УДК 616.697-002-092:618.177-008.6

 Запальні захворювання органів малого таза (ЗЗОМТ) становлять серйозну медико-соціальну проблему, оскільки займають одне з провідних місць серед причин жіночого безпліддя. Відомо, що у 10–30% жінок після перенесеного епізоду ЗЗОМТ формуються стійкі репродуктивні розлади, зумовлені ушкодженням маткових труб, розвитком спайкового процесу, хронічного ендометриту та змін мікробіоти ендометрія. Важливим патогенетичним чинником виступає хронічне запалення, що супроводжується активацією імунних клітин, порушенням процесів децидуалізації та імплантації ембріона, а також дисбалансом у системі цитокінів і факторів росту. Окреме значення має хламідійна інфекція, яка нерідко перебігає безсимптомно, але сприяє формуванню сальпінгіту, гідросальпінксу та синдрому salpingitis isthmica nodosa, що безпосередньо пов’язані з трубним безпліддям і підвищеним ризиком позаматкової вагітності. Сучасні дослідження також демон-струють роль мікробіоти ендометрія у виникненні порушень імплантації та невиношуванні вагітності, що зумовлює актуальність вивчення хронічного ендометриту як ключової ланки патогенезу. У клінічній практи-ці актуальним залишається питання діагностики та своєчасного лікування ЗЗОМТ. Використання лапарос-копії, гістероскопії, а також сучасних молекулярних методів ідентифікації збудників дає змогу підвищити точність діагностики. Водночас антибактеріальна терапія, комбіновані протизапальні стратегії та засто-сування допоміжних репродуктивних технологій (зокрема ЕКЗ) відкривають можливості для відновлення репродуктивного потенціалу.

 Таким чином, ЗЗОМТ мають тривалий і системний вплив на репродуктивне здоров’я жінок. Поглиблене вивчення патогенетичних механізмів, удосконалення діагностики та індивідуалізація терапії є ключем до про-філактики безпліддя та підвищення ефективності лікування пацієнток із цією патологією.

Pelvic inflammatory disease (PID) is a serious medical and social problem, as it occupies one of the leading places among the causes of female infertility. It is known that 10–30% of women after an episode of PID develop persistent reproductive disorders caused by damage to the fallopian tubes, the development of adhesions, chronic endometritis, and changes in the endometrial microbiota. A key pathogenic factor is chronic inflammation, which is characterized by the activation of immune cells, disruption of decidualization and embryo implantation processes, and an imbalance in the cytokine and growth factor system. Of particular importance is chlamydial infection, which is often asymptomatic, but contributes to the formation of salpingitis, hydrosalpinx, and salpingitis isthmica nodosa syndrome, which are directly related to tubal infertility and an increased risk of ectopic pregnancy. Modern studies also demonstrate the role of endometrial microbiota in the occurrence of implantation disorders and miscarriage, which makes the study of chronic endometritis as a key link in pathogenesis relevant. In clinical practice, the issue of diagnosis and timely treatment of PID remains relevant. The use of laparoscopy, hysteroscopy, as well as modern molecular methods for identifying pathogens allows to increase the accuracy of diagnosis. At the same time, antibacterial therapy, combined anti-inflammatory strategies and the use of assisted reproductive technologies (in particular, IVF) open up opportunities for restoring reproductive potential. Thus, PID has a long-term and systemic impact on women's reproductive health. In-depth study of pathogenetic mechanisms, improvement of diagnostics and individualization of therapy are the key to preventing infertility and increasing the effectiveness of treatment of patients with this pathology.

617.735:616.379-008.64

Діабетична ретинопатія (ДР) є одним із найпоширеніших мікросудинних ускладнень цукрового діабету 2 типу (ЦД2) і провідною причиною зниження зору серед осіб працездатного віку. Тривала гіперглікемія ушкоджує мікросудини сітківки, спричиняє набряк, ішемію та патологічну неоваскуляризацію. Цитокінові маркери та їх співвідношення можна розглядати як потенційні інструменти ранньої діагностики та персоналізованої терапії пацієнтів з ДР. Метою дослідження було оцінити роль інтерлейкінів IL-33 та IL-10 у патогенезі ДР у пацієнтів із ЦД2 для підвищення точності прогнозування, ранньої діагностики та оптимізації профілактичних і терапевтичних підходів. У дослідженні взяли участь 60 пацієнтів віком 35-65 років із підтвердженою ДР, які були поділені на групи з декомпенсованим та компенсованим ЦД. Забір вологої передньої камери ока здійснювали під час планових хірургічних втручань, а концентрації IL-33 та IL-10 визначали імуноферментним методом. Абсолютні рівні цитокінів між групами не відрізнялися, проте співвідношення IL-33 / IL-10 у декомпенсованих пацієнтів було на 30% нижчим, а IL-10 / IL-33 – на 60% вищим порівняно з компенсованою групою (p<0,05). Це може свідчити про зміщення цитокінового балансу на користь IL-10 та прозапальної активності, що відображає зміни імунорегуляторних процесів у передній камері ока навіть без значних змін абсолютних концентрацій. Співвідношення IL-33 / IL-10 може слугувати потенційним прогностичним маркером для стратифікації ризику прогресування ДР і розробки персоналізованих профілактичних та лікувальних стратегій.

