної тривожності (в 1,7 раза) та значно нижчу варіабельність ритму серця (в 2,2 раза) порівняно з показниками пацієнтів контрольної групи. Також у них виявили недостатню активність симпатичної ланки (LF) на тлі підвищеного рівня нейрогуморальних впливів (VLF) і парасимпатичної (HF) активності. Пряму залежність середньої сили між параметрами варіабельності ритму серця та рівнем особистісної тривожності визначили лише в основній групі.
Висновки. Дослідження, що здійснили, дає важливу інформацію для глибшого розуміння патофізіологічних механізмів виникнення синдрому подразненого кишківника в дітей. Встановили суттєво підвищений рівень особистісної тривожності у дітей із синдромом подразненого кишківника. Зниження варіабельності ритму серця та зміни внутрішньої структури спектра вказують на порушення взаємодій на осі «кишківник – ЦНС», а саме на недостатню активність автономної нервової системи, особливо симпатичного відділу, та посилення нейрогуморальних впливів.

Background/Aims. Changes in autonomic regulation and psychological distress play an important role in the pathobiology of irritable bowel syndrome (IBS). The aim of the current study is to evaluate the autonomic function and to link it to the levels of somatization in adolescents with IBS.
Methods. We enrolled 30 adolescents with various types of IBS and 35 healthy controls. Time and frequency domain indexes of heart rate variability (HRV) were measured in supine (baseline) and standing (orthostasis) positions using short-term electrocardiographic recordings. The somatic symptoms index was assessed with the modified Screening for Somatoform Symptoms questionnaire.
Results. Adolescents with IBS showed no differences of HRV parameters in the supine position compared to healthy control. In orthostasis, a decrease in the standard deviation of normal RR intervals as well as main spectral index total power (TP) were observed. The reduction of TP was attributed to the reduced activities of the high- and low frequency components. Increased somatic symptoms index in IBS patients negatively correlated with TP in orthostasis (r = –0.485, P = 0.007). A subgroup analysis revealed that adolescents with IBS with TP values either < 2500 msec2 or > 5500 msec2 in the supine position demonstrated significantly reduced activity of the low frequency component.
Conclusions. Adolescents with IBS showed signs of autonomic dysfunction only during the orthostatic test, which were associated with increased somatization scores. Further research is needed to establish the links between emotional wellbeing and autonomic function in this population.
Key Words: Adolescent; Heart rate; Irritable bowel syndrome; Medically unexplained symptoms primary dysautonomias

A series of novel 1,3,4-thia(oxa)diazole substituted 2-(2,4-dioxothiazolidine-5-ylidene)-acetamides 3a-c, 4 and 5a-k have been synthesized following the acylation reaction of 2-amino-5-aryl-1,3,4-oxadiazoles, 5-amino-1,3,4-thiadiazole-2-thiol and it’s S-alkylated derivatives with 2-(2,4-dioxothiazolidine-5-ylidene)acetyl chloride in dioxane medium. The functionalization of compounds 3b, 3c, 5d and 5e was carried out on their N3 position under N-alkylation conditions with N-aryl-2-chloroacetamides in DMF/ethanol medium yielded the corresponding 2,4-dioxothiazolidine-3,5-diacetic acid diamides 6a-e and 7a-b. The structures of target compounds were confirmed by using 1H NMR spectroscopy and elemental analysis. The antioxidant activity evaluation in vitro of the synthesized compounds was performed by the method of scavenging effect on 2,2-diphenyl-1-picrylhydrazyl (DPPH) radicals. As a result, the highly active compound 4, namely 2-(2,4-dioxothiazolidin-5-ylidene)-N-(5-mercapto-[1,3,4]thiadiazol-2-yl)acetamide was found to be the most efficient candidate among all compounds with a radical scavenging ability of 88.9%, which was comparable that for ascorbic acid (92.7%). The experimentally calculated IC50 value of 43.1 μM for compound 4 was lower than for ascorbic acid (50.5 μM).

УДК 615.246:[616.34-022.7:578.832.91

Інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги (ВГПН), нині включають розвиток інфекційних процесів у різних системах органів пацієнтів і в лікарнях різних напрямів роботи. Вважається, що HCAI - це інфекції, які вперше виникають через 48 годин або пізніше після госпіталізації або через 30 днів після отримання медичної допомоги. Метою нашого дослідження був ретроспективний аналіз захворюваності дітей на ІПЗ в Україні протягом 2009–2021 років.

Матеріали та методи. Статистичний аналіз поширеності зареєстрованих випадків ІПН в Україні за 2009–2021 роки за даними Центру громадського здоров’я МОЗ України. Результати. Щороку в Україні в середньому реєструвалося 966 ± 489 випадків ІМС серед дітей різного віку. За віковим розподілом кількість щорічних випадків ІПН серед новонароджених до 1 місяця становила в середньому 65,8 %, від 1 місяця до 1 року — 5,9 %, від 1 до 17 років — 28,3 %. За нозологічною структурою ІПЗ серед дітей переважали інфекції окремих станів, що виникали в перинатальному періоді. У середньому кількість таких захворювань за 2010–2021 рр. становила 49,5 ± 7,5 % (серед дітей 0–17 років) і 13,8 % від загальної кількості випадків ІПН в Україні. Висновки. Останніми роками в Україні спостерігається недооцінка випадків ІПН серед дорослих пацієнтів та дітей. Тим не менш, показники, надані установами деяких регіонів (Одеської та Київської областей), дають змогу з певною часткою вірогідності скласти уявлення про структуру захворюваності на ВМС в країні. За віковою структурою ВМС у дітей (0–17 років) за 2009–2021 роки становили 22,06 % від загальної кількості ВМС. Найбільше випадків за вказаний період зареєстровано серед новонароджених – 65,8 % від усіх дітей з ІПН. Тому першочергові зусилля мають бути спрямовані на зниження ІПН серед новонароджених.