616.345-006.6-07:303.4:614.2(477)

 У 2022 р. в Україні стандартизована захворюваність становила 20,0 на 100 000 жінок і 31,2 на 100 000 чоловіків. Програма скринінгу перебуває на етапі становлення, що разом із низьким рівнем охоплення пов'язано з індивідуальними (страх, низька обізнаність) та системними бар'єрами (інфраструктурні обмеження, відсутність чіткої стратегії реалізації).

Мета. Виявити бар'єри та шляхи покращення скринінгу КРР за даними опитування спеціалістів із "Організації та управління охороною здоров'я" трьох західних областей.

Матеріал і методи. У 2024 р. проведено добровільне анонімне опитування 279 фахівців за спеціальністю "Організація та управління охороною здоров'я". Дані опрацьовано з використанням описової статистики, 95% ДІ, кореляцій Спірмена та регіонального порівняння.

Результати й обговорення. Із боку пацієнтів ключовими бар'єрами є страх перед колоноскопією - 91,04±1,71% (n=254; 95% ДІ: 87,41-94,10%), страх виявлення раку - 85,30±2,12% (n=238; 95% ДІ: 80,92-89,21%), низька обізнаність - 82,44±2,38% (n=230; 95% ДІ: 77,76-86,67%). Системними бар'єрами визначено:  відсутність інформкампаній - 84,23±2,18% (n=235; 95% ДІ: 79,73-88,26%), недієвість алгоритму - 79,57±2,41% (n=222; 95% ДІ: 74,65-84,08%), слабка інфраструктура - 69,53±2,76% (n=194; 95% ДІ: 64,01-74,79%), міжвідомчі проблеми - 62,37±2,90% (n=174; 95% ДІ: 56,61-67,95%), недостатня поінформованість ЛЗП-СЛ - 55,56±2,97% (n=155; 95% ДІ: 49,70-61,33%). Переважна більшість респондентів (98,92±0,62%; n=276; 95% ДІ: 97,38-99,80%) акцентує на ролі первинної ланки. Підтримано впровадження ФІТ-наборів - 88,17±1,96% (n=246; 95% ДІ: 84,13-91,69%), push-нагадувань - 84,23±2,18% (n=235; 95% ДІ: 80,12-88,58%). Усне пояснення ЛЗП-СЛ визнано найефективнішим - 80,65±2,37% (n=225; 95% ДІ: 75,81-85,06%).

Висновки. Опитування засвідчило необхідність оновлення стратегії скринінгу КРР із залученням первинної ланки, цифрових технологій та посиленням та міжсекторальної взаємодії.

Abstract

Colorectal cancer (CRC) ranks third in mortality among cancers in the population aged over 45, following lung and breast cancer. In 2022, the standardized incidence rate in Ukraine was 20.0 per 100,000 women and 31.2 per 100,000 men. The national screening program remains in its formative stage, and low coverage rates are associated with both individual (fear, low awareness) and systemic barriers (infrastructural limitations, lack of a clear implementation strategy).

Aim. To identify barriers and potential pathways for improving CRC screening based on a survey of specialists in "Health Care Organization and Management" from three western regions of Ukraine.

Materials and Methods. In 2024, a voluntary anonymous survey was conducted among 279 specialists in the field of "Health Care Organization and Management".The data were analyzed using descriptive statistics, 95% confidence intervals (CI), Spearman correlations, and regional comparisons.

Results and Discussion. The key patient-related barriers were fear of colonoscopy - 91.04±1.71% (n=254; 95% CI: 87.41-94.10%), fear of being diagnosed with cancer - 85.30±2.12% (n=238; 95% CI: 80.92-89.21%), and low awareness - 82.44±2.38% (n=230; 95% CI: 77.76-86.67%). The main systemic barriers identified were: lack of information campaigns - 84.23±2.18% (n=235; 95% CI: 79.73-88.26%), inefficiency of the screening algorithm - 79.57±2.41% (n=222; 95% CI: 74.65-84.08%), poor infrastructure - 69.53±2.76% (n=194; 95% CI: 64.01-74.79%), interagency issues - 62.37±2.90% (n=174; 95% CI: 56.61-67.95%), and insufficient awareness among general practitioners-family doctors (GP-FDs) - 55.56±2.97% (n=155; 95% CI: 49.70-61.33%). The vast majority of respondents (98.92±0.62%; n=276; 95% CI: 97.38-99.80%) emphasized the pivotal role of primary care. The introduction of FIT kits was supported by 88.17±1.96% (n=246; 95% CI: 84.13-91.69%), and push reminders - by 84.23±2.18% (n=235; 95% CI: 80.12-88.58%). Verbal explanations provided by GP-FDs were considered the most effective approach - 80.65±2.37% (n=225; 95% CI: 75.81-85.06%).

Conclusions. The survey confirmed the need to update Ukraine's CRC screening strategy by strengthening the role of primary care, integrating digital technologies, and enhancing intersectoral collaboration.

УДК: 614.2:616.345-006-07-058-082

Коваль Андрій Андрійович. Медико‒соціальне обґрунтування оптимізованої моделі скринінгу колоректального раку. : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / А. А. Коваль. - Львів, 2026. - 254 с. - Бібліогр.: с. 187-217 (232 назви).

Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню пріоритетного науково-практичного завдання сучасної системи охорони здоров’я України — комплексному обґрунтуванню та розробці інноваційної функціонально-організаційної моделі скринінгу колоректального раку (КРР). У роботі доведено, що фрагментарний опортуністичний підхід до скринінгу КРР в Україні асоціюється з високою часткою пізніх стадій та низьким рівнем завершеності маршруту пацієнта, що стало підставою для розробки оптимізованої моделі із застосуванням сучасних цифрових технологій. Актуальність роботи посилюється критичною необхідністю зниження показників смертності та занедбаності випадків КРР, які в Україні залишаються значно вищими порівняно з країнами Європейського Союзу, що зумовлює значні соціально-економічні втрати для держави.

Метою дослідження є наукове та медико-соціальне обґрунтування оптимізованої системи надання профілактичної допомоги шляхом розробки моделі скринінгу КРР, інтегрованої в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ), адаптованої до національних особливостей та спроможної функціонувати в умовах обмежених ресурсів і викликів воєнного стану.

Для досягнення поставленої мети було реалізовано п’ятиетапну програму дослідження, що включала епідеміологічний аналіз динаміки захворюваності та смертності протягом періоду 2010-2023 рр., поглиблене соціологічне вивчення обізнаності населення, професійних підходів лікарів первинної ланки та управлінських оцінок фахівців, а також концептуальне моделювання логістичних та інформаційних процесів скринінгу.

Комплексний аналіз онкоепідеміологічної ситуації за період 2010–2023 років, проведений на основі даних Національного канцер-реєстру України, дозволив виявити стійкі тенденції зростання значущості КРР у структурі захворюваності та смертності. Встановлено, що частка злоякісних новоутворень (ЗН) товстої кишки у загальному онкологічному тягарі зросла до 12,24% у 2019 році, що виводить дану нозологію на одне з провідних місць серед причин смертності населення.

Аналіз продемонстрував виразну гендерну асиметрію: чоловіча популяція демонструє стабільно вищі рівні захворюваності та смертності порівняно з жіночою в усіх вікових групах. Зокрема, стандартизований показник захворюваності на рак ободової кишки серед чоловіків у 2019 році становив 17,3 випадків на 100 тис. населення, тоді як серед жінок — 11,6 випадків на 100 тис. населення.Найбільш вразливою категорією визначено осіб віком 45–75 років, де спостерігається нелінійне стрімке зростання ризику маніфестації пухлинного процесу. Пік захворюваності у чоловіків припадає на вік 70–74 роки (179,2 випадків на 100 тис.), що підкреслює необхідність зосередження скринінгових ресурсів саме на цьому віковому проміжку.

Регіональна варіабельність показників свідчить про системні розбіжності у якості діагностики та доступності онкологічної допомоги. Критично високі значення співвідношення смертності до захворюваності зафіксовано у Житомирській (64,10%), Черкаській (64,38%) та Тернопільській (61,54%) областях, що вказує на переважання випадків занедбаності та пізньої маніфестації хвороби. Натомість відносно нижчі показники у Львівській (37,56%) та Одеській (36,41%) областях можуть бути наслідком кращого матеріально-технічного забезпечення та вищої онконастороженості лікарів.

Особливе значення для обґрунтування скринінгу має аналіз стадійності. Протягом досліджуваного періоду виявлено несприятливий тренд до зниження частки виявлення I–II стадій. Якщо у 2010 році цей показник для раку прямої кишки становив 63,6%, то до 2023 року він скоротився до 37,2%. Водночас частка IV стадії при первинному встановленні діагнозу залишається стабільно високою — на рівні 21,5–26,5% залежно від локалізації, що прямо обумовлює високий рівень однорічної летальності. Хоча за 13 років спостерігається зниження однорічної летальності з 37,5% до 25,9% для раку ободової кишки, існуючий рівень залишається занадто високим.

Соціологічне опитування 1102 мешканців Львівської, Волинської та Рівненської областей віком 45–75 років дозволило ідентифікувати фундаментальні когнітивно-поведінкові бар’єри, що перешкоджають реалізації профілактичних програм. Встановлено, що рівень загальної обізнаності щодо КРР є критично низьким: 45,46±1,50% (n=501/1102) респондентів не володіють поняттям «скринінг», а лише 40,02±1,48% (n=441/1102) знають рекомендований вік для початку профілактичних обстежень